1
.docx1. Хворому з застійною СН ІІБ, систолічний варіант, ІІІ ф.кл. призначені нітрогранулонг, дигоксин, капотен, верошпірон, альфа-токоферол. Через 3 тижні з’явились втрата апетиту, нудота, запаморочення. На ЕКГ: ЧСС52/хв., шлункова бігеменія, РО2 0,26 сек. Який із застосованих медикаментів спровокували зазначений стан?
A. Дигоксин,
B. Нітрагранулонг,
C. Капотен,
D. Верошпірон.
E. Альфа-токоферол.
2. Хв. 63 р. скаржиться на задишку, серцебиття, знижену працездатність, швидку втомлюваність. Хворіє на гіпертонічну хворобу 8 р. Межі серця зміщені вліво та вгору, тони ослаблені, акцент ІІ т. над аортою. АТ 160/100 мм.рт.ст.. В нижніх долях легень – дрібнопухирчасті хрипи. Печінка +2 см, пастозність гомілок. Ехо КГ: товщина задньої стінки лівого шлуночка та міжпередсердної перегородки 1,2 см, діаметр лівого передсердя 6 см, фракція викиду 58\%. Вкажіть варіант СН:
A. Діастолічна,
B. Систолічна,
C. Змішана,
D. Невизначена.
E. Норма.
3. Хворий 32 років скаржиться на задуху, яка підсилюється в лежачому положенні, біль за грудниною, підвищену температуру тіла. Захворів після ГРЗ. Об-но: положення вимушене сидяче з нахилом тулуба вперед, обличчя одутле, ціаноз, шийні вени набухлі, Ps 110 у хв., парадоксальний, слабкого наповнення; АТ – 100/65 мм.рт.ст. Границі серця істотно розширенні вліво і вправо, тони глухі. Печінка виступає на 5 см з під реберної дуги. Rо: значне збільшення розмірів серцевої тіні у всі боки, венозний застій в легенях. ЕКГ – знижений вольтаж зубців. Стан хворого прогресивно погіршується. Яке лікування є найдоцільнішим?
A. Пункція перикарда,
B. Серцеві глікозиди,
C. Глюкокортикоїди,
D. Сечогінні.
E. Препарати калію.
4. Хворий 32 років скаржиться на задуху, яка підсилюється в лежачому положенні, біль за грудниною, підвищену температуру тіла. Захворів після ГРЗ. Об-но: положення вимушене сидяче з нахилом тулуба вперед, обличчя одутле, ціаноз, шийні вени набухлі, Ps 110 у хв., парадоксальний, слабкого наповнення; АТ – 100/65 мм.рт.ст. Границі серця істотно розширенні вліво і вправо, тони глухі. Печінка виступає на 5 см з під реберної дуги. Rо: значне збільшення розмірів серцевої тіні у всі боки, венозний застій в легенях. ЕКГ – знижений вольтаж зубців. Який патогенетичний механізм лежить в основі такого стану хворого?
A. Порушення діастолічного наповнення шлуночків,
B. Недостатність систолічної функції лівого шлуночка,
C. Зменшення притоку крові до серця по порожнистим венам,
D. Зменшення об’єму циркулюючої крові.
E. Різьке зниження периферичного судинного опору.
5. Хворий 67 років переніс інфаркт міокарда 7 років назад, після чого спостерігається постійна форма миготливої аритмії та явища серцевої недостатності. Два тижні тому амбулаторно лікувався у невропатолога в зв’язку із загостренням хронічного радикуліту. Стан хворого погіршився: наросла загальна кволість, задишка, збільшились набряки на гомілках. Який із препаратів, що приймав хворий, міг призвести до наростання явищ серцевої недостатності?
A. Індометацин,
B. Мілдронат,
C. Ціанокобапамін,
D. Панангін.
E. Тріампур.
6. Хворий 20 років скаржиться на задуху, кволість, важкість в правому підребер’ї, збільшення живота, набряки на ногах, біль у ділянці серця при запрокидуванні голови назад. Стан хворого погіршувався поступово. В дитинстві переніс туберкульозний бронхоаденіт. Об-но: акроціаноз шийних вен, верхівковий поштовх не пальпується. Аускультація без особливостей. Ps 100 у 1 хв., ритмічний; ЧД – 24 в 1 хв., АТ – 100/65 мм.рт.ст. периферичний венозний тиск 130 мм.рт.ст. Печінка виступає на 4 см з під ребра. Є вільна рідина в черевній порожнині, набряки ніг. Ro: рентгенологічно зменшення серцевої пульсації. ЕКГ – зниження вольтажу зубця R. Який найбільш імовірний діагноз?
