2.1 Методичний аналіз програми .
Трудове навчання - загальноосвітній предмет державного компонента змісту
освіти, який знайомить учнів із виробництвом як складовою навколишнього
середовища і на цій основі впливає на їхній світогляд.
Основна мета трудового навчання – виховання творчої особистості,
якнайповніший розвиток її інтересів, нахилів, здібностей, підготовка
учнів до професійного самовизначення і трудової діяльності в умовах
ринкових відносин. Трудове навчання має розв’язувати такі основні
завдання: трудове виховання, політехнічна освіта, поєднання навчання з
продуктивною працею, створення умов для формування творчого ставлення до
праці та професійного самовизначення.
У процесі трудового навчання учні оволодівають загальнотрудовими
значеннями та вміннями, вчаться розв’язувати техніко-технологічні
задачі, конструювати і виготовляти суспільно-корисні вироби, засвоюють
обов’язковий мінімум (стандарт) знань про місце та роль виробництва у
житті суспільства.
Вивчення програми з трудового навчання, зокрема модуля “Проектування та
виготовлення виробів з металу” у 5-9 класах має забезпечувати:
• відповідних практичних умінь і навичок, необхідних для продуктивної
праці учнів та самообслуговування;
• розширення політехнічного світогляду;
• розвиток загальних і спеціальних здібностей, психофізіологічних
функцій організму, технічного і нового економічного мислення, творчих
здібностей;
• ознайомлення з основами ринкової економіки, підприємництва, різними
формами господарської діяльності;
• виховання працелюбності, культури праці, відповідального ставлення до
власності, бережливого ставлення до природи, енергетичних і природних
ресурсів;
• створення умов для формування стійких професійних інтересів, готовності до професійного самовизначення і трудової діяльності.
Програма побудована за державно-регіональним принципом. Вона складається
з обов’язкових для вивчення у всіх типах загальноосвітніх
навчально-виховних закладів частини і варіативної. Зміст останньої
вибирається з декількох варіантів (модулів), або розробляється вчителем
відповідно до державних вимог і затверджується в установленому порядку.
На варіативну частину відводиться не більше 40% часу, передбаченого
навчальним планом.
Програма доповнена новим змістом з основ ринкової економіки, дизайну,
креслення і конструювання, народних промислів і ремесел. Переглянуто
зміст і порядок вивчення окремих тем. Посилено творчу спрямованість
трудового навчання. Враховано проблеми матеріально-технічного
забезпечення навчально-виховного процесу. Передбачено різні варіанти і
рівні вивчення окремих розділів. Забезпечено можливість диференціації
навчання на основі врахування національно-етичних,
соціально-економічних, статевих, вікових та психолого-фізіологічних
особливостей учнів. Трудове навчання хлопців і дівчат рекомендується
здійснювати окремо. Однак не виключається можливість комплектування
змішаних груп за бажанням учнів та у мало комплектних школах. Тому зміст
трудового навчання подано двома варіантами програми: для класів, у яких
здійснюється поділ на дві групи (хлопців і дівчат), і для таких, де
здійснити поділ на групи немає можливості. Якщо учнів у класі не можна
поділити на групи за рахунок коштів державного бюджету, то сформувати
групи хлопців і дівчат можна з учнів паралельних або наступних ( 5-6
,6-7) класів. Це дасть змогу навчити хлопців характерним для них видам
робіт. При організації спільної навчально-трудової діяльності учнів
враховуються фізіологічні особливості.
На трудове навчання учнів 5-9 класів виділяється 2 години на тиждень.
Заняття проводиться лише спареними уроками.
Навчально-виховні завдання на уроках розв’язуються головним чином у
процесі практичного навчання. Зміст необхідних технологічних відомостей
узгоджується з характером практичних робіт і обсягом праці з кожної теми
програми. Техніко-технологічні й економічні відомості вивчаються в
обсязі, що забезпечує свідоме, якісне і творче виконання практичних
робіт. Орієнтований перелік об’єктів праці, що пропонується у програмі,
уточнюється вчителем. При доборі об’єктів праці враховуються такі
вимоги:
• відповідність завдання трудового навчання, змісту програми і темі
заняття, віковим та індивідуальним особливостям учнів;
• суспільна значущість виробу, економічна доцільність його виготовлення
тощо.
