ВІКОВА ПЕРІОДИЗАЦІЯ З.ФРОЙДА

Фройд вважав головним джерелом, що керує поведінкою людини, несвідому сферу, яка насичена сексуальною енергетикою. Вік визначає рівень сексуального розвитку людини.

1.Оральна стадія – 0-1 рік – ерогенна зона це слизова оболонка рота та губів.

2.Анальна стадія – 1-3 – ерогенна зона в слизовій кишківника.

3.Фалічна стадія – 3-5 – вищий ступінь дитячої сексуальності, провідна ерогенна зона – область геніталій. Сексуальна активність спрямована на себе.

4.Латентна стадія – 5-12, тимчасово зупиняється сексуальний розвиток дитини, статевий потяг затухає, вся енергія спрямована на спілкування.

5.Генітальна стадія – 12-18, статеве дозрівання поєднує всі ерогенні зони, з'являється потяг до нормального статевого спілкування.

ВІКОВА ПЕРІОДИЗАЦІЯ ЕРІКСОНА

Він вважав, що критерієм вікового періоду є економічний та культурний рівень розвитку суспільства, в якому живе дитина. І кожен віковий період відповідає формуванню цілей, мотивів, ціннісних орієнтацій тощо.

В основі періодизації лежать критерії:

1)область соціальних відносин (на кого спрямоване спілкування);

2)полярні якості особистості (від чого і до чого приходить особистість на початку і в кінці розвитку);

3)результат прогресивного розвитку (джерела енергетики діяльності).

Періодизація:

1.Немовля – 0-1.

2.Ранній вік – 1-3.

3.Дошкільний вік – 3-6

4.Предпубертатний вік – 6-12

5.Період юності – 13-18

ВІКОВА ПЕРІОДИЗАЦІЯ ПЕТРОВСЬКОГО

В основу покладено процеси інтеграції особистості в соціальні групи.

1.Період раннього дитинства – 0-3 2.Період дошкільного дитинства – 3-7

3.Молодший шкільний вік – 7-11 – включення в соціальні групи ровесників, які активно формують особистість.

4.Середній шкільний вік – 11-15 – включення в колектив ровесників, які грають домінуючу роль у формуванні особистості.

5.Старший шкільний вік – 15-17 – спілкування з важливим (значимым) дорослим.

ПЕРІОДИЗАЦІЯ ЗА ЕЛЬКОНІНИМ

Основні показники психічного розвитку людини:

1.Розвиток свідомої та підсвідомої діяльності дитини, її пізнавальної діяльності.

2.Формування системи особистісних відносин до дійсності та самої себе.

3.Оволодіння системою різноманітних практичних та розумових дій, що забезпечують можливість продуктивної діяльності.