- •1. Поняття національної та літературної мови. Ознаки літературної мови. Мова професійного спілкування як функціональний різновид української літературної мови.
- •2. Характеристика поняття «норма літературної мови». Типи літературних норм
- •Комунікативні ознаки культури мовлення
- •4. Словники у професійному мовленні. Типи словників. Українські електронні термінологічні словники
- •Українські електронні термінологічні словники
- •5. Функційні стилі української мови та сфера їх застосування. Основні ознаки функцій них стилів
- •6. Професійна сфера як інтеграція офіційно-ділового, наукового та розмовного стилів
- •Функційний стиль офіційно-діловий
- •Функційний стиль розмовний
- •7. Характеристика офіційно-ділового стилю. Лексичні особливості одс (кліше, правильність уживання слів іншомовного походження, плеоназм)
- •8. Морфологічні особливості одс
- •9. Мовні особливості одс
- •10. Документ як основний вид одс. Оформлення найбільш уживаних реквізитів
- •1. За назвою:
- •2. За призначенням:
- •3. За походженням:
- •11. Характеристика контрактно-кадрових документів
- •12. Основні реквізити та правила оформлення резюме, характеристики
- •13. Термін, його ознаки. Загальнонаукова, міжгалузева й вузькоспеціальна термінологія
- •14. Способи творення термінів. Правила використання українських термінів. Нормування, кодифікація і стандартизація термінів
- •15. Морфологічні мовні засоби наукового стилю
- •16. Характеристика лексичного рівня наукового стилю; фразеологія наукового стилю
- •17. Синтаксичні мовні засоби наукового стилю.
- •18. Мовні особливості наукової праці.
- •19. Реферат як жанр академічного письма. Складники реферату.
- •20. Стаття як самостійний науковий твір. Вимоги до наукової статті.
- •21. План, тези, конспект як важливий засіб організації розумової праці.
- •22. Правила оформлювання наукової роботи (курсової, кваліфікаційної).
- •23. Поняття «переклад», «перекладання». Суть і види перекладання. Буквальний, адекватний, реферативний, анотаційний переклади
- •24. Види публічного мовлення.
- •25. Норми літературної мови. Лексичні норми мови професійного спілкування (слова іншомовного походження в професійному мовленні, синоніми, пароніми).
- •26. Комунікативні ознаки культури мовлення. Правильність мови як визначальна комунікативна ознака.
- •27. Морфологія наукового мовлення.
- •Теоретичні питання модуля самостійної роботи
- •1. Спілкування і комунікація. Види і форми спілкування. Невербальні компоненти спілкування.
- •2. Сутність і специфіка публічної монологічної мови. Основні жанри усного публічного монологічного мовлення (доповідь, лекція, промова, виступ, повідомлення).
- •4 Питання
- •3. Презентація як різновид публічного мовлення. Типи презентацій.
- •4. Підготовка до публічного виступу. Структура публічної професійної промови. Умови успішного виступу.
- •5. Сутність і специфіка діалогічної мови. Основні жанри діалогічного мовлення: ділова бесіда, нарада, переговори. Репліка як одиниця діалогічного мовлення.
13. Термін, його ознаки. Загальнонаукова, міжгалузева й вузькоспеціальна термінологія
Термін (з лат. terminus — рубіж, межа) – слово або словосполучення, що виражає чітко окреслене поняття певної галузі науки, культури, техніки, мистецтва, суспільно-політичного життя.
Конкретний зміст поняття, визначеного терміном, стає зрозумілим лише завдяки цій дефініції – лаконічному логічному визначенню, яке зазначає суттєві ознаки предмета або значення поняття, тобто його зміст і межі.
Більшість термінів – іменники (ген, імунітет, біт, атом), є терміни прикметники, що переважно перейшли в іменник (колоскові, парнокопитні, типове), рідко трапляються інші частини мови, зокрема, прислівники (пристрасно), дієслова ( рости – у ботаніці).
За умови прискореного розвитку якоїсь галузі науки чи техніки починається активне відображення її досягнень засобами масового інформування, перехід окремих термінів зі спеціального використання в загальне, у зв’язку з чим терміни втрачають наукову точність, розширюються сфери їх використання. Відбувається їх детермінологізація.
Від слова термін утворено слово термінологія, яке означає сукупність термінів з усіх галузей знання (або однієї галузі знання). Науку, що вивчає українську термінологію, називають термінознавством.
Характерні ознаки терміна:
а) належність до певної термінологічної системи;
б) наявність дефініції (визначення);
в) однозначність у межах однієї терміносистеми;
г) точність;
д) стилістична нейтральність;
є) відсутність синонімів та омонімів у межах однієї терміносистеми;
є) відсутність експресивності, образності, суб'єктивно-оцінних відтінків.
Значення термінів зафіксовано в спеціальних словниках, довідниках, і відповідно їх потрібно вживати лише в тій формі та в тому значенні, які подано у словниках.
Існують такі вимоги до використання термінів у мові професійного спілкування:
1) термін має бути стандартним, тобто його потрібно вживати лише в тій формі, яка зафіксована у словнику, напр.: справочинство, але не справоведення; автобіографія, а не життєпис та ін.;
2) термін має вживатися з одним значенням, теж зафіксованим у словнику;
3) якщо термін є багатозначним, автор має будувати текст так, щоб одразу було зрозуміло, яке значення терміна він має на увазі, напр.: справа — особова справа, судова справа.
Залежно від ступеня спеціалізації значення терміни переділяються на три групи:
1. Загальнонаукові терміни, які вживаються майже в усіх галузевих термінологіях, наприклад: система, тенденція, закон, концепція, теорія, аналіз, синтез тощо. Треба зауважити, що такі терміни в межах певної термінології можуть конкретизувати своє значення, пор.: мовна система, закони милозвучності, теорія походження мови. До цієї категорії відносять і загально-технічну термінологію (машина, пристрій, агрегат).
2. Міжгалузеві терміни - це терміни, які використовуються в кількох споріднених або й віддалених галузях (економічна наука має термінологію, спільну з іншими соціальними, природничими науками, наприклад: амортизація, екологічні витрати, санація, технополіс, приватна власність).
3. Вузькоспеціальні терміни - це слова чи словосполуки, які позначають поняття, що відображають специфіку конкретної галузі, наприклад: авантитул, аграф, боковик, вакат, привка, ретуш.