- •1. Історичний шлях розвитку екології.
- •2. Екологічний стан в Україні.
- •3. Екологічні проблеми сучасності.
- •4. Характеристика геосфер Землі.
- •5. Поняття «біосфера». Склад і особливості біосфери.
- •6 Основні функції живої речовини біосфери. У чому полягає їх суть?
- •7 Найважливіші етапи еволюції біосфери.
- •8 Взаємовідносини людини з навколишнім природним середовищем ї їх зміна в процесі еволюції антропогенної діяльності.
- •9 Класифікація природних ресурсів.
- •10 Характеристика відновних, невідновних, вичерпних, невичерпних ресурсів.
- •11. Вода як ресурси
- •12. Атмосферне повітря як природний ресурс.
- •13. Які енергетичні ресурси ви знаєте?
- •14. Що таке сировина? Охарактеризуйте рудну і нерудну сировину.
- •15.Ґрунти як природний ресурс.
- •16.Клімат як природний ресурс.
- •17. Охарактеризуйте поняття «простір для життя».
- •18. Які види продовольства споживає населення України? Чи задовольняє нині Україна потреби населення в продуктах харчування?
- •19. Генетичний фонд та надбання людського інтелекту як природні ресурси.
- •20. Поняття «екологічний фактор». Класифікація екологічних факторів.
- •21. Що таке лімітуючий фактор? Які закони відображають цей фактор? Дайте пояснення дії законів.
- •22. Що таке стенобіонти і еврибіонти? Наведіть приклади.
- •23. Дайте характеристику біотичних факторів.
- •24. Що таке екологічна система? Структура екосистеми.
- •25. Поняття «біогеоценоз» і «біотоп». Наведіть приклади і структуру.
- •26.Що таке сукцесія? Дайте пояснення на прикладах.
- •27.Трофічний ланцюг, його складові. Наведіть приклади.
- •28.Що таке екологічна піраміда? Які екологічні піраміди ви знаєте і що вони відображають?
- •29.У чому полягає суть кругообігу речовин?
- •30. Кругообіг Карбону і його значення в природі.
- •31.Колообіг азоту
- •32.Що таке забруднення навколишнього середовища? Класифікація забруднень.
- •33.Природне забруднення біосфери.
- •34.Антропогенне забруднення біосфери
- •35.Які фізичні забруднення біосфери ви знаєте? Наведіть приклади.
- •36. Що таке гдк забруднюючої речовини і як його визначають? Що таке гдв і гдс?
- •37. Екологічний моніторинг та його види
- •38. Забруднення атмосфери
- •39. Що таке організований і неорганізований, первинний і вторинний викиди?
- •40. Що таке «парниковий ефект», «озонова дірка», які можливі наслідки цих явищ?
- •41. Кислотні опади, їх виникнення і наслідки.
- •42. Очищення викидних газів від пилу.
- •43. Методи очищення викидних газів від шкідливих забруднюючих речовин.
- •44. Водоспоживачі і водокористувачі. Наведіть приклади.
- •45. Види забруднення води. Їх вплив на життєдіяльність водних організмів і людини.
- •46. Класифікація забруднень природних і стічних вод.
- •47. Суть процесу самоочищення водойми.
- •48. Що таке «цвітіння» води і евтрофікація водойм. Які причини виникнення цих процесів, і їх наслідки?
- •49. Що таке хск і бск? Поясніть на прикладах.
- •50. Які методи очищення стічних вод ви знаєте?
- •51.Що таке біологічне очищення стічних вод? Як здійснюється?
- •52.Які основні забруднення літосфери?
- •53.Самоочищення літосфери у природних умовах.
- •54.Що таке ерозія ґрунтів і які її наслідки?
- •55.Причини деградації ґрунтів.
- •55. Основні причини втрат і деградації ґрунтів.
- •56. Наслідки забруднення літосфери:
- •57. Сучасний стан мінеральних ресурсів.
- •58. Шляхи раціонального використання природних ресурсів.
- •59. Що таке ландшафти? Як здійснюють їх охорону?
- •60. Суть екологічної безпеки літосфери та її забезпечення
36. Що таке гдк забруднюючої речовини і як його визначають? Що таке гдв і гдс?
Гранично допустима концентрація (ГДК) — така маса шкідливої речовини в одиниці об’єму (в мг на 1 м3 повітря, 1 л рідини чи 1 кг твердої речовини) окремих компонентів біосфери, періодичний чи постійний, цілодобовий вплив якої на організм людини, тварин і рослин не викликає відхилень у нормальному їх функціонуванні протягом усього життя нинішнього та майбутніх поколінь.
