19.Скласти план бесіди за картиною, обґрунтувати систему знань.

Картини, малюнки, ілюстрації до літературних та фольклорних творів

застосовують в освітньому процесі як засіб розумового (ознайомлення з довкіллям, розвиток уяви, сприймання, уваги, мислення, мовлення, формування інтелектуальних здібностей, сенсорний розвиток), естетичного (розвиток художньо-естетичного сприймання, формування емоційної чутливості, збагачення емоційно-чуттєвої сфери) та мовленнєвого виховання (розвиток художньо-комунікативних здібностей, стимулювання ініціативи висловлювання, опанування різних типів зв'язного мовлення).

Картини для роботи з дітьми розрізняють за такими критеріями: формат (демонстраційні та роздаткові), тематика (світ природний або предметний, світ стосунків та мистецтва), зміст (художні, дидактичні; предметні, сюжетні), характер (реальне, символічне, фантастичне, проблемно-загадкове, гумористичне зображення) та функціональний спосіб застосування (атрибут для гри, предмет обговорення в процесі спілкування, ілюстрація до літературного чи музичного твору, дидактичний матеріал у процесі навчання або самопізнання довкілля тощо).

Бесіда за картиною в середній групі. (репродукція картини А. Саврасова «Граки прилетіли»)

Програмний зміст. Навчити дітей уважно розглядати картини, розповідати про їхній зміст, розвивати естетичні почуття, діалогічне мовлення, уважність.

Методика проведення.

Дітям показується репродукція з картини А. Саврасова «Граки прилетіли» .Проводиться бесіда: «Діти, скажіть, який час року зображено на картині?» - «Весна». - «Рання або пізня весна?» - «Рання». - «Подивімося на цю картину. Як художник показав у своїй картині ранню весну? ». - « Сніг лежить брудний, проталини. Граки прилетіли ». -« Так, граки прилітають в кінці березня. Як художник намалював граків, що вони роблять? »-« Граки лагодять старі гнізда й будують нові », -« На яких деревах люблять вити гнізда граки? »-« На березах ». -« Вірно. Художник намалював групу беріз. На їх верхівках - грачині гнізда. А яке небо намалював художник? »-« Блакитне і трохи жовтувате ». -« Художник Саврасов намалював весняний день в містечку. Вся картина сповнена свіжим подихом весни. Ми бачимо потемнілий сніг з проталинах. По землі ковзають легкі тіні. Невгамовні граки клопочуться біля своїх гнізд. Як можна назвати цю картину? »-« Весна. Рання весна. З'явилися проталини. Тане сніг ». -« Художник Саврасов назвав свою картину «Граки прилетіли». Добре він назвав? »-« Добре ».

Ви бачили сьогодні, як художники по-різному показали у своїх картинах ознаки ранньої весни. А зараз пригадаємо вірш поета А. Плещеєва про весну:

Вже тане сніг, біжать струмки,

У вікно повіяло весною ...

Засвищуть скоро солов'ї,

І ліс одягнеться листвою!

Чиста небесна блакить,

Тепліше і яскравіше сонце стало,

Пора хуртовин злих і бур

Знову надовго минула.

Ще раз уважно подивіться на картину і подумайте, як би ви намалювали ранню весну.

20.Скласти план бесіди, у ході якої передбачається постановка дітьми запитання до вихователя або дітей одне до одного.

Бесіда на тему «Вода»

Вихователь: Дітки, сьогодні ми з вами будемо маленькими дослідниками і дізнаємось багато цікавого про воду. Скажіть мені, а що ви знаєте цікавого про водичку.

Діти: Ми кожного дня п’ємо воду. Вода потрібно для рослинок.

Вих.: Так дітки, молодці. Ой, щось мені так пити захотілося. Будь-ласка, принесіть мені водички. Дякую. Ой, що це трапилось? Чому водичка розлилась?

Діти: Тому, що водичка може литися.

Вих.: Так, дітки, тому що водичка ллється. А як ви думаєте, що потрібно робити, щоб водичка не виливалась з склянки?

Діти: Склянку не потрібно перевертати.

Вих.: Дітки, а давайте роздивимось водичку. Які ви могли б поставити мені питання про водичку.

