1

A. $\alpha$-адреноблокатори,

B. $\beta$-адреноблокатори,

C. Антагоністи кальцію,

D. Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту.

E. Діуретики.

202. Пацієнт 50 років страждає гіпертонічною хворобою 20 років. Протягом 2 днів відмічає погіршення стану: головний біль, нудота, запаморочення, набряк обличчя, задишка при незначних навантаженнях, що пов’язує з надмірним споживанням солоної їжі та перериванням прийому призначеної антигіпертензивної терапії. АТ – 180/120 мм рт.ст., ЧСС – 88 за 1хв, ЧД – 24 за 1 хв, послаблення дихання в заднє - базальних відділах легень. Надання допомоги пацієнту в стаціонарі слід розпочинати з:

A. В/в введення 80 мг фуросеміду,

B. В/м введення 2 мл седуксену,

C. В/в крапельного введення ізокету.

D. Сублінгвального прийому 10 мг корінфару,

E. В/в введення лабеталолу.

203. Пацієнта 62 років з перенесеним інфарктом міокарду госпіталізовано у кардіологічне відділення у зв’язку з повторними синкопальними епізодами, які виникають при середніх фізичних навантаженнях та супроводжуються задухою. Після прийому їжі раптово розвинулася задуха, слабкість, коротке запаморочення. Об-но: акроціаноз, ЧД 26 за 1 хв, ЧСС 128 за 1 хв, АТ – 80/50 мм рт.ст. ЕКГ – ритм регулярний, ЧСС 132 за 1 хв, зубець Р відсутній, QRS = 0,18 сек. Надання невідкладної допомоги слід розпочинати з:

A. Електроімпульсної терапії,

B. Непрямого масажу серця,

C. В/в введення лідокаіну,

D. Прекардіального удару.

E. В/в введення дігоксину.

204. Хворий, 68 років, скаржиться на перебої в роботі серця та біль в області серця, запаморочення. При аускультації вислуховуються передчасні тони (у кількості 5-6 за 1 хв.) з наступною паузою . На ЕКГ: передчасні розширені та деформовані комплекси QRS (без передуючого зубця Р) з повною компенсаторною паузою після них. Який з перерахованих препаратів краще всього підходить для лікування?

A. Кордарон,

B. Хінідін,

C. Ніфедіпін,

D. Панангін.

E. Дігоксин.

205. Річний хворий скаржиться на задишку, епізоди загрудинного болю при фізичному навантаженні, головний біль. Об'єктивно: ЧСС 94 уд/хв. АТ - 140/90 мм рт.ст. Систолічний шум над верхівкою серця. Ехокардіографія: асиметричне потовщення стінок та зменшення порожнини лівого шлуночка, діастолічна дисфункція лівого шлуночка гіпертрофічного типу. Оберіть патогенетично-обгрунтований лікарський засіб:

A. Метопролол,

B. Гіпотіазід,

C. Ніфедіпін,

D. Клофелин.

E. Еналаприл.

206. У 48-річного хворого діагностовано поєднання гіпертрофічної кардіоміопатії необструктивного типу та ексудативного перикардиту. Фракція викиду лівого шлуночка – 67%. Дисфункція якої частини серцевого циклу формуватиме серцеву недостатність у цього хворого ?

A. Діастолічна дисфункція,

B. Систолічна дисфункція,

C. Переважає систолічна дисфункція,

D. Переважає діастолічна дисфункція.

E. Дисфункції систоли та діастоли не буде.

207. Чоловік 42 років скаржиться на задишку з переважним утрудненням вдиху та серцебиття, які виникають при незначному фізичному навантаженні (проходження дистанції до 70-80 метрів зі звичайною швидкістю), набряки гомілок під вечір. Вважає себе хворим на протязі 5-7 місяців, стан погіршувався поступово. ЕКГ: фібриляція передсердь. Виконана ехокардіографія, яка підтвердила клінічний діагноз дилатаційної кардіоміопатії. Який ведучий патофізіологічний механізм формування серцевої недостатності у цього хворого ?

