Завдання для самостійної роботи

1. Ознайомтесь із історичною довідкою та змістом роботи Києво-Могилянської академії на сучасному етапі її функціонування (На-ціональний університет Києво-Могилянська Академія. — К., 1996).

2. Користуючись монографією А.М. Алексюка (Педагогіка вищої освіти України: Історія. Теорія. — К.: Либідь, 1998), озна­ йомтесь із особливостями розвитку освіти в Україні у 1917— 1920 рр.

3. Детально ознайомтесь із історією вищого навчального за­ кладу, в якому ви навчаєтесь.

4. Ознайомтесь із змістом Болонської декларації і з'ясуйте напрями перетворень у галузі освіти на європейському просторі.

Завдання й запитання для роздумів і самоконтролю

1. Якою мірою успішність соціально-економічного розвитку суспільства залежить від кількості громадян, які мають вищу освіту?

2. Дайте хронологічну характеристику етапів розвитку і фун­кціонування Києво-Могилянської академії.

3. Проаналізуйте організаційні заходи щодо становлення вищої освіти в Україні в 1917—1920 рр.

4. З'ясуйте факти утиску української мови у навчальних за­ кладах України з боку імперської Росії.

5. У чому виявлявся процес русифікації освітньої сфери в Україні з боку більшовицької влади (1930—1991 рр.)?

6. У чому сутність реорганізації навчально-виховного проце­су у вищій школі України з погляду вимог Болонської декларації?

Література

Алексюк А.М. Педагогіка вищої освіти України: Історія. Тео­рія. — К.: Либідь, 1998.

Андрущенко М. Парнас віршотворний: Києво-Могилянська академія та український літературний процес XVIII ст. — К., 1999.

Грушввський М.С. Ілюстрована історія України. — К., 1992.

Добреньков В.И., Нечаев В.Я. Общество и образование. — М.: ИНФРА-М, 2003. — 381 с.

Енциклопедія українознавства, словникова частина: В10 т. — Париж; Нью-Йорк, 1951 — 1984.

ІсаєваА.Д. Братства та їх роль в розвитку української куль­тури XVI — XVII ст. — К., 1966.

МайбородаВЯ. Вища педагогічна освіта в Україні: Історія, досвід, уроки. — К.: Либідь, 1992.

Микитась В.Л. Давньоукраїнські студенти і професори. — К.: Абрис, 1994.

Мицько 1.3. Острозька слов'яно-греко-латинська академія. — К.,1990.

Нудьга ГА. Не бійся смерті: Повість-есе, історичний нарис. — К.: Рад. письменник, 1991.

Пам'ятки братських шкіл на Україні: Кінець XVI — початок XVII ст. Тексти дослідження. — К., 1988.

Семчишин М. Тисяча років української культури. Історичний огляд культурного процесу. —К., 1993.

Хижняк 3.1. Києво-Могилянська академія. —К., 1991.

Тема з сучасна вища школа в освітній системі україни

Система освіти України, її структура.

Принципи діяльності освітніх закладів.

Характеристика вищої освіти України початку третьо­го тисячоліття.

Система освіти України, її структура

Освіта є найважливішим конструктом цивілізації, визначаль­ним чинником соціально-економічного поступу суспільства. Кож­на країна відповідно до свого історичного розвитку, національ­них традицій, умов, перспектив формує свою систему освіти.

Система освіти — це сукупність навчально-виховних і куль­турно-освітніх закладів, наукових, науково-методичних і мето­дичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти, які згідно з Конституцією та іншими законами України здійснюють освіту і виховання громадян. Функціонування сис­теми освіти забезпечується державою. У статті 53 Конституції України визначено: "Держава забезпечує доступність і безоплат­ність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-тех­нічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних за­кладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, поза­шкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти,

різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам".

Структура й доцільність створеної в державі системи освіти характеризують її ефективність і перспективність розвитку. На початку XXI ст. структура освіти в Україні така.

1. Дошкільна освіта. її здійснюють дошкільні навчальні за­ клади: ясла, ясла-садки, дитячі садки, ясла-садки компенсуючого типу, будинки дитини, дитячі будинки інтернатного типу, ясла- садки сімейного типу, ясла-садки комбінованого типу, центри розвитку дитини, дитячі будинки сімейного типу.