A. Констриктивний перикардит,
B. Ексудативний перикардит,
C. Рестриктивна кардіоміопатія,
D. Гіпертонічна кардіоміопатія.
E. Міокардит Абрамова-Фідлера.
7. Хворий С., 59 р., в реанімаційному відділенні, на постійному моніторингу, загальний стан різко погіршився: свідомості немає, дихання самостійне відсутнє, моніторному дисплеї дпібнохвильова лінія. З чого доцільно почати реанімацію?
A. Дефібрилація,
B. ШВЛ,
C. Прекардіальний удар,
D. Зовнішній масаж серця.
E. Налагодження прохідності дихальних шляхів.
8. Хвору у коматозному стані попутним транспортом доставили на приймальний покій ЦРЛ. Під час огляду черговим лікарем у неї наступила зупинка серця, що було підтверджено інструментально: ізолінія на ЕКГ. Які міроприємства необхідно провести першочергово?
A. Провести електричну дефібриляцію,
B. Провести переливання крові,
C. Проводити непрямий масаж серця.
D. В\в ввести поліглюкін і мезатон,
E. Продовжувати запис ЕКГ.
9. Хворий 65 років, скаржиться на стискаючий біль за грудниною, який ірадіює в ліву половину грудної клітки, слабкість та затерпнення нижніх кінцівок. В анамнезі – інфаркт міокарда (2003 р.), впродовж 12 років страждає на виразкову хворобу шлунка. Об-но: ЧСС - 70/хв, АТ - 125/75 мм рт.ст., серце – тони приглушені на верхівці, болючість в надчеревній області. Який з наведених лікарських засобів є найбільш показаним для профілактики повторного інфаркту в даного хворого ?
A. Клопідогрель,
B. Аспірин,
C. Гепарин.
D. Пентоксифілін,
E. Абциксимаб.
10. Хворий 45 років скаржиться на відчуття перебоїв у роботі серця, запаморочення, стискаючий біль за грудниною, задишку при незначному фізичному навантаженні, набряки гомілок. Об-но: П=90/хв, аритмічний, АТ=130/90 мм рт.ст., серце – тони приглушені, екстрасистолія. Печінка - +1 см. ЕКГ – ритм неправильний, часті шлуночкові екстрасистоли. Фракція викиду – 39 \%. Який засіб є найбільш доцільним для профілактичного лікування аритмії у даному випадку ?
A. Аміодарон,
B. Дизопірамід,
C. Пропранолол.
D. Верапаміл,
E. Новокаїнамід.
11. Хвора 43 років скаржиться на серцебиття, що з’явилось раптово після фізичного навантаження, задишку та тупий біль в ділянці серця. Впродовж 12 років знаходиться на диспансерному обліку з приводу ревматизму та мітрального стенозу без істотних порушень кровообігу. Об’єктивно: блідість шкірних покривів, ЧСС 140/хв, PS – 100/хв., АТ 130/85 мм рт.ст., ЕКГ: замість з.Р хвилі, інтервал R-R неоднаковий. Яке порушення ритму є найбльш імовірним ?
A. Фібриляція передсердь,
B. Дихальна аритмія,
C. Тріпотіння передсердь.
D. Надшлуночкова пароксизмальна тахікардія,
E. Шлуночкові пароксизмальна тахікардія.
12. Хворий І. 48 р. Поступив в клініку зі скаргами на виражену задишку в спокої та не значному розширенні рухового режиму, кашель. Хворіє близько 5-ти років, багато палить. Об-но: стан середньої важкості, ЧД 30 за 1, позитивний венний пульс. В легенях - розсіяні сухі хрипи з обох сторін, жорстке дихання з подовженим видихом, ЧСС 100 за 1, тони серця приглушені, акцент ІІ т. над легеневою артерією. Печінка + 4 см. Які зміни на ЕКГ будуть характерні для даної патології?
