Лекція 3
.pdf
Розглянемо приклади застосування тегів MathML. Приклад 5. (Запис кореня квадратного)
<?xml version="1.0"?>
<html xmlns="http://www.w3.org/1999/xhtml"> <head><title>корінь</title></head>
<body> <p>
<math xmlns="http://www.w3.org/1998/Math/MathML">
<msqrt> a + b
</msqrt> </math> </p> </body> </html>
Приклад 6. (Запис дробу)
<?xml version="1.0"?>
<html xmlns="http://www.w3.org/1999/xhtml"> <head><title>дріб</title></head>
<body> <p>
<math xmlns="http://www.w3.org/1998/Math/MathML"> <mfrac> <mi> a </mi> <mi> b </mi> </mfrac>
</math> </p> </body> </html>
Приклад 7. (Запис інтеграла ò1t xdx )
<?xml version="1.0"?>
<html xmlns="http://www.w3.org/1999/xhtml"> <head><title>Визначений інтеграл</title></head>
<body> <p>
<math xmlns="http://www.w3.org/1998/Math/MathML">
<mrow>
<msubsup>
<mi> ∫ </mi> <mn> 1 </mn> <mn> t </mn>
</msubsup>
</mrow>
<mrow> x d (ⅆ) x </mrow>
</math> </p> </body> </html>
Приклад 8. (Запис матриць) |
|
Теги задання матриць |
Визначення |
mtable |
Таблиця або матриця |
mtr |
Рядок в таблиці або матриці |
mtd |
Одна комірка в таблиці або матриці |
<?xml version="1.0"?>
<html xmlns="http://www.w3.org/1999/xhtml"><head><title>матриця</title></head>
<body> <p>
<math xmlns="http://www.w3.org/1998/Math/MathML"> <math display="block">
<mfenced separators="" open="(" close=")" > (тип лінії)
<mtable> <mtr>A B </mtr> <mtr>C D </mtr>
</mtable>
</mfenced>
</math> </math> </p> </body>
</html>
Приклад 8а. (Запис складних матриць)
<?xml version="1.0"?>
<html xmlns="http://www.w3.org/1999/xhtml"> <head><title>Інша матриця</title></head>
<body> <p> <math
xmlns="http://www.w3.org/1998/Math/MathML"> <mfenced separators="" open="(" close=")">
<mtable>
<mtr>
1 1 1 1 1
</mtr>
<mtr>
1 0 0 0 1
</mtr>
<mtr>
1 0 0 0 1
</mtr>
<mtr>
1 0 0 0 1
</mtr>
<mtr>
1 1 1 1 1
</mtr>
</mtable> </mfenced> </math> </p> </body>
</html>
Приклад 9. (Запис систем рівнянь)
<?xml version="1.0"?>
<html xmlns="http://www.w3.org/1999/xhtml"> <head><title>Система рівнянь</title></head>
<body>
<p>
<math xmlns="http://www.w3.org/1998/Math/MathML"> <mfenced separators="" open="{" close="">
<mtable>
<mtr>
a x + b y = c
</mtr>
<mtr> <msub><mi>a</mi><mn>1</mn></msub><mi>x</mi>+ <msub><mi>b</mi><mn>1</mn></msub><mi> y </mi> = <msub> <mi> c </mi> <mn> 1 </mn> </msub>
</mtr>
</mtable> </mfenced> </math> </p> </body>
</html>
Дещо складніші приклади:
Приклад 10. (Запис границь)
<?xml version="1.0"?>
<html xmlns="http://www.w3.org/1999/xhtml"> <head><title>Границі</title></head>
<body> <p>
<math xmlns="http://www.w3.org/1998/Math/MathML">
<mstyle displaystyle="true"> (визначає як елемент має відображатися в документі)
<munder>lim
<mrow> x → 0 </mrow> </munder> =<mfrac>
<mrow>
<munder> lim <mrow> y → 0</mrow></munder>
<mfrac>
<mn> y </mn> <mn> x </mn>
</mfrac></mrow>
<mrow><munder> lim <mrow> z→ 0 </mn> </mrow></munder>
<mfrac> <mn> |
z </mn> |
<mn> |
x </mn> |
</mfrac></mrow></mfrac></mstyle></math> </p> </body>
</html>
Приклад 11. (Вектори)
<?xml version="1.0"?>
<html xmlns="http://www.w3.org/1999/xhtml"><head><title>вираз</title></head>
<body> <p>
<math xmlns="http://www.w3.org/1998/Math/MathML"> <math display="inline">
<msub> <mi> ∂ </mi> <mi> i </mi> </msub>
<mrow> <mo class="MathClass-open">[</mo> (задає стилі для окремих елементів)
<mrow>
<mover accent="true"><mrow> <mi>α</mi> </mrow> <mo class="MathClass-op">→</mo> </mover>
<mo class="MathClass-punc">,</mo>
<mover accent="true"><mrow> <mi> β </mi> </mrow> <mo class="MathClass-op">→</mo> </mover> </mrow> <mo class="MathClass-close"> ] </mo> </mrow>
<mo class="MathClass-rel">=</mo>
<mover accent="true"> <mrow> <mi> γ </mi> </mrow> <mo class="MathClass-op">→</mo>
</mover> </math> </math> </p> </body> </html>
Примітка. В даному випадку спеціальні символи беруться із таблиці наведеної нижче.
