osvita

європейського зразка.

Після приєднання України до Болонського процесу в системі вищої освіти зроблено такі важливі кроки із реалізації його положень:

запроваджено Програму дій щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки на 2004-2005 роки;

створено Міжвідомчу комісію із запровадження положень Болонського процесу в систему вищої освіти та Національну групу промоутерів Болонського процесу (Natіonal Team of Bologna Promoters) (2006 р.);

Всеукраїнська студентська рада при Міністерстві освіти і науки України стала кандидатом у члени Національних спілок студентів Європи (The Natіonal Unіon of Students іn Europe (ESІB) (2006 р.);

запроваджено пілотну європейську кредитно-трансферну систему (ECTS) у вищих навчальних закладах України ІІІ-ІV рівнів акредитації (2006/2007 н. р.);

підготовлено «Національний звіт – 2005-2007» до Ло-

ндонської конференції міністрів європейських країн (травень, 2007 рік).

Після Конференції міністрів європейських держав у Лондоні в системі вищої освіти України зроблено такі кроки із реалізації положень Болонського процесу:

затверджено «План дій щодо забезпечення якості вищої осві-

ти України та її інтеграції в європейське і світове освітнє співтовариство на період до 2010 року»;

підготовлено проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» із урахуванням стандартів і рекомендацій Болонського процесу;

Україна стала повноправним урядовим членом Європейського реєстру забезпечення якості (EQAR) (квітень, 2008 рік);

запроваджено систему ранжування вищих навчальних закладів відповідно до Берлінських принципів;

Українська асоціація студентського самоврядування стала

членом Європейського студентського союзу ESU (European Student’s Unіon) (грудень, 2007 рік);

створено робочу групу Міністерства освіти і науки України із розроблення національної рамки кваліфікацій системи вищої освіти;

60

підготовлено «Національний звіт – 2007-2009» до конфе-

ренції міністрів європейських країн у Льовені (квітень, 2009 рік).

На сучасному етапі реформа вищої освіти України здійснюється

удвох площинах:

національної стратегії соціально-економічного розвитку;

співпраці та інтеграції в європейський і світовий освітній

простір.

Запровадження основних положень Болонського процесу передбачає врахування національних підходів до організації навчання, змісту освіти, традицій у підготовці майбутніх фахівців із вищою освітою. У багатьох керівних європейських документах щодо розвитку вищої освіти зазначається, що університети значною мірою повинні зберігати свої власні традиції, надбання, досвід. Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України особлива увага приділяється тому, щоб кожен університет поряд із урахуванням загальних рекомендацій та порад міністерства для всіх університетів України формував своє власне освітнє середовище, культуру організації навчання, культуру викладачів і студентів, культуру оцінювання навчальних досягнень студентів, культуру забезпечення якості підготовки майбутніх фахівців та науково-педагогічних працівників.

Основне завдання ЄПВО полягає в забезпеченні високого рівня якості вищої освіти і сприянні мобільності суб'єктів європейських університетів шляхом кроскультурного визнання кваліфікацій та їх профілів. На сучасному етапі розвитку ЄПВО важливим викликом є запровадження стандартів, рекомендацій і основних інструментів, що сприятимуть сумісності, порівнянності, визнанню періодів і термінів підготовки (навчання) фахівців після 2010 року.

Інтеграція системи вищої освіти України в ЄПВО сприятиме:

забезпеченню якості вищої освіти;

визнанню періодів і термінів підготовки у ЄПВО та інших регіонах світу;

мобільності студентів, викладачів, наукових працівників;

забезпеченню справедливого доступу до вищої освіти;

зміцненню позицій українських університетів на національному, європейському і світовому ринку праці та ринку освітніх послуг.

Зогляду на це період з 2010-2020 року повинен стати ключовим

уреалізації довготермінових стратегій забезпечення сталого розвитку

61

та удосконалення системи вищої освіти України, визнання її у європейському і світовому просторі в контексті забезпечення якості.

62

5.2 Основні положення кредитно-модульної системи організації навчального процесу в Сумському державному університеті

У 2010 році в Сумському державному університеті було прийнято положення "Про кредитно-модульну системи організації навчального процесу". В ньому застосовуються деякі терміни, визначення яких наведено далі:

Кредит – умовна мінімальна одиниця виміру обсягу навчальної роботи студента при вивченні певної складової навчальної програми чи окремої дисципліни, засвоєної студентом під час навчання, яка визначає суму аудиторної та самостійної роботи студента й становить 30 академічних годин.

Заліковий кредит – це завершена задокументована частина навчальної дисципліни, практики, курсового проектування тощо, що підлягає обов’язковому оцінюванню та зарахуванню. Заліковий кредит складають певні модулі навчальної дисципліни. У заліковому кредиті оцінюються всі види навчальної діяльності студента, що формують компетенції.

