ЛР Модуль 3

3.Можливості природної та примусової систем вентиляції.

4.Проаналізувати переваги та недоліки витяжної, нагнітаючої та змішаної примусових систем вентиляції.

5.Відмінності будови комплектів обладання"Клімат-2",''Клімат-3"та "Клі-

мат-4".

6.Основні переваги та недоліки вентиляційної установки ПВУ в порівнянні з комплектами типу "Клімат".

7.Принцип регенерації тепла, яке виділяється тваринами, в системах мікроклімату УТ-Ф-12.

Бібліографічний список: [2,6...9,11,13 ].

Лабораторна робота 2

ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ ВОДОПОСТАЧАННЯ ТА НАПУВАННЯ ТВАРИН ТА ПТИЦІ

Мета роботи: вивчити технологічну схему та засоби механізації водопостачання ферм та комплексів, а також обладнання для напування тварин та птиці

Матеріальне забезпечення: автонапувалки ПА-1А, АП-1А, АГК-4В, ПСС-1А, ПБС-1А, ПБП-1А, технічна документація, інструкції, учбові плакати, набір інструментів.

Виконання лабораторної роботи починають з складання технологічної схеми водопостачання ферм та комплексів. Для цього необхідно встановити весь набір технологічних операцій, які потрібно виконати для подачі води, починаючи від джерела води і закінчуючи споживачем. Потім до цієї технологічної схеми складають конструктивну схему, тобто до кожної з технологічних операцій набирають засоби їх механізації. Наступний крок - вивчення умов роботи технологічного обладнання, його будови, роботи та правил експлуатації. Таким чином, студенти складуть технологічну схему водопостачання, виконають для неї вибір засобів механізації і опис їх будови та роботи.

Далі вивчають обладнання для напування тварин та птиці. Для цього спершу встановлюють вимоги до напування, необхідні принципи дії напувалок для виконання цих вимог. Тепер переходять до виконання технологічних схем клапанних, поплавкових та вакуумних напувалок, розглядають можливості їх застосування. І, на кінець, переходять до вивчення існуючих конструкцій на-

11

пувалок індивідуальних та групових, стаціонарних і мобільних, які використовують для напування великої рогатої худоби, свиней та птиці. При цьому звертають увагу на їх будову, як в цілому так і складових частин, принцип дії, конструктивні відміни при монтажі, зв'язані з фізіологічними особливостями тварин та птиці, способами їх утримання. Вивчаючи обладнання для напування, необхідно уважно проаналізувати такі його параметри, як: кількість поголі- в'я, що обслуговується, кількість місці для напування, місткість, габарити, обслуговуючий персонал та ін.

Розрахункову частину роботи виконати для таких умов.

Постановка задачі. Дано: вид тварин, поголів’я m, норма добової потреби в воді на одну голову q, робота насосної станції – автоматична.

Примітки: 1 – МТФ; 2 – відгодівельна ферма ВРХ; 3 – репродукторна свиноферма; 4 - птахоферма яєчного напрямку.

12

Рис. 2.1. Схема механізованого водопостачання: 1 - джерело води; 2 - водозабірна споруда; 3 - насосна станція першого підйому води; 4 - очисна споруда; 5 - резервуар для чистої води; 6 - насосна станція другого підйому; 7 - водонапірна споруда; 8 - внутрішній водопровід; 9 - напувалка; 10 - зовнішній водопровід.

Вибрати для даних умов тип водонапірної башти та підрахувати їх кількість.

Водонапірну башту вибирають з розрахунковою потрібною ємкістю її резервуару за співвідношенням

Vр Vб , м3

де Vб – ємкість башти за технічною характеристикою, м3;

Vр – розрахункова потрібна ємкість башти для забезпечення потреб даної ферми, м3

Vр Vрег Vав Vп ,

Vрег – напірно-регулюючий об’єм резервуару башти, м3. При автоматичні роботі башти, згідно [2].

Vрег nQmaxq ,

n – коефіцієнт регулюючого об’єму. З досвіду [2] для сучасних сільськогосподарських систем водопостачання n = 0,05-0,1. Залежність значення n від розміру ферми – зворотна;

Qmaxq Qсерq Kq – максимальна добова витрата води, м3; Qqсер – середня добова витрата води, м3.