Приклад 12. (Вектори)
<?xml version="1.0"?>
<html xmlns="http://www.w3.org/1999/xhtml"> <head><title>Великий дріб</title></head>
<body> <p>
<math xmlns="http://www.w3.org/1998/Math/MathML"> <mfrac> <mrow> <mn> 1 </mn> <mo> + </mo> <msup> <mo class="MathClass-op"> sin </mo>
<mn> 2 </mn> </msup>
<mfenced separators="" open="(" close=")">
<mi> x </mi> <mo> + </mo> <mi> y </mi></mfenced></mrow> <mrow> <mn> 2 </mn> <mo> + </mo>
<mfenced separators="" open="|" close="|"> <mrow> <mi> x </mi> <mo> - </mo>
<mfrac><mrow><mn> 2 </mn> <mi> x </mi></mrow> <mrow> <mn> 1 </mn> <mo> + </mo>
<msup><mi> x </mi><mn> 2 </mn> </msup> <msup><mi> y </mi><mn> 2 </mn></msup>
</mrow> </mfrac>
</mrow></mfenced> </mrow> </mfrac> <mo> + </mo><mi>x</mi>
</math> </p> </body> </html>
Таблиця спеціальних символів:
Опис |
Код |
Ім’я |
Вид |
нерозривний пропуск |
|
|
|
вертикальна риска |
¦ |
¦ |
¦ |
параграф |
§ |
§ |
§ |
знак авторського права |
© |
© |
© |
відкриваючі подвійні кутові лапки |
« |
« |
« |
охоронний знак |
® |
® |
® |
торгова марка |
|
™ |
™ |
|
|
|
|
євро |
€ |
€ |
€ |
градус |
° |
° |
° |
плюс-мінус |
± |
± |
± |
кінець абзацу |
¶ |
¶ |
¶ |
середня точка |
· |
· |
· |
закриваючі подвійні кутові лапки |
» |
» |
» |
одна четверта |
¼ |
¼ |
¼ |
одна друга |
½ |
½ |
½ |
три четвертих |
¾ |
¾ |
¾ |
знак множення |
× |
× |
× |
лапки |
" |
" |
" |
амперсант |
& |
& |
& |
ліва кутова дужка |
< |
< |
< |
права кутова дужка |
> |
> |
> |
коротке тире |
– |
– |
– |
довге тире |
— |
— |
— |
дробова риска |
⁄ |
⁄ |
⁄ |
відкриваючі лапки |
‘ |
‘ |
‘ |
закриваюча одинарна дужка |
’ |
’ |
’ |
нижня одинарна дужка |
‚ |
‚ |
‚ |
відкриваючі подвійні лапки |
“ |
“ |
“ |
закриваюча подвійна дужка |
” |
” |
” |
нижні подвійні лапки |
„ |
„ |
„ |
альфа |
α |
α |
α |
бета |
β |
β |
β |
гамма |
γ |
γ |
γ |
дельта |
δ |
δ |
δ |
епсилон |
ε |
ε |
ε |
дзета |
ζ |
ζ |
ζ |
ета |
η |
η |
η |
тета |
θ |
θ |
θ |
пі |
π |
π |
π |
курсивне f |
ƒ |
ƒ |
ƒ |
ламбда |
λ |
λ |
λ |
дельта |
Δ |
δ |
|
менше або рівне |
≤ |
≤ |
≤ |
більше або рівне |
≥ |
≥ |
≥ |
круг |
○ |
|
○ |
ромб |
◊ |
◊ |
◊ |
серце |
♥ |
♥ |
♥ |
зафарбований ромб |
♦ |
♦ |
♦ |
стрілка влево |
← |
← |
← |
стрілка вверх |
͛ |
↑ |
↑ |
стрілка вправо |
→ |
→ |
→ |
стрілка вниз |
↓ |
↓ |
↓ |
стрілка вліво-вправо |
↔ |
↔ |
↔ |
подвійна стрілка влево |
⇐ |
⇐ |
|
подвійна стрілка вверх |
⇑ |
⇑ |
|
подвійна стрілка вниз |
⇓ |
⇓ |
|
подвійна стрілка вправо |
⇒ |
⇒ |
|
двойная стрелка влево-вправо |
⇔ |
⇔ |
|
знак диференціала |
∂ |
∂ |
∂ |
оператор зірочка |
∗ |
∗ |
|
кут |
∠ |
∠ |
|
інтеграл |
∫ |
∫ |
∫ |
еквівалентність |
≈ |
≈ |
≈ |
не рівно |
≠ |
≠ |
≠ |
тотожньо рівно |
≡ |
≡ |
≡ |
нескінченність |
∞ |
∞ |
∞ |
n-арная сума |
∑ |
∑ |
∑ |
n-арний добуток |
∏ |
∏ |
∏ |
належить множині |
∈ |
∈ |
|
не належить множині |
∉ |
∉ |
|
перша похідна (секунди) |
′ |
′ |
′ |
друга похідна (мінути) |
″ |
″ |
″ |
логічне І |
∧ |
∧ |
^ |
логічне АБО |
∨ |
∨ |
|
пряма сума |
⊕ |
⊕ |
Å |
перпендикуляр |
⊥ |
⊥ |
|
логічне заперечення |
¬ |
¬ |
¬ |