1.2. Регулювання та організація бухгалтерського (фінансового) обліку на підприємстві

Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.

Державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні здійснюється з метою створення єдиних правил фінансової звітності, які є, як зазначалося раніше, обов’яз­ковими для всіх підприємств та гарантують і захищають інтереси користувачів, а також з метою вдосконалення обліку та фінансової звітності.

Регулювання питань методології обліку та складання фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує відповідні національні положення, нормативно-правові акти, стандарти бухгалтерського обліку.

Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади в межах своєї компетенції відповідно до специфіки галузеві розроб­ляють на базі національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку методичні рекомендації щодо їх застосування. При Міністерстві фінансів діє методологічна рада з бухгалтерського обліку, завданням якої є: розроблення та вдосконалення положень (стандартів) обліку, поліпшення організації, форм і методів обліку, методологічного забезпечення сучасних технологій оброб­ки облікової інформації, а також вирішення питань підготовки та підвищення кваліфікації спеціалістів-бухгалтерів.

Протягом цих років були розроблені 27 Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, які регулюють методологічні засади ведення обліку окремих об’єктів — активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій.

Ці положення (стандарти) є основними нормативними актами, які регулюють методологічні основи обліку.

Таблиця 1.1

Перелік положень (стандартів) бухгалтерського обліку

№	Назва П(С)БО	Дата
		затвердження	упровадження
1	Загальні вимоги до фінансової звітності	Березень 1999 р.	Січень 2000 р.
2	Баланс	-“-	-“-
3	Звіт про фінансові результати	-“-	-“-
4	Звіт про рух грошових коштів	-“-	-“-
5	Звіт про власний капітал	-“-	-“-
6	Виправлення помилок і зміни у фінансовій звітності	Грудень 1999 р.	-“-
7	Основні засоби	27.04.2000 р. Наказ № 92	з 01.07.2000 р.
8	Нематеріальні активи	18.10.1999 р. Наказ № 242	з 01.01.2000 р.
9	Запаси	20.10.1999 р. Наказ № 246	з 01.01.2000 р.
10	Дебіторська заборгованість	08.10.1999 р. Наказ № 237	з 01.01.2000 р.
11	Зобов’язання	31.01.2000 р. Наказ № 20	з 01.07.2000 р.
12	Фінансові інвестиції	26.04.2000 р. Наказ № 91	з 01.07.2000 р.
13	Фінансові інструменти	20.11.2000 р. Наказ № 559	з 01.01.2002 р.
14	Оренда	28.07.2000 р. Наказ № 181	з 01.07.2000 р.
15	Дохід	29.11.1999 р. Наказ № 290	з 01.01.2000 р.
16	Витрати	31.12.1999 р. Наказ № 318	з 01.01.2000 р.

Закінчення табл. 1.1

№	Назва П(С)БО	Дата
		затвердження	упровадження
17	Податок на прибуток	28.12.2000 р. Наказ № 353	з 01.01.2001 р.
18	Будівельні контракти	28.04.2001 р. Наказ № 205	з 01.01.2002 р.
19	Об’єднання підприємств	07.07.1999 р. Наказ № 163	з 01.01.2000 р.
20	Консолідована фінансова звітність	30.07.1999 р. Наказ № 176	з 01.01.2000 р.
21	Вплив змін валютних курсів	10.08.2000 р. Наказ № 193	з 01.01.2001 р.
22	Вплив інфляції	28.02.2002 р. Наказ № 147	з 2002 р.
23	Розкриття інформації щодо пов’язаних осіб	18.06.2001 р. Наказ № 3053	з 01.07.2001 р.
24	Прибуток на акції	16.07.2001 р. Наказ № 344	з 10.08.2001 р.
25	Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва	25.02.2000 р. Наказ № 39	з 2000 р.
26	Виплати працівникам	28.10.2003 р. Наказ № 601	з 01.01.2004 р.
27	Діяльність, що припиняється	07.11.2003 р. Наказ № 617	з листопада 2003 р.

Кожний зі стандартів включає загальні положення, в яких зазначається сфера застосування та наводяться основні терміни, що використовуються в стандарті, подаються визначення та оцінка об’єкта обліку, перелік інформації, яка має бути розкрита в примітках до фінансової звітності відносно такого об’єкта, коротко викладена методологія обліку.

Безумовно, що П(С)БО — не інструкція з обліку. У П(С)БО не наводяться первинні документи, в яких фіксується господарські операції, бухгалтерські проведення на рахунках, регістри обліку. Вони регламентуються іншими нормативними документами Міністерства фінансів України, галузевих органів управління. Ці нормативні документи будуть докладніше розглянуті в наступних темах посібника.

Важливим інструментом регулювання бухгалтерського обліку є План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом Міністерства фінансів України

Цим же наказом затверджена Інструкція про застосування зазначеного Плану рахунків

Слід відмітити, що План рахунків відповідає методиці складання фінансової звітності. Кожний з його дев’яти класів рахунків узгоджений з відповідними розділами Балансу підприємства, або ж звіту про фінансові результати, а рахунки класу 0 — із примітками до фінансової звітності.

Так, сальдо рахунків класів 1—3 використовується для заповнення розділів Активу Балансу, а сальдо рахунків класів 4—6 (крім дебетових сальдо) — для заповнення розділів Пасиву Балансу. Дані рахунків класів 7—9 використовуються для складання звіту про фінансові результати (План рахунків додається).

Підприємство може самостійно вводити до Плану рахунків субрахунки, не передбачені в Плані рахунків, а також субрахунки другого й інших порядків, виходячи з власних потреб.

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ

Стаття 6. Державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні

1. Державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні здійснюється з метою:

створення єдиних правил ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, які є обов'язковими для всіх підприємств та гарантують і захищають інтереси користувачів;

удосконалення бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

2. Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, який затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

3. Порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в банках встановлюється Національним банком України відповідно до цього Закону та міжнародних стандартів фінансової звітності.

5. Порядок ведення бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності за угодою про розподіл продукції, у тому числі валюта, а також перелік, форми, зміст, звітний період, порядок складання та подання фінансових звітів за угодою про розподіл продукції, визначаються такою угодою відповідно до Закону України "Про угоди про розподіл продукції"

6. Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, у межах своєї компетенції, відповідно до галузевих особливостей розробляють на базі національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку методичні рекомендації щодо їх застосування.