Змістовний модуль – розділ або сукупність розділів навчальної дисципліни, що за своїм змістом становлять логічно завершену її частину і підпорядковані наданню певних компетенцій. Змістовні модулі нормативних навчальних дисциплін визначаються освітньо-профе- сійними програмами галузевих стандартів вищої освіти.

Модуль – це визначена робочою програмою логічно завершена частина навчальної дисципліни (змістовного модулю), що включає певні види навчальної роботи студента (вивчення теоретичного матеріалу, виконання практичних та лабораторних робіт, індивідуальних завдань тощо).

Модульно-атестаційний цикл (МЦ) – частина семестру, призначена для вивчення модуля, визначеної групи модулів навчальної дисципліни (змістовного модуля або невеликої за обсягом навчальної дисципліни в цілому) і здійснення з них модульного (або підсумкового семестрового) контролю. Переважно його тривалість становить п’ять тижнів теоретичного навчання і шостий тиждень – атестаційний. Уразі ненадходження від кафедри інших пропозицій на початку МЦ планується додатковий тиждень «лекційної начитки» для забезпечення випереджаючого викладення теоретичного матеріалу. Допускається інша тривалість модульного циклу, визначена графіком навчального про-

63

цесу.

Атестаційний тиждень передбачається для проведення контрольних заходів (підсумкового модульного або семестрового контролю з навчальної дисципліни). На кожен день атестаційного тижня плануються контрольні заходи з однієї – двох навчальних дисциплін. Під час атестаційного тижня у випадках, визначених цим Положенням, також можуть проводитись аудиторні заняття з окремих дисциплін за розкладом навчальних занять, а контрольні заходи з них проводитись у навчальні тижні, або у атестаційний тиждень наступного модульноатестаційного циклу.

Оцінювання здійснюється на підставі поточного контролю за навчальною роботою студента і проведення модульної та семестрової атестації за традиційною національною шкалою, багатобальною (диференційованою) шкалою ВНЗ та міжнародною шкалою ECTS.

Модульна атестація – оцінювання з модуля, що здійснюється шляхом нарахування студентові рейтингових балів за певною шкалою оцінювання на підставі поточного модульного контролю і проведення підсумкового модульного контролю (ПМК) як контрольного заходу.

Поточний модульний контроль – контроль виконання студентом окремих видів навчальної роботи і оцінювання нарахуванням рейтингових балів за різнопланову поточну роботу шляхом контролю відвідування лекційних занять під час проведення лабораторних, практичних, семінарських занять, за виконанням індивідуальних завдань тощо.

Підсумковий модульний контроль – підсумковий контрольний захід із залікового кредиту навчальної дисципліни (модуля або модулів, що його складають), який проводиться переважно в атестаційний тиждень МЦ у письмовій формі або методом тестування у складі однієї або декількох академічних груп.

Семестрова атестація – оцінювання навчальної роботи студента за семестр на підставі результатів модульної атестації. У визначених даним Положенням випадках можуть також разом із модульною атестацією проводитися заходи додаткового семестрового контролю (ДСК) або підсумкового семестрового контролю (ПСК). При цьому семестрова атестація замінює поняття «диференційований

залік» та «екзамен». Підсумковий семестровий контроль контрольний захід, який складають у визначених цим Положенням випадках невстигаючі студенти.

Вимоги до організації та методичного забезпечення підсумково-

64

го семестрового контролю та додаткового семестрового контролю як контрольних заходів такі самі, як до екзамену. Вони проводяться у письмовій формі або методом тестування за винятком випадків, коли перевіряються навички особистісної комунікації (синхронний переклад чи ведення дискусії або діалогу майбутнім журналістом та таке інше).

Для окремих навчальних дисциплін, які носять загальноознайомчий характер, та які визначені науково-методичною комісією факультету, що здійснює підготовку з дисципліни, застосовується оцінка «зараховано». У цьому випадку семестрова атестація визначається у формі заліку, який здійснюється на підставі п.3.12.2.1 «Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах» (Наказ МОН від 02.06.1993 №161), оцінювання за шкалою ECTS не здійснюється, рейтингові бали не призначаються.

Екзаменаційна сесія – період навчального часу студента, призначений для проведення (у випадках, які визначені цим Положенням) додаткового семестрового контролю. На один день екзаменаційної сесії планується ДСК з однієї навчальної дисципліни.

Модульно-рейтингова система контролю і оцінювання (МРС) базується на модульній побудові навчального процесу, систематичному поточному контролі і накопиченні рейтингових балів за різнопланову навчально-пізнавальну діяльність у періоді навчання. Організація МРС побудована на розподілі навчального матеріалу з дисципліни у всіх його складових на модулі.

Оцінювання здійснюється за кожною складовою навчальної діяльності шляхом визначення рейтингової оцінки. Рейтинг із дисципліни

– це кількісна оцінка за багатобальною шкалою рівня засвоєння дисципліни та якості поточної навчальної діяльності. Вона формується як сума рейтингових оцінок за різні види і періоди навчальної роботи, а також заохочувальних балів.

