- •1. Історичний шлях розвитку екології.
- •2. Екологічний стан в Україні.
- •3. Екологічні проблеми сучасності.
- •4. Характеристика геосфер Землі.
- •5. Поняття «біосфера». Склад і особливості біосфери.
- •6 Основні функції живої речовини біосфери. У чому полягає їх суть?
- •7 Найважливіші етапи еволюції біосфери.
- •8 Взаємовідносини людини з навколишнім природним середовищем ї їх зміна в процесі еволюції антропогенної діяльності.
- •9 Класифікація природних ресурсів.
- •10 Характеристика відновних, невідновних, вичерпних, невичерпних ресурсів.
- •11. Вода як ресурси
- •12. Атмосферне повітря як природний ресурс.
- •13. Які енергетичні ресурси ви знаєте?
- •14. Що таке сировина? Охарактеризуйте рудну і нерудну сировину.
- •15.Ґрунти як природний ресурс.
- •16.Клімат як природний ресурс.
- •17. Охарактеризуйте поняття «простір для життя».
- •18. Які види продовольства споживає населення України? Чи задовольняє нині Україна потреби населення в продуктах харчування?
- •19. Генетичний фонд та надбання людського інтелекту як природні ресурси.
- •20. Поняття «екологічний фактор». Класифікація екологічних факторів.
- •21. Що таке лімітуючий фактор? Які закони відображають цей фактор? Дайте пояснення дії законів.
- •22. Що таке стенобіонти і еврибіонти? Наведіть приклади.
- •23. Дайте характеристику біотичних факторів.
- •24. Що таке екологічна система? Структура екосистеми.
- •25. Поняття «біогеоценоз» і «біотоп». Наведіть приклади і структуру.
- •26.Що таке сукцесія? Дайте пояснення на прикладах.
- •27.Трофічний ланцюг, його складові. Наведіть приклади.
- •28.Що таке екологічна піраміда? Які екологічні піраміди ви знаєте і що вони відображають?
- •29.У чому полягає суть кругообігу речовин?
- •30. Кругообіг Карбону і його значення в природі.
- •31.Колообіг азоту
- •32.Що таке забруднення навколишнього середовища? Класифікація забруднень.
- •33.Природне забруднення біосфери.
- •34.Антропогенне забруднення біосфери
- •35.Які фізичні забруднення біосфери ви знаєте? Наведіть приклади.
- •36. Що таке гдк забруднюючої речовини і як його визначають? Що таке гдв і гдс?
- •37. Екологічний моніторинг та його види
- •38. Забруднення атмосфери
- •39. Що таке організований і неорганізований, первинний і вторинний викиди?
- •40. Що таке «парниковий ефект», «озонова дірка», які можливі наслідки цих явищ?
- •41. Кислотні опади, їх виникнення і наслідки.
- •42. Очищення викидних газів від пилу.
- •43. Методи очищення викидних газів від шкідливих забруднюючих речовин.
- •44. Водоспоживачі і водокористувачі. Наведіть приклади.
- •45. Види забруднення води. Їх вплив на життєдіяльність водних організмів і людини.
- •46. Класифікація забруднень природних і стічних вод.
- •47. Суть процесу самоочищення водойми.
- •48. Що таке «цвітіння» води і евтрофікація водойм. Які причини виникнення цих процесів, і їх наслідки?
- •49. Що таке хск і бск? Поясніть на прикладах.
- •50. Які методи очищення стічних вод ви знаєте?
- •51.Що таке біологічне очищення стічних вод? Як здійснюється?
- •52.Які основні забруднення літосфери?
- •53.Самоочищення літосфери у природних умовах.
- •54.Що таке ерозія ґрунтів і які її наслідки?
- •55.Причини деградації ґрунтів.
- •55. Основні причини втрат і деградації ґрунтів.
- •56. Наслідки забруднення літосфери:
- •57. Сучасний стан мінеральних ресурсів.
- •58. Шляхи раціонального використання природних ресурсів.
- •59. Що таке ландшафти? Як здійснюють їх охорону?