2. Загальна середня освіта. Основним видом закладів, у яких здобувається загальна середня освіта, є середня загальноосвітня школа трьох ступенів: перший — початкова школа, що забезпе чує початкову загальну освіту, другий — основна школа, що забезпечує базову загальну середню освіту, третій — старша шко­ла, що забезпечує повну загальну середню освіту. Для розвитку здібностей, обдарувань і талантів дітей створюються профільні класи, спеціалізовані школи, гімназії, ліцеї, колегіуми, а також різні типи навчально-виховних комплексів, об'єднань. Для здо­буття загальної середньої освіти можуть створюватися вечірні (змінні) школи, а також класи, групи з очною, заочною формами навчання при загальноосвітніх школах.

3. Позашкільна освіта. До позашкільних закладів освіти на­ лежать палаци, будинки, центри, станції дитячої та юнацької творчості, школи мистецтв, студії, початкові спеціалізовані ми­стецькі заклади освіти, бібліотеки, дитячі театри, парки, оздо­ровчі центри та інші заклади.

4. Професійно-технічна освіта. Професійно-технічними за­ кладами освіти є: професійно-технічне училище, професійно-ху­дожнє училище, професійне училище соціальної реабілітації, училище-агрофірма, училище-завод, вище професійне училище, навчально-виробничий центр, центр підготовки і перепідготов­ки робітничих кадрів, навчально-курсовий комбінат, інші типи закладів, що надають робітничу професію.

5. Вища освіта. Вищими закладами освіти є: технікум (учи­лище), коледж, інститут, консерваторія, академія, університет.

6. Післядипломна освіта. До закладів післядипломної осві­ти належать: академії, інститути (центри) підвищення кваліфі­кації, перепідготовки, вдосконалення; навчально-курсові комбінати; підрозділи вищих закладів освіти (філії, факультети, відділення та ін.); професійно-технічні заклади освіти; відповідні підрозділи в організаціях та на підприємствах.

7. Аспірантура.

8. Докторантура.

9. Самоосвіта. Для самоосвіти громадян державними орга­ нами, підприємствами, установами, організаціями, об'єднання­ ми громадян, громадянами створюються відкриті та народні уні­ верситети, лекторії, бібліотеки, центри, клуби, теле-, радіона- вчальні програми тощо.

Виходячи зі структури освіти, в Україні встановлено відповід­ні освітні рівні:

початкова загальна освіта;

базова загальна середня освіта;

повна загальна середня освіта;

професійно-технічна освіта;

базова вища освіта;

повна вища освіта.

Законом України "Про освіту" встановлено також освітньо-кваліфікаційні рівні:

1)кваліфікований робітник;

2)молодший спеціаліст; 3)бакалавр;

4) спеціаліст, магістр.

Принципи діяльності освітніх закладів

Діяльність освітніх закладів України ґрунтується на відповід­них принципах. Принципи (лат. рrіnсіріum — основа, начало) — вихідні положення певної теорії, діяльності. Принципи освіти — це базові положення, які лежать в основі функціонування за­кладів системи освіти України. Обґрунтування принципів зумов­люється передусім закономірностями розвитку суспільства та політикою держави в галузі освіти. Основні принципи освіти ви­значено Законом України "Про освіту":

• доступність для кожного громадянина всіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою;

• рівність умов для повної реалізації кожною людиною її здібностей, таланту, всебічного розвитку;

• гуманізм, демократизм, пріоритетність загальнолюдських духовних цінностей;

• органічний зв'язок зі світовою та національною історією, культурою, традиціями;

• незалежність освіти від політичних партій, громадських і релігійних організацій;

• науковий, світський характер освіти;

• інтеграція з наукою і виробництвом;

• взаємозв'язок з освітою інших країн;

• гнучкість і прогностичність системи освіти;

• єдність і наступність системи освіти;

• неперервність і різноманітність освіти;

• поєднання державного управління й громадського самовря­дування в освіті.

Кожний принцип окреслює певні вимоги до функціонування тих чи тих закладів освіти. Плануючи й організовуючи діяльність освітніх закладів, необхідно ретельно продумувати, якою мірою вони відповідають вимогам принципів освіти.