6 Основні функції живої речовини біосфери. У чому полягає їх суть?

Енергетична - пов’язана з накопиченням енергії в процесі фотосинтезу, передавання її по ланцюгу живлення та розсіюванням.

Газова – це здатність змінювати й підтримувати певний газовий склад середовища проживання.

Окисно-відновна функція пов’язана з інтенсифікацією під впливом живої речовини процесів як окиснення (збагачення середовища киснем) так і відновлення (коли відбувається розкладання живих речовин за дефіциту кисню).

Концентраційна – організми здатні концентрувати в своєму тілі розсіяні хімічні елементи. Це сприяє підвищенню їх вмісту порівняно з навколишнім середовищем на кілька порядків.

Деструктивна функція – це руйнування організмами та продуктами їх життєдіяльності, в тому числі й після їх смерті, як решток органічної так і косної речовин.

Транспортна функція пов’язана з перенесенням речовини та енергії в результаті активного руху організмів. (перенесення відбувається під час міграцій тварин)

Середовищеутворювальна функція значною мірою є інтегративною (результат спільної дії інших функцій). Результатом є все природне середовище, яке створене живими організмами і підтримується ними у відносно стабільному стані в усіх геосферах (утворення ґрунтів, очищення повітря від забруднень тощо).

Розсіювальна функція виявляється через трофічну і транспортну діяльність організмів та в процесі здійснення антропогенних ресурсних циклів.

Інформаційна функція живої речовини виражається в тому, що живі організми та їх співтовариства накопичують певну інформацію, закріплюють її в спадкових структурах і потім передають наступним поколінням. Це один з проявів адаптаційних механізмів

7 Найважливіші етапи еволюції біосфери.

На сучасному  етапі  виділяють шість етапів еволюції біосфери .

Перший етап – розвиток у гідросфері найпростіших водних гідробіонтів. Перші гідробіонти були одноклітинними  прокаріотами, які потім у процесі еволюції диференціювались за різними лініями пристосування.

Другий етап – поява у вільно проживаючих гідробіонтів паразитів та  симбіонтів.  Це привело до формування другого характерного середовища життя – організму.  Виник якісно новий стан паразитизму – відношення «паразит-господар»

Третій етап – вихід організмів із водного середовища  на  сушу, де під  їх безпосереднім впливом формувались нові середовища життя – наземно-повітряне й ґрунт. Вихід рослин на сушу – революція у історії біосфери, оскільки відкрились нові можливості розвитку організмів. Окислювальна атмосфера  та фотосинтез зумовили появу аеробних організмів, розвиток багатоклітинності, вихід життя на сушу.

Четвертий етап – поява живородіння у тварин.

П’ятий етап. З початком четвертинного періоду протягом 1 млн років (або 0,7 млн років) у біосфері з’явилася людина. Тому п’ятим етапом еволюції біосфери слід вважати соціальний, коли людина перетворилась з біологічного виду в біосоціальну істоту.

Шостий етап – характеризується переходом біосфери в ноосферу («сферу розуму»). Поняття «ноосфера» введено В. І. Вернадським. Учені вважають, що перехід до ноогенезу – розумного управління еволюцією біосфери – повинен супроводжуватись виробленням нових принципів, нових методів взаємних відносин людини з іншою частиною біосфери.