Концентрацію наявних у повітрі, воді чи ґрунті шкідливих домішок на певний час на певній території називають фоновою концентрацією. Контроль за якістю біосфери здійснюється зіставленням фонової концентрації з гранично допустимою:
ГДВ — це маса викидів шкідливих речовин за одиницю часу від одного або сукупності джерел забруднення атмосфери міста чи іншого населеного пункту з урахуванням перспективи розвитку промислових підприємств і розсіювання шкідливих речовин в атмосфері, що створює приземну концентрацію, яка не перевищує гранично допустимі концентрації їх для населення, рослинного і тваринного світу, якщо немає більш жорстких екологічних вимог і обмежень. Одиниця виміру ГДВ грам на секунду (1 г/с) встановлюється для кожного джерела забруднення атмосфери за умови, що викиди шкідливих речовин від цього джерела і від сукупності інших джерел з урахуванням розсіювання їх в атмосфері не створять приземної концентрації шкідливих речовин, яка перевищить ГДК.
За наявністю в атмосфері домішок, щодо яких визначено необхідність урахування сумісної шкідливої дії, як критерії для встановлення ГДК використовуються вимоги про виконання співвідношення:
ГДС — це маса речовин у стічних водах, максимально допустима до відведення з установленим режимом у даному пункті водного об’єкта за одиницю часу з метою забезпечення норм якості води у контрольованому пункті. ГДС встановлюється з урахуванням ГДК в місцях водоспоживання, асиміляційних властивостей водного об’єкта і оптимального розподілу маси речовин, що скидаються, між водокористувачами, які скидають стічні води. Гранично допустима концентрація домішок у воді водного об’єкта — це такий нормативний показник, який включає несприятливий вплив на організм людини і можливість обмеження чи порушення нормальних умов господарсько-питного, побутового та інших видів водокористування.
37. Екологічний моніторинг та його види
Для розробки заходів, спрямованих на усунення негативних наслідків втручання людини в навколишнє природне середовище і поліпшення екологічної ситуації, застосування методів оптимізації природокористування з одержанням достатньої кількості продукції при одночасному збереженні довкілля необхідна організація екологічного моніторингу.
Моніторинг — це комплексна система спостережень, збору, обробки, систематизації та аналізу інформації про стан навколишнього середовища, яка дає оцінку і прогнозує його зміни, розробляє обґрунтовані рекомендації для прийняття управлінських рішень.
Актуальність і невідкладність вирішення проблем моніторингових досліджень полягають в тому, що хоча й існує низка відомчих спостережень систем за станом довкілля, але вони не зведені в єдиний комплекс і не можуть ефективно виконувати узагальнюючу функцію оцінки стану і рівня використання ресурсів, з тим щоб прогнозувати зміни і розробляти рекомендації для прийняття управлінських рішень щодо оптимізації господарської діяльності і природокористування в окремих регіонах.
Залежно від призначення здійснюється загальний (стандартний), оперативний (кризовий) та фоновий (науковий) моніторинг навколишнього природного середовища.
Загальний (стандартний) моніторинг навколишнього середовища — це оптимальні за кількістю параметрів спостереження на пунктах, об’єднаних в єдину інформаційно-технологічну мережу, які дають змогу на основі оцінки і прогнозування стану довкілля регулярно розробляти управлінські рішення на всіх рівнях.
Оперативний (кризовий) моніторинг навколишнього природного середовища — це спостереження спеціальних показників у цільовій мережі пунктів у реальному масштабі часу за окремими об’єктами, джерелами підвищеного екологічного ризику в окремих регіонах, які визначено як зони надзвичайної екологічної ситуації, а також у районах аварій із шкідливими екологічними наслідками, щоб забезпечити оперативне реагування на кризові ситуації та прийняття рішень щодо їх ліквідації, створити безпечні умови для населення.
Фоновий (науковий) моніторинг навколишнього середовища — це спеціальні високоточні спостереження за всіма складовими навколишнього середовища, а також за характером, складом, кругообігом та міграцією забруднювальних речовин, за реакцією організмів на забруднення на рівні окремих популяцій, екосистем і біосфери в цілому. Цей моніторинг здійснюється у природних і біосферних заповідниках, на інших територіях, що охороняються, на базових станціях.