- •Методичні вказівки для самостійної роботи студентів під час підготовки до практичного заняття
- •Тема: Курація хворого з ускладненим гіпертонічним кризом, серцевою астмою та набряком легень
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми. (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2 Теоретичні питання до заняття
- •4.3 Практичні завдання, які виконуються на занятті:
- •Парентеральна терапія ускладнених кризів
- •Діагностика набряку легень:
- •Диференційна діагностика серцевої та бронхіальної астми:
- •Лікування набряку легенів спрямовано на:
- •Порядок надання допомоги при набряку легень:
- •Вибір терапії визначається клінікою, рівнем ат і типом порушення гемодинаміки!
- •Лікування набряку легень у хворих на інфаркт міокарду:
- •Тактика лікування набряку легень при інфаркті міокарда:
- •Послідовність введення ліків визначається патогенетичними механізмами набряку легень:
- •Серцеві глікозиди противопоказані, так як підвищують скоротливу здатність правого шлуночка, що веде до збільшення притоку крові до легень. Методика лікування:
- •Лікування набряку легень при анафілактичному шоці, гострих вірусних і бактеріальних пневмоніях:
- •Про затвердження протоколів медичної допомоги за спеціальністю "Медицина невідкладних станів"
- •Серцева астма та набряк легень
- •VI. Література:
Діагностика набряку легень:
1. Рентгенографія грудної клітки: При інтерстиціальному набряку легень визначається нечіткість легеневого малюнка і зниження прозорості прикорневих відділів. При альвеолярному набряку легень переважають зміни в прикореневих та базальних відділах. Виділяют три основні форми: центральну у вигляді крил «метелика», дифузну, фокусну. Рентгенологічні зміни можуть зберігатися від 24 до 48 годин після купірування набряку легень, а при затяжному перебігу до 2-3 тижнів. Стабільність рентгенологічної картини набряку легенів прогностично несприятлива й завжди вказує на можливість її рецидиву. 2. ЕКГ: - виявляются ознаки основного захворювання (інфаркт міокарда, аневризма лівого шлуночка або рубцеві зміни), - гіпертрофія різних відділів сердця, - пароксизмальна тахікардія. - перевантаження лівого шлуночка та/або лівого передсердя. 3. Ехокардіографія: Якщо вдається провести дослідження в менш невідкладних випадках, виявляються: - збільшення і гіпокінезія лівих відділів серця, - зниження фракції викиду та індексу передньозаднього розміру лівого шлуночка, - збільшення правого шлуночка при мітральному пороці, ізольовані збільшення правого шлуночка і лівого передсердя при чистому стенозі мітрального клапана, - тотальна серцева недостатність, - ознаки органічного ураження серця у зв'язку з основним захворюванням Диференціальна діагностика:
- При починаючему нападі серцевої астми необхідно провести диференційний діагноз з приступом стенокардії, що протікає у вигляді почуття нестачі повітря. При серцевій астмі - від декількох хвилин до декількох годин. - Необхідний детальне опитування хворого з уточненням положення тіла при нападі (при серцевій астмі - хворий сидить, опустивши ноги, опирається руками об ліжко), тривале почуття нестачі повітря.
Диференційна діагностика серцевої та бронхіальної астми:
|
клініко-анамнестичні данні |
приступ бронхіальної астми |
приступ серцевої астми |
|
1 |
2 |
3 |
|
Передвісники захворювання |
Хронічні бронхолегеневі захворювання, вазомоторний риніт, інші алергічні захворювання |
ревматичний порок серця, гіпертонічна хвороба або артеріальна гіпертензія, ІХС, хронічний гломерулонефрит |
|
Причини захворювання |
Загострення запального процесу в легенях, контакт з алергеном, психогенний фактор, метереологічні фактори (підвищення вологості, зниження температури) |
Фізичні та психічні перенавантаження, гострий інфаркт міокарду |
|
Характер приступу |
Експіраторна задишка |
Переважно затруднений вдих, відчуття нестачі повітря (інспіраторна задишка) |
|
Кашель |
Кашель з задухою, сухий з відділенням в’язкого харкотиння наприкінці приступу. Поза приступом кашель зберігається, відділяється харкотиння різного характеру, часто в великій кількості |
Тільки в момент приступу: кашель з задухою, сухий, потім з пінистим харкотинням, інколи рожевого кольору |
|
Характер ціанозу |
Центральний |
Виражений акроціаноз |
|
Перкусія легень |
Коробковий звук |
Звук з коробовим віддінком, нерідко приступи в задньо-нижніх відділах легень |
|
Аускультативні дані |
Велика кількість розсіяних сухих, свистячих, жужачих хрипів, переважно на видохі. Дихання жорстке, послаблене, видих різко подовженний |
Вологі хрипи, переважно в нижніх відділах легень. Дихання жорстке, послаблене, хрипи сухі або вологі |
|
Пульс |
Частий, слабкого наповнення, ритм правильний |
Часто аритмічний |
|
Перкуторні розміри серця |
Зменшені |
Збільшені |
|
Набряки |
Відсутні
|
Часто мають місце |
|
Харкотиння |
Густе, в’язке, відділяється важко в невеликій кількості
|
Рідке, пінисте, інколи рожеве, відділяється легко |
|
Розміри печінки |
Не змінені |
Збільшені |
|
Лікувальний ефект |
Від бронхолітиків |
від морфіну, кровопускання, серцевих глікозидів, сечогінних |
|
Порушення кислотно-лужного стану |
Дихальний ціаноз, нерізка гіпоксемія, гіперкапнія |
Метаболічний ацидоз, можливий дихальний алкалоз, зміни газів крові незначні |
|
ЕКГ |
Ознаки гіпертрофії та перенагрузки правих відділів серця
|
Ознаки гострого або перенесеного інфаркту міокарду, гіпертрофія лівих відділів, пароксизмальна тахікардія |