КУРСОВЕ ТА ДИПЛОМНЕ ПРОЕКТУВАННЯ БУРОВИХ РОБІТ
.pdf
О.І.Калініченко, О.С.Юшков, Л.М.Івачов, А.В.Коломоєць, В.І.Пилипець, М.Т.Філімоненко, А.А.Каракозов, Л.В.Тарариєва, В.А.Русанов, П.Л.Комарь, І.О.Юшков, А.М.Рязанов
КУРСОВЕ ТА ДИПЛОМНЕ ПРОЕКТУВАННЯ БУРОВИХ РОБІТ
НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ЗМІСТУ І МЕТОДІВ НАВЧАННЯ ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КУРСОВЕ ТА ДИПЛОМНЕ ПРОЕКТУВАННЯ БУРОВИХ РОБІТ
Рекомендовано Міністерством освіти України як навчальний посібник для студентів спеціальності 7.090306.01 "Технологія та техніка розвідки родовищ корисних копалин" вищих навчальних закладів України
Донецьк - 1998
УДК 622.24 (07)
Рецензенти: академік, д.т.н., професор В.Я.Спорихін (Українська технологічна
академія), кафедра техніки розвідки родовищ корисних копалин Національної гірничої Академії України (завідуючий кафедрою к.т.н., доцент Безсонов Ю.Д ).
Курсове та дипломне проектування бурових робіт: Навчальний посібник /
О.І.Калініченко, О.С.Юшков, Л.М.Івачов та інші: Під ред. О.І.Калініченко. - Донецьк:
ДонДТУ, 1998. - 153 с.
ISBN 5-7763-2325-3
В навчальному посібнику розглянуті основні питання, які належать розробці при проектуванні бурових робіт. Дані рекомендації по вибору обладнання, інструменту та технологічних режимів буріння свердловин. Наведені методики виконання проектних розрахунків. Описано порядок проектування спеціальних робіт в свердловинах і
організації допоміжних робіт. Приведено довідковий матеріал.
Посібник підготовлено на кафедрі “Технологія та техніка геологорозвідувальних робіт” Донецького державного технічного університету і призначено для студентів
спеціальності 7.090306.01 ТТР МПИ.
Може використовуватися при проектуванні бурових робіт в виробничих та
проектних геологорозвідувальних організаціях.
Автори:
О.І.Калініченко, О.С.Юшков, Л.М.Івачов, А.В.Коломоєць, В.І.Пилипець, М.Т.Філімоненко, А.А.Каракозов, Л.В.Тарариєва, В.А.Русанов, П.Л.Комарь,
І.О.Юшков, А.М.Рязанов.
ISBN 5-7763-2325-3
ЗМІСТ
Передмова...................................................................................................................................................................................
Глава 1. ХАРАКТЕРИСТИКА ГЕОЛОГО-ТЕХНІЧНИХ УМОВ БУРІННЯ ........................................................................
1.1. Задачі геологорозвідувальних робіт і характеристика району........................................................................................
1.2Фізико-механічні властивості порід і геолого-технологічні умови буріння...................................................................
Глава 2. ВИБІР СПОСОБУ БУРІННЯ І КОНСТРУКЦІЇ СВЕРДЛОВИН.............................................................................
2.1.Вибір способу буріння........................................................................................................................................................
2.2.Конструкції свердловин при бурінні на тверді корисні копалини..................................................................................
2.3.Конструкції свердловин при бурінні на воду....................................................................................................................
Глава 3. ВИБІР БУРОВОГО ОБЛАДНАННЯ, БУРИЛЬНОЇ КОЛОНИ,
ЗАСОБІВ МЕХАНІЗАЦІЇ І ТЕХНОЛОГІЧНОГО КОНТРОЛЮ ...........................................................................................
3.1.Вибір бурового обладнання................................................................................................................................................
3.2.Вибір бурильної колони......................................................................................................................................................
3.3.Вибір засобів механізації і технологічного контролю .....................................................................................................
Глава 4. ВИБІР ПРОМИВАЛЬНОЇ РІДИНИ, ПОРІДОРУЙНУВАЛЬНОГО ІНСТРУМЕНТУ
ІПРОЕКТУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ РЕЖИМІВ БУРІННЯ............................................................................................
4.1.Вибір промивальної рідини................................................................................................................................................
4.2.Вибір способів очистки промивальної рідини від шламу................................................................................................
4.3.Породоруйнувальний інструмент і режими твердосплавного буріння..........................................................................
4.4.Породоруйнувальний інструмент і режими алмазного буріння......................................................................................
4.5.Породоруйнувальний інструмент і режими безкернового буріння................................................................................
4.6.Ударно-обертальне і пневмоударне буріння. Буріння з гідровиносом керна................................................................
4.7.Буріння по корисній копалині............................................................................................................................................
4.8.Технологія буріння в складних умовах.............................................................................................................................
4.9.Розробка геолого-технічного проекту...............................................................................................................................