Qсерq q m,

q – норма добової потреби води на одну голову, м3.

13

Кq – коефіцієнт добової нерівномірності використання води Кq = 1,3 [6]; Vав = (0,15-0,20)Qqсер – аварійний запас води, м3;

Vп – протипожежний запас води, м3;

Vn 3,6QnT.

де Qn = 10 л/с – нормована мінімальна витрата води на тушіння пожежі; Т = 2-3 год. – нормований час тушіння пожежі.

За рекомендаціями [6] протипожежний запас у водонапірній башті не повинен перевищувати

Vn 6,0м3

За отриманою величиною Vp вибираємо відповідний тип башти, а якщо її місткість менше Vp, то підраховуємо їх потрібну кількість.

Зміст звіту

1.Скласти технологічну схему системи водопостачання ферми та описати її;

2.Привести технологічні схеми складових частин водопостачання (водозабірні споруди, водяні насоси, водонапірні споруди, водопровідні мережі) та описати їх;

3.Навести призначення автонапувалок, вимоги до них та дати їх класифі-

кацію;

4.Скласти технологічні схеми клапанних, поплавкових і вакуумних напувалок та їх модифікацій і описати їх будову та роботу;

5.Виконати розрахунок і вибрати водонапірну споруду згідно індивідуального завдання.

Контрольні питання

1.Види джерел водопостачання, їх аналіз.

2.Типи водозабірних споруд та області їх застосування.

3.Будова водяних відцентрових та вихрових насосів та їх можливості.

4.Водонапірні башти та пневматичні напірні установки і їх використання.

5.Водопровідні мережі, їх будова та особливості застосування.

6.Поплавкові автонапувалки, їх конструкції та умови застосування.

7.Клапанні автонапувалки, різноманітності конструкцій та умови використання.

8.Вакуумні автонапувалки та залежність їх конструкцій від умов викори-

стання

9.Обладнання пересувного напувального пункту.

10.Автонапувалки, які використовують при прив'язному і безприв'язному

14

утриманні ВРХ.

11.Автонапувалки для напування птиці.

12.Висота установки напувалок залежно від умов застосування.

Бібліографічний список: [1,2,6...11,13 ].

Лабораторна робота 3

МЕХАНІЗАЦІЯ ПРИБИРАННЯ ГНОЮ

Мета роботи: вивчити технологію і засоби механізації прибирання, переробки та використання гною на тваринницьких фермах.

Матеріальне забезпечення: скребковий конвеєр ТСН-3,0Б, учбові плакати, технічна література і документація, набір слюсарних інструментів.

По-перше, вивчають технологію прибирання гною з тваринницьких приміщень залежно від виду тварин та способу їх утримання. Потім розглядають технологію транспортування гною з тваринницьких приміщень до гноєсховищ, технології переробки і використання гною.

Вивчають призначення, склад та принцип дії скребкового транспортера ТСН-160А, технічну характеристику, основні регулювання, правила використання і техніку безпеки. Знайомляться з конструкцією скребкових конвеєрів ТСН-2,0Б, ТСН-3,0Б та КНП-10, визначають їх конструктивні особливості у порівнянні з транспортером ТСН-160А.

Далі знайомляться з принципом дії скреперних установок УС-12 та УСП12, УСД-170 і УС-250, а також ТС-1. Вивчають технічні характеристики цих машин. Детально вивчають і аналізують можливість використання установок для переробки гною на біогаз на малих тваринницьких фермах.

Виконують розрахунок транспортера для видалення гною з приміщень. Постановка задачі. Дано: приміщення корівник на m, голів; для прибирання

гною транспортер ТСН-160А; щільність гною з підстилкою, ρ=0,6 т/м3. Таблиця 3.1.

Варіанти індивідуального завдання

Виконати розрахунок потужності транспортера та встановити його відповідність заданим умовам.

