- •Тема: Дослідження характеристик плавких вставок для запобіжників
- •1. Мета і завдання роботи
- •2. Короткі теоретичні відомості
- •3. Порядок виконання роботи
- •4. Прилади та обладнання, які використовуються
- •5. Порядок роботи з трансформаторами струму тт1 та тт2
- •6. Експериментальна частина
- •7. Вимоги техніки безпеки при виконанні лабораторної роботи
- •9. Контрольні запитання
- •Тема: Дослідження метеорологічних умов у виробничих приміщеннях
- •1. Мета та завдання роботи
- •2. Короткі теоретичні відомості
- •3. Прилади для визначення метеорологічних параметрів і методи їх вимірювання
- •3.1. Вимірювання температури повітря
- •3.2. Вимірювання вологості повітря
- •3.3. Вимірювання швидкості руху повітря
- •3.4 Вимірювання атмосферного тиску
- •4. Прилади та устаткування, яКі використовУюТь
- •5. Порядок виконання роботи
- •6. Експериментальна частина
- •6.2 Визначення відносної вологості повітря
- •6.3 Визначення швидкості руху повітря
- •7. Виписка з дсн 3.3.6.042-99
- •8. Вимоги техніки безпеки при виконанні лабораторної роботи
- •10. Контрольні запитання
- •Тема: Вимірювання опору розтікання струму захисного заземлюючого пристрою, ізоляції електрообладнання і провідників та визначення питомого опору ґрунту
- •1. Мета і завдання роботи
- •2. Короткі теоретичні відомості
- •3. Призначення приладу м416
- •4. Порядок виконання роботи
- •5. Порядок проведення вимірювань заземлення
- •6. Визначення питомого опору грунту
- •7. Вимірювання опору ізоляції електрообладнання та провідників
- •8. Вимоги техніки безпеки при виконанні лабораторної роботи
- •10. Контрольні запитання
- •Тема: Вивчення індивідуальних засобів захисту. Вивчення на тренажері проведення штучного дихання та зовнішнього масажу серця потерпілого
- •1. Мета і завдання роботи
- •2. Короткі теоретичні відомості
- •3. Порядок виконання роботи
- •4. Прилади та обладнання, які використовують
- •6. Вимоги техніки безпеки при виконанні лабораторної роботи
- •7. Контрольні запитання
- •Тема: Дослідження штучного освітлення на робочому місці
- •1. Мета і завдання роботи
- •2. Короткі теоретичні відомості
- •3. Необхідні прилади та обладнання
- •4. Експериментальні дослідження
- •5. Порядок виконання роботи
- •6. Вимоги техніки безпеки при виконанні лабораторної роботи
- •8. Контрольні запитання
- •9. Перелік посилань
- •Дослідження технічних характеристик повідомлювачів пожежі. Первинні засоби пожежогасіння
- •1. Мета і завдання роботи
- •2. Теоретичні відомості
- •3. Прилади та обладнання, яке використовують
- •4. Порядок виконання роботи
- •5. Вимоги техніки безпеки при виконанні лабораторної роботи
- •7. Контрольні запитання
- •Перелік посилань
- •Вивчення правил техніки безпеки при експлуатації металорізальних верстатів та обробленні металу
- •1. Мета та Завдання роботи
- •2. Короткі теоретичні відомості
- •3. Порядок виконання роботи
- •4. Експериментальна робота
- •6. Вимоги техніки безпеки при виконанні роботи
- •7. Контрольні запитання
- •Перелік посилань
- •Тема: Дослідження факторів, які впливають на освітленість робочих місць в приміщенні
- •1. Мета та завдання роботи
- •2. Короткі теоретичні відомості
- •2.1. Природне освітлення
- •2.2 Вплив забарвлення стін приміщень на освітленість
- •2.3 Захист від осліплення
- •3. Необхідні прилади та обладнання, які використовують
- •4. Порядок виконання роботи
- •4.1. Вимірювання природного освітлення
- •4.2. Вимірювання штучного освітлення в залежності
- •4.3. Визначення захисного кута світильника
- •5. Експериментальна частина
- •5.1. Дослідження природного освітлення
- •5.2. Дослідження освітленості в залежності від кольору стінок
- •5.3. Визначення захисного кута світильника
- •6. Вимоги техніки безпеки при виконанні лабораторної роботи
- •8. Контрольні запитання
- •Тема: Дослідження запиленості повітря виробничих приміщень
- •1. Мета та завдання роботи
- •2. Короткі теоретичні відомості
- •3. Порядок виконання роботи
- •4. Необхідні прилади та обладнання, які використовують
- •5. Порядок роботи з аспіратором
- •6. Експерементально – дослідна робота
- •8. Вимоги техніки безпеки при виконанні роботи
- •9. Контрольні запитання
- •10. Перелік посилань
3. Прилади для визначення метеорологічних параметрів і методи їх вимірювання
3.1. Вимірювання температури повітря
Вимірювання температури повітря в виробничих приміщеннях проводять на рівні зони дихання працюючого (1,3...1,5 м від підлоги) такими приладами:
Звичайний термометр (ртутний або спиртовий) застосовують для вимірювання температури повітря тільки в даний момент часу. Для вимірювання температури понад 0оС потрібно використовувати ртутний термометр, бо ртуть при нагріванні розширюється рівномірно. При температурі нижче 0оС ртуть замерзає і тому для вимірювання низьких температур необхідно користуватись спиртовим термометром.
