- •§1. Теорії виникнення держави
- •§2. Поняття держави
- •§3. Основні ознаки держави
- •§4. Єство держави
- •§5. Форма держави
- •§6. Роль права в розвитку суспільних відносин в Україні
- •§7. Утворення держави Україна
- •§8. Функції держави
- •§9. Поняття і ознаки правової держави
- •§1. Виникнення права
- •§2. Поняття права
- •§3. Ознаки позитивного (об'єктивного) права
- •§4. Єство права
- •§5. Право як цінність
- •§6. Функції права
- •§7. Роль права в розвитку суспільних відносин в Україні
- •§8. Утворення держави Україна
- •§9. Норми права: поняття, структура
- •§10. Види правових норм
- •§11. Тлумачення правових норм
- •§12. Джерела (форми) права України
- •§13. Правовідношення: поняття, ознаки, структура (елементи)
- •§14. Юридичні факти як підстави виникнення, зміни і припинення правовідносин
- •§15. Правомірна поведінка. Правопорушення
- •§16. Юридична відповідальність: поняття, підстави, мета, види
- •§17. Законність і правопорядок
- •§1. Конституційне право—провідна галузь права України
- •§2. Основи конституційного ладу України
- •§3. Декларація про державний суверенітет — основа затвердження суверенітету України
- •§4. Конституція України як джерело і основа чинного законодавства
- •§5. Конституційний процес в Україні
- •§6. Референдум як найважливіша форма народовладдя
- •§7. Територіальний пристрій України
- •§8. Правовий статус мов в Україні
- •§1. Поняття основ правового статусу громадянина України
- •§2. Принципи правового статусу особи
- •§3. Громадянство України
- •§4. Зміст основних прав, свобод і обов'язків людини і громадянина
- •§5. Конституційно-правовий статус національних меншин в Україні
- •§6. Правовий статус іноземців в Україні
- •§7. Правовий статус біженців в Україні
- •§8. Правовий статус суспільних формувань і право громадян на об'єднання
- •§9. Правовий статус засобів масової інформації в Україні і право громадян на інформацію
- •§10. Правовий режим надзвичайного положення
- •§1. Виборча система
- •§2. Верховна Рада України
- •§3. Правовий статус народних депутатів України, місцевих Рад народних депутатів
- •§4. Президент України
- •§5. Кабінет Міністрів України. Інші органи виконавської влади
- •§6. Правовий статус прокуратури України
- •§7. Органи судової влади
- •§8. Органи міліції
- •§9. Правовий статус адвокатури
- •§10. Служба безпеки, органи юстиції
- •§11. Місцеве самоврядування
- •§1. Адміністративне право і регульовані їм відносини
- •§2. Поняття державного управління
- •§3. Організація державного управління освітою
- •§4. Єство адміністративного примушення і його види
- •§5. Поняття і підстави адміністративної відповідальності
- •§6. Види адміністративних стягнень
- •§7. Особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх
- •§8. Порядок залучення до адміністративної відповідальності
- •§1. Поняття, предмет, метод, функції і принципи цивільного права України.
- •§2. Виникнення і захист цивільних прав
- •§3. Суб'єкти цивільного права
- •§4. Правове регулювання відносин власності
- •§5. Правове регулювання договірних зобов'язань
- •§6. Цивільно-правова відповідальність
- •§7. Спадкові правовідносини
- •§8. Житлові правовідносини
- •§9. Шлюбно-сімейні відносини
- •§1. Поняття трудового договору, його види
- •§2. Контракт як особлива форма трудового договору
- •§3. Загальний порядок прийому на роботу
- •§4. Особливості прийому на роботу неповнолітніх
- •§5. Розірвання трудового договору за ініціативою працівника
- •§6. Розірвання трудового договору за ініціативою власника або уповноваженого їм органу
- •§7. Робочий час і його види
- •§8. Поняття і види часу відпочинку
- •§9. Дисциплінарна відповідальність робітників і службовців
- •§10. Матеріальна відповідальність робітників і службовців
- •§11. Розгляд трудових суперечок
- •§1. Правові основи охорони навколишнього природного середовища
- •§2. Законодавство України про використовування і охорону природних ресурсів
- •§3. Екологічні права і обов'язки громадян
- •§4. Форми власності на землю в Україні
- •§1. Кримінальне право як галузь права
- •§2. Поняття злочину
- •§3. Кримінальна відповідальність
- •§4. Склад злочину
- •§5. Обставини, що виключають злочинність діяння
- •§6. Кримінальне покарання і його види
- •§7. Кримінальна відповідальність і покарання неповнолітніх
- •§1. Теорії виникнення держави.......................................... 4
§5. Розірвання трудового договору за ініціативою працівника
Відповідно до ст. 38 КЗоТ працівник, трудовий договір, що уклав, на невизначений термін, має право розірвати трудовий договір, попередивши про це власника або уповноважений їм орган письмово за два тижні. При розірванні трудового договору із поважних причин власник або уповноважений їм орган повинен розірвати договір в строк, про яке просить працівник. Поважними причинами можуть бути: переклад чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість, напрям чоловіка або дружини на іншу роботу або для проходження служби за межею, переїзд в іншу місцевість, хворобу, перешкоджаюча продовженню роботи або мешканню в даній місцевості, зарахування у вищий учбовий заклад.
Працівник, що попередив адміністрацію про розірвання трудового договору, укладеного на невизначений термін, має право до закінчення терміну попередження відкликати свою заяву, і звільнення у такому разі не проводиться, якщо тільки на це місце не був вже запрошений інший працівник, якому відповідно до закону (ч. 4 ст. 24 КЗоТ) не може бути відмовлений в ув'язненні трудового договору.
По-иному розв'язується питання про розірвання термінового трудового договору за ініціативою працівника. Такий договір підлягає розірванню достроково на вимогу працівника у випадках його хвороби або інвалідності, перешкоджаючої виконанню роботи за договором, порушення адміністрацією законодавства про працю, колективного або трудового договору, а також у випадках, перед угледілися ч. 1 ст. 38 КЗоТ.
§6. Розірвання трудового договору за ініціативою власника або уповноваженого їм органу
Власник або уповноважений їм орган має право розірвати трудовий договір за своєю ініціативою лише по підставах, прямо вказаним в законодавстві, і, як правило, з попередньої згоди профспілкового комітету підприємства.
Однією з таких підстав є зміна в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників (п. 1 ст. 40 КЗоТ).
Про майбутній той, що вивільняється у зв'язку з скороченням чисельності (штату), реорганізацією або ліквідацією підприємства працівники персонально попереджаються не пізніше, ніж за два місяці під розписку. При цьому їм роз'яснюється порядок подальшого трудовлаштування, перепідготовки і навчання новим професіям, спеціальностям, діючі пільги і компенсації.
Звільнення по цій підставі допускається, якщо неможливо перекласти працівника з його згоди на іншу роботу.
При звільненні працівників у зв'язку з скороченням чисельності або штату переважне право на залишення на роботі мають робітники і службовці з більш високою продуктивністю праці і кваліфікацією. При рівній продуктивності праці і кваліфікації враховуються інші обставини (ст. 42 КЗоТ).
Робітники і службовці можуть бути звільнений у зв'язку з невідповідністю посаді або виконуваній роботі унаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, перешкоджаючого продовженню даної роботи (п. 2 ст. 40 КЗоТ). Звільнення по цій підставі допустимо, якщо неможливо перекласти працівника з його згоди на іншу роботу. Закон встановлює чіткі ознаки невідповідності працівника посади або виконуваній роботі. Ними є або недостатня кваліфікація, або стан здоров'я, перешкоджаючий продовженню виконання даної роботи.
Невідповідність посади або виконуваній роботі завжди припускає відсутність в діях працівника вини.
Розірвання трудового договору по даній підставі не може ; мати місця відносно осіб, що не мають достатнього виробничого досвіду у зв'язку з нетривалим трудовим стажем. Не може мати місця звільнення по цьому снованию і по мотиву відсутності у працівника спеціальної освіти, що звільняється, якщо воно не є, згідно закону, обов'язковою умовою при укладенні трудового договору, а по ділових якостях і по досвіду цей працівник до її виконання придатний.
Розірвання трудового договору унаслідок невідповідності працівника виконуваній роботі може мати місце при стійкому зниженні працездатності, перешкоджаючої належному виконанню працівником трудових обов'язків.
Працівник може бути звільнений за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до нього раніше застосовувалися заходи дисциплінарного або суспільного стягнення (п. 3 ст. 40 КЗоТ). Систематично порушуючими трудову дисципліну вважаються робітники і службовці, які мають дисциплінарне або суспільне стягнення за на рушение трудової дисципліни і порушили її знов.
При звільненні по даній підставі враховуються заходи дисциплінарного і суспільного стягнення. До останніх відносяться стягнення за невиконання трудових обов'язків, застосовані до працівника трудовим колективом, суспільними організаціями відповідно до положень і статутів, що визначають їх діяльність.
Підставою розірвання трудового договору є прогул (п. 4 ст. 40 КЗоТ). Прогул — ця відсутність працівника на роботі без поважних причин протягом всього робочого дня. Прогулом також слід рахувати самовільний відхід працівника в черговій від пуск, самовільне використовування днів відгулу, залишення роботи до закінчення термінового трудового договору. Прогульниками є також працівники, що знаходилися без поважних причин більше трьох годин протягом робочого дня безперервно або сумарно зовні території підприємства.
Працівник може бути звільнений за нез'явлення на роботу протягом чотирьох місяців підряд унаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпусток по вагітності і пологам, якщо законодавством не встановлений більш тривалий термін збереження місця роботи або посади при певному захворюванні (п. 5 ст. 40 КЗоТ). По практиці, що склалася, можливість звільнення працівника при нез'явленні на роботу по хворобі, що тривала більше чотирьох місяців, ставиться в залежність від виробничої необхідності в такому звільни нении. Підставою для звільнення може бути лише безперервна непрацездатність, що продовжується понад чотири місяці. Складання окремих термінів, протягом яких працівник був тимчасово непрацездатний, не допускається.
Законом допускається звільнення працівника у зв'язку з відновленням на роботі робітника або службовця, раніше виконуючого цю роботу (п. 6 ст. 40 КЗоТ). Звільнення по даній підставі є законним, якщо неможливо перекласти працівника з його згоди на іншу роботу. В цьому випадку звільнення може мати місце, якщо незаконно звільнений працівник був відновлений на колишній роботі за рішенням суду або вищестоящого в порядку підлеглості органу.
Підставою для звільнення працівника є і його поява на роботі в нетверезому стані, в стані наркотичного або токсичного сп'яніння (п. 7 ст. 40 КЗоТ). По цій підставі можуть бути звільнений працівники, що знаходилися в робочий час в місці виконання трудових обов'язків в нетверезому стані або в стані наркотичного або токсичного сп'яніння. При цьому не має значення, відсторонявся працівник від роботи у зв'язку з вказаним станом чи ні. Для працівника, робочий день якого не нормований, час знаходження на роботі понад встановлену загальну тривалість є робочим.
Нетверезий стан працівника або наркотичне або токсичне сп'яніння може бути підтверджений як медичним висновком, так і іншими видами доказів, які повинні бути відповідно оцінені судом.
Здійснення по місцю роботи розкрадання (у тому числі дрібного) майна власника, встановленого що вступив в законну силу вироком суду або ухвалою органу, в компетенцію якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів суспільної дії (п. 7 ст. 40 КЗоТ), також може бути підставою для звільнення працівника з роботи.