Культурологія: Навч. посібник / А. Г. Баканурський та інші. – 2-е вид. – К.: ВД “Професіонал”, 2005. – 208 с.

Лекція 1. Вступ до курсу.

1. Мета курсу “Світова й українська культура”.

2. Проблеми формування національної культури. Україна у просторі історії й культури.

Лекція 2. Ранні (доцивілізаційні) форми культури.

2.1. Характер культурного мислення первісної людини.

2.2. Прадавня міфологія, її специфіка й типологія.

2.3. Найдавніші форми мистецтва.

2.4. Становлення культури як продукту людської спільноти.

Лекція 3. Культура Стародавнього Сходу.

3.1. Прикметні риси культури Стародавнього Сходу.

3.2. Культура Стародавнього Єгипту й державних утворень Межиріччя.

3.3. Культура державних утворень Межиріччя.

3.4. Культура Палестини та її вплив на культуру людства.

3.5. Подальша доля культури стародавнього населення Палестини.

Лекція 4. Культура античного світу.

4.1. Зміст і походження поняття “античність”.

4.2. Місце античності в європейському культурному просторі. Міф в античній культурі.

4.3. Періодизація античності й джерела свідчень про античну культуру.

4.4. Культура Стародавньої Греції.

4.5. Культура Стародавнього Риму.

Лекція 5. Культура середньовічної Європи.

5.1. Поняття “середньовічна Європа”.

5.2. Культуротворча роль християнства.

5.3. Основні універсалії середньовічної культури (хронотоп, герой, мова-інтегратор)

5.4. Місце людини в соціальній структурі Середньовіччя.

5.5. Взаємозалежність епохи Середньовіччя й суміжних епох. Спадщина Середніх Віків у сучасній культурі.

Лекція 6. Культура Київської Русі.

6.1. Місце культури Київської Русі в історії української культури.

6.2. Картина світу словянського язичництва.

6.3. Християнство й культура східних словян.

6.4. Київська Русь як естетична формація.

6.5. Духовна спадщина Київської Русі в культурах східних словян.

Лекція 7. Культура епохи Відродження.

7.1. Проблема епохи відродження у сучасній культурології.

7.2. Типологія й періодизація культури відродження.

7.3. Характерні риси італійського відродження.

7.4. Прикметні риси північного відродження.

7.5. Проблема українського відродження.

Лекція 8. Культура ХVІІ століття.

8.1. Нова картина світу й місце в ній людини.

8.2. Бароко й класицизм як стилістичні системи – “мови самоопису” нової культури.

8.3. Українське бароко й особливості української культури періоду першого національного відродження.

Лекція 9. Культура епохи Просвітництва.

9.1. Соціально-історичні й загальнокультурні передумови Просвітництва.

9.2. Основні риси світоглядної системи західноєвропейського Просвітництва.

9.3. Особливості східноєвропейського Просвітництва.

9.4. Значення Просвітництва для розвитку європейської культури.

Лекція 10. Культурна ситуація першої половини ХІХ ст.

10.1. Велика французька буржуазна революція: торжество і крах просвітительської ідеології.

10.2. Романтизм як відповідь на кризові прояви в ідеології Просвітництва.

10.3. Особливості української культури першої половини ХІХ ст.

10.4. Романтичне двосвіття.

10.5. Романтизм як художня система. Романтична спадщина в ХІХ і ХХ ст.

Лекція 11. Європейська культура другої половини ХІХ - початку ХХ століть.

11.1. Основні складові культурної кризи рубежу ХІХ-ХХ століть. Промислова революція та її наслідки.

11.2. Урбанізація й початок “масової культури”. Руйнація основ європейської гуманістичної традиції й криза європейської

самосвідомості.

11.3. Спроба заснувати історичний оптимізм на ідеї історичного й науково-технічного прогресу.

Лекція 12. Культурна ситуація ХХ століття.

12.1. Зміна культурної парадигми й системи цінностей.

12.2. Нове місце науки й індустрії в системі культури. Культура й філософія.

12.3. Мистецтво в культурі ХХ століття.

Питання для самоперевірки. (В кожній лекції)

Методичні вказівки до лекції.

Бичко А.К. Теорія та історія світової і вітчизняної культури. Курс лекцій. – К.: Либідь, 1992. – 392 с.

Від авторів

Розділ І. Предмет і методологія теорії та історії світової і вітчизняної культури.

1. Предмет курсу.

2. Методологічні основи курсу.

3. Критичний аналіз класичних і сучасних концепцій культури.

Розділ 2. Світова культура в історичному контексті.

1. Культура в умовах родоплемінного ладу.

2. Культура ранньокласового суспільства.

3. Культура Візантії.

4. Культура західної Європи в епоху Середньовіччя.

5. Культура Нового часу.

6. Культура ХІХ-ХХ сторіччя.

Розділ 3. Історична типологія культури.

1. Передумови формування української культури (до ХІІІ ст.)

2. Становлення української народності та культури (ХІІІ-ХV ст.)

3. Культура України ХVІ-ХVІІІ ст.

4. Культура України в період розкладу феодально-кріпосницької системи та розвитку капіталізму.

5. Українська культура в умовах ствердження національної суверенності.

6. Внесок українських вчених Закарпаття в розвиток науки, освіти і культури Росії (перша половина ХІХ ст.)

7. Російська культура.

8. Формування та розвиток білоруської культури.

9. Історія культури народів Латвії, Литви, Естонії.

10. Культура Молдови.

11. Культура народів Закавказзя.

12. Історія культури народів Середньої Азії, Казахстану та Киргизстану.

Розділ 4. Мистецтво: історія, теорія та проблеми розвитку.

1. Література.

2. Театральне мистецтво

3. Музика, її різновиди та жанри.

4. Мистецтво кіно і телебачення.

5. Архітектура як складова частина матеріальної культури та мистецтва.

6. Образотворче мистецтво, його значення, різновиди, жанри. Специфіка художніх образів.

Соціокультурний контекст викладання твору (замість післямови)

Бокань В. Культурологія: Навч. посіб. – 3-тє вид. – К.: МАУП, 2004. – 136 с.

Передмова

1. Предмет і завдання курсу. Школи, напрямки і теорії в культурології.

2. Культура і цивілізація.

3. Найдавніші земні цивілізації.

4. Історія людства – історія культури.

5. Становлення етнонаціональної культури.

6. Етнонаціональний культурний процес.

7. Художня культура.

8. Походження мистецтва.

9. Релігія як форма культури. Релігія в Україні.

10. Історичне побутування (буття) людей як феномен культури.

11. Взаємодія культур і національна самобутність народів.

12. Національний характер, свідомість і самосвідомість як феномен культури.

13. Культура ХХ ст.

14. Національна культура в сучасній Україні. Єдність і взаємозалежність світової і національної культур.

15. Культура на порозі ХХІ ст.

Список використаної та рекомендованої літератури

В. Бокань, Л. Польовий. Історія культури України: Навч. посіб. – К.: МАУП, 2002. – 256 с.

Переднє слово.

Розділ І. Культура прасловян.

1. Що вивчає історія культури України.

2. Історична наука про цілісність української культури.

3. Український народ – корінне населення України.

4. Походження українського народу.

5. Релігія словянських племен.

6. Особливості язичницьких вірувань і пантеону божеств.

7. Мистецькі набутки словян.

8. Особливості трипільської культури.

9. Особливості культурного процесу скіфського періоду.

10. Черняхівська культура та її місце у культурному надбанні словян.

11. До питання про прасловянську писемність.

Розділ ІІ Культура Київської Русі.

1. Про витоки культурного процесу Київської Русі.

2. Вплив запровадження християнства на розвиток культури Київської Русі.

3. Кирило і Мефодій – просвітники словян.

4. Володимир Великий у культурному розвитку.

5. Ярослав Мудрий і культурний розвиток Київської Русі.

6. Найвизначніші памятки Київської Русі.

7. Характерні особливості забудови Києва.

8. Писемні джерела, що оповідають про Русь і русичів.

9. Літературні пам’ятки Київської Русі.

10. Характерні особливості рукописної книги Київської Русі.

11. Музичне мистецтво Київської Русі.

12. Зв’язок культури Київської Русі з античністю.

13. Чи були знищені культурні набутки за татаро-монгольської навали?

14. Внесок Київської Русі в розвиток культури.

Розділ ІІІ. Культурні процеси напередодні і в добу козаччини.

1. Вплив культури Київської Русі на життя Литовського князівства.

2. Перші книгодрукарні словян.

3. Іван Федоров – першодрукар України.

4. Характерні особливості архітектури ХІV ст.

5. Іконопис ХІV-ХV ст.

6. Поділ України та розвиток культури.

7. Братства і розвиток культури.

8. Роль братських шкіл у становленні освіти.

9. Полемічна література ХVІ ст.

10. Боротьба українців проти асиміляторських заходів, за збереження національної культури.

11. Внесок Києво-Могилянської академії у розвиток освіти України.

12. Особливості пісенно-поетичної творчості козацької доби.

13. Петро Конашевич-Сагайдачний – видатний діяч України.

14. Книги Лаврської друкарні.

15. Особливості реформаційного руху в Україні.

16. Передумови формування українського театру.

17. Особливості архітектури козацької доби.

18. Народні думи й пісні про визвольну війну.

19. Культурологічна та просвітницька діяльність Івана Мазепи.

20. Перші шкільні підручники.

21. Колегії в Україні.

Розділ ІV. Культура України ХVІІ-ХVІІІ ст.

1. Феофан Прокопович – видатний діяч просвітництва і культури.

2. Козацькі літописи.

3. Вплив української культури на розвиток культурних процесів Росії.

4. “Українське барокко”

5. Григорій Сковорода – просвітитель, філософ, поет.

6. Театральне мистецтво.

7. Нові тенденції розвитку образотворчого мистецтва др. пол. ХVІ-ХVІІІ ст.

8. Культурно-мистецький процес України у ХVІІІ ст.

9. Освіта в Україні у ХVІІІ ст.

10. Архітектура й образотворче мистецтво другої половини ХVІІІ ст.

11. Музичне життя України ХVІІІ-ХІХ ст.

12. Звязок народного та професійного мистецтва др. пол. ХVІІІ - сер. ХІХ ст.

Розділ V. Пробудження національної свідомості українського народу.

1. Культурний процес другої половини ХІХ ст.

2. Українська наука і культура початку ХІХ ст.

3. Розвиток науки в Україні початку ХІХ ст.

4. Організація науково-мистецьких товариств.

5. Тенденції розвитку української літератури ХІХ ст.

6. Реформа освіти 1803-1804 рр.

7. “Театр корифеїв”.

8. Реформа освіти у другій половині ХІХ ст.

9. Недільні школи, клубні заклади та бібліотеки в Україні.

10. “Просвіти” та їх роль у культурному процесі.

11. Розвиток музичного мистецтва наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.

12. Становлення Української професійної художньої школи.

13. Образотворче мистецтво початку ХХ ст.

14. Навчальні заклади для жінок.

15. Музейна справа в Україні.

16. Меценати та колекціонери.

17. Політичне культурне життя та культурний процес в Україні на початку ХХ ст.

18. Україна напередодні 1917 р.

Розділ VІ. Відродження української культури в

період національно-демократичної

революції (1917-1920 рр.)

1. Освіта.

2. Вища школа.

3. Наука.

4. Література.

5. Театр.

6. Музика.

7. Преса, книгодрукування.

Розділ VІІ. Культура України в період становлення

радянської влади.

1. Українізація.

2. Національні меншини.

3. Освіта.

4. Середня спеціальна і вища школа.

5. Наука.

6. Література.

7. Театр.

8. Кіно.

9. Музика.

10. Образотворче мистецтво.

11. Архітектура.

12. Культурно-освітня робота. Ліквідація неписьменності.

13. Преса.

14. Видавництва.

Розділ VІІІ. Українська культура у 30-ті роки.

1. Освіта.

2. Вища школа.

3. Наука.

4. Література.

5. Образотворче мистецтво.

6. Театр.

7. Кіно.

8. Музика.

9. Культосвітня робота.

10. Засоби масової інформації.

Розділ ІХ. Культура України в роки війни.

1. Наука.

2. Освіта.

3. Преса. Радіо.

4. Театр і кіно.

5. Образотворче мистецтво.

Розділ Х. Культура повоєнного часу.

1. Освіта.

2. Наука.

3. Література.

4. Театр.

5. Кіно.

6. Музика.

7. Архітектура та образотворче мистецтво.

8. Засоби масової інформації.

9. Культосвітні заклади.

Розділ ХІ. Культура України в умовах

кризи радянської системи.

1. Освіта.

2. Вища освіта.

3. Наука.

4. Література.

5. Кіно.

6. Театр.

7. Музика.

8. Архітектура та образотворче мистецтво.

9. Преса.

10. Культосвітні заклади.

Розділ ХІІ. Культура в часи перебудови

та становлення незалежності України.

1. Національно-культурне відродження.

2. Освіта.

3. Вища і середня спеціальна освіта.

4. Наука.

5. Література.

6. Театр.

7. Кіно.

8. Музика.

9. Засоби масової інформації.

10. Культурний внесок діаспори.

Список використаної та рекомендованої літератури.

Гончарук Т.В. Культурологія. – Тернопіль: Карт-бланш, 2004.

1. Специфіка культурологічного знання.

1. Актуальність культурології.

2. Загальна характеристика культурології як наукової дисципліни.

3. Метод і предмет культурології.

4. Концепції культурології.

2. Ґенеза культури.

3. Ранні форми культури.

1. Світосприймання первісної людини.

2. Археологічна культура.

3. Культура періоду родоплемінного ладу.

4. Найдавніші земні цивілізації.

1. Культура Месопотамії та Єгипту.

2. Культура Стародавнього Ірану.

3. Культура Індії.

4. Китайська та японська культури.

5. Класична давньогрецька культура.

6. Культура Стародавнього Риму.

5. Співвідношення культури та цивілізації.

1. Суть і визначення цивілізації.

2. Взаємозвязок культури та цивілізації.

3. Співвідношення культури та цивілізації на прикладі проблеми Заходу і Сходу.

6. Аполонійська і діонісійська засади європейської культури.

1. Античність та її місце в історії європейської культури.

2. Аполонійське та діонісійське начала в культурі.

3. Аполон – геній гармонії.

4. Діоніс - серце світу.

7. Кризові явища в культурі.

1. Культурна криза.

2. Історія розвитку світових криз.

3. Ентропія соціально-культурна.

4. Культурний конфлікт.

8. Культура. Субкультура. Контркультура.

1. Феномен культури.

2. Концепції культурних коловоротів.

3. Поняття субкультури.

4. Молодіжна субкультура.

5. Контркультура.

9. Культура і суспільство.

1. Теоретичні проблеми взаємодії культури і суспільства.

2. Взаємодія суспільства і національної культури.

10. Ідея рівноправності культур у сучасному світі.

1. Ідея рівності культур.

2. Національна самобутність народів.

3. Динаміка культурних процесів.

4. Єдність і взаємозалежність світової та національної культур.

11. Поняття культурної ідентифікації.

1. Ідентифікація, персоніфікація та культурне ототожнення.

2. Національний характер.

3. Свідомість і самосвідомість як феномен культури.

4. Звичаї, обряди, традиції та їх роль у формуванні культурної ідентифікації.

12. Техніка, культура та проблеми людини.

1. Виникнення і сутність техніки.

2. Роль інформаційних технологій в розвитку людства та суспільства.

3. Взаємозвязок техніки та культури.

4. Завдання та способи захисту інформації.

5. Інформаційна політика в Україні та в світі.

13. Роль культурних орієнтацій у розвитку суспільства.

1. Фундаменталізм та традиціоналізм.

2. Види релігійного фундаменталізму і їх роль у розвитку суспільства.

3. Релігійний модернізм – протилежність релігійного фундаменталізму.

4. Світський модернізм як ініціатор соціальних змін.

14. Ментальність як тип культури.

1. Суть ментальності.

2. Первісна ментальність.

3. Ментальність античності та середніх віків.

4. Дослідження ментальності.

15. Художня культура і мистецтво.

1. Суть, субєкти та структура мистецтва та художньої культури.

2. Основні види і жанри мистецтва.

3. Класифікація видів мистецтва.

Греченко В.А., Чорний І.В., Кушнерук В.А., Режко В.А. Історія світової та української культури: Підручник для вищих закладів освіти. – К.: Літера ЛТД, 2002. – 464 с.

Передмова.

Частина 1. Історія світової культури.

1. Культура первісного суспільства.

2. Культура цивілізацій Стародавнього Сходу.

3. Антична культура.

4. Культура Середньовіччя: Європа, Візантія, ісламський світ.

5. Культура Відродження і Реформації.

6. Культура Нового часу.

7. Європейська культура ХІХ ст.

8. Культура ХХ ст.

Частина 2. Історія української культури.

1. Культура на українських землях у найдавніші часи.

2. Культура Київської Русі.

3. Культура України у ХІV – першій половині ХVІІ ст.

4. Розвиток культури у другій половині ХVІІ-ХVІІІ ст.

5. Українське національно-культурне відродження (кінець ХVІІІ – початок ХХ ст.)

6. Новітня українська культура.

Культурологія: українська і зарубіжна культура: Навч. посіб. / М.М. Закович, І.А. Зязюн, О.М. Семашко та ін.; за ред. М.М. Заковича. – К.: Знання, 2006. – 567с.

Передмова.

Частина 1. Теоретичні аспекти культури.

1. Культурологічний підхід до аналізу культури.

1. Методологічні засади розуміння національної культури.

2. Поняття і сутність культури.

3. Основні концепції культури.

4. Морфологія і динаміка культури.

5. Функції культури.

2. Культура і суспільство.

1. Культура і людина в контексті соціально-економічного розвитку суспільства.

2. “Субкультура” та її функції.

3. Мистецтво як засіб творення особистості.