Термограф – самозаписуючий прилад для безперервної реєстрації зміни температури за часом (рис.1). Приймальна частина приладу виконана у вигляді біметалевої пластинки, яка зв’язана з допомогою важеля та стрілки з пером. Записування температури проводиться на стрічці, яка оперізує барабан і приводиться в рух годинниковим механізмом. Барабан обертається з швидкістю один оберт за добу або тиждень (176 годин), у результаті чого на стрічці отримуємо безперервне записування температури (термограму). Точність показу приладу 1оС при вимірюванні температури від -35оС до +45оС.
Парний термометр застосовують для вимірювання дійсної температури повітря в приміщеннях, які мають джерела значних теплових випромінювань (ковальські, прокатні та термічні цехи, котельні, нагрівальні печі) (рис. 2). Він складається з двох ртутних термометрів: в одного з них резервуар посріблений, а в другого – зачорнений. Тому один відбиває основну частину променевого тепла, інший – поглинає його.
Дійсну температуру повітря в приміщеннях зі значними тепловими випромінюваннями визначають за формулою:
t q = t r – k·(t r – t c),
де t q – дійсна температура приміщення, оС;
t c – покази посрібленого термометра, оС;
| |
|
t r – покази зачорненого термометра, оС;
k – константа даного приладу.
Рисунок 1. Термограф Рисунок 2. Парний термометр
Електричні термометри за принципом дії поділяють на два типи: термометри опору та термоелектричні.
3.2. Вимірювання вологості повітря
Вимірювання відносної вологості повітря проводять такими приладами:
Психрометр Августа (рис. 3), який складається з двох термометрів – ,,сухого” та ,,вологого”. Резервуар ,,вологого” термометра обгорнутий кусочком тканини, вільний кінець його опущений у посудину з водою. Вологий термометр завжди, за винятком випадку, коли відносна вологість дорівнює 100%, показує більш низьку температуру, а ніж сухий, бо з поверхні тканини весь час випаровується вологість, яка супроводжується витратою тепла.
| |
|
Рисунок 3. Психрометр Августа Рисунок 4. Психрометр Августа з таблицею
Згідно з таблицею 1 або згідно з таблицею, що розташована на корпусі психрометра Августа (рис. 4) визначають відносну вологість повітря.
Аспіраційний психрометр Ассмана. Недоліки психрометра Августа є несталість швидкості руху повітря навколо резервуару ,,вологого” термометра. Цього недоліку немає психрометр Ассмана (рис. 5).