Для студентів денної форми навчання застосовується 100-бальна ECTS-шкала оцінювання знань і вмінь за всіма видами навчальної діяльності за етапами звітності (модульних циклах, семестрах). Заохочувальні рейтингові бали з навчальної дисципліни можуть нараховуватись за додаткові види навчальної роботи, визначені кафедрою викладання дисципліни. Наприклад, за результативну участь в олімпіадах різних рівнів та конкурсах наукових робіт, за виконання оглядово-аналітичних робіт, за доповіді на наукових конференціях та наукові публікації тощо. При цьому підсумкове значення рейтингової

65

оцінки та заохочувальних балів не може перевищувати 100 балів. Розподіл рейтингових балів здійснюється кафедрою викладан-

ня дисципліни відповідно до змісту дисципліни та вагомості складових навчальної діяльності, що зазначається у регламентах оцінювання знань і вмінь студентів, які додаються до робочих програм навчальних дисциплін. Для студентів заочної форми навчання, що не навчаються за кредитно-модульною системою, оцінювання знань відбувається за національною шкалою оцінювання. Співвідношення між оцінками ECTS-шкали, національною шкалою та рейтинговими балами, регламентовані затвердженим в установленому порядку нормативним документом «Критерії оцінювання знань і вмінь студентів у Сумському державному університеті».

Оцінювання відповідно до отриманих за семестр рейтингових балів за курс навчання здійснюється за такою шкалою:

66

Успішність навчання студента відображається у відомості семестрової атестації, індивідуальному навчальному плані студента, навчальній картці студента і визначається за багатобальною шкалою оцінювання, паралельно за п’ятибальною національною шкалою та міжнародною шкалою оцінювання ECTS шляхом переводу рейтингових балів у відповідну оцінку за наведеною таблицею.

Певні особливості (деталізації, уточнення), що стосуються кожної навчальної дисципліни, визначаються «Регламентом модульнорейтингової системи контролю і оцінювання з навчальної дисципліни» (надалі «Регламент»), який є додатком до робочої програми і укладається відповідно до «Загальних рекомендацій щодо укладання робочої програми з навчальної дисципліни», затверджених наказом СумДУ від 21.07.2008 №427-І.

Висновки

Болонський процес – це процес європейських реформ, що спрямований на створення спільного європейського простору вищої освіти. Незвичайність цього процесу полягає у тому, що він не є чітко структурованим і проводиться 46 країнами, що беруть у ньому участь, у співпраці з численними міжнародними організаціями, включаючи і Раду Європи.

Згідно з цілями Болонського процесу освітні системи Європейських країн повинні бути реорганізовані таким чином, щоб:

-учасникам освітнього процесу було легко переїжджати з однієї країну в іншу (у Зоні Європейської вищої освіти) – з метою подальшого навчання чи працевлаштування;

-привабливість Європейської вищої освіти зросла настільки, щоб мешканці неєвропейських країн також приїжджали на навчання / роботу в Європу;

-ЄПВО сприяв розширенню Європи, а висока якість та міцна база знань забезпечували подальший розвиток Європи як стабільного, мирного, толерантного суспільства.

Болонський процес не передбачає створення ідентичних систем вищої освіти у європейських країнах. Навпаки, одна із найбільш цін-

67

них рис Європи – баланс між несхожістю і єдністю. Швидше Болонська система намагається створити зв'язки, що спрямовані полегшити перехід людини з однієї освітньої системи до іншої. Тому при забезпеченні подібності систем дипломів характерні особливості кожної окремої системи освіти повинні бути збережені.

Завдання України полягає в створенні довготермінових стратегій удосконалення системи вищої освіти, визнання її у європейському і світовому просторі.

68

Список літератури

1.Бабин І. Стратегія та сучасні тенденції розвитку університетської освіти України в контексті Європейського простору вищої освіти на період до 2020 р. [Електронний ресурс] / І. Бабин, В. Ликова.

—Режим доступу : http://www.tempus.org.ua/uk/national-team-here/238- strategija-ta-suchasni-tendenciji-rozvitku-universitetskoji-osviti-ukrajini-v- konteksti-jevropejskogo-prostoru-vishhoji-osviti-na-period-do-2020- r-.html.

2.Болонський процес в Україні [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.osvita.org.ua/bologna/.

3.Стратегія та сучасні тенденції розвитку університетської освіти України в контексті Європейського простору вищої освіти [Електронний ресурс]. – Режим доступу http://www.mon.gov.ua/education/higher/bolpr/strateg.doc.

4.Положення "Про кредитно-модульну систему організації навчального процесу" в Сумському державному університеті [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://sumdu.edu.ua/ukr/general/normative-base.html.

Запитання для самоперевірки за темою 5:

1)доцільність та необхідність участі у Болонському процесі;

2)основні принципи Болонського процесу;

3)історичні передумови та етапи участі України у Болонському

процесі;

4)Європейська кредитно-трансферна система;

5)сутність Положення "Про кредитно-модульну систему організації навчального процесу" в Сумському державному університеті.

69