Діти: Для чого потрібна вода? Якого вона кольору? Чи має вода запах?

Вих.: Так, дітки, ви поставили правильні питання. Тепер давайте спробуємо дати на них відповіді. Давайте ми поставимо ложечку в склянку. Ви її бачите?

Діти: Так, бачимо. Це означає, що водичка прозора?

Вих. : Так, вода прозора. А чи відчуваєте ви запах води?

Діти: Ми не відчуваємо ніякого запаху.

Вих.: Тому що вода не має запаху. А що ще ви можете мені розповісти про воду.

Діти: Ми щодня вмиваємо личко водою. Вода ллється на землю дощиком. А навіщо нам потрібний дощ?

Вих.: Тому що рослинкам потрібно також пити водичку. Дощик поливає квіточки, травичку, дерева і вони ростуть після дощику.

Діти: А ми також ростемо після того як вип’ємо водички?

Вих.: Так, звісно ростемо. Ну що ж, ми вже багато дізналися про воду сьогодні.

21.Розробити діагностичну методику обстеження звукової сторони мовлення дітей 4-го року життя.

Діагностика звукової сторони мовлення передбачає ретельне виявлення

:1) Типу порушення вимови.

2) Рівня фонематичного сприйняття.

3) Рівня сформованості мовного аналізу і синтезу.

Перш ніж розпочати обстеження звукової сторони мовлення у дошкільників (звуковимову), необхідно розглянути її специфіку:

1) Слід розмежувати патологічні порушення від фізіологічних труднощів, пов'язаних з віковими особливостями формування звукової системи російської мови.

2) При обстеженні мовлення дитини раннього віку величезне значення набуває створення адекватної віком мотивації до виконання завдань.

Для виявлення особливостей звуковимови дітей можна використовувати широко відому, стандартну методику. Важливо перевірити, як діти вимовляють звуки не тільки в окремих словах, а й у фразовій мові. З цією метою застосовуються набори предметних і сюжетних картинок, у назві яких перевіряються звуки перебувають у різних позиціях. Для перевірки умінь диференціювати звуки дитині пропонуються картинки, в назві яких зустрічаються обидва диференційовних звуку (з-с, ж-ш, б-п, р-к, л-р), і малюнки, назви яких відрізняються одним звуком . При обстеженні вимови слід відзначати не тільки відсутність або заміну звуків, але і виразність, ясність вимови, їх диференціацію, особливості темпу мови, мовного дихання.

Традиційно обстеження звуковимови здійснюється двома способами називання звуку:

1) В ізольованому проголошенні.

2) У складі слова в різних позиціях (на початку слова, в середині, в кінці слова і в збіги приголосних).

При відборі слів для проведення діагностики в складі слова, слід звернути особливу увагу на доступність слова розумінню дітей, позицію збігу приголосних / голосних у слові (позиція на початку, середині і кінці слова) і стан словникового запасу дитини.

Таким чином, виявляється вміння дитини правильно вимовляти не тільки звуки в слові, але і їх кількість і послідовність, побудова речень, правильне вживання простих прийменників, узгодження членів речення в роді, числі і відмінку.

Обстеження в складі слова дає загальну картину про помилки мови. Для детальної діагностики фонетичних помилок використовується обстеження в ізольованому вимові.

Особливо слід зупинитися на вивченні складової структури слова як однієї з важливих характеристик произносительной сторони мови. При обстеженні складової структури слова необхідно виявити вміння дитини правильно вимовляти не тільки звуки в слові, але і їх кількість і послідовність.

Обстеження стану звуковимови дітей..

Мета: зясувати стан вимови звуків дітей молодшої групи; виявити недоліки звуковимови та причини їх.

Матеріал: предметні картини на важкі звуки (с, з, ц, ж, ш, ч, р, л, в, д, г, п, т, к) або іграшки, предмети.

Хід досліду: Кожній дитині індивідуально показати картинку ( іграшку, предмет) й запитати «що це? Назви слово. Скажи: «рак».

Дані обстеження занести до таблиці.

По завершенню обстеження слід зробити загальні висновки, дати кількісний і якісний аналіз звуковимови.