24. Причинний зв’язок між діянням і суспільно небезпечними наслідками
Встановити причинний зв’язок – означає необхідність встановлення об’єктивного зв’язку між суспільно небезпечним діянням і настанням суспільно небезпечного наслідку, при якому діяння є безпосередньою причиною наслідку, що настав. Отже, як причина розцінюється суспільно небезпечна дія чи бездіяльність, а як наслідок – суспільно небезпечний результат, викликаний цим діянням. Причинний зв’язок – об’єктивно існуючий зв’язок між діянням – дією або бездіяльністю (причиною) і суспільно небезпечними наслідками (наслідком), коли дія або бездіяльність викликає настання суспільно небезпечного наслідку.
|
У теорії кримінального права виділяють такі різновиди необхідного причинного зв’язку: |
|
1) безпосередній (прямий) причинний зв’язок |
2) опосередкований необхідний причинний зв’язок |
3) необхідний причинний зв’язок при співучасті |
|
наприклад, настання смерті внаслідок ножового поранення |
коли суб’єкт злочину для заподіяння суспільно небезпечних наслідків застосовує різні механізми, пристосування, поводження тварин, інші засоби вчинення злочину чи використовує поведінку інших осіб, які виступають як своєрідний „засіб” вчинення злочину, наприклад, неосудні особи, які не досягли віку кримінальної відповідальності, перебували у стані крайньої необхідності, виконували наказ чи розпорядження або діяли у силу фактичної помилки |
коли дії співучасників (організатора, підбурювача, пособника) перебувають у причинному зв’язку зі злочином, вчиненим виконавцем
|
|
4) необхідний причинний зв’язок за наявності особливих умов на боці потерпілого | ||
25Факультативні ознаки об’єктивної сторони складу злочину
До факультативних ознак об'єктивної сторони складу злочину, окрім суспільно небезпечних наслідків та причинного зв’язку, ознаки яких було розглянуто вище, належать: місце, час, обстановка, спосіб, знаряддя і засоби вчинення злочину. Вказані ознаки називаються факультативними через те, що включаються не до усіх складів злочинів.
|
Факультативні ознаки об'єктивної сторони складу злочину |
|
Місце вчинення злочину |
Час вчинення злочину
|
Спосіб вчинення злочину |
|
це певна територія або інше місце, де вчинюється суспільно небезпечне діяння і настають його суспільно небезпечні наслідки |
це певний проміжок часу, протягом якого вчинюється суспільно небезпечне діяння і настають суспільно небезпечні наслідки |
ті прийоми та методи, що використовував злочинець для вчинення злочину
|
|
Обставини вчинення злочину – це конкретні об’єктивні умови, в яких вчиняється злочин | ||
Поняття та ознаки суб'єкта злочину . Спеціальний суб'єкт злочину
Суб'єкт злочину – фізична, осудна особа, що досягла до моменту вчинення злочину віку кримінальної відповідальності. Відповідно до ст. 18 КК України суб'єктом злочину є фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого відповідно до Кодексу може наставати кримінальна відповідальність.
|
Ознаки суб’єкта злочину |
|
1. Фізична особа |
2. Осудність |
3. Вік |
|
КК України відповідальність юридичних осіб не передбачена, хоча в деяких країнах вона існує |
здатність особи усвідомлювати свої дії, їх суспільне значення і керувати ними, а також здатність відповідати за вчинені дії |
особа повинна досягти передбаченого в законі віку (ст.22 КК України) |
Спеціальний суб’єкт злочину – фізична осудна особа, що вчинила у віці, з якого може наставати кримінальна відповідальність, злочин, суб’єктом якого може бути лише певна особа (ч. 2 ст. 18 КК України).
Спеціальний суб'єкт злочину - особа, що поряд із загальними ознаками суб'єкта має додаткові, зазначені в законі, ознаки, тільки при наявності яких може наступати кримінальна відповідальність по визначеній статті чи частині статті КК України.
|
Різні категорії осіб, що є спеціальними суб'єктами, можна класифікувати на визначені групи залежно від спеціальних ознак, що визначають суб'єкта конкретних видів злочинів: |
|
- громадянство визначає відповідальність за державну зраду (ст.111 КК) і шпигунство (ст.114 КК) |
|
- посадове положення визначає суб'єктів значного числа злочинів, таких, як злочини у сфері службової діяльності (розділ XVII КК України), певні злочини проти правосуддя |
|
- професійна діяльність є необхідною ознакою суб'єкта таких злочинів, як ненадання допомоги хворому медичним працівником (ст.139 КК) |
|
- військова служба визначає коло суб'єктів злочинів проти встановленого порядку несення військової служби (розділ XIX КК України) |
|
- особливе відношення до потерпілого характеризує суб'єктів таких злочинів, як залишення в небезпеці (ст. 135 КК), втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність (ст. 304 КК) |
|
- особливий правовий статус характерний для визнання суб'єктом засуджених, що втекли з місця позбавлення волі або з-під варти, чи дії, що дезорганізують роботу виправних установ (ст. 393, 392 КК) |
|
-особливий стан визначає суб'єкта таких злочинів, як зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби (ст. 130 КК) чи зараження венеричною хворобою (ст.133 КК) |
У передбачених законом випадках спеціальні ознаки суб'єкта можуть впливати на характер кримінальної відповідальності і кваліфікацію злочину.