17_Gretski_dubleti_imennikiv_II_vidmini

ГРЕЦЬКІ ДУБЛЕТИ ІМЕННИКІВ ІІ ВІДМІНИ. КІНЦЕВІ

ТЕРМІНОЕЛЕМЕНТИ ІІ ВІДМІНИ.

КЛІНІЧНА ТЕРМІНОЛОГІЯ

Сучасна клінічна термінологія, як і всі інші, формувалася протягом багатьох епох, вдосконалюючись у всіх своїх компонентах. Вона є однією з найскладніших підсистем медичної термінології, яка охоплює як назви хвороб і патологічних станів, так і способів обстеження та лікування, назви операцій тощо. Значна частина її успадкована ще від стародавніх греків. В клінічній термінології переважає лексика грецької мови, хоча в сучасному її складі зустрічаються латинські слова та слова, запозичені з сучасних мов.

СТРУКТУРА КЛІНІЧНИХ ТЕРМІНІВ

Більшість клінічних термінів, які означають назви захворювань,

патологічних станів, способів лікування тощо, є складними словами,

утвореними шляхом сполучення кількох компонентів (коренів, префіксів,

суфіксів, терміноелементів), в основному грецького походженння.

Однослівні клінічні терміни здебільшого цілком зберегли основні елементи значень класичних мов, напр.: грецькі asthma, ascītes, anamnēsis, diagnōsis, emphysēma або латинські abscessus, rabies, ulcus, scabies, pulsus

та ін. Однак є цілий ряд термінів, які набули іншого значення в порівнянні з тим, яке вони мали в класичних мовах. Наприклад, лат. lens і грецьк. phakos в

класичних мовах означали сочевиця, а пізніше наукова термінологія використала ці слова для позначення кришталика, який за формою подібний до сочевичного зерна. В стародавній медициі деякі терміни вживалися в дещо іншому значенні, ніж в сучасній. Так, словом typhos (чад, дим) грецькі лікарі називали будь-який гострий гарячковий стан, що супроводжувався затьмаренням свідомості. В сучасній медицині слово тиф служить складовою частиною термінів, що означають деякі інфекційні хвороби, для яких характерна наявність тифозного стану.

До іншої групи однослівних клінічних термінів, що складають

КІНЦЕВІ ТЕРМІНОЕЛЕМЕНТИ

-cytus клітина

-lithus камінь

ВПРАВИ

Прочитайте клінічні терміни, виділіть їх компоненти, перекладіть українською мовою:

haemophtalmus; cytopenia; lithotomia; phlebolithus; trichatrophia; hysterorrhagia; neurologia; gastralgia; bronchoscopia; rhinorrhagia; nosologia; syndactylia; psychopathia; omphalotomia; dysphagia; topophobia; epidemia; myomalacia; myodystrophia; aetiotrŏpus, a, um; haemophilia; dactylalgia; hypnotherapia; neuralgia; hypertrichosis; psychiater; achylia gastrica; andrologia.

клінічні

зрощення пальців; зменшений вміст клітин у порівнянні з нормою; камінь

(конкремент) у просвіті вени; біль у пальцях; обстеження бронхів; розлад функції ковтання; розлад живлення м’язів; біль у шлунку.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ ЗНАЧЕННЯ КЛІНІЧНИХ ТЕРМІНІВ:

Aetiotrŏpus, a, um етіотропний – направлений проти причини захворювання; який усуває або послаблює дію чинника, що викликає захворювання.

Andrologia, ae f андрологія – розділ урології, який вивчає захворювання чоловічих статевих органів.

Cytopenia, ae f цитопенія – зменшений у порівнянні з нормою вміст клітин певного виду в об’єкті дослідження.

Carcinōma, atis n карцинома – рак, злоякісна пухлина, яка розвивається з епітеліальної тканини.

Dysphagia, ae f дисфагія – загальна назва розладів ковтання.

Epidemia, ae f епідемія – пошесна хвороба: категорія інтенсивності епідемічного процесу, яка характеризується рівнем захворюваності певною інфекційною хворобою, який значно перевищує рівень, що зареєстрований на певній території за аналогічний період.

Haemophthalmus, i m гемофтальм – крововилив в порожнину очного яблука (в склисте тіло).

Hysterorrhaphia, ae f гістерорафія – хірургічна операція: зшивання стінок матки при її розриві.

Lithotomia, ae f літотомія – розсікання каменя: хірургічна операція розтину сечового міхура з метою видалення каменя.

Nosologia, ae f нозологія – вчення про хвороби та їх класифікації.

Myodystrophia, ae f міодистрофія – загальна назва дистрофічних змін

м’язової тканини.

Myomalacia, ae f міомаляція – ферментативне розм’якшення

(розплавлення) некротизованих м’язів.

Neurologia, ae f неврологія – медико-біологічна наука, яка вивчає структуру і функцію нервової системи в нормальному і патологічному станах.

Psychopathia, ae f психопатія – сукупність стійких вроджених особливостей складу особистості, в основі котрих лежать дисгармонія,

неврівноваженість чи нестійкість психічних процесів.

Topophobia, ae f топофобія – нав’язливий страх – боязнь певного місця в

приміщенні.

ГРЕЦЬКІ ЕКВІВАЛЕНТИ ЛАТИНСЬКИХ ІМЕННИКІВ

2-ОЇ ВІДМІНИ СЕРЕДНЬОГО РОДУ

КІНЦЕВІ ТЕРМІНОЕЛЕМЕНТИ

-blastus – зародок -iater - лікар -spasmus- спазм

ВПРАВИ

Прочитайте клінічні терміни, виділіть їх компоненти, перекладіть українською мовою:

toxicophobia, toxaemia, encephalomalacia, proctalgia, typhlectasia, enteropexia, dactylospasmus, oophoralgia, hypnotĭca (remedia), colopexia, pharmacotherapia, syndesmologia, neuroblastus, psychiāter, thyroidectomia, cheiloplastĭca.

КЛІНІЧНI ТЕРМІНИ

Araneidismus, i m – аранейдизм (від лат. anarea павук + грец. eidos вид;

син.: арахноїдизм) – дерматоз, викликаний укусами деяких видів павуків;

проявляється місцевою гіперемією, набряком, кропив’яно-везикульозними висипами, інколи супроводжується судомами, проносом.

Astigmatismus, i m – астиґматизм (від a + грец. stigma, stigmătos точка)

– аномалія рефракції, при якій сила заломлення оптичної системи ока різна в різних меридіанах, внаслідок чого промені, які виходять з будь-якої точки простору, не дають на сітківку точкового (крапчастого) фокусного зображення.

Atavismus, i m – атавізм (лат. atăvus віддалений предок) – поява у потомків ознак, які відсутні у близьких предків, але властиві віддаленим предкам; як правило, атавізм є наслідком порушення ембріонального розвитку.

Blepharospasmus, i m – блефароспазм (грец. blephăron повіка + spasmus

спазм) – спазм повікової частини колового м’яза ока.

Cheiloplastĭca, ae f – хейлопластика (грец. cheilos губа + plastĭca) –

загальна назва пластичних операцій для усунення дефектів чи деформації губ.

Encephalomalacia, ae f – енцефаломаляція (грец. encephălos головний мозок + malacia м’якість) – вологий некроз тканини мозку; спостерігається,

напр., при інфаркті мозку, черепно-мозковій травмі, деяких отруєннях.

Enterolithus, i m – ентероліт (грец. entěron кишківник + lithos камінь) –

кишковий конкремент, який утворюється в результаті звапнення згущених

харчових залишків.

Colopexia, ae f – колопексія (грец. colon ободова кишка + pexis

прикріплення) – хірургічна операція: фіксація ободової кишки, напр., при колоптозі (при її опущенні).

Desmoblasti, ōrum m, pl – десмобласти (грец. desmos зв’язок, зв’язка + blastos зародок) – клітини мезенхіми, які дають початок клітинам сполучної

тканини.

Neuroblastus, i m – нейробласт (грец. neuron нерв + blastos зародок) –

малодиференційована клітина нервової трубки, яка утворюється із медулобласта і перетворюється згодом у зрілий нейрон.

Oophorītis, ĭdis f – оофорит (грец. oophoron яєчник + суф. -ītis, ĭdis) –

запалення яєчників.

Pharmacognosia, ae f – фармакогнозія (грец. pharmakon ліки + gnōsis

знання) – розділ фармації, який вивчає лікарську сировину рослинного і тваринного походження і розробляє методи її заготівлі, збереження і

збагачення.

Proctorrhagia, ae f – прокторагія (грец. proktos задній прохід + rhagos

розірваний) – великі виділення з прямої кишки слизу і гною з домішками крові.

Typhlectasia, ae f – тифлектазія (грец. typhlon сліпа кишка + ektasis

розширення, розтягнення) – дилятація (розширення) сліпої кишки без

потовщення її стінки.

symphўsis – зрощення, зчленування

Елементи давньогрецької мови в медичній термінології

Розвиток різних галузей медичних, біологічних, технічних та інших наук продовжується, а з ним продовжується процес розвитку наукової термінології і подальшого її вдосконалення на базі латинської та давньогрецької лексики.

Крім того, в анатомічній, клінічній та фармацевтичній термінології вживається багато слів, запозичених з давньогрецької мови або утворених за допомогою грецьких словотворчих компонентів. В цьому аспекті конче потрібне активне знання грецького алфавіту, вміння читати, писати і передавати давньогрецькі слова латинськими літерами, що сприяє всебічному формуванню