- •Тема 1. Конституційне право як провідна галузь права України. Наука конституційного права
- •1. .Поняття конституційного права як галузі права. Конституційне право як наука і навчальна дисципліна.
- •2 Предмет і метод конституційного права.
- •3 Система галузі конституційного права. Конституційно-правові норми та інститути.
- •4 Джерела конституційного права України. Інші різновиди джерел конституційного права.
- •5. Конституційні правовідносини
- •Теми рефератів:
- •Тема 2 Історичні умови та етапи розвитку конституційного процесу в Україні
- •1. Акти конституційного значення за часів існування перших українських держав.
- •2 Конституція Пилипа Орлика та конституційний процес xviiі - хіх століть.
- •3 Новий етап Українського державотворення (1917 – 1919р.)
- •4 Конституційний процес в Україні за радянські часи.
- •5. Підготовка та прийняття нової Конституції України (1996 р.).
- •Тестові завдання до теми.
- •Тема 3 Поняття та сутність конституції. Конституція України – основне джерело конституційного права
- •1 Поняття й сутність конституції
- •2. Порядок прийняття та внесення змін до конституцій
- •3.Конституція України – основне джерело конституційного права
- •4.Правова охорона Конституції України
- •5. Поняття тлумачення. Види, цілі
- •Тема 4 Засади конституційного ладу України.
- •1 Поняття та загальні засади конституційного ладу.
- •Конституційні основи державного ладу України.
- •3. Сутність суспільного ладу України та його структура.
- •4. Гарантії конституційного ладу України
- •Тема 5 Конституційно правовий статус людини і громадянина в Україні.
- •1 Поняття, принципи та структура правового статусу особи.
- •2 Громадянство України.
- •3 Правовий статус іноземців, осіб без громадянства та біженців в Україні
- •Тема 6 Конституційні права, свободи та обов’язки громадян України
- •1 Поняття, види прав і свобод людини і громадянина.
- •2. Основні гарантії і механізм забезпечення прав і свобод людини і громадянина.
- •3. Обов'язки людини і громадянина
- •Тема 7 Конституційні основи взаємовідносин держави і громадянського суспільства
- •1 Держава і громадянське суспільство в політичній системі України
- •2 Конституційно-правовий статус об’єднань громадян і принципи їх діяльності
- •3 Конституційно правовий статус релігійних організацій в Україні
- •4 Конституційно - правовий статус засобів масової інформації.
- •3 Обмеження права громадян на об'єднання у політичні партії допускається в інтересах:
- •4 Членами політичних партій не можуть бути:
- •5 Державний контроль за діяльністю політичних партій здійснюють:
- •Тема 8 Всеукраїнський та місцеві референдуми
- •1 Народовладдя. Поняття і загальна характеристика основних форм безпосередньої демократії
- •2 Загальні засади проведення референдумів в Україні
- •3. Порядок призначення референдумів та підготовка до їх проведення
- •4. Організація та проведення голосування і визначення підсумків референдуму
- •Тема 9 Конституційно - правовий статус Кабінету Міністрів України та інших органів виконавчої влади
- •1 Система органів державної виконавчої влади.
- •Органи виконавчої влади України
- •2 Правовий статус Кабінету Міністрів України
- •3 Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади
- •4 Місцеві органи виконавчої влади, їх організація та правовий статус
- •Тема 10 Конституційний статус органів судової влади в Україні.
- •1 Поняття і сутність судової влади.
- •2 Конституційні принципи правосуддя та судочинства
- •3 Судова система України
- •4 Конституційно - правовий статус суддів
- •5 Вища Рада юстиції України та Державна судова адміністрація України
- •Тема 11 Правовий статус Конституційного суду України.
- •1 Основні засади і порядок діяльності Конституційного Суду України.
- •2 Повноваження Конституційного Суду України при розгляді справ Розгляд справ Конституційним Судом України.
- •3. Акти Конституційного Суду України.
- •Тема 12 Прокуратура в системі державного механізму України
- •1 Поняття правового статусу Прокуратури України
- •2 Система і структура органів прокуратури
- •3 Функції і повноваження прокуратури згідно з Конституцією України та в перехідний період
- •4 Акти органів прокуратури
- •Список використаної літератури
3 Система галузі конституційного права. Конституційно-правові норми та інститути.
Конституційне право є складною системою, що вміщує велику кількість взаємодіючих частин й елементів, що характеризують його внутрішню структуру й відокремлюють його від інших галузей права.
Основу системи конституційного права складають норми, інститути та принципи конституційного права.
