10. Контрольні запитання

10.1  Які прилади використовують для визначення швидкості руху повітря? Їх границя вимірювання.

10.2  Як визначити швидкість руху повітря?

10.3  Принцип дії кататермометра.

10.4  Принцип дії анемометра. Типи анемометрів. У яких випадках використовують той чи інший тип?

10.5  Якими приладами визначають відносну вологість повітря?

10.6  Що таке відносна вологість повітря? Як вона впливає на теплообмін людини з зовнішнім середовищем?

10.7  В яких умовах неможливо користуватися психрометрами?

10.8  Коли застосовують парний термометр? Як ним користуватися?

10.9  Що таке зона комфорту? Її параметри та визначення.

10.10 Норми метеорологічних параметрів у робочій зоні для різних категорій робіт.

10.11 Що таке терморегуляція організму людини? Її суть.

 

      ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1.     Жидецький В.Ц., Джигерей В.С., Мельников О.В. Основи охорони праці. - Львів: Афіша, 2000. – 350 с.

2.     Зеркалов Д.В. Основи охорони праці. – К.: Науковий світ, 2000. – 278 с.

3.     Геврик Є.О. Охорона праці. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003. – 280с.

4.     Основи охорони праці. / За ред. Купчика М.П. – К.: Основа, 2000. – 416 с.

5.     Основи охорони праці. / За ред. К.Н.Ткачука. – К.: Основа, 2006. – 448 с.

6.     Охорона праці. / За ред. В.П.Кучерявого. – Львів: Оріяна-Нова, 2007. – 368 с.

7.     Москальова В.М. Основи охорони праці. – К: ВД ,,Професіонал”, 2005. – 672 с.

8.     Гандзюк М.П., Желібо Є.П., Халімовський М.О. Основи охорони праці. – К.: Каравела, 2008. – 384 с.

9.     ДСН  3.3.6.042 - 99 ,,Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень”.

Тема: Вимірювання опору розтікання струму захисного заземлюючого пристрою, ізоляції електрообладнання і провідників та визначення питомого опору ґрунту

 

1. Мета і завдання роботи

Виміряти опір розтікання струму заземлюючих пристроїв. Визначити опір ізоляції електроустановок і електропровідників. Визначити й розрахувати питомий опір ґрунту.

 

2. Короткі теоретичні відомості

Згідно з діючими правилами технічної експлуатації та безпеки обслуговування електроустановок промислових підприємств вимірювання опору заземлюючих пристроїв розтікання струму слід проводити один раз на рік у період найменшої провідності грунту.

Вимірюють опір заземлюючого пристрою проводиться одним із трьох методів:

             амперметра-вольтметра. Метод полягає у визначенні струмів та напруги, які протікають через заземлюючий пристрій. Опір захисного заземлення дорівнює показу вольтметра, поділеному на показ амперметра;

             трьох замірів. Перевагою цього методу є можливість використання вольтметра з малим опором, але при вимірюваннях виникає суттєва похибка до 10%, внаслідок того, що опір допоміжних електродів значно більший від опору заземлення, впливає також і дія сторонніх струмів;

             вимірювання спеціальними приладами МС-07, МС-08, М416 та Ф4103-М1.

       Опір заземлюючого пристрою, до якого під’єднані нейтралі генераторів чи трансформаторів, або виводи джерел однофазного струму, в будь-яку пору року має бути не більше 2; 4 чи 8 Ом відповідно при лінійній напрузі 660, 380 і 220 В джерела трифазного струму або 380, 220 і 127 В джерела однофазного струму. Цей опір повинен бути забезпечений з врахуванням природних заземлювачів [1, п. 1.7.62].

       У відповідності ПУЕ захисне заземлення потрібно виконувати в приміщеннях з підвищеною небезпекою і особливо небезпечних згідно умов ураження електричним струмом, а також у зовнішніх установках обов’язково при номінальній напрузі живлення електроустановки більше 42 В змінного струму та більше 110 В постійного струму, а в приміщеннях без підвищеної небезпеки – при напрузі 380 В і більше змінного та 440 В і більше постійного струму. Лише у вибухонебезпечних приміщеннях заземлення виконується незалежно від значення напруги живлення установки.

       Перевірку опору ізоляції установок проводять не менше одного разу на рік у приміщенні без підвищеної небезпеки. У приміщеннях із підвищеною небезпекою та особливо небезпечних – не менше двох разів на рік. При зниженні опору ізоляції до 30% його значення в мережі, яка знаходиться в експлуатації, необхідно її ремонтувати. Вимірювання опору ізоляції проводять мегомметром при вимкненій напрузі. Опір ізоляції в мережі в установках до 1000 В повинен бути не менше 0,5 МОм на фазу [1, с. 139].

При замиканні струмоведучих частин, які проводять струм безпосередньо на землю чи корпуси електрообладнання, які мають зв'язок із землею та струмопровідні основи, електричний струм розтікається від місця замикання рівномірно в усіх напрямках напівсфери об'єму землі. В міру віддалення від місця розтікання густина струму в землі зменшується, оскільки збільшується об’єм землі, в якому проходить струм. На відстані від місця замикання 20 м і більше густина струму стає настільки малою, що практично дорівнює 0. Людина, яка стоїть ногами (у взутті, що проводить струм) у зоні розтікання струму в точках із різними потенціалами, знаходиться під впливом різниці потенціалів або, інакше кажучи, під впливом напруги кроку, виявляється увімкненою в електричне коло, внаслідок чого через тіло проходить струм напрямком нога – нога.

Крокова напруга – це різниця потенціалів між двома точками в зоні розтікання струму, що знаходиться на відстані кроку, яка дорівнює 0,8 м.