Таблиця 1. Психометрична таблиця для визначення відносної вологи за психрометром Августа
Покази вологого терм. 0С |
Різниця показів сухого та вологого термометрів | ||||||||||||||||
0 |
0,5 |
1 |
1,5 |
2 |
2,5 |
3 |
3,5 |
4 |
4,5 |
5 |
5,5 |
6 |
6,5 |
7 |
7,5 |
8 | |
10 |
100 |
94 |
87 |
82 |
76 |
71 |
66 |
61 |
57 |
53 |
48 |
45 |
41 |
38 |
34 |
31 |
28 |
11 |
100 |
94 |
88 |
82 |
77 |
72 |
67 |
62 |
58 |
55 |
50 |
47 |
43 |
40 |
36 |
33 |
30 |
12 |
100 |
94 |
88 |
82 |
78 |
73 |
68 |
63 |
59 |
56 |
52 |
48 |
44 |
42 |
38 |
35 |
32 |
13 |
100 |
94 |
88 |
83 |
78 |
73 |
69 |
64 |
61 |
57 |
53 |
50 |
46 |
43 |
40 |
37 |
34 |
14 |
100 |
94 |
89 |
83 |
79 |
74 |
70 |
66 |
62 |
58 |
54 |
51 |
47 |
45 |
41 |
38 |
36 |
15 |
100 |
94 |
89 |
84 |
80 |
75 |
71 |
67 |
63 |
59 |
55 |
52 |
49 |
46 |
43 |
41 |
37 |
16 |
100 |
95 |
90 |
84 |
80 |
75 |
72 |
67 |
64 |
60 |
57 |
53 |
50 |
48 |
44 |
42 |
39 |
17 |
100 |
95 |
90 |
84 |
81 |
76 |
73 |
68 |
65 |
61 |
58 |
54 |
52 |
49 |
46 |
44 |
40 |
18 |
100 |
95 |
90 |
85 |
81 |
76 |
74 |
69 |
66 |
61 |
59 |
56 |
53 |
50 |
47 |
45 |
42 |
19 |
100 |
95 |
91 |
85 |
82 |
77 |
74 |
70 |
66 |
63 |
60 |
57 |
54 |
51 |
48 |
46 |
43 |
20 |
100 |
95 |
91 |
85 |
82 |
77 |
74 |
70 |
66 |
63 |
60 |
57 |
54 |
51 |
48 |
46 |
43 |
21 |
100 |
95 |
91 |
86 |
83 |
79 |
75 |
71 |
68 |
65 |
62 |
59 |
56 |
54 |
51 |
49 |
46 |
22 |
100 |
95 |
91 |
87 |
83 |
79 |
76 |
72 |
69 |
65 |
63 |
60 |
57 |
55 |
52 |
50 |
47 |
23 |
100 |
96 |
91 |
87 |
83 |
80 |
76 |
72 |
69 |
66 |
63 |
61 |
58 |
56 |
53 |
51 |
48 |
24 |
100 |
96 |
92 |
88 |
84 |
80 |
77 |
73 |
70 |
67 |
64 |
62 |
59 |
56 |
53 |
52 |
49 |
25 |
100 |
96 |
92 |
88 |
84 |
81 |
77 |
74 |
70 |
68 |
65 |
63 |
59 |
58 |
54 |
52 |
50 |
Рисунок 5. Аспіраційний психрометр Ассмана
У цьому приладі резервуари двох термометрів розміщені в подвійних трубках, які є гілками однієї довгої трубки. У верхньому її кінці встановлена турбінка-вентилятор, який подає повітря зі швидкістю 2 м/с, що створює стандартний повітряний потік. Через 240-300 cекунд після запуску вентилятора знімають покази з двох термометрів, перед цим змочивши водою тканину мокрого термометра. Для цього беруть гумовий балон з піпеткою, який наповнюють водою, та легким натискуванням доводять воду не ближче аніж на 5 мм до краю піпетки і витримують її на цьому рівні в піпетці за допомогою затискувача. Після цього піпетку вводять до відказу у внутрішню трубку мокрого термометра. Через 60 секунд, не виймаючи піпетку з трубки, розтискують затискувач, вбираючи зайву воду в балон, після чого піпетку виймають. Заводять вентилятор майже до відказу, але необхідно остерігатися, щоб не зірвати пружину.
Завдяки потоку повітря термометри будуть показувати різну температуру. За показами термометрів, використовуючи психрометричний графік (рис. 6), визначають відносну вологість повітря наступним чином:
За вертикальними лініями графіка (рис. 6) визначають покази сухого термометра, а за нахиленими – змоченого. На перетині цих ліній знімають значення відносної вологості, виражену в процентах і позначену на графіку цифрами 20, 30, 40, 50, 60, 70, 80, 90.
Рисунок 6. Психрометричний графік
Гігрометр – прилад для безпосереднього визначення вологості повітря (рис.7).
Рисунок 7. Гігрометр
Приймальною частиною приладу є знезжирене людське волосся. На шкалі нанесені поділки від 0 до 100, які вказують процент відносної вологості.
Помилки вимірювання можуть сягати до 5%. Границя вимірювання від 30 до 100% при температурі від –30 до +45оС.
Гігрограф – самозаписуючий прилад (рис. 8), який застосовують для безперервної реєстрації відносної вологості повітря. Приймальна частина гігрографа складається зі жмута знезжиреного людського волосся. З допомогою системи важелів жмут передає зміну відносної вологості на перо, яке записує на паперовій стрічці. Точність вимірювання не перевищує 5%.
Рисунок 8. Гігрограф