A. Конусоподібний Р в ІІ, ІІІ аVL,
B. Сплощений та двохфазний зубець Р в І аVL,
C. Високий R в 111, avl.
D. Високий R в І, аVL,
E. Високий зубець Т в V1, V2, V3.
13. Хворий Д., 63 роки, госпіталізований у відділення інтенсивної терапії зі стискаючим, пекучим болем за грудиною, що тривав більше 40 хв. У хворого спостерігається блідість шкірних покривів, різка загальна слабкість, задишка. ЧСС – 92 уд/хв, АТ – 140/80 мм рт.ст. За даними ЕКГ наявність комплексу QS у відведеннях I, avL, V1-V4. Який діагноз у хворого?
A. Трансмуральний інфаркт міокарда передньо-септальної ділянки та верхівки серця,
B. Великовогнищевий інфаркт міокарда передньо-септальної ділянки та верхівки серця,
C. Великовогнищевий інфаркт міокарда передньо-септальної ділянки та верхівки серця,
D. Великовогнищевий інфаркт міокарда задньо-бічної ділянки та верхівки серця.
E. Дрібновогнищевий інфаркт міокарда задньо-бічної ділянки та верхівки серця.
14. Хвора С., 62 років, хворіє впродовж 5 років на стабільну стенокардію напруження ІІІ ф.кл. Скаржиться на стискаючий біль за грудиною, що іррадіює в ліву руку та лопатку, за останні 2 доби збільшилась частота і тривалість ангінозних нападів, зросла потреба у прийомі нітропрепаратів, без чіткого зв’язку з навантаженням. ЕКГ зміни: депресія сегменту ST до 0,5 мм у відведеннях V4-V6. Який попередній діагноз:
A. Нестабільна стенокардія, прогресуюча,
B. Нестабільна стенокардія, вперше виникла,
C. Стабільна стенокардія напруження ІV ф.кл,
D. Стабільна стенокардія напруження ІІІ ф.кл.
E. Гострий інфаркт міокарду.
15. Хворий П., 52 років, останні 3 місяці скаржиться на стискаючий біль за грудиною, що іррадіює в ліву руку та лопатку та виникає під час фізичного навантаження (хода до 350-500м), зменшується в спокої, медикаменти не застосовував. ЕКГ: на якій патологічних змін не виявлено. Який метод діагностики слід використати в першу чергу:
A. Велоергометрія,
B. Моніторинг ЕКГ,
C. Коронароангіографія,
D. УЗД серця.
E. Коронарографія.
16. Хворого Л., 47 р. почав турбувати стискаючий біль за грудиною, що виникає під час ходи до 700-800 м. Вказує на артеріальну гіпертензію впродовж останніх 7 років. Об-но: Ps 74 уд. в хв. АТ - 120/80. При проведенні ВЕМ на навантаженні 75 Вт зареєстровано косонисхідну депресію сегмента S-T на 2 мм нижче ізолінії у V4-V6. Який діагноз попередній діагноз:
A. Стенокардія напруги, ІІ функціональний клас,
B. Стенокардія напруги, ІV функціональний клас,
C. Стенокардія напруги, ІV функціональний клас,
D. Вегето-судинна дистонія по гіпертонічному типу.
E. Алкогольна міокардіодистрофія.
17. Хворий 53 років через 2 місяці після перенесеного запалення легень госпіталізований у терапевтичне відділення зі скаргами на задишку, біль в ділянці серця, запаморочення, серцебиття. Об-но: загальний стан важкий. ЧД 33 за хв. Пульс аритмічний, 90 уд. за 1 хв. (екстрасистолія). АТ 140/60 мм рт.ст. Тони серця аритмічні (екстрасистолія) послаблення І тону, систолічний шум над верхівкою. Печінка збільшена. ЕКГ: синусова тахікардія, поодинокі шлуночкові екстрасистоли. ЕхоКГ порожнини серця в межах норми, ФВ 58\%
A. Інфекційний ендокардит,
B. Синдром Дресслера,
C. Інфекційний перикардит.
D. Міокардитичний кардіофіброз,
E. Дилятаційна кардіоміопатія.
18. Хвора 42 років, скаржиться на інтенсивний головний біль, спрагу, часте сечовипускання, напади різкої слабкості та болю у м’язах обох ніг. Об-но: АТ 200/120 мм рт.ст., розширення меж серця, глухість тонів серця. Калій сироватки крові – 2,9 ммоль/л. Який засіб буде найбільш ефективним для контролю АТ?