- •60. Суть екологічної безпеки літосфери та її забезпечення
1. Історичний шлях розвитку екології.
В працях Арістотеля (384-322 до н. є.) та його учня – «батька ботаніки» Теофраста Ерезійського (371- 280 до н. є.) описано багато видів тварин та наведено відомості про своєрідність рослин у різних умовах, залежність їх росту від типу ґрунту й клімату.
В епоху Відродження особливого розвитку набули роботи перших систематиків А. Цезальпіна, Ж. Турнефора. У працях А. Реомюра про комах (1734), А. Трамбле наведено багато екологічних відомостей. Автор першого еволюційного вчення Жан-Батіст Ламарк (1744-1829) вважав найважливішою причиною пристосувальних змін організмів, еволюції тварин і рослин вилив «зовнішніх обставин».
З появою на початку XIX ст. біогеографії екологічне мислення набути подальшого розвитку. Цьому сприяють праці К. Глогера про зміни птахів під впливом клімату, Т. Фабера про особливості біології північних птахівК. Бергмана про географічні закономірності у зміні розмірів теплокровних тварин (1848). О. Декандоль детально описав вплив окремих факторів середовища на рослини.
У 1859 р. Ч. Дарвін у книзі «Походження видів шляхом природного добору, або збереження обраних порід у боротьбі за життя» показав, що «боротьба за існування» в природі, під якою він розумів усі форми зв’язків виду із середовищем, призводить до природного добору, тобто є рушійним фактором еволюції.
У 1866 р. завдяки Е. Геккелю нова галузь знань, що пов’язувала взаємовідносини живих істот та їх зв’язки з неорганічними компонентами середовища («боротьба за існування»), дістала назву «екології». В другій половині XIX ст. змістом екології було в основному вивчення способу життя рослин і тварин та адаптації їх до кліматичних умов.
У 1877 р. німецький і гідробіолог К. Мебіус обґрунтував уявлення про біоценоз як закономірне поєднання організмів у певних умовах середовища.
На початку XX ст. сформувались екологічні напрями гідробіологів, фітотенологів, ботаніків і зоологів, у кожному з яких розвивались певні напрями екологічної науки. На III Ботанічному конгресі в Брюсселі в 1910 р. екологія рослин розділилась на екологію особин (аутекологію) і екологію угруповань (синекологію). Згодом цей розподіл поширився також на загальну екологію. З’явилися перші екологічні зведення – екологія тварин Ч. Адамса (1913), угруповання наземних тварин В. Шелфорда (1913), гідробіологія С. О. Зернова (1913). В 1913-1920 рр. екологію почали викладати в університетах, були засновані екологічні журнали та організовані екологічні наукові товариства.
У 30-х роках сформувалась нова галузь екологічної науки – популяційна екологія, основоположником якої є англійський учений Ч. Елтон.
У 1935 р. англійський учений А. Тенслі запровадив поняття екосистеми. Розвиток екосистемного аналізу сприяв відродженню на новій екологічній основі вчення про біосферу, основоположником якого є В. І. Вернадський. Вчення В. І. Вернадського про ноосферу стало беззаперечним свідченням нерозривності зв’язку людини з природним середовищем. На сучасному етапі визначну роль у становленні новітньої екології відіграла монографія американського вченого Ю. Одума.
На сучасному етапі широке визнання здобули екологічні праці М. Н. Голубця, К. М. Ситника і Ю. Р. Шеляг-Сосонка, в яких розвинені концептуальні та методологічні основи сучасної екології. Аналізу філософських проблем у системі «людина – природне середовище» присвячені праці В. С. Крисаченка. Значний внесок у розробку проблем прикладної екології зробили вчені з інститутів Національної академії наук України та Міністерства освіти і науки України, робота яких була спрямована на вивчення загальних закономірностей у природних, природно-антропогенних та антропогенних екосистемах, вплив антропогенної діяльності на навколишнє природне середовище та раціональне природокористування. Останнім часом виконано багато робіт, спрямованих на запобігання негативному впливу антропогенної діяльності на навколишнє природне середовище