2012_Посібник_з_дисципліни_ТКП

81

PDM-система

стандартний інтерфейс взаємодії

ЖЦ

Рисунок 5.3 - Життєвий цикл виробництва

Користувачі PDM

–конструктори

–технологи

–працівники технічного архіву

–співробітники, що працюють в інших областях:

–збут, маркетинг, постачання, фінанси, сервіс, експлуатація і т.п.

Головним завданням РDМ-системи є надання відповідному співробітнику потрібної

йому інформації в потрібний час в зручній формі (відповідно до прав доступу).

Технології PDM

У PDM-системах узагальнені такі технології, як:

–керування інженерними даними (engineering data management - EDM)

–керування документами

–керування інформацією про виріб (product information management - PIM)

–керування технічними даними (technical data management - TDM)

–керування технічною інформацією (technical information management - TIM)

–керування зображеннями і маніпулювання інформацією, яка всебічно визначає конкретний виріб.

Функціональні можливості PDM

Базові функціональні можливості PDM-систем охоплюють такі основні напрямки:

–Керування зберіганням даних і документів

–Керування процесами

–Керування складом виробу

–Класифікація

–Календарне планування

Функції PDM-системи

Керування зберіганням даних і документів

Всі дані та документи в PDM-системі зберігаються в спеціальній підсистемі - сховище

даних, яка забезпечує їх цілісність, організовує доступ до них відповідно до прав доступу і

дозволяє здійснювати пошук даних різними способами. При цьому документи, що зберігаються

в системі, є електронними документами.

82

Керування процесами

PDM-система виступає в якості робочого середовища користувачів і відстежує всі їхні

дії, в т.ч. стежить за версіями створюваних ними даних. Крім того, PDM-система керує потоком

робіт (наприклад, в процесі проектування виробу) і займається протоколюванням дій

користувачів і змін даних.

Керування складом виробу

PDM-система містить інформацію про склад виробу, його виконаннях і конфігураціях.

Важливою особливістю є наявність кількох представлень складу виробу для різних предметних

областей (конструкторський склад, технологічний склад, маркетинговий склад і т.д.), а також

керування вживаністю компонентів виробу.

Класифікація

PDM-система дозволяє проводити розподіл виробів і документів у відповідності з різними класифікаторами. Це може бути використано при автоматизації пошуку виробів з потрібними характеристиками з метою їх повторного використання або для автоматизації

присвоювання позначень компонентів виробу.

Календарне планування

PDM-система містить функції формування календарного плану робіт, розподілу ресурсів

по окремим завданням і контролю виконання завдань з боку керівництва.

За допомогою PDM-систем здійснюється відстеження великих масивів даних та інженерно-технічної інформації, необхідних на етапах проектування, виробництва або будівництва, а також підтримка експлуатації, супроводу та утилізації технічних виробів.

Однією з цілей PDM-систем є забезпечення можливості групової роботи над проектом, тобто, перегляду в реальному часі і спільного використання фрагментів загальних інформаційних ресурсів підприємства.

Користь від використання РDМ-системи

Основною користю від використання на підприємстві РDМ-системи є:

–скорочення часу розробляння виробу;

–скорочення часу виходу на ринок за рахунок підвищення ефективності процесу проектування виробу;

–позбавлення конструктора від витрат свого часу, пов'язаних з пошуком, копіюванням та архівуванням даних;

–поліпшення взаємодії між конструкторами, технологами та іншими учасниками ЖЦІ за рахунок підтримування методики паралельного проектування;

–значне скорочення терміну проведення зміни конструкції виробу або технології його виробництва за рахунок поліпшення контролю за потоком робіт у проекті.

Етапи впровадження РDМ на підприємствах

1етап

–Введення в систему всієї інформації по обраному виробу; наповнення даними інформаційного простору (банк знань);

–забезпечення коректності моделей, створених в системах САПР;

–реалізація структури збереження даних та облік документів на паперових носіях;

83

–реалізація маршрутної технології;

–інтеграція з системою підготовки технологічних процесів;

–налаштування в системі бізнес-процесів першої черги;

–розробка методики, що забезпечує одночасний електронний і паперовий документообіг;

–розробка механізму внесення змін та їх відстеження; розробка програми завантаження даних з системи АСУ.

2 етап

Реалізація в електронному вигляді бізнес-процесів затвердження та узгодження електронної документації та підключення до системи ряду цехів основного виробництва.

3 етап

Передбачається інтеграція з системою ERP і системою організаційного документообігу, а також розширення області застосування PDM на всі вироби основного виробництва.

4 етап

Проводитися впровадження електронного цифрового підпису відповідно до чинного законодавства, створення єдиного інформаційного простору з розробником і експлуатантами.

Покоління PDM-систем

–Перше покоління (кінець 80-х - початок 90-х)

–Друге покоління (початок - середина 90-х)

–Третє покоління (1996 - 1998 рр.)

–Четверте покоління (1999 р - наш час)

Покоління PDM-систем

1 покоління PDM (кінець 80-х - початок 90-х)

PDM мали прямий інтерфейс в САПР збірок, вбудовану СУБД і генератор звітів для виведення специфікацій на виріб загалом;

Розробкою PDM першого покоління займалися виробники «важких» САПР;

Областю застосування систем PDM першого покоління були групи проектувальників;

Типові представники: EDM Information, EDM Control у складі САПР промислового рівня

CADDS 5.

2 покоління (початок - середина 90-х)

Дозволило раціоналізувати інформаційний обмін даними між підрозділами підприємства

вцілому;

Вінформаційний контур PDM входять керівна ланка, технологічні та планові підрозділи;

Стиковка з системами ERP;

Представники на вітчизняному ринку: Optegra компанії Computervision і I-MAN компанії

EDS Unigraphics.

3 покоління (1996 - 1998 рр.)

Базові принципи

–контроль структури виробу,

–контроль життєвого циклу виробу,

–контроль версій і релізів інформаційних об'єктів,

–генератор специфікацій,

–повна реалізація ідеології «клієнт-сервер»,

–контролю потоку робіт кожного конкретного виконавця.

4 покоління (1999 р - наш час)

84

На перший план виступають структури виробничих відносин, їх зміна і упорядкування в ході виконання сформованого портфеля замовлень;

Повноцінна організація зв'язків з замовниками, безпосередньо або через мережу дилерівпостачальників через Інтернет за допомогою Web-технологій;

cPDm - collaborative Product Definition management (дослівно: спільне управління визначенням виробу.

PDM сьогодні

–Керування структурою виробу

–Відстеження дії внесених змін і модифікацій

–Відстеження приналежності до модельного ряду («baseline»)

–Відстеження посилань і багаторівневих посилань на документи

–Відстеження змін

–Порівняння структур виробу

–Керування змінами

Приклади PDM систем

–Autodesk Vault

–Teamcenter Express

Перспективи області застосування PLM.

Бізнес-моделі для користувачів САПР:

1. будуть розвиватися альтернативні:

86

Технологія створення стереозображень стане стандартом де-факто для професійних робочих місць.

Рисунок 5.7 - Приклад створення стереозображень

Зниження вартості до $ 1000 і нижче для найпростіших пристроїв. Поява нових матеріалів, включаючи металеві, прозорі, еластичні.

Можливість керувати властивостями матеріалу всередині моделі, що виготовляється. Збільшення швидкості виготовлення.

Питання для самоперевірки:

1.Які основні принципи PLM ?

2.Яке основне призначення технологій PLM ?

3.Які основні принципи PDM ?

4.Яке основне призначення технології PDM ?

5.Які перспективи розвитку PLM/CALS

Література: [16]; Завдання на СРС: [17].

87

6Основна література

1.ДСТУ ISO/IEC 15288:2005. ПРОЦЕСИ ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ СИСТЕМИ.

2.Ларман К. Применение UML и шаблонов проектирования.: Пер. с англ.: Учебн. пос. – М.: Издательский дом «Вильямс», 2001. – 496 с.

3.Браудэ Э. Технология разработки программного обеспечения. – СПб.: Питер, 2004. – 655с.

4.Справочник по САПР. Будя Александр Петрович, Кононюк Анатолий Ефимович, Куценко Георгий Павлович ,Лященко Анатолий Антонович, Маньковский Виктор Иванович, Печурин Николай Капитонович Справочник по САПР - К.: Тэхника, 1988. - 375 с.

5.Марка Д.А., МакГоуен К. SADT – методология структурного анализа проектирования., - М.: Метатехнология, 1993.

6.Рубцов С.В. Методология структурного анализа и проектирования. http://or-rsv.narod.ru.

7.Г. Буч. Объектно-ориентированный анализ и проектирование с примерами приложений на С++. 2-е изд.: Пер. с англ. – М.: Издательство Бином, СПб.: Невский диалект, 1999.

8.Дж. Рамбо , Г. Буч , А. Якобсон. UML. Специальный справочник: Пер. с англ. – СПб:

Питер, 2002.

9.Буч Г., Рамбо Д., Джекобсон А. Язык UML . Руководство пользователя. 2-е изд.: Пер. с англ. – Мухин Н. – М.: ДМК Пресс, 2006. – 496 с.: ил.

10.Visio: справка и инструкции. http://office.microsoft.com/ru-ru/visio-help/

11.С.В. Маклаков BPwin и ERwin: CASE-средства для разработки информационных систем. –

М.: Диалог-МИФИ, 1999. – 256 с.

12.Калянов Г.Н. CASE-технологии. Консалтинг в автоматизации бизнес-процессов. – 3 е издание. – М.: Горячая линия–Телеком, 2002, – 320 с.

13.А.А. Павлов, С.Н. Гриша, В.Н. Томашевский и др. Основы системного анализа и проекторования АСУ; Под редакцией А.А. Павлова. – К.Выща шк.; 1991. – 367 с.:ил. ISBN

5-11-002093-0

14.Э. Гамма, Р. Хелм, Р. Джонсон, Дж. Влиссидес Приемы объектно-ориентированного проектирования. Паттерны проектирования = Design Patterns: Elements of Reusable ObjectOriented Software. — СПб: «Питер», 2007. — С. 366. — ISBN 978-5-469-01136-1

15.Черемных С.В., Ручкин В.С., Семенов И.О., Структурный анализ систем. IDEF – технологи. – М: Финансі и статистика, 2001.

16.CAD/CAM/CAE Observer, http://www.cadcamcae.lv/

17.САПР в Украине, http://cad.in.ua/

7Додаткова література

I.«Logic Work’s BPWin Evaluators Guide», http://www.logicworks.com

II. «Logic Work’s ERWin Evaluators Guide», http://www.logicworks.com

III.William J. Brown, Raphael C. Malveau, Hays W. McCormick III, and Thomas J. Mowbray AntiPatterns: Refactoring Software, Architectures, and Projects in Crisis. — John Wiley & Sons, 1998. — ISBN 0471197130

IV. С.В. Маклаков. Создание информационных систем с AllFusion Modeling Suite. – М.: Диалог-МИФИ.

V. Кальянов Г.Н. Структурный системный анализ. – М. Лори, 1996.

VI. Cтандарти IDEF. http://www.idef.com/Downloads.htm

88

Робоча навчальна програма складена на основі навчальної програми дисципліни "Технології комп’ютерного проектування", затвердженої деканом ФІОТ Павловим О.А. 26 квітня 2010 року