Глава 5. СПЕЦІАЛЬНІ РОБОТИ В СВЕРДЛОВИНАХ..........................................................................................................
5.1.Гідрогеологічні дослідження і роботи...............................................................................................................................
5.2.Геофізичні дослідження і роботи.......................................................................................................................................
5.3.Направлене буріння свердловин........................................................................................................................................
5.4.Кернометрія .........................................................................................................................................................................
5.5.Тампонування свердловин..................................................................................................................................................
5.6.Роботи по попередженню і ліквідації аварій.....................................................................................................................
Глава 6. ТИПОВІ РОЗРАХУНКИ В БУРІННІ.........................................................................................................................
6.1.Розрахунок витрат потужності...........................................................................................................................................
6.2.Визначення ваги бурового снаряду....................................................................................................................................
6.3.Визначення ваги і довжини колони ОБТ...........................................................................................................................
6.4.Розрахунок бурильної колони на міцність........................................................................................................................
6.5.Розрахунок бурильної колони на витривалість ................................................................................................................
6.6.Розрахунок вантажопідйомних систем і режиму підйому інструменту.........................................................................
6.7.Розрахунки, зв'язані з промиванням свердловини............................................................................................................
6.8.Застосування персональних комп'ютерів..........................................................................................................................
Глава 7. ПРОЕКТУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБІТ .................................................................................................................
7.1.Організація бурових робіт і диспетчерської служби
7.2.Організація промивального господарства.........................................................................................................................
7.3.Організація механічної і метрологічної служби...............................................................................................................
7.4.Організація енергослужби..................................................................................................................................................
7.5.Організація постачання бурових робіт..............................................................................................................................
7.6.Організація транспорту.......................................................................................................................................................
7.7.Заходи по екологічному забезпеченню робіт....................................................................................................................
7.8.Охорона праці і техніка безпеки ................................................................................................................................................................................................................................................
Додаток 1. Загальні вимоги і рекомендації по оформленню і
підготовці дипломного проекту до захисту .............................................................................................................................
Додаток 2. Приклади бібліографічного опису літературних джерел
для списків використаної літератури........................................................................................................................................
Додаток 3. Довідкові таблиці....................................................................................................................................................
Додаток 4. Умовні позначки в шифрах конструкцій свердловин ..........................................................................................
Додаток 5. Номограми областей застосування високих частот
обертання при алмазному бурінні.............................................................................................................................................
Додаток 6. Система позначки канатів.......................................................................................................................................
Додаток 7. Зразки геолого-технічних проектів........................................................................................................................
Список рекомендованої літератури..........................................................................................................................................
3
ПЕРЕДМОВА
Впроцесі навчання студенти спеціальності "Технологія і техніка розвідки родовищ корисних копалин" виконують курсові проекти по бурінню свердловин на тверді і рідкі корисні копалини і дипломний проект, основну частину якого складає проектування технології буріння і супутніх йому допоміжних робіт. Є багато спеціальної літератури як загального, так і вузькоспеціального характеру, рекомендованої для використання при курсовому і дипломному проектуванні, основна частина якої наведена в списку літератури. В той же час літературні джерела, призначені здебільшого для виробничих організацій, не враховують специфіки курсового і дипломного проектування, в частковості такий важливий фактор, як необхідність для студента приймати конкретні технічні рішення в умовах недоліку або відсутності інформації та виробничого досвіду. Крім того, навчальні проекти повинні, на відзнаку від виробничих, містити більший обсяг теоретичних обгрунтувань.
Посібників, в яких містилися би рекомендації про навчальне проектування і приводився необхідний сконцентрований довідковий матеріал, в нинішній час немає. Даний посібник переслід мету дати такі рекомендації і такий конкретний довідковий матеріал, що дозволяв би практично уникнути необхідності користуватися іншими довідниками. В основному вони стосуються буріння свердловин на тверді корисні копалини. По іншим питанням приведені дані предметні послання на технічну літературу.
Посібник засновано на досвіді проектування на кафедрі "Технологія і техніка геологорозвідувальних робіт" Донецького державного технічного університету. Він не замінює загальних методичних вказівок по структурі і змісту курсових і дипломних проектів, але істотно полегшує роботу студентів стосовно до конкретних розділів проекту. В посібнику не відбиті питання проектування геоло- го-методичної, економічної частин дипломного проекту, а також спеціальної його частини, при розробці яких необхідно користуватися іншими джерелами.
Впідготовці посібника приймали участь К.М. Рудковська, В.Д. Кожедубова, Н.О. Хібіна.
4
Глава 1. ХАРАКТЕРИСТИКА ГЕОЛОГО-ТЕХНІЧНИХ УМОВ БУРІННЯ
1.1. Задачі геологорозвідувальних робіт і характеристика району
На початку проекту вказується народногосподарське значення об'єкту геологорозвідувальних робіт, їх економічна доцільність. