- •Спецкурс «Європейська конвенція про захист прав людини і основоположних свобод і практика її застосування»
- •1. Становлення європейської системи захисту прав людини.
- •2. Ратифікація Україною Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (єкпл). Правові наслідки ратифікації.
- •3. Принципи, на яких ґрунтується єкпл.
- •4. Принцип ефективного і динамічного тлумачення.
- •5. Принцип забезпечення правової визначеності.
- •6. Принцип автономного тлумачення.
- •7. Принцип пропорційності та забезпечення рівності інтересів.
- •8. Звернення Європейського суду з прав людини до національного права держав-учасників єкпл.
- •9. Суб’єкти звернення до Європейського суду з прав людини (єспл).
- •10. Правові підстави звернення до Європейського суду з прав людини фізичних осіб.
- •11. Правові підстави звернення до Європейського суду з прав людини неурядових організацій, груп (приватних) осіб.
- •12. Юрисдикція Європейського суду з прав людини.
- •13. Загальна характеристика організаційної структури Європейського суду з прав людини.
- •14. Урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини в Україні: правові підстави діяльності.
- •15. Функції Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини: ст. 35 Конвенції.
- •16. Загальні умови подання заяви до Європейського суду з прав людини.
- •17. Вичерпання усіх внутрішньодержавних засобів правового захисту як одна з умов прийнятності заяви.
- •18. Характеристика шестимісячного строку з дати винесення національними органами кінцевого рішення у справі як одна з умов прийнятності заяви.
- •19. Загальна характеристика змісту заяви до Європейського суду з прав людини.
- •20. Витрати заявника при зверненні до Європейського суду з прав людини.
- •21. Загальна характеристика правового регулювання виконання рішень Європейського суду з прав людини в Україні.
- •22. Заходи загального характеру по виконанню рішень Європейського суду з прав людини в Україні.
- •23. Заходи індивідуального характеру по виконанню рішень Європейського суду з прав людини в Україні.
- •24. Порядок виконання рішень Європейського суду з прав людини в Україні.
- •25. Конвенція і практика Європейського суду як джерела права під час розгляду справ національними судами України.
- •26. Право на життя: стаття 2 Конвенції.
- •27. Питання про смертну кару в контексті статті 2 та 15 Конвенції.
- •28. Заборона смертної кари відповідно до Протоколів № 6 та 13 Конвенції.
- •29. Заборона катувань: стаття 3 Конвенції.
- •30. Заборона рабства та примусової праці: стаття 4 Конвенції.
- •31. Право на свободу та особисту недоторканність: стаття 5 Конвенції
- •32. Кримінально-правові підстави позбавлення волі: підпункти «а» та «с» пункту 1 статті 5 Конвенції
- •33. Цивільно-правові підстави позбавлення волі: підпункти «b», «d», «e» та «f» пункту 1 статті 5 Конвенції.
- •34. Процесуальні гарантії у випадку позбавлення волі: пункти 2, 3 та 4 статті 5 Конвенції.
- •35. Компенсація за незаконий арешт або затримання: пункт 5 статті 5 Конвенції.
- •36. Сфера застосування статті 6 Конвенції (право на справедливий суд). Право на справедливий суд
- •37. Поняття «суду», що сформоване Європейським судом з прав людини в практиці застосування статті 6 Конвенції
- •38. Критерії «справедливого» судового розгляду, що сформоване Європейським судом з прав людини в практиці застосування статті 6 Конвенції.
- •39. Поняття «розумного строку» розгляду справ, що сформоване Європейським судом з прав людини в практиці застосування статті 6 Конвенції.
- •40. Виконання внутрішньодержавних судових рішень як невід’ємний елемент права на справедливий суд відповідно до статті 6 Конвенції.
- •41. Гарантії від неправомірного застосування кримінального покарання: стаття 7 Конвенції.
- •42. Право на повагу приватного і сімейного життя, до житла і кореспонденції: стаття 8 Конвенції.
- •43. Право на шлюб і сім’ю, рівноправність кожного з подружжя: стаття 12 Конвенції, стаття 5 Протоколу № 7.
- •44. Свобода думки, совісті та релігії: стаття 9 Конвенції.
- •45. Свобода вираження поглядів: стаття 10 Конвенції.
- •46. Свобода зібрань та об’єднання: стаття 11 Конвенції.
- •47. Поняття «власність» («майно»), що сформоване Європейським судом з прав людини в практиці застосування статті 1 Першого Протоколу.
- •48. Умови позбавлення власності, визначені пунктом 1 статті 1 Першого Протоколу.
- •49. Право на освіту: стаття 2 Першого Протоколу.
- •50. Заборона дискримінації: стаття 14 Конвенції. Ст. 14. Заборона дискримінації
42. Право на повагу приватного і сімейного життя, до житла і кореспонденції: стаття 8 Конвенції.
Сфера застосування: стаття 8 захистить чотири сфери особистої автономії – приватне життя, сімейне життя, житло особи та її власну кореспонденцію – ці сфери не є взаємовиключними, і один засіб може одночасно втручатися в приватне і сімейне життя
Сфера «приватного життя» :
Вичерпного визначення поняття приватного життя не існує:
фізична і психологічна цілісність або моральність особи
ім’я та прізвище особи
сімейний стан особи як невід’ємна частина її особистої і соціальної ідентичності
репутація
ґендерна ідентичність
право на особистий розвиток та особисту автономію
та ін.
Серед можливих втручань у право на повагу до приватного і сімейного життя можна назвати:
обшуки та виїмки
зупинка та обшук особи у публічному місці
спостереження за засобами зв’язку та прослуховування телефонних розмов
Сфера«сімейного життя» :
Поняття сімейного життя є автономним. Суд розглядатиме наявність фактичних сімейних зв’язків, тобто, чи проживали заявники разом, якщо немає будь-якого юридичного визнання сімейного життя.
Поняття житла є автономним, і те, чи конкретне місце проживання становить чи ні «житло», що захищається пунктом 1 статті 8, залежатиме від фактичних обставин, а саме наявності достатнього та постійного зв’язку з конкретним місцем:
не обмежується місцями проживання, що є законно встановленими
не обмежується традиційними місцями проживання і, отже, включає, наприклад, будинки на колесах та інші нефіксовані місця проживання
також поширюється на інше житло або дачу.
Приклади втручання
Приклади можливого втручання в право на повагу до житла особи включають:
умисне руйнування «житла»
відмова надати дозвіл переміщеним особам повернутися у своє житло
обшуки та ініш вторгнення поліції до житла
проблеми довкілля
прослуховування телефонних розмов
Право на повагу до кореспонденції має на меті захист конфіденційності приватного спілкування
листування між особами, навіть якщо відправник або отримувач є ув’язненим
телефонні розмови
повідомлення по пейджеру
старі форми електронного зв’язку, такі як телекси
кореспонденція, перехоплена під час професійної діяльності або з бізнесових приміщень
Зміст кореспонденції не має значення для встановлення факту втручання
43. Право на шлюб і сім’ю, рівноправність кожного з подружжя: стаття 12 Конвенції, стаття 5 Протоколу № 7.
Стаття 12 Право на шлюб
Чоловік і жінка, що досягли шлюбного віку, мають право на шлюб і створення сім'ї згідно з національними законами, які регулюють здійснення цього права.
Ст.5 протокол №7
Кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.
У статті 8 поняття «сім’я» не обмежується виключно стосунками, що ґрунтуються на шлюбі, воно може поширюватися на інші, фактичні «сімейні зв’язки, коли сторони спільно живуть поза шлюбом» (Johnston та інші проти Ірландії, § 56).
Шлюби, не укладені у відповідності з національним законодавством, не є перешкодою для сімейного життя (Abdulaziz, Cabales і Balketali проти Сполученого Королівства, § 63). Подружня пара, яка уклала лише релігійний шлюб, якого не визнає національний закон, може користуватися правом на повагу «сімейного життя» за статтею 8. Однак це положення не може тлумачитися як таке, що накладає на державу зобов’язання визнати релігійний шлюб, зокрема, коли йдеться про права на успадкування і на пенсію у випадку втрати годувальника (Şerife Yiğit проти Туреччини [ВП], §§ 97-98 і 102).
Заручення само по собі не створює сімейного життя
Гомосексуальне подружжя, що спільно проживає, підтримуючи постійні стосунки, підпадає під поняття «сімейного життя», так само, як і у випадку стосунків різностатевого подружжя