A. Верошпірон,
B. Пропранолол,
C. Адельфан,
D. Ніфедипін.
E. Доксазозин.
19. Хвора 34 років, скаржиться на головний біль, шум у вухах, мерехтіння мушок перед очима. Об-но: АТ 160/100 мм рт.ст., розширення меж серця, приглушеність тонів серця. Набряки на ступнях, гомілках. Ренін плазми крові – 0,72 мкг/год.л. Який засіб контролю АТ буде найбільш ефективним?
A. Індапамід,
B. Еналаприл,
C. Ірбесартан,
D. Каптопрес.
E. Ліпразид.
20. Жінка 50 років, скаржиться на підвищення АТ, головний біль, нудоту. З анамнезу відомо, що 15 років хворіє на ХОЗЛ. Об-но: почервоніння обличчя, АТ 170/120 мм рт.ст. Тони серця підсилені. Пульс 76 уд/хв., ритмічний. В легенях на фоні жорсткого відтінку везикулярного дихання велика кількість сухих розсіяних хрипів. Який засіб контролю АТ буде найбільш ефективним?
A. Ніфедипін,
B. Пропранолол,
C. Гіпотіазид,
D. Клофелін.
E. Адельфан.
21. У хворої 76 років, що 20 років хворіє на ІХС, вночі виник напад ядухи. Об-но: ортопное, акроціаноз, шкіра сіро-бліда, холодний піт. АТ 120/80 мм рт.ст. Аускультативно - тони серця ослаблені, ритм галопу, в легенях везикулярне дихання з жорстким відтінком, поодинокі сухі розсіяні хрипи. Периферичні набряки. Який з перерахованих засобів необхідно застосувати у першу чергу?
A. Строфантин,
B. Аспірин,
C. Гепарин.
D. Лазикс,
E. Преднізолон.
22. У жінки, 58р., що страждає на гіпертонічну хворобу 10 років, з’явились скарги на задишку при фізичному навантаженні, швидку втомлюваність, набряки ніг, перебої в роботі серця. Об-но: акроціаноз, ЧСС – 96 за 1 хв., пульс – 76 за 1 хв. АТ 150/90 мм рт.ст. В легенях - везикулярне дихання з жорстким відтінком. Які засоби є найбільш ефективними в даному випадку?
A. Серцеві глікозиди,
B. Блокатори кальцієвих каналів,
C. Блокатори калієвих каналів,
D. Мембраностабілізатори.
E. Кардіометаболіти.
23. У жінки, 50 р., що страждає на ревматизм, стеноз лівого атріовентрикулярного отвору з’явились скарги на задишку при незначному фізичному навантаженні, набряки ніг. Об-но: акроціаноз. Пульс 76 за 1 хв., аритмічний. АТ 140/90 мм рт.ст. На ЕКГ: часті надшлуночкові екстрасистоли. Який антиаритмічний засіб є найбільш оптимальним в даній ситуації?
A. Аміодарон,
B. Дигоксин,
C. Пропранолол.
D. Пропафенон,
E. Аймалін.
24. Хворий, 40 років, скаржиться на задишку під час фізичного навантаження, нападоподібний біль за грудниною, в ділянці серця, перебої в роботі серця, часті стани непритомності. На ехокардіограмі: ознаки гіпертрофії міокарда лівого шлуночка зі зменшенням розмірів порожнин серця, ФВ – 70 \%. Яка комбінація лікарських препаратів найбільш показана даному пацієнту?
A. Бета-адреноблокатори+діуретики,
B. Інгбітори АПФ+серцеві глікозиди,
C. Серцеві глікозиди+діуретики.
D. Серцеві глікозиди+блокатори кальцієвих каналів,
E. Діуретики +антикоагулянти.
25. Хвора М., 27 років, скаржиться на періодичні болі за грудиною, серцебиття, відчуття нестачі повітря, головокружіння. Об-но: пульс 110 уд/хв, АТ 100/70 мм рт.ст. Лаб-но: без особливостей. Рівень Т3, Т4 в межах норми. ЕКГ дані: зглаженість зубця T (V2-4). ВЕМ-проба негативна, реакція серцево-судинної системи по дистонічному типу. Який діагноз у даної хворої?
A. Нейроциркуляторна дистонія,
B. Стабільна стенокардія напруги,
C. Нестабільна стенокардія,
D. Міокардит.
E. Тіреотоксикоз.
26. Хвора С. 34р., скаржиться на ниючі болі в серці після хвилювання, які не знімаються нітрогліцерином. Об-но: Пульс 100 за хв., АТ 120/80 мм рт ст. Лаб-но: без особливостей. ЕКГ: косовисхідна депресія ST (- 1 мм) тривалістю < 0,08с після т. j V2-4. Який діагноз найбільш ймовірний у даної хворої?
