12. Організаційні форми маркетингових досліджень: 1) відділи мар-гу із спеціальними підрозділами;

2) окремі відділи МД;

3) проблемні групи на рівні вищого керівництва під-ва;

4) тимчасові консультативні групи на рівні середнього менеджменту;

5) венчурні групи.

Зовнішні форми МД = дослідницькі орг-ції: 1) творчі групи викладачів університетів; 2) інформаційні фірми; 3) консалтингові фірми; 4) рекламні агенства; 5) агенства по проведенню опитувань і виконання ін вузьких маркетингових ф-цій; 6) незалежні консультанти.

13. Система маркетингових досліджень в Україні.

Урахування етносоціологічних умов розвитку української галузі маркетингових досліджень є важливим фактором розуміння цього процесу. У результаті систематизації психологічних особливостей українського соціуму виявлено такі важливі риси їхнього впливу на систему маркетингових досліджень в Україні на мікро- та макрорівнях:

1) інтравертність та традиціоналізм як чинник, що протидіє нововведенням та запозиченням, може бути нівельований за допомогою “м’якої” підтримки з боку держави;

2) недооцінка такої особливості, як сенсорність українців, намагання людини пізнати та описати світ через власний досвід у маркетингових комунікаціях може призвести до втрати важливої інформації внаслідок підміни досвіду індивіда його емоціями та бажаннями, що є проявом ірраціональності мислення;

3) той факт, що велика частина українців є абсистентами, тобто людьми, що перебувають в “опозиції”, а також такі характеристики, як бажання висловити власну позицію, неагресивність та терплячість, є основою високого рівня відкритості порівняно з народами країн класичного капіталізму, що дає значні перспективи для глибинного дослідження поведінки індивіда;

4) під час проведення дослідження маркетолог має ретельно вивчати та враховувати такі особливості українського соціуму, як мрійливість та готовність обманювати і бути обманутим, оскільки їхній вплив може призвести до появи хибних результатів.

Аналіз внутрішньогалузевих умов дає можливість розкрити потребу в державному стимулюванні дослідницької галузі та підтримці і дослідника, і замовника досліджень. Єдиним негативним моментом такої підтримки може стати поширення практики псевдопроведення досліджень з метою ухиляння від сплати податків. До того ж в Україні й досі часто використовується заборонена у світі практика маскування телемаркетингу під дослідження та розкриття дослідником замовнику особистих даних про респондентів.

Характеризуючи сучасний стан галузі маркетингових досліджень в Україні вирізняють такі її характерні риси: прискореність темпів розвитку, часткова неготовність до них ринку й суспільства, поява відділів маркетингових досліджень, притаманність дослідженням інструментарного характеру інформаційного супроводу управління бізнесом, відсутність інвестицій у розробки дослідницьких технологій та придбання обладнання, наявність випадків шахрайства та відносно низького професійного рівня фахівців, практична незадіяність складних та інвестиційно витратних методів досліджень, поява омнібусних та багаторазових панельних досліджень, наявність помилок та неточностей в державній статистичній базі, відсутність стандартизації та науково-практичної єдності у питанні змісту показників маркетингових досліджень.