1.3. Зміст презентації докладу

Презентація призначена для ілюстрування доповіді на захисті. На перший слайд виноситься тема роботи, відомості про студента і його керівника.

Наступні слайди обов’язково мають містити наступну інформацію:

1. Матеріали, що пояснюють мету розробки (1-2 слайди).

2. Опис змістовної частини роботи (2-3 слайди).

3. Демонстрація результатів роботи (3-5 слайдів).

Кожна частина презентації повинна мати слайдів не менше, ніж встановлено в дужках. З урахуванням особливостей теми бакалаврської роботи за згодою керівника склад презентації може бути змінений у бік збільшення кількості слайдів, які стосуються опису змістовної частини роботи. Максимальна кількість плакатів обмежена 15 слайдами.

Слайди першої частини повинні розкривати постановку задачі, проблематику бакалаврської роботи. Приклади зображень: схема інформаційних потоків програмної системи, схема технологічного процесу, в якому вона використовується, ілюстрації для пояснення користувачів.

Слайди другої частини мають висвітлювати основні рішення з реалізації системи. У випадку, якщо метою бакалаврської роботи є рішення прикладної задачі, виноситься формалізований опис математичного апарату (моделей) рішення. У пояснювальному тексті при цьому обов'язково наводиться опис умовних позначок і символів. Приклади зображень: математична формалізація постановки задачі (задач), архітектура створеної системи, структура програмних компонентів, структура інформаційного середовища системи, модель БД, діаграма класів.

Слайди третьої частини демонструють роботу розробленої програмної системи. Бажано показувати отримані результати у вигляді фрагментів сценарію роботи, використовуючи вхідні та вихідні форми інтерфейсу програмної системи.

У випадку виконання декількома студентами комплексної бакалаврської роботи, необхідно крім усіх перерахованих слайдів включити до презентації додатковий слайд, головне призначення якого – продемонструвати участь кожного із студентів в загальній роботі. Приклад зображення – загальна структура програмного комплексу з виокремленням розробленої підсистеми.

Використання зображень, які не мають прямого відношення до розробки, не припустиме.

При поданні документів до захисту всі слайди повинні бути роздруковані і зшиті в окремій папці.

2. Вимоги до оформлення

2.1. Вимоги до оформлення пояснювальної записки

Пояснювальна записка складається з обов'язкових частин (таблиця 1), яким передують:

• титульна сторінка (бланк видається);

• аркуш технічного завдання (бланк видається);

• календарний план-графік виконання дипломної роботи (зразок видається).

Тема роботи не повинна відрізнятися від затвердженої наказом по університету.

Пояснювальна записка виконується на аркушах з рамками з кутовим штампом. Виключення складають: титульні аркуші пояснювальної записки і додатків, технічне завдання, анотація. Аркуш змісту пояснювальної записка має містити великий текстовий штамп.

Технічне завдання оформлюється на одному аркуші з обох боків.

Обсяг пояснювальної записки до розділу „Охорона праці ” має складати 45-50 сторінок машинописного тексту на аркушах формату А4. Розподіл матеріалу на окремі частини роботи визначається характером тематики та особливістю питань, які висвітлюються. Розмір додатків обмежується 20 сторінками.

Текстовий шрифт розміром 14 пунктів через 1,5 інтервали. Розміри поля: верхнє, нижнє і ліве – 20 мм, праве – 10 мм.

Заголовки розділів оформлюються жирним шрифтом більш великого розміру: розділ – 18; підрозділ – 16; пункт, підпункт – 14.

Кожен розділ починається з нової сторінки. Наступний текст починається з відступу в 2 висоти шрифту (28 пунктів - 2 рядки). Заголовок розділу складається з номера і назви, записується прописними літерами.

«АНОТАЦІЯ», «ЗМІСТ», «ВСТУП», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ» є заголовками структурних елементів, які не нумерують.

Розділи і підрозділи повинні мати заголовки. Пункти і підпункти можуть мати заголовки.

Заголовки структурних елементів і розділів необхідно розміщувати посередині рядка і друкувати прописними літерами без крапки в кінці. Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів необхідно починати з абзацу (5 знаків). Відстань між заголовком та наступним або попереднім текстом має бути не менше двох рядків. Не можна розміщувати заголовок у нижній частині сторінки, якщо після нього залишається тільки один рядок тексту.

Розділи, підрозділи, пункти і підпункти нумеруються арабськими цифрами. Номер підрозділу складається з номера розділу та порядкового номера підрозділу, розділених крапкою, наприклад, 1.1, 1.2 і т.п.

Сторінки роботи нумеруються арабськими цифрами в правому нижньому куті текстового штампу зі збереженням наскрізної нумерації всього тексту. Титульний аркуш, завдання, календарний план, анотація включаються до нумерації, але номера сторінки не ставляться.

Креслення, блок-схеми, графіки, діаграми мають відповідати вимогам нормативно-технічної документації. Ілюстрації нумеруються арабськими цифрами в межах розділу та називаються «Рисунок», що разом з назвою ілюстрації розміщується під рисунком, наприклад, «Рисунок 3.2 – Схема розміщення» (другий рисунок третього розділу).

Нумерують таблиці як і рисунки. Слово «Таблиця» розміщують ліворуч над таблицею, наприклад «Таблиця 3.2. Графік навчального процесу».

Рисунки і таблиці слід розміщувати після абзацу, в якому вони згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації (власні та запозичені), рисунки і формули мають бути посилання в тексті.

Формули наводять безпосередньо після абзацу, у якому вони згадуються, посередині рядка з полями зверху та знизу не менше одного рядка.

Номер формули або рівняння складається з номера розділу і порядкового номера, розділених крапкою. Номер проставляється в дужках на рівні формули в кінці рядка.

Пояснення символів та числових коефіцієнтів формул слід наводити безпосередньо під формулою, в тій самій послідовності, в якій вони подані в формулі. Перший рядок пояснення починають з абзацу словом «де» без двокрапки. Пояснення кожного позначення необхідно починати з нового рядка.

Окремі слова, формули або символи, які вписуються до надрукованого тексту, мають бути чорного кольору та мати близьку до основного тексту густоту. Власні імена наводяться мовою оригіналу (при першому згадуванні – обов’язково).

Посилання в тексті на джерела необхідно вказувати у квадратних дужках.

Пояснювальна записка має бути подана зшитою в твердій обкладинці.