Конституційно-правові норми - це загальнообов'язкові правила поведінки, встановлені або санкціоновані державою з метою охорони та регулювання суспільних відносин, які становлять предмет галузі конституційного права. Зазначені норми здійснюються через конкретні права й обов'язки суб'єктів цих відносин і забезпечуються примусовою силою держави. У порівнянні з нормами інших галузей права норми конституційного права мають ряд специфічних особливостей:
- їх змістом є конституційні норми, які регулюють найбільш важливі, корінні суспільні відносини;
- норми конституційного права встановлюють правила поведінки в самому загальному вигляді без деталізації й конкретизації;
- вони мають особливу структуру (як правило складається з гіпотези і диспозиції, в окремих випадках є санкція) та вищу юридичну силу щодо інших норм права.
Певний правовий результат звичайно досягається дією не однієї правової норми, а досить широкої їхньої сукупності. Тому важливо встановити приналежність норми до більш широкого кола норм - конституційно-правового інституту.
Конституційно-правовий інститут — це певна система конституційно-правових норм, що регулюють однорідні й взаємозалежні суспільні відносини Найбільш великими (загальними) конституційно-правовими інститутами, які регулюють великі афери суспільних відносин, є інститути:
- загальних засад конституційного ладу України;
- основ правового статусу людини і громадянина;
- безпосереднього народовладдя (вибори, референдум);
- конституційної системи органів державної влади( Президент, Верховна Рада, органи виконавчої влади України тощо);
- територіального устрою України;
- конституційно-правових основ місцевого самоврядування.
Ці загальні інститути у свою чергу складаються із значно менших частин, які об’єднують правові норми, що регулюють певні групи однорідних суспільних відносин. Наприклад, інститут основ правового статусу людини і громадянина враховує інститут громадянства, інститут конституційних прав і свобод особи тощо. У свою чергу ці інститути діляться ще на менші інститути конституційного права, які об’єднують кілька правових норм, що регулюють окрему групу суспільних відносин.
Поряд з конституційно-правовими нормами й інститутами, основної складової системи конституційного права, існують загальні принципи конституційного права.
Принципи конституційного права – це найважливіші засади і вимоги, в яких втілюється сутність і призначення галузі та Конституції України. Вони поділяються на загальні і спеціальні.
Загальні принципи становлять ніби би кістяк, каркас системи конституційного права й надають їй єдину спрямованість. У них втілюються основні ідеї конституції, її призначення і соціальна роль. Вони декларуються безпосередньо в Конституції і регулюють суспільні відносини не безпосередньо, а через конкретні конституційно-правові норми й втілюються в цих нормах і правозастосовній діяльності органів влади. Це такі принципи, як державний суверенітет, гуманізм, демократизм, верховенство права, пряма дія норм конституції, політичний, економічний та ідеологічний плюралізм, розподіл влад, виразом якого є механізм противаг, взаємного контролю гілок влади, їх врівноваженості, рівноправність громадян, непорушність прав та свобод людини і громадянина .
Спеціальні принципи знаходять конкретне застосування в безпосередній діяльності держави та її органів. До них відносять принципи органів державної влади, виборності, місцевого самоврядування та інші.
У результаті впливу правових норм на суспільні відносини виникають конституційно-правові відносини - суспільні відносини, урегульовані нормами конституційного права, змістом яких є юридичний зв'язок між суб'єктами у формі взаємних прав й обов'язків, передбачених даними нормами. Специфіка конституційних відносин полягає в такому:
- їх відрізняє специфічний зміст, тому що вони виникають в особливій сфері відносин, що становлять предмет конституційного права;
- особливий суб'єктивний склад. Серед суб'єктів конституційно-правових відносин є такі, які не можуть бути учасниками інших видів правовідносин.
- значна різноманітність видів правовідносин;
Найбільш класичний вид правовідносин - конкретні конституційно-правові відносини, у яких чітко визначені суб'єкти їх взаємні права й обов'язки. Інший вид - правовідносини загального характеру, у яких конкретно не визначені суб'єкти відносин, не встановлені конкретні права й обов'язки.
Особливим видом правовідносин є правові стани. Їх суб'єкти чітко визначені. Але зміст прав й обов'язків цих суб'єктів конкретно не визначено, а виводиться з великого масиву діючих норм. До правових відносин такого виду належать стан у громадянстві, статус Автономної Республіки Крим тощо.
Об'єктами конституційно-правових відносин виступають різноманітні матеріальні та нематеріальні блага, з приводу яких суб'єкти вступають до правовідносин. Ними можуть бути основи економічної, соціальної і політичної системи, духовного життя суспільства, правового статусу особи тощо.
Суб'єкти конституційного права - це учасники конституційно-правових відносин. Коло суб'єктів дуже широке, ними можуть бути всі, на кого правові норми покладають обов'язки й надають права. Серед них такі специфічні суб'єкти, як Українська держава в цілому, народ, органи державної влади та їх посадові особи, виборчі комісії, депутати, громадяни, особи без громадянства, органи місцевого самоврядування, об'єднання громадян та ін.
Змістом конституційно-правових відносин є суб'єктивні права і юридичні обов'язки учасників цих відносин.