A. Нейроциркуляторна дистонія,
B. Стенокардія напруги,
C. Нестабільна стенокардія,
D. Міокардит.
E. Спонтанна стенокардія.
27. Хворий М., 52 років скаржиться на задуху, слабкість, стискаючий біль за грудиною, перебої в роботі серця, набряки гомілок. Об-но: при перкусії збільшення всіх розмірів серця. Лаб-но: без особливостей. ЕКГ: тахісистолічна форма фібриляції передсердь. ЕхоКГ: збільшення порожнин серця, ФВ 35\%. Яке захворювання у даного хворого?
A. Дилатаційна кардіоміопатія,
B. Міокардит,
C. Гіпертрофічна кардіоміопатія.
D. Міокардіодистрофія,
E. Перикардит.
28. Хворий М. скаржиться на давлячий біль за грудиною, задуху, перебої в роботі серця. Об‘єктивно: систолічний шум на верхівці. На ЕКГ: Від’ємний Т у V2-6. Гіпертрофія лівого шлуночка. Шлуночкова екстрасистолія. Дані ЕхоКГ: ТМШП 16мм, ФВ 80\%. Який з перерахованих діагнозів найбільш ймовірний?
A. ГКМП,
B. Нестабільна стенокардія,
C. Д/в інфаркт міокарда.
D. ДКМП,
E. Міокардит.
29. Хворий М. скаржиться на давлячий біль за грудиною, задуху, перебої в роботі серця. Об‘єктивно: систолічний шум на верхівці. На ЕКГ: Від’ємний Т у V2-4. Гіпертрофія лівого шлуночка. Шлуночкова екстрасистолія. Дані ЕхоКГ: ТМШП 18мм, ФВ 79\%. Який з перерахованих груп препаратів найбільш доцільно призначити в даному випадку?
A. Бета-адреноблокатори,
B. Седативні засоби,
C. Пролонговані нітрати.
D. Антибіотики,
E. Нестероїдні протизапальні засоби.
30. Хвора В., 66 років, поступила у кардіореанімаційне відділення зі скаргами на стискаючий, колючий біль за грудиною, що триває біля 1 години. У неї спостерігається блідість шкірних покривів, різка загальна слабкість, задишка. ЧСС – 100 уд/хв, АТ – 150/85 мм рт.ст. За даними ЕКГ наявність комплексу QS у відведеннях ІI, ІІІ, аv, реципрокні зміни у V3-V5. Який діагноз у хворого?
A. Трансмуральний інфаркт міокарда задньо-діафрагмальної ділянки серця,
B. Великовогнищевий інфаркт міокарда задньо-діафрагмальної ділянки серця,
C. Дрібно вогнищевий інфаркт міокарда задньодіафрагмальної ділянки серця.
D. Великовогнищевий інфаркт міокарда передньо-септальної ділянки та верхівки серця,
E. Дрібновогнищевий інфаркт міокарда передньо-септальної ділянки та верхівки серця.
31. Хвора Р., 65 років, хворіє 3 роки на стабільну стенокардію напруження ІІ ф.кл. Скаржиться на стискаючий біль за грудиною, що іррадіює в ліву руку та лопатку, за останні 4 доби збільшилась частота і тривалість ангінозних нападів, зросла кількість прийому нітрогліцерину до 6 таблеток. ЕКГ зміни: депресія сегменту ST до 1 мм у відведеннях V5-V6. Який попередній діагноз:
A. Нестабільна стенокардія, прогресуюча,
B. Нестабільна стенокардія, вперше виникла,
C. Стабільна стенокардія напруження ІV ф.кл,
D. Стабільна стенокардія напруження ІІІ ф.кл.
E. Гострий інфаркт міокарду.
32. Хворий С., 55 років, останні 2 місяці скаржиться на стискаючий біль за грудиною, що іррадіює в ліву руку та лопатку та виникає переважно вночі та під ранок, з фізичним напруженням не пов’язаний, медикаменти не застосовував. ЕКГ: без змін. Який метод діагностики слід використати в першу чергу:
A. Моніторинг ЕКГ,
B. Велоергометрія,
C. Коронароангіографія,
D. УЗД серця.
E. Моніторинг АТ.
33. Хворого Ф., 45 р. почав турбувати стискаючий біль за грудиною, що виникає під час ходи до 200 м. Об-но: Ps 80 уд. в хв. АТ - 160/90. При проведенні ВЕМ на навантаженні 50 Вт зареєстровано коритоподібну депресію сегмента S-T на 3 мм нижче ізолінії у V3-V4. Який діагноз попередній діагноз:
A. Стенокардія напруги, ІІІ функціональний клас,
B. Стенокардія напруги, ІV функціональний клас,
C. Стенокардія напруги, ІІ функціональний клас,
D. Вегето-судинна дистонія по гіпертонічному типу.
E. Алкогольна міокардіодистрофія.
34. Хворий В., 43 років через 2 місяці після перенесеного тонзиліту госпіталізований у терапевтичне відділення зі скаргами на задишку, біль в ділянці серця, запаморочення, серцебиття. Об-но: загальний стан важкий. ЧД 35 за хв. Пульс аритмічний, 100 уд. за 1 хв. (екстрасистолія). АТ 145/60 мм рт.ст. Тони серця аритмічні (екстрасистолія) послаблення І тону, систолічний шум над верхівкою. Печінка збільшена. ЕКГ: синусова тахікардія, поодинокі шлуночкові екстрасистоли. ЕхоКГ порожнини серця в межах норми, ФВ 50\%
A. Інфекційний міокардит,
B. Синдром Дресслера,
C. Інфекційний перикардит.
D. Міокардитичний кардіофіброз,
E. Дилятаційна кардіоміопатія.
35. Хвора 40 років відмічає приступи головного болю, пульсацію в скронях, запаморочення, серцебиття, м'язеву слабкість. Під час приступу стає блідою, значно підвищується АТ до 270/160 мм рт.ст. Приступи виникають переважно вночі тта таблетованими гіпотензивними засобами не знімаються. Парентеральне введення якого з наведених препаратів є найбільш ефективним в даному випадку?
A. Фентоламін в/в,
B. Пентамін в/в,
C. Клофелін в/в,
D. Дибазол в/в.
E. Рауседил в/в.
36. Хвора 65 років хворіє на стенокардію напруги близько 10 років. 2 роки тому почав підвищуватися АТ. Об-но: Тони серця ритмічні, ЧСС 100 в 1 хв., АТ 160/100 мм рт.ст. Над легенями дихання везикулярне, хрипів немає.. Живіт при пальпації м’який, неболючий. З якого препарату необхідно починати лікування?
A. Пропранолол,
B. Клофелін,
C. Дибазол,
D. Допегіт.
E. Резерпін.
37. Чоловік 56 років звернувся до лікаря зі скаргами на періодичний головний біль, запаморочення, відчуття оніміння кінцівок. В анамнезі-хронічний обструктивний бронхіт. Об-но: ЧСС 80 в 1 хв., АТ 170/90 мм рт.ст. Тони серця ритмічні, акцент ІІ тону над аортою. Печінка не збільшена, набряків немає. Який препарат найдоцільніше призначити хворому в даному випадку?
A. Індапамід,
B. Клофелін,
C. Пропранолол,
D. Раунатин.
E. Фуросемід.
38. Хвора 60 років знаходилась на лікуванні з приводу гіпертонічної хвороби. Після фізичного навантаження, з’явились різкий біль в лівій половині грудної клітки, задуха, виник приступ ядухи. Об-но: ЧСС 120 в хв., АТ 160/60 мм Hg, ЧД 40 за хв. Cor-тони глухі, систолічний шум на верхівці. Дихання везикулярне, ослаблене, вологі різнокаліберні хрипи. Яка з наведених схем доцільна?
A. Морфін, нітрогліцерин, допа мін,
B. АТФ, лазикс, маніт,
C. Строфантин, гемодез, лазикс.
D. Еуфілін, нітрогліцерин, дибазол,
E. Морфін, анальгін, строфантин.
39. Хворий К. 45 років, тиждень тому переніс операцію на серці, загальний стан погіршився, турбують задуха в спокої, більза грудиною з ірадіацією в шию, виражена слабкість, гектична температура. Границі серця розширені, відзначається ослаблення верхівкового поштовху. Аускультативно - шум тертя перикарду. Поставте правильний діагноз
A. Гострий перикардит,
B. Гостра аневризма серця,
C. Інфаркт міокарду.
D. Гостра міогенна дилятація серця,
E. Тромбоемболія легеневої артерії.
40. Хвора В. 20 р. звернулась зі скраргами на періодичний головний біль. Об-но: стан задовільний. Ps 78 за хв, ритмічний. АТ 180/90 мм рт. ст.. Ліва межа відносної серцевої тупості на 1 см зовні від лівої середньо-ключичної лінії. В ІІ міжребір‘ї зліва від грудини вислуховується грубий систолічний шум. При Ro-графії виявлені поодинокі узури ребер, гіпертрофія лівого шлуночка. Який найбільш ймовірний попередній діагноз?