Зміст програми передбачає використання як фронтальної, так і бригадної,
бригадно-ланкової, індивідуальної та інших форм праці учнів, що сприяє
формуванню практичних умінь і навичок, раціональній організації,
культурі і безпеці праці. Практичні роботи на верстатах учні можуть
виконувати за змінним графіком.
Кількість годин на вивчення розділів і тем вказано орієнтовано. Учителю
надається право змінювати порядок їх вивчення.
З метою перевірки ефективності нової методики формування загально
трудових умінь і навичок ми спочатку висунемо основні вимоги до знань і
вмінь учнів набутих під час вивчення теми “Проектування та виготовлення
виробів з металу”.
В 5–9 класах учні повинні знати:
-- правила внутрішнього розпорядку та безпечної праці в шкільній
майстерні; організацію та обладнання робочого місця; види сортового
прокату; поняття собівартості; вимірювальний та розмічальний інструмент;
інструмент та пристрої для рубання та обпилювання; інструмент для
обпилювання та шліфування; технологічні пристрої та різальний інструмент
для свердління отворів; кріпильні матеріали, оздоблювальні матеріали;
поняття та принципи безвідходного виробництва; призначення і будову
вимірювального та розмічального інструменту; Правила читання ескізів та
креслень деталей, які мають циліндричні та конічні поверхні, нарізні та
заклепкові з’єднання.
-- будову токарно-гвинторізного та настільно-фрезерного верстатів,
режими різання, про кінематичні схеми, засоби керування, правила
підготовки верстатів до роботи.
-- правила технічного обслуговування верстатного обладнання.
-- властивості матеріалів, сортамент прокату та уявлення про його
одержання.
-- правила конструювання виробів із металу, організації робочого місця
токаря та фрезерувальника, правила безпеки праці, прийоми виконання
токарних робіт шкільних майстернях (обточування циліндричних поверхонь з
уступами й канавками, відрізання).
-- поняття про метричну різьбу та її графічне зображення, будову
інструментів для нарізання різьби (внутрішньої і зовнішньої) та прийоми
роботи.
-- будову, принцип дії та використання інструментів для роботи з
прокатом; специфіку окремих професій металообробної промисловості з
урахуванням регіональних особливостей народного господарства.
-- властивості волокон тваринного походження та правила догляду за
виробами з них.
-- принцип дії електромагніта, колекторного електродвигуна.
-- види керуючих, регулюючих та контролюючих елементів автоматичних
пристроїв, їх схеми.
-- будову напівпровідникових діодів та їх застосування у джерелах
електроживлення; правила безпеки роботи паяльником.
Більш детально я хотів б розглянути вимоги до вмінь учнів.
Учні 5 класів повинні вміти:
-- розмічати заготовки на листовому металі; різати та обпилювати плоскі
деталі з тонколистового металу; з’єднувати деталі з тонколистового
металу; розмічати, різати дріт;
Учні 6 класів повинні вміти:
-- конструювати вироби з листового металу і сортового прокату; різати
листовий метал ножівкою; рубати листовий метал; обпилювати металеві
заготовки; свердлити отвори;
Учні 7-9 класів повинні вміти:
-- читати робочі креслення виробів із циліндричними та конічними
поверхнями, заклепковими, нарізними, клеєвими та нитковими з’єднаннями,
кінематичні схеми токарно-гвинторізного і настільного-фрезерного
верстатів. Готувати верстати до роботи, керувати ними, здійснювати
обслуговування верстатного обладнання.
-- визначити види металів за їх основними властивостями. Планувати
раціональну послідовність виготовлення деталей з металу та їх складання.
Виконувати підрізання, обточування циліндричних поверхонь із виступами й
канавками, відрізання на токарно-гвинторізному верстаті.
-- нарізати внутрішню та зовнішню метричну різьбу, аналізувати її
якість.
-- виконувати слюсарні операції з виготовлення виробів (деталей) із
сортового прокату.
-- планувати раціональну послідовність робіт за технічною документацією,
перевіряти якість виробів.
Таким чином, як ми бачимо, програма трудового навчання передбачає
вивчення як в теоретичному так і практичному плані методів та прийомів
обробки металу. Звичайно, формування такої системи знань, вмінь і
навичок потребує спеціально розробленої методики.