Тема 3 Сукупний попит і сукупна пропозиція як парамтри народного господарства країни

1. Поняття, крива та чинники сукупного попиту. 2. Сукупна пропозиція. Крива сукупної пропозиції та її переміщення. 3. Загальна модель макроекономічної рівноваги між сукупним попитом і сукупною пропозицією.  1. Сукупний попит AD (aggregate demand) – це різноманітні обсяги товарів і послуг, які домогосподарства, підприємства і держава готові купити при будь-якій ціні.  → споживчі витрати домогосподарств Сукупний попит → інвестиційні витрати підприємств  (бажання покупців) → державні витрати  → чистий експорт  Між сукупним попитом AD і ціною існує обернена залежність, тому крива в моделі набирає похилого вигляду  Від’ємний нахил кривої сукупного попиту пояснюється впливом цінових чинників. По-перше, тут має місце ефект відсоткової ставки (Кейнса) – якщо збільшується загальний рівень цін у країні, то за умови незмінного обсягу грошової маси, зростає ставка відсотка. Наслідки: - зниження інвестиційного попиту; - зниження споживчого попиту, як наслідок некредитоспроможності; - скорочення витрат на предмети споживання; - підвищення загального рівня цін веде до зменшення обсягу ВВП. По-друге, ефект імпортних закупок (Мандела-Флемінга): при збільшенні загального рівня цін в країні, товари і послуги іноземного виробництва стають дешевшими. Домогосподарства купуватимуть більше імпортних товарів і менше вітчизняних. Іноземці скоротять через подорожчання свій попит на товари цієї країни. Наслідки: - зменшення обсягів експорту; - збільшення обсягів імпорту; - зменшення чистого експорту; - зменшення обсягів сукупного попиту. По-третє, – якщо змінюється рівень цін у країні, змінюється величина ефект багатства (Пігу) реального багатства (грошових запасів) населення. Зменшення багатства веде до зменшення сукупного попиту при умові зростання загального рівня цін. Збільшення багатства стимулює сукупний попит на товари споживання. Наслідки: - купівельна спроможність майна зменшується; - покупці стають біднішими і скорочують свої видатки, коли рівень цін збільшується. Зсув кривої AD вправо, чи вліво відбувається від впливом нецінових факторів. 1. Споживчі витрати – їх збільшення веде до зміщення кривої вправо, а зменшення, відповідно, вліво. 2. Інвестиційні витрати - зменшення рівня доходності веде до зменшення сукупного попиту на інвестиційні товари, при збільшенні відсоткової ставки по кредитах зменшується попит і крива переміщується вліво. 3. Державні витрати –збільшення доходів державного бюджету (податків) веде до зменшення споживчих витрат і інвестицій, а відповідно, і переміщення кривої вліво. 4. Витрати на чистий експорт – зниження валютного курсу спричиняє зсув кривої вправо.  2. Сукупна пропозиція (aggregate supply) – це рівень реального обсягу національного виробництва товарів і послуг за певного рівня цін  Економісти вважають, що у короткостроковому періоді крива сукупної пропозиції має три відрізки: кейнсіанський, проміжний та класичний. Кейнсіанський відрізок, або горизонтальний відбиває ситуацію, коли економіка перебуває у стані спаду, а частина виробничих потужностей та робочої сили не використовується. Фактичний обсяг виробництва на цьому відрізку менший за природній. Збільшення обсягу виробництва на цьому відрізку не веде до зростання цін, так як люди, котрі тривалий час були безробітними не вимагають збільшення зарплати, а нарощення обсягів виробництва не приводить до суттєвого збільшення витрат на одиницю продукції. Проміжний відрізок - характеризується тим, що подальше нарощення обсягів виробництва вже супроводжується збільшенням витрат на одиницю продукції, а відтак і зростанням загального рівня цін. Щоб виробництво залишалося прибутковим, деякі підприємства змушені піднімати ціни на свою продукцію. Класичний, або вертикальний відрізок - тут економіка досягає своєї максимальної потужності, за якої є неможливим подальше зростання виробництва. Все це спричиняє зростання цін на дефіцитні ресурси, а, відповідно і ріст цін, за умов, що реальний обсяг виробництва практично не змінюється. Короткострокова крива AS стає все більше крутішою. 3. Економічна рівновага – це такий стан економіки, за якого вироблений продукт реалізований, а попит задоволений.  На цьому відрізку, якщо відтворити у моделі реальну економіку, можна спостерігати велику свободу вибору покупців. Якщо збільшиться обсяг виробництва до Q2, тоді важко реалізувати продукції, що призведе до збільшення запасів і зменшення виробництва, допоки його обсяги не сягнуть точки Q1, тобто не відновиться рівновага. Перевиробництво не спричинить зменшення рівня цін, що не зупинити діяльність підприємств. ІІ. Проміжний відрізок На проміжному відрізку рівновага між сукупним попитом і сукупною пропозицією досягається за допомогою традиційного механізму у точці прересікання Q1-P1. При збільшенні цін вище рівноважної ціни P1, обсяг виробництва зменшується, а відповідно, і знижується попит. Рівновага відновлюється тоді, коли зростання конкуренції призводить до зниження загального рівня цін.  ІІІ. Вертикальний відрізок Рівновага на вертикальному відрізку відновлюється внаслідок конкуренції покупців, спричиненої надлишковим попитом. Якщо рівень цін збільшиться, то зменшиться сукупний попит при незмінній пропозиції. Конкуренція між продавцями через надлишок пропозиції приведе до зменшення цін і відновить рівновагу. Висновок: • на горизонтальному відрізку рівновага досягається за рахунок зміни обсягів виробництва при незмінній ціні; • на вертикальному відрізку рівновага досягається за рахунок зміни цін при незмінних обсягах виробництва; • на проміжному відрізку одночасно змінюється і обсяг виробництва і рівень цін для досягнення рівноваги в економіці.