A. Коарктація аорти,
B. Дефект міжпередсердної перетинки,
C. Дефект міжшлуночкової перетинки.
D. Стеноз гирла аорти,
E. Недостатність мітрального клапана.
41. Хворий А. 35 років звернувся із скаргами на інтенсивний постійний біль в ділянці серця. Тиждень тому хворів на грип. Об-но: стан задовільний. Температура тіла – 37,8оС. Ps 88 за хв, ритмічний. АТ – 130/80 мм рт. ст. Межі серця не змінені. В ІІ міжребір‘ї зліва вислуховується шум тертя перикарда, тони серця не змінені. Який попередній діагноз?
A. Гострий перикардит,
B. Міокардит,
C. Міжреберна невралгія.
D. Інфаркт міокарда,
E. Тромбоемболія легеневої артерії.
42. Хвора Д. 27 років скаржиться на задишку при фізичному навантаженні, покашлювання. Часто хворіє бронхітами, ГРВІ. Об-но: стан задовільний. Ps 78 за хв, ритмічний. АТ – 120/75 мм рт. ст. Права межа серця на 1 см зовні від правого краю грудини. В ІІ – ІІІ міжребер‘ях зліва вислуховується систолічний шум, акцент ІІ тону над легеневою артерією. Який найбільш ймовірний діагноз?
A. Дефект міжпередсердної перетинки,
B. Дефект міжшлуночкової перетинки,
C. Тетрада Фалло,
D. Стеноз легеневої артерії.
E. Стеноз аорти.
43. У хворої на ІХС, постінфарктний міокардіосклероз з’явились задишка, набряки на ногах, перебої в роботі серця. Об-но: стан хворої середньої важкості. Рs-90 за 1 хв, миготлива аритмія, ЧСС – 118 за 1 хв. АТ – 130/80 мм.рт.ст. І тон над верхівкою ослаблений, акцент ІІ тону над легеневою артерією. Печінка на 5 см виступає з-під реберної дуги. Яка лікувальна тактика найбільш доцільна в даному випадку?
A. Діуретики + інгібітори АПФ + дігоксин + панангін,
B. Діуретики + панангін + антагоніст кальцію,
C. Корглікон + АТФ + діуретики + панангін,
D. Хінідін + діуретики + панангін.
E. Новокаїнамід + верошпірон + нітросорбід + аспірин.
44. Хворий К., 65 р. 7 років тому переніс інфаркт міокарда. Через рік з‘явились набряки на ногах. Об-но: загальний стан середньої важкості. Ps 78 уд. за хв, ритмічний. АТ 170/100 мм рт. ст. І тон на верхівці ослаблений, акцент ІІ тону на аорті. Печінка +3 см, набряки до нижньої третини гомілки. Яка лікувальна тактика є найбільш ефективною в даному випадку?
A. ІАПФ + БАБ + діуретик + аспірин,
B. Антагоніст кальцію + діуретик + аспірин,
C. Дігоксин + антагоніст кальцію + діуретик,
D. БАБ + антагоніст кальцію + діуретик.
E. ІАПФ + діуретик + антагоніст кальцію.
45. Хворий 44 р., з післяінфарктним кардіосклерозом відмічає часті перебої в роботі серця, набряки на ногах. Об-но: Ps 95 уд на 1 хв, аритмічний, 10-12 екстрасистол на 1 хв. АТ 135/90 мм.рт.ст. І тон над верхівкою ослаблений. Дихання в легенях жорстке. Печінка +2 см. На ЕКГ: ритм синусовий, неправильний, ЧСС 95 на 1 хв, часті політопні шлуночкові екстраситоли. Який антиаритмічний препарат доцільно призначити даному хворому для лікування та профілактики екстрасистолії?
