- •Лінгводидактика( Теорія)
- •2. Теоретичні (психологічні, педагогічні, лінгвістичні) особливості навчання дітей української мови як державної.
- •3.Філософські й природничі основи методику розвитку рідного мовлення.
- •4.Психологічні й психолінгвістичні основи методики навчання дітей рідної мови.
- •6.Лінгводидактичні основи методики навчання дітей рідної мови
- •8. Використання лінгводидактичного доробку є. Ї. Тихеєвої у сучасній методиці розвитку рідного мовлення дітей.
- •9.Концепція мовної освіти с.Ф. Русової (засоби, методи, форми та шляхи навчання дітей рідної мови).
- •10.Лінгводидактичний аспект педагогічної спадщини в.О. Сухомлинського.
- •11.Принципи навчання дітей рідної мови: загально-методичні, частково-методичні, спеціальні
- •12.Методи і прийоми навчання дітей рідної мови (загальна характеристика)
- •13.Засоби розвитку мовлення дітей в дошкільному закладі (загальна характеристика)
- •14.Закономірності засвоєння дітей рідної мови
- •15.Особливості планування навчально-виховної роботи з розвитку мовлення, мовленнєвого спілкування дітей. Види планування
- •16.Шляхи розвитку мови дітей першого року життя.
- •17.Форми роботи з розвитку мовлення в дошкільному навчальному закладі.
- •18.Особливості становлення мовлення дітей другого року життя
- •19.Становлення звукової культури мовлення. Особливості звуковимови дітей в різних вікових групах
- •20. 3Акономірності засвоєння дитиною слова, особливості словника дітей різного віку.
- •21.Особливості становлення граматичної будови мови у дітей.
- •22. Особливості розвитку зв'язного мовлення у дітей дошкільного віку. Дослідження з проблеми.
- •23.Особливості розвитку комунікативної діяльності у дітей дошкільного віку. Взаємозв’язки між становленням спілкування і розвитком мовлення.
- •24.. Теоретичні основи методики навчання дітей грамоти.
- •25.Характеристика звукового аналітико – синтетичного методу навчання дітей грамоти. Сучасні альтернативні методики навчання дітей грамоти.
- •27.Базисна характеристика мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку.
- •28.Теоретичні основи методики формування оцінно-контрольних дій у навчально-мовленнєвій діяльності
- •30.Принципи організації мовленнєвого спілкування вихователя з дітьми
21.Особливості становлення граматичної будови мови у дітей.
Граматична правильність мовлення – це дотримування в процесі спілкування основних граматичних норм, сформульованих у вигляді правил. Це норми словотворення частин мови, відмінювання і дієвідмінювання слів, узгодження, побудови речень певної структури, а також норми керування, що засвоюються практично.
Особливості засвоєння граматичної будови мови дітьми дошкільного віку
У дошкільному віці триває формування граматичної будови рідної мови.
О. Гвоздєв описує засвоєння дітьми частин мови за такими вікови¬ми періодами:
від 3 років до 3 років 3 місяців. Розширюються смислові функції відмінків: стає дедалі докладнішим позначення поширених дій у про¬сторі (конструкції з прийменниками до, під, по, які щойно з'явилися).
Прикметник завжди правильно узгоджується у роді (засвоєння узго¬дження завершилося ще в попередній період). Спостерігається також правильне узгодження у роді дієслова минулого часу; зникло змішуван¬ня родів при займеннику я, яке спостерігалося раніше. У мовленні спостерігається умовний спосіб, який з'явився у попередній період. Як і раніше, широко використовуються самостійні утворення за анало¬гією;
від 3 років 3 місяців до 3 років 6 місяців. Продовжують розвива¬тися смислові функції відмінків іменників і конструкцій речень (відмінки
з новими прийменниками про (об), замість, після: орудний преди¬кативний і його заміна називним). Розширюється вживання прикмет¬ників замість керованих іменників, що означають інший іменник. Спо-стерігається тенденція до заміни присвійних прикметників з нульовим закінченням прикметниками з повними закінченнями. Стає звичним вживання у дієсловах умовного способу. Широко використовується утворення нових дієслів від інших частин мови, а також для вираження видових відтінків. Як і раніше, зустрічаються утворення за аналогією; від 3 років 6 місяців до 3 років 9 місяців. Змін у вживанні частин мови майже немає. В іменниках, які означають живі істоти, у знахідно¬му відмінку трапляються форми, подібні до називного відмінка. Вжи¬ваються прикметники власного утворення. Досить поширеними є утво¬рення за аналогією до різних частин мови, але найпоширенішим є утво¬рення власних дієслів у різних формах;
від 3 років 9 місяців до і років. Зміни в мові - незначні. В імен¬никах ще трапляється знахідний відмінок, подібні до називного на по¬значення живих істот. Вживається родовий відмінок множини при чис¬лівниках три, чотири, які щойно з'явилися. У наказовому способі спостерігається характерна для книжкового мовлення форма з часткою нехай. Широко використовуються власні словоутворення серед імен¬ників, прикметників, дієслів; в іменниках спостерігаються випадки без-суфіксального утворення;
від 4 років до 4 років і місяців діти вже зробили значні успіхи у засвоєнні граматичної будови - граматичні категорії переважно вже сформувалися. Залишаються незасвоєними лише деякі деталі морфо¬логічного вираження граматичних категорій.
На підставі докладного вивчення формування граматичної будови російської мови О. Гвоздєв називає дошкільний період (від 3 до 7 ро¬ків) періодом засвоєння морфологічної системи мови, для якого харак¬терне засвоєння відмін і дієвідмін. Упродовж цього періоду відбувається розмежування морфологічних елементів, які раніше змішувалися, за окремими типами відмін і дієвідмін. Саме у цей період переважно засвою¬ються усі одиничні форми.
Особливості засвоєння дошкільниками службових частин мови (при¬йменників, сполучників, часток) досліджувала К. Крутій1. Автор ви¬значала групи прийменників і часток, які найчастіше вживаються в активному мовленні у дітей старшого дошкільного віку та наявні в їх пасивному словнику, а також розумінні дітьми відношень, що переда¬ються службовими частинами мови. К. Крутій з'ясувала частоту вжи¬вання дітьми службових частин мови.
К. Крутій на основі досліджень доводить, що майже всі діти вжива¬ють у мовленні такі службові частини мови, як: прийменник на; спо¬лучники і(й), я; частки так, ні. Близько 50 % дітей використовують прийменники над, під, за\сполучник та.
Водночас спостерігається обмежене вживання прийменників перед, коло, через, повз, скрізь; сполучників оскільки, ледве, хоч; часток отож, нехай, лише. Майже зовсім відсутні в мовленні дітей старшого дошкільного віку прийменники протягом, упродовж; сполучники незважаючи на, як тільки, аж поки, дарма що; частки авжеж, егеж, саме, нехай.
Для збагачення й активізації словника дітей службовими частинами мови К. Крутій були розроблені мовленнєві казкові тексти і ситуації, які допоможуть дітям зрозуміти вживання службових частин мови.
Наприкінці дошкільного віку завершується засвоєння дитиною граматичної будови мови.