7.2. Модель пропозиції грошей

Пропозиція грошей (М^S) містить у собі готівка (С) поза банківською системою і депозити (D), що економічні агенти при необхідності можуть використовувати для угод (фактично це агрегат М1):

М^S= C+D

Банки мають здатність збільшувати пропозицію грошей („створювати гроші”). Цей процес називають кредитною мультиплікацією. Кредитна мультипликація – процес емісії платіжних засобів у рамках системи комерційних банків.

Банківська система є системою з частковим покриттям, тобто тільки частину прийнятих депозитів банки зберігають у вигляді резервів, а інші використовують для видачі кредитів і інших дохідних операцій. Додаткова пропозиція грошей, що виникає у результаті появи нового депозиту, дорівнює:

,

де r_r – норма банківських резервів

D – початковий внесок

Коефіцієнт називаютьбанківським (депозитним) мультиплікатором.

На формування пропозиції грошей впливає і Центральний банк, що бере участь у формуванні грошової бази.

Грошова база - це готівка поза банківською системою, а також резерви комерційних банків, що зберігаються в Центральному банку. Готівка є частиною пропозиції грошей, а банківські резерви впливають на здатність банків створювати нові депозити, збільшуючи пропозицію грошей. Центральний банк може контролювати пропозицію грошей через вплив на грошову базу.

МВ = С+R , де

С – готівка;

R – резерви.

Зміна грошової бази здійснює мультиплікативний ефект на пропозицію грошей. Цей процес відбиває грошовий мультиплікатор. Він показує, як змінюється пропозиція грошей при збільшенні грошової бази на 1. Розраховується як відношення пропозиції грошей до грошової бази.

Таким чином на M^S впливає і грошовий мультиплікатор. У такий спосіб пропозиція грошей прямо залежить від величини грошової бази і грошового мультиплікатора: M^S = m∙ MB.

Інструменти грошової політики коректують величину грошової маси, впливаю на грошову базу чи на мультиплікатор.

У процесі зміни пропозиції грошей можна виокремити наступні етапи:

- початкову зміну грошової бази шляхом впливу на розмір готівки і величину резервів;

• подальша зміна М^s через процес мультиплікації у системі комерційних банків.

7.3. Рівновага на грошовому ринку

Модель грошового ринку об'єднує попит та пропозицію грошей. У короткостроковому періоді рівень цін розглядається як фіксована величина, а пропозиція грошей контролюється ЦБ і є фіксованою на рівні (реальна пропозиція грошей є фіксованою на рівніі на графіку може бути представлена вертикальною прямою L^S).

Попит на гроші (крива L^D ) розглядається як убутна функція ставки відсотку (для заданого рівня доходу; при незмінному рівні цін номінальні і реальні ставки відсотка рівні). У точці рівноваги попит на гроші дорівнює їхній пропозиції.

R

L^s₁ L^s

R₂

L^d₁

R₁

L^d

М

Рис. 7.2. Рівновага грошового ринку

Рухлива процентна ставка утримує в рівновазі грошовий ринок. Рівновага можлива тому, що економічні агенти змінюють структуру своїх грошових активів у залежності від руху процентної ставки. Так, якщо R вища, то пропозиція грошей перевищує попит на них. Економічні агенти, у яких нагромадилася готівка спробують позбутися від неї, шляхом придбання інших видів фінансовий активів; акції, облігації, строкові вклади. Висока процентна ставка відповідає низькому курсу облігацій, тому вигідно скуповувати дешеві облігації в розрахунку на доход від підвищення їхнього курсу в майбутньому, у результаті зниження R. Банки в умовах перевищення пропозиції грошей над попитом почнуть знижувати процентні ставки.

Поступово через зміну економічними агентами структури своїх активів і зниження банками своїх процентних ставок рівновага на ринку відновиться. При низькій процентній ставці процеси на ринку будуть відбуватися в зворотному напрямку.

Коливання рівноважних значень ставки відсотка і грошової маси можуть бути зв'язані зі зміною екзогенних змінних грошового ринку: рівня доходу, пропозиції грошей. Графічно це відбивається зрушенням кривих попиту та пропозиції грошей. Так, зміна рівня доходу (його збільшення) підвищує попит на гроші (що, викликає зрушення вправо кривої L^d) і ставку відсотка (від R₁ до R₂). Скорочення пропозиції грошей веде до зростання процентної ставки (зрушення кривої L^S уліво).