A. Кордарон,
B. Лідокаїн,
C. Мексилетин,
D. Хінідін.
E. Новокаїнамід.
46. Юнак 17 років скаржиться на задишку при швидкої ходьбі. З народження лікарі знаходять "шуми у серці, підозрювали вроджену ваду серця. Об-но: Межи серця без помітних змін, у другому міжреберному проміжку зліва від груднини вислуховується систолічний шум і послаблений II тон, тут же відчувається систолічне тремтіння, ЧСС=ПС=88 за хв., АТ 100/60 мм рт.ст. Печінка і селезінка не пальпуються. На ЕКГ RV1 + SV5 = 14 мм. На рентгенографії ОГП збіднення легеневого малюнка. Найбільш імовірним діагнозом у хворого є
A. Стеноз легеневої артерії,
B. Відкрита артеріальна протока,
C. Дефект міжпередсердної перетинки,
D. Дефект міжшлуночкової перетинки.
E. Стеноз устя аорти.
47. Хворий Л., 36 років, скаржиться на задишку при звичайному фізичному навантаженні. Ревматизмом та ангінами не хворів. Об-но: у горизонтальному положенні – набряк він шиї. Межі серця – у нормі. Аускультативно: - у легенях відмічаються застійні хрипи, ЧД = 28 за хв., зі сторони серця – шумів не виявлено, ЧСС = ПС = 98 за хв. АТ 100/60 мм рт. ст. Печінка + 4 см. Периферійних набряків немає. Аналіз крові у межах норми. ЕКГ – ритм синусовий, різке зниження вольтажу усіх зубців. Ваш імовірний діагноз?
A. Констриктивний перикардит,
B. Ексудативний перикардит,
C. Міксома серця,
D. Інфекційно-алергічний міокардит.
E. Ділятаційна кардіоміопатія.
48. Больной А., 39 лет, жалуется на одышку и давящую боль за грудиной в покое. 10 дней назад перенес грипп. Об-но: положение вынужденное – сидит, наклонив туловище вперед, лицо одутловатое, цианотичное, набухшие шейные вены. Границы сердца значительно расширены в обе стороны, тоны – глухие, ритмичные, ЧСС = 104 в мин, ЧДД = 28 в мин. На ЭКГ – снижение вольтажа зубцов. На рентгенограмме – шаровидная тень сердца, признаки застоя в легких. В крови: СОЭ – 38 мм/час. Ваш диагноз?
A. Экссудативный перикардит,
B. Вирусный миокардит,
C. Ревматизм,
D. Дилятационная кардиомиопатия.
E. ИБС.
49. Больной 20 лет жалуется на чувство жара в верхней половине туловища, носовые кровотечения, онемение нижних конечностей. Об-но: гиперемия лица, АД на верхних конечностях 160/90 мм рт ст, на нижних конечностях 80/50 мм рт ст. На подколенных артериях и артериях стоп пульс слабого наполнения и напряжения, над сонными артериями систолический шум. Каков наиболее вероятный диагноз?
A. Коарктация аорты,
B. Расслаивающаяся аневризма аорты,
C. Незаращение артериального протока.
D. Острый тромбофлебит,
E. Гипертоническая болезнь.
50. Больной 22 лет находится на диспансерном учете с детского возраста. Об-но: сердечный горб. В ІІІ – ІV межреберье слева у грудины громкий систолический шум, усиливающийся в положении лежа, сопровождающийся систолическим дрожанием, акцент ІІ тона над легочной артерией. При рентгенологическом обследовании увеличение левого желудочка, расширение дуги легочной артерии, усиление легочного рисунка. Каков наиболее вероятный диагноз?
A. Дефект межжелудочковой перегородки,
B. Открытый артериальный проток,
C. Коарктация аорты,
D. Дефект межпредсердной перегородки.
E. Тетрада Фалло.
51. Хворий 37 років скаржиться на відчуття перебоїв у роботі серця. Два роки тому переніс гострий міокардит. Об’єктивно: ЧСС-89 у 1 хв., Ps-88 у хв, аритмічний, АТ-140/85 мм рт.ст. Межи відносної тупості серця не змінені. Збоку інших внутрішніх органів без змін. На ЕКГ: поодинокі передчасні поширені шлуночкові комплекси (QRS=0,12 мс) без зубця Р с повною компенсаторною паузою. Який з додаткових методів дослідження найбільш доцільно призначити хворому для вибору тактики лікування?