1. Визначають відповідність розрахованого конвеєру заданим умовам, виходячи із співвідношення:

Nпотр Nвст ,

де Nвст – встановлена потужність приводу конвеєра. 2. Потрібна потужність приводу

де η = 0,87 – ККД приводу транспортера;

F – тягове зусилля ланцюга при переміщенні гною, Н. 3. Тягове зусилля ланцюга при переміщенні гною, Н

F 9,81(G f H L q fд ), Н

де G – маса гною у лотках транспортера, кг;

L – довжина ланцюга транспортера, м;

q = 8,3 кг/м – погонна маса ланцюга із скребками для ТСН-160А;

fн = 1,0-1,1 – коефіцієнт тертя соломистого гною по дерев’яному жолобу; fд = 0,4-0,5 – коефіцієнт тертя ланцюга зі скребками по дереву.

4. Кількість гною, який видаляють із приміщення за один раз, кг

G Gдоб m(b p n) ;

К K

де m – кількість тварин, голів;

b – добовий вихід твердих екскрементів від корови, кг; р – добовий вихід рідкого гною на тварину, кг;

n – добові витрати підстилки на тварину при прив’язному утриманні, кг (n

=3,5 кг).

К– кількість виймань гною з приміщення на протязі доби (кількість вмикань конвеєру).

Зміст звіту

1.Опис будови, принципу дії, регулювання, основні правила експлуатації та техніки безпеки скребкового транспортера ТСН-160А (КСГ-7);

2.Принцип дії машин для прибирання гною ТС-1, УС-12, УСП-12, УСФ170 та УС-250;

3.Опис устаткування, принцип дії, регулювання, основні правила використання систем гідравлічного видалення гною;

4.Привести технологічну схему установки для переробки гною на бiогаз;

5. Розрахунок згідно індивідуального завдання та аналіз результатів.

16

Контрольні питання

1.Виконати аналіз технологічних схем прибирання, переробки та використання гною механічними засобами.

2.Проаналізувати конструкції транспортерів ТСН-2,0Б; ТСН-3,0Б; ТСН160А; КНП-10, установок ТС-1, УС-12, УСП-12.

3.Принцип дії цих машин.

4.Проаналізувати конструктивні і технологічні відмінності транспортерів ТСН-2,Б; ТСН-3,0Б; КНП-10 в порівнянні з ТСН-160А.

5.Основні правила використання та охорона праці установок для прибирання гною.

6.Перерахувати схеми гідравлічного способу прибирання гною.

7.Яким способам утримання тварин вони відповідають?

8. Основні правила експлуатації та охорони праці при експлуатації гідравлічної системи видалення гною.

Бібліографічний опис: [1,2, 8... 15].

Лабораторна робота 4 МЕХАНІЗАЦІЯ СТРИЖКИ ОВЕЦЬ

Мета роботи: вивчити зоотехнічні вимоги до вовни та процесу стрижки овець, будову, роботу і технологічний процес стригальних пунктів і агрегатів та обладнання, що входить до їх складу.

Матеріальне забезпечення: стригальні машинки МСО-77Б, МСУ-200, фрагменти та вузли обладнання, учбові плакати, технічна документація, набір інструментів.

Починають роботу з вивчення вимог та умов до машинної стрижки овець, Після цього встановлюють всі необхідні операції цього процесу та їх послідовність, визначають обладнання, за допомогою якого можливо виконувати ці операції. Використовуючи технологічну схему комплектів обладнання стригальних пунктів, визначають призначення, будову і роботу всіх машин та обладнання, які входять до складу стригальних пунктів і агрегатів.

Більш детально вивчають будову і роботу стригальної машинки МСО-

17

77Б, визначають її можливості та прийоми швидкісної стрижки овець. Виконують аналіз конструкції машинки МСО-77Б і в порівнянні з нею вивчають будову та роботу стригальної машинки МСУ-200 та встановлюють її переваги та недоліки. Потім вивчають склад і роботу стригального агрегату. Нарешті вивчають існуючі комплекти технологічного обладнання стригальних пунктів, їх можливості та визначають область їх використання. Аналізують будову і роботу комплектів, встановлюють їх переваги і недоліки, накреслюють можливі шляхи подолання недоліків.

Постановка задачі. Дано: електростригальний агрегат ЕСА-1Д. Таблиця 4.1

Варіанти індивідуального завдання

Визначити годинну продуктивність агрегату Q і порівняти її з паспортною Qn.

Розрахунок ведемо за формулою:

Q K 3600 , г олів/ г од,

T

де К – коефіцієнт годинної нерівномірності, К = 0,9-0,92;

Т– загальний час обробки однієї вівці, с;

Твизначається за формулою:

T tc tв tт.о ,

де tc – час стрижки вівці, с;

tв – витрати часу на виконання допоміжних операцій (tв = 44-66 с), ; β – коефіцієнт, враховуючий стійкість стригальної пари машинки; tт.о. – час технічного обслуговування машинки, для МСО-77Б, с.

Час обробки вівці tc знаходимо за формулою

де F – обстрижена площа тіла вівці, м2; α – коефіцієнт захвату машинки;

b – захват стригальної машинки, для МСО-77Б b = 0,0768м;

18

v – швидкість подачі машинки, м/с;

tх.х. – витрати часу на холості ходи (tх.х. = 45-100 с), с.

Паспортна продуктивність агрегату ЕСА-1Д дорівнює 4-10 голів. Проаналізувати одержані результати продуктивності стригального агрегату ЕСА-1Д; запропонувати шляхи підвищення продуктивності агрегату.

Зміст звіту

1.Вимоги і умови стрижки овець. Технологія машинної стрижки овець;

2.Склад комплекту технологічного обладнання стригального пункту;

3.Будова та робота стригальних машинок МСО-77Б, МСУ-200, їх технічна характеристика;

4.Призначення та робота машин і обладнання, які входять до складу стригальних пунктів;

5.Розрахувати продуктивність стригального агрегату ЕСА-1Д згідно індивідуального завдання.

Контрольні питання

1.Основні зоотехнічні вимоги до машинної стрижки овець.

2.Технологічні вимоги до вовни.

3.Склад операцій, які необхідно виконувати при машинній стрижці

овець.

4.Привести технологію машинної стрижки овець.

5.Призначення, будова і робота стригальних пунктів в цілому, ліній: обробки стрижених овець, стрижки, обробки рун, класирування вовни, пресування та упаковки вовни, технічного обслуговування обладнання.

6.Будова і робота стригальних машинок МСО-77Б, МСУ-200.

7.Аналіз конструкцій стригальних машинок.

8.Будова і робота стригальних агрегатів і стригальних пунктів.

9.Описати прийоми стрижки овець.

Бібліографічній опис: [2, 5,6,10].

19

Лабораторна робота 5

МЕХАНІЗАЦІЯ ЗБИРАННЯ ТА ОБРОБКИ ЯЄЦЬ

Мета роботи: вивчити технологію збирання та обробки яєць, роботу, робочий процес та правила використання механізмів для збирання та обробки яєць на птахофабриках.

Матеріальне забезпечення: учбові плакати, креслення, інструкції.

Спочатку вивчають технологію збирання яєць на птахофабриках. Потім розглядають технологію миття, сортування та транспортування їх до сховищ.

Після цього переходять до вивчення механізації збирання яєць на птахофабриках. Вивчають призначення, склад та принцип роботи машин для збирання і обробки яєць, вивчають технічну характеристику, основні регулювання, правила використання та техніку безпеки. Знайомляться зі складом машин для миття яєць ЯМУ, ЯМ, сортувальних машин ЯС-1, МСЯ-1, "Шкода”.

Установлюють принцип дії технологічних ліній ЛОЯ-7,5; ЛОЯ-15; ЛОЯ-20, їх сильні та слабкі сторони. Вивчають їх технічні характеристики.

Зміст звіту

1.Описати призначення, технологічний процес, загальну будову, роботу механізмів для збирання, миття та сортування яєць;

2.Перерахувати відмінні особливості сортувальних ліній ЛОЯ-7,5;

ЛОЯ-15; ЛОЯ-20;

3.Скласти технологічну схему лінії збирання та обробки яєць;

4.Скласти коротку технічну характеристику сортувальних машин.

Контрольні питання

1.Перерахувати основне обладнання, яке входить у склад лінії збирання та обробки яєць.

2.Призначення, будова та робота машин для миття яєць ЯМУ, ЯМ.

Бібліографічний опис: [10,16,17].

20