A. Систолічна дисфункція шлуночків та передсердь,

B. Систолічна дисфункція лівого шлуночка,

C. Діастолічна дисфункція лівого шлуночка.

D. Систолічна дисфункція передсердь,

E. Діастолічна дисфункція передсердь.

208. Пацієнта 64 років, з трьома інфарктами міокарда в анамнезі, турбують набряки нижніх кінцівок та статевих органів, попереку на передньої черевної стінки, збільшення розмірів живота, задишка інспіраторного характеру при мінімальноиу фізичному навантаженні. При обстеженні: правосторонній гідроторакс, гідроперикард, асцит, гепатомегалія, трофічні порушення шкіри гомілок; набряки тіла, крім лиця, шиї та верхніх кінцівок. Якою стадією хронічної серцевої недостатності може бути охарактеризований набряковий синдром ?

A. III,

B. II А,

C. II Б,

D. I.

E. Набряковий синдром викликаний не серцевою недостатністю.

209. У хворого 49 років, після значного емоційного напруження, вперше в житті виникла біль пекучого характеру, локалізована у ділянці серця, без ірадіації. Тривалість нападу близько 12 хвилин. Прийняв 1 таб. нітрогліцерину, яка втамувала біль. При огляді через 20 хв.: підвищеного харчування, тони серця приглушені, АТ 140/90 мм рт.ст., ЧСС – 82 за 1 хв, дихання везикулярне, периферичних набряків не виявлено. ЕКГ – без патологічних ознак. Попередній діагноз ?

A. Стенокардія, що виникла вперше,

B. Прогресуюча стенокардія,

C. Стан після неускладненого гіпертензивного кризу.

D. Астено-невротичний синдром,

E. Дрібновогнищевий інфаркт міокарда.

210. У хворого 52 років, після значного фізичного навантаження, виникли болі пекучого характеру, локалізовані за грудиною з ірадіацією у ліву руку. Раніше нічого подібного не було. Тривалість нападу близько 45 хвилин. Прийняв 2 таб. нітрогліцерину – без полегшення. При огляді через 15 хв: блідий, наляканий, холодний піт, тони серця приглушені, АТ 160/90 мм рт.ст., ЧСС – 92 за 1 хв, дихання везикулярне. На ЕКГ: підйом сегмента ST у відведеннях V2-V5 на 4 мм (0,4 мВ). Попередній діагноз ?

A. Інфаркт міокарда,

B. Прогресуюча стенокардія,

C. Стан після неускладненого гіпертензивного кризу.

D. Астено-невротичний синдром,

E. Вперше виникла стенокардія.

211. Хворий А. 39 р. страждає ревматизмом з дитинства. Скаржиться на задишку під час фізичного навантаження, кашель з харкотинням, серцебиття. Аускультативно: І тон підсилений, діастолічний шум, тон відкриття мітрального клапану вислухову-ється на верхівці серця. Відмічається акцент ІІ тону над легеневою артерію. Ціаноз. На р-грамі – розширення корня легенів, збільшення правого шлуночка та лівого передсердя. Ваш діагноз?

A. Мітральний стеноз,

B. Стеноз гирла аорти,

C. Стеноз легеневої артерії,

D. Коарктація аорти.

E. Відкрита артеріальна протока.

212. Хворий Р., 36 років звернувся із скаргами на задишку, запаморочення, головну біль, шум в вухах, парестезії нижніх кінцівок, значну втомленість при ходінні. Артеріальний тиск на верхніх кінцівках 250 мм рт.ст.., на нижніх знижено.. Границі серця розширені вліво. Верхівковий поштовх підсилений. На Р-грамі талія серця добре визначена, висхідна частина аорти розширена. Ваш діагноз?

A. Коарктація аорти,

B. Стеноз аорти,

C. Стеноз легеневої артерії,

D. Мітральний стеноз.

E. Аневризма лівого шлуночка.

213. Хворий 45 років звернувся зі скаргами на значні набряки на гомілках, загальну слабкість, задишку при середньому фізичному навантаженні, перебої в роботі серця. До даного часу скарг не спостегігалося. Об’єктивно: Набряки нижніх кінцівок. ЧCC – 135 за 1 хв., миготлива аритмія. Межі серця розширені вліво на 3 см, вправо на 2 см від правого краю грудини. Печінка + 4 см. ЕхоКГ – розширення всіх камер серця, ФВ 32%, клапанний апарат без змін. Який найбільш імовірний діагноз?

A. Застійна кардіоміопатія,

B. Синдром Дресслера,

C. ІХС: атеросклеротичний кардіосклероз, ХСН ІІ Б,

D. Гіпертрофічна кардіоміопатія.

E. Міокардит Абрамова-Фідлера.

214. Хвора 57 років скаржиться на сильний головний біль, загальну слабкість, запаморочення. Відомо, що на протязі 12 років хворіє гіпертонічною хворобою. Об‘єктивно: обличчя гіперемоване, пульс 98/хв.AT-190/120 мм рт.ст. Межі серця розширені вліво. Тони серця приглушені, акцент II тону над аортою. Симптомів органічного ураження ЦНС не виявлено. На ЕКГ ознаки перевантаження та гіпертрофії лівого шлуночка. Вкажіть найбільш ймовірний попередній діагноз

A. Гіпертонічний криз,

B. Геморагічний інсульт,

C. ІХС: гострий інфаркт міокарду.

D. Нейроциркуляторнв дистонія,

E. Гіпертогічна хвороба ІІ стадії.

215. Чоловік 48 років скаржиться на біль в ділянці серця, парестезії, запаморочення, пітливість, безсоння, відчуття недостачі повітря і перебої в роботі серця. Погіршення самопочуття з’являється на 3-4 день після прийому алкоголю. Об’єктивно: гіперемія та одутловатість обличчя. ЧСС 100/ хв. На верхівці вислуховується систолічний шум. Печінка +5см. ЕКГ: зниження вольтажу QRS, фібриляція передсердь, тахісистолічна форма. Визначте попередній діагноз

A. Алкогольна міокардіодистрофія,

B. Вогнищевий міокардит,

C. ІХС: гострий інфаркт міокарду.

D. Атеросклеротичний кардіосклероз,

E. ІХС. Стенокардія напруги, IIІФК, миготлива аритмія.

216. Хворий 37-років, поступив у стаціонар з скаргами на слабкість, запаморочення, озноб, підвищення температури тіла до 380С. Хворий страждає хронічним алкоголізмом. Об-но: стан важкий, колір шкірних покривів різко блідий, субектеричніть склер. Т-39,20С., АТ-130/80 мм.рт.ст. Тони серця послаблені, протодіастолічний шум над аортою та в точці Боткіна. В аналізі крові: Hb – 40 г/л, Ер. – 1,72 1012/л, л. – 16,7 1012/л, ШОЕ – 68 мм/год. При Ехо-КГ на задній стулці аортального клапана візуалізується низькоехогене утворення з нечіткими контурами. Ваш діагноз ?

A. Ендокардит,

B. Констриктивний перикардит,

C. Двобічна пневмонія.

D. Розрив папілярного м’язу,

E. Фібринозний плеврит.

217. Хвора 47-років, поступила у стаціонар з скаргами на стискаючі болі в ділянці серця, задишку при фізичному навантаженні. З анамнезу відомо, що хвора хворіла на туберкульоз. Об-но: стан середньої важкості, ціаноз щік, кистей рук, набряклість обличчя та шиї, набухання шийних вен. При пальпації серцевої ділянки верхівковий поштовх не визначається. Печінка виступає з-під краю реберної дуги на 5 см. Ваш діагноз ?

A. Констриктивний перикардит,

B. Інфаркт міокарда,

C. Двобічна пневмонія.

D. Розрив папілярного м’язу,

E. Фібринозний плеврит.

218. У хворого Т., 56 років, що знаходиться в палаті інтенсивної терапії з приводу гострого інфаркту міокарда у ділянці передньої стінки лівого шлуночка, посилилась загальна слабкість та з’явилось відчуття “завмирання” у роботі серця. При аналізі ЕКГ виявлено: ритм синусовий, ЧСС 76 за 1 хв. Періодично з’являються поширені шлуночкові комплекси тривалістю 0,22 сек., неправильної форми, після яких виявляються повні компенсаторні паузи. Яке ускладнення виникло у даного хворого?

A. Шлуночкова екстрасистолія,

B. Передсердна екстрасистолія,

C. Атріовентрикулярна екстрасистолія,

D. Повна блокада лівої ніжки пучка Гіса.

E. Повна блокада правої ніжки пучка Гіса.

219. Хворий Н., 32 років, поступив в стаціонар зі скаргами на задишку та біль в ділянці серця, підвищення температури тіла до 38,50С. Хворіє протягом тижня. Об’єктивно: шкірні покриви бліді, акроціаноз. АТ 105/75 мм рт.ст. Частота дихання 26 за 1 хвилину. При аускультації легень вислуховується везикулярне дихання, хрипів немає. Перкуторно межі серця не розширені, тони ослаблені, в ІІ, ІІІ, IV міжребер’ях ліворуч від грудини вислуховується шум тертя перикарду. ЧСС дорівняє пульсу та складає 98 за 1 хвилину. Печінка +1,5 см. В крові: лейкоцитоз та підвищена ШОЕ. Діагноз:

A. Гострий фібринозний перикардит,

B. Негоспітальна пневмонія,

C. Ексудативний перикардит.

D. Гострий вірусний міокардит,

E. Міокардіодистрофія.

220. Хворий Ч., 38 років, скаржиться на болі стискаючого характеру в ділянці серця, задишку при фізичному навантаженні, запаморочення, періодично перебої в роботі серця. Хворіє протягом 7 років. АТ 120/70 мм рт.ст. Аналізи крові та сечі патології не виявили. При рентгендослідженні грудної клітини виявлено незначне збільшення дуг лівого шлуночка та лівого передсердя. ЕКГ: вольтажні ознаки гіпертрофії лівого шлуночка, зниження ST на 3 мм та негативний зубець Т в І, аVL, V5-V6. ЕхоКГ: за наявності гіпертрофії порожнина лівого шлуночка зменшена, міжшлуночкова перетинка 1,7 см, гіпокінетична. Сформулюйте діагноз

A. Гіпертрофічна кардіоміопатія,

B. Гострий інфаркт міокарда,

C. Дилятаційна кардіоміопатія,

D. Гострий міокардит.

E. Гострий перикардит.

221. Жінка, 36 років, яка хворіє цукровим діабетом I типу, звернулася зі скаргами на появу задухи при помірному навантаженні. АТ-130/85 мм рт.ст., Ps-94/хв., ритмічний. На ЕКГ: ознаки гіпертрофії лівого шлунокчку. При Ехо-допплер КГ виявлена гіпертрофія перетинки і задньої стінки лівого шлуночку та признаки діастолічної дисфункції. Призначення яких препаратів доцільніше у даному випадку?

A. Інгібітори АПФ (2 покоління),

B. Бета-адреноблокатори,

C. Дігідропірідінові антагоністи Са.

D. Альфа-адреноблокатори,

E. Тіазидні діуретини.

222. Хворий 49 років скаржиться на відчуття перебоїв у роботі серця. Два роки тому переніс інфаркт міокарду. Об’єктивно: Ps-112 за хв.., аритмічний, АТ-120/80 мм рт.ст. Збоку внутрішніх органів без патології. На ЕКГ: негативний Т у III і AV відвіденнях без динаміки, часті позачергові розширені (> 0,12 с) шлуночкові комплекси з повною компенсаторною паузою, які зникли під впливом ін’єкції кордарону. Що найбільш доцільно призначити хворому для профілактики повторних порушень ритму?

A. Кордарон всередину,

B. Небілет,

C. Амлодипін.

D. Дигоксин,

E. Енап.

223. Чоловік 65 років скаржиться на задишку інспіраторного характеру. Хворіє ІХС 15 років. АТ-150/90 мм рт.ст., ЧСС-52 за хв. Тони серця глухі, акцент II тону над легеневою артерією. У легенях: дрібнопухирцеві хрипи у нижніх відділах. ЕКГ: патологічний Q у III, aV відвіденнях без динаміки. ЕхоКГ: дилатація лівих відділів, фракція викиду лівого шлуночка – 35%. Що лежить у основі гемодінамічних розладів у хворого?

A. Систолічна дисфункція,

B. Діастолічна дисфункція,

C. Систоло-діастолічна дисфункція.

D. Метаболічна дисфункція,

E. Порушення периферичного опору.

224. Пацієнт Л., 63 років. Скарги на стискуючий загрудинний біль під час швидкої ходи з ірадіацією в ліву руку, який припиняється при зупинці. Протягом 10 років артеріальна гіпертензія, 2 місяці тому переніс інфаркт міокарда. Об’єктивно: Ps-72 за хв., АТ-140/90 мм рт.ст., ЧД-20 за хв., розширення меж серця вліво на 2 см, тони серця приглушені, ритм правильний, печінка не збільшена, периферичних набряків немає. На ЕКГ: ритм синусів, вогнищеві рубцеві зміни передньої та бокової стінок міокарда лівого шлуночка. Які заходи вторинної профілактики є доцільними у цього пацієнта?

A. Реваскуляризація після коронарографії,

B. Метаболічна терапія,

C. Санаторно-курортне лікування,

D. Постійний прийом аспірину.

E. Прийом бета-блокаторів.

225. Хвора 57 років, менопауза 4 роки, надмірна вага. Скаржиться на постійне підвищення АТ до 175/100 мм рт.ст., значну задишку під час звичайної фізичної активності. При обстеженні ЧСС-88 за хв., АТ-180/100 мм рт.ст., на ЕКГ та ЕхоКГ ознаки гіпертрофії лівого шлуночка та збільшення розмірів лівого передсердя; ФВ ЛШ – 58%. Після призначення гіпотіазиду в добовій дозі 50 мг відчула зростання інтенсивності задишки, незважаючи на зниження АТ до 150/95 мм рт.ст. Яке порушення функції міокарду виявлено у даної хворої?

A. Діастолічної,

B. Систолічної,

C. Систолічної та діастолічної,

D. Хронотропної.

E. Всі функції міокарду збережені.

226. Студент скаржиться на швидку втомлюваність ніг, головний біль. Об’єктивно: розширення серця вліво на 2 см, систолічний шум у точці Боткіна-Ерба та над ключицею, акцент II тону над аортою. АТ на плечі 160/100 мм рт.ст., на стегні 120/80 мм рт.ст. Який з клінічних симптомів найбільш цінний для встановлення діагнозу?

A. АТ на плечі вищий, ніж на стегні,

B. Систолічний шум у точці Боткіна-Ерба,

C. Розширення серця вліво.

D. Акцент II тону над аортою,

E. Підвищення АТ.

227. Дівчинка, 12 років, ні на що не скаржиться. Під час медичного огляду при об’єктивному обстеженні: межі серця не зміщені. Пальпаторно у III-IV міжребір’ї біля лівого краю грудини систолічне тремтіння. Межи серця незначно збільшені вправо і вліво. Вислуховується грубий рівномірний систолічний шум в III-IV міжребір’ї зліва від грудини. Який діагноз найбільш вірогідний?

A. Дефект міжшлуночкової перетинки,

B. Передсердний септальний дефект,

C. Коарктація аорти.

D. Відкрита артеріальна протока,

E. Пролапс мітрального клапану.

228. Хворий 5 років доставлен до стаціонару з проявами задухи, слабкості, періодичними запамороченнями в періоди активної гри. Об’єктивно: слабкого розвитку, деформація грудної клітини, ціаноз слизової оболонки та шкіри. Аускультативно: у II та III міжребір’ї грубий систолічний шум. У крові: еритроцитоз, збільшення гемотокриту. ЕхоКГ: легеневий стеноз, зворотня течія у верхній частині міжшлуночкової перетинки, дестрапозиція аорти, ділятація правого шлуночка. Яка вроджена вада серця у хворого?

A. Тетрада Фалло,

B. Тріада Фалло,

C. Пентада Фалло.

D. Дефект міжшлуночкової перетинки,

E. Стеноз легеневої артерії.

229. Чоловік 48 років скаржиться на рецидивуючий біль за грудиною, незважаючи на інтенсивну медикаментозну терапію. Об’єктивно: АТ-105/60 мм рт. ст., Ps-84/хв., ритмічний. На ЕКГ: депресія сегменту ST до 2 мм та інверсія зубця Т у відведеннях V4 -V6. У крові підвищений рівень кардіального тропініна Т. Яка найбільш доцільна подальша тактика ведення хворого?

A. Коронарографія,

B. Моніторинг ЕКГ,

C. Тромболітична терапія.

D. Проведення ЕхоКГ стрес-тесту,

E. Чрезшкірне коронарне втручання.

230. Хворий 12 років скаржиться на постійну задишку, слабкість, запаморочення. Об’єктивно: відставання у фізичному розвитку, пальці у вигляді “барабанних паличок”, “серцевий горб”. Межи серця розширені праворуч, епігастральна пульсація, грубий систолічний шум у II-III міжребер’ї, проводиться на сонні артерії і міжлопаточний простір зліва. Ps-98 за хв., слабкого наповнення. АТ-90/50 мм рт.ст.. При катетерізації великий тиск у правому шлуночку, нормальний у легеневій артерії. Який найбільш вірогідний діагноз?

A. Стеноз легеневої артерії,

B. Відкрита артеріальна протока,

C. Передсердний септальний дефект,

D. Дефект міжшлуночкової перетинки.

E. Тетрада Фалло.

231. Хворий 14 років скаржиться на задуху. Об’єктивно: незначний ціаноз, визначаються поштовх гіпертрофірованого правого шлуночка і епігастральна пульсація. Межи серця зміщені більше вправо, вислуховується систоло-діастолічний шум у II міжребер’ї зліва від грудини, акцент II тону над легеневою артерією. Який метод діагностики найбільш доцільний?

A. Аортографія,

B. ЕКГ,

C. Рентгенографія,

D. ЕхоКГ.

E. Катетеризація.

232. Хворий 65 років скаржиться на ядуху, кашель з виділенням рожевого харкотиння, яке піниться, відчуття нестачі повітря, страх смерті. Об'єктивно: ортопноє, шкіра бліда, акроціаноз, холодний липкий піт. Дихання жорстке, в нижньозадніх відділах з обох боків - вологі дрібно- та середньопухирчасті хрипи. ЧДР- 40/хв. Тони серця різко приглушені. На верхівці серця - ритм галопу. Який найбільш вірогідний діагноз?

A. Крупозна пневмонія,

B. Інфаркт-пневмонія,

C. Астматичний статус.

D. Тромбоемболія легеневої артерії,

E. Набряк легенів.

233. Жiнка 37 рокiв скаржиться на задуху, стискуючий бiль за грудниною. Тиждень тому перенесла грип. Об'єктивно: акроцiаноз, ЧСС- 98/хв, АТ- 90/75 мм рт.ст., ЧДР- 26/хв. Межi серця змiщенi влiво та вправо на 3 см. Тони серця глухi, над верхiвкою протодiастолiчний ритм галопу, систолiчний шум. Hb- 100 г/л, ШЗЕ- 25 мм/год. Який найбільш вірогідний дiагноз?

A. Iнфекцiйно-алергічний міокардит,

B. Ексудативний перикардит,

C. Міокардіодистрофія.

D. Дилятацiйна кардiомiопатiя,

E. IХС, стенокардiя.

234. Госпіталізована жінка 72 років з носовою кровотечею. Останні 6 років артеріальний тиск підвищувався до 180/100 мм рт.ст. Об'єктивно: шкіра бліда, тони серця досить звучні, акцент ІІ тону над аортою, чутно систолічний шум. АТ- 150/80 мм рт.ст. У крові: Нb- 92 г/л, ер.- 2,71012/л. У сечі: пит.вага - 1022, лейк.- 3-7 у п/з, ер.- 0-2 у п/з. Яка найбільш вірогідна причина гіпертензії?

A. Гіпертонічна хвороба,

B. Хронічний пієлонефрит,

C. Коарктація аорти.

D. Хронічний гломерулонефрит,

E. Атеросклероз аорти.

235. Чоловік 55 років на 3 день після гострого переднього інфаркту міокарда скаржиться на тупий біль за грудниною, що зменшується при нахилах вперед, задишку. Об'єктивно: АТ- 140/80 мм рт.ст., тони серця глухі. На ЕКГ: фібриляція передсердь з частотою скорочень шлуночків 110/хв, патологічний зубець Q та підйом сегмента S-T у правих грудних відведеннях. Від тромболізісу відмовився. Який найбільш вірогідний діагноз?

A. Гострий перикардит,

B. Розшаровуюча аневризма аорти,

C. Тромбоемболія легеневої артерії.

D. Синдром Дреслера,

E. Синдром Тітце.

236. У хворого 15-ти років під час проходження медичної комісії зафіксовано АТ- 170/85 мм рт.ст. Скарг немає. Об'єктивно: м'язи нижніх кінцівок погано розвинені, пульсація на артеріях ступень послаблена. Межі серця розширені вліво, при аускультації - акцент другого тону над аортою, систолічний шум. У крові - без змін. У сечі: питома вага - 1020, лейк.- 2-4 у п/з, ер.- 0-1 у п/з, кристали сечової кислоти. Який найбільш вірогідний діагноз?

A. Коарктація аорти,

B. Вазоренальна гіпертензія,

C. Вегетосудинна дистонія.

D. Ренопаренхіматозна гіпертензія,

E. Есенційна гіпертензія.

237. Хворий 74-х років страждає на гіпертонічну хворобу близько 20-ти років. Скаржиться на частий біль голови, запаморочення; приймає еналаприл. Об'єктивно: акцент II тону над аортою, Ps- 84/хв, ритмічний, АТ- 180/120 мм рт.ст. Яку групу гіпотензивних препаратів доцільно призначити додатково, з урахуванням віку?

A. Петльові діуретики,

B. Тазідні діуретики,

C. Центральні симпатолітики.

D. $\beta$-адреноблокатори,

E. $\alpha$-адреноблокатори.

238. У чоловіка 58-ми років 4 години тому розвинувся гострий інфаркт міокарда, і він знаходиться у відділенні невідкладної терапії. На ЕКГ реєструються короткі пароксизми шлуночкової тахікардії. Введення якого препарату є найбільш доцільним?

A. Лідокаїн,

B. Пропафенон,

C. Верапаміл,

D. Аміодарон.

E. Флекаїнід.

239. У здорової жінки 75-ти років, що веде помірно активний спосіб життя, при профілактичному огляді виявлена сироваткова концентрація загального холестерину на рівні 5,1 ммоль/л (208 мг/дл) та холестерину ЛПВЩ- 70 мг/дл. ЕКГ - без патології. Яка з перерахованих дієтичних рекомендацій найбільш прийнятна?

A. Зменшення прийому насичених жирів,

B. Ніяких змін у дієті,

C. Зменшення прийому простих вуглеводів,

D. Збільшення вживання клітковини.

E. Зменшення прийому холестерину.

240. У пацієнта, який приймає діуретики, розвинулася аритмія у результаті передозування серцевими глікозидами. Яка тактика лікування в цьому випадку?

A. Підвищення рівня кальцію в крові,

B. Підвищення концентрації натрію в крові,

C. Зниження концентрації магнію в крові,

D. -.

E. Підвищення концентрації калію в крові.

241. У хлопчика 16-ти років, без клінічної симптоматики, при аускультації серця виявили акцент ІІ тону та систолічний шум над легеневою артерією. Тони серця звучні, ритмічні. Який найбільш вірогідний діагноз?

A. Дефект міжпередсердної перегородки,

B. Стеноз клапана легеневої артерії,

C. Недостатність клапана легеневої артерії.

D. Незарощення Боталової протоки,

E. Функціональний шум.

242. Хворий 65-ти років тиждень тому переніс гострий інфаркт міокарда. Загальний стан погіршився, турбують задуха в спокої, виражена слабкість, наявність набряків та асциту. Межі серця розширені, відзначається парадоксальна перикардіальна пульсація латеральніше від верхівкового поштовху зліва. Який найбільш вірогідний діагноз?

A. Хронічна аневризма серця,

B. Кардіосклеротична аневризма серця,

C. Ревматична аневризма серця,

D. Гостра аневризма серця.

E. Гострий перикардит.

243. У хворої на ревматизм визначається діастолічне тремтіння грудної стінки ("котяче муркотіння"), посилений І тон на верхівці, діастолічний шум з пресистолічним посиленням, тон відкриття стулок мітрального клапану, акцент ІІ тону над легеневою артерією. Яка вада серця у хворої?

A. Недостатність мітрального клапану,

B. Відкрита артеріальна протока,

C. Стеноз лівого атріовентрикулярного отвору.

D. Недостатність клапанів аорти,

E. Стеноз легеневої артерії.

244. У хворого 64-х років 2 години тому з'явилися стискаючий біль за грудниною з іррадіацією в ліве плече, виражена слабкість. Об'єктивно: шкіра бліда, холодний піт. Ps- 108/хв., АТ- 70/50 мм рт.ст. Тони серця глухі. Дихання везикулярне. Живіт м'який, безболісний. Варикозне розширення вен на лівій гомілці. На ЕКГ: ритм синусовий, ЧСС- 100/хв., різкий підйом сегмента ST над ізолінією у відведеннях ІІ, ІІІ, aVF. Яка патологія виникла в хворого?

A. Розшаровуюча аневризма аорти,

B. Тампонада серця,

C. Серцева астма,

D. Кардіогенний шок.

E. Тромбоемболія легеневої артерії.

245. Хвора 46-ти років скаржиться на раптово виникаючі напади серцебиття, які супроводжуються пульсацією в ділянці шиї та голови, страхом, нудотою. Напади продовжуються 15-20 хвилин, минають після затримки дихання з натужуванням. Яке порушення серцевої діяльності виникає в хворої?

A. Напад тріпотіння передсердь,

B. Напад надшлуночкової пароксизмальної тахікардії,

C. Напад миготливої аритмії,

D. Напад екстрасистолічної аритмії.

E. Напад шлуночкової пароксизмальної тахікардії.

246. Після тривалого періоду субфебрилітету хворий помітив посилення задишки, біль у правому підребер'ї, набряки ніг. Об'єктивно: шийні вени набряклі. Ps- 120/хв, інколи зникає під час вдиху. Тони серця різко послаблені. На ЕКГ: зниження вольтажу зубців шлуночкового комплексу. Місяць тому відзначався підйом сегменту ST $V_1-V_4$. Тінь серця розширена, округла. Який найбільш вірогідний діагноз?

A. Ексудативний перикардит,

B. Метаболічна післяінфекційна міокардіопатія,

C. Первинний ревмокардит,

D. Післяінфарктний кардіосклероз.

E. Дрібновогнищевий інфаркт міокарда.

247. У хворого 46-ти років діагностовано стенокардію напруги ІІ функціонального класу на фоні гіпертонічної хвороби ІІ стадії. Артеріальний тиск в межах 160/105 мм рт.ст. Якому антигіпертензивному препарату слід надати перевагу?

A. Клофелін,

B. Еналаприл,

C. Доксозазин,

D. Метопролол.

E. Адельфан.

248. Хвора 50-ти років скаржиться на тупий біль у ділянці серця, ядуху, підвищення температури до 380C. Тиждень тому перенесла грип. Об'єктивно: Ps- 100/хв, зникає на вдиху. АТ- 100/70 мм рт.ст., тони серця глухі. ЕКГ: знижений вольтаж, сегмент ST піднятий над ізолінією у всіх відведеннях. На рентгенограмі: тінь серця розширена у всі боки. Пульсація серця малої амплітуди. Який найбільш вірогідний діагноз?

A. Інфаркт міокарда,

B. Дилятаційна кардіоміопатія,

C. Ексудативний перикардит.

D. Міокардит,

E. Стенокардія.

249. У хворого 64-х років 2 години тому з'явився стискаючий біль за грудниною з іррадіацією в ліве плече, виражена слабкість. Об'єктивно: шкіра бліда, холодний піт. Ps- 108/хв., АТ- 70/50 мм рт.ст. Тони серця глухі. Дихання везикулярне. Живіт м'який, безболісний. Варикозне розширення вен на лівій гомілці. На ЕКГ: ритм синусовий, ЧСС- 100/хв., різкий підйом сегмента ST над ізолінією у відведеннях ІІ, ІІІ, aVF. Яка патологія виникла в хворого?

A. Серцева астма,

B. Кардіогенний шок,

C. Тампонада серця.

D. Тромбоемболія легеневої артерії,

E. Розшаровуюча аневризма аорти.

250. При якому з нижче перерахованих порушень ритму доцільно використання АТФ для відновлення синусового ритму?

A. Фібриляція передсердь,

B. Пароксизмальна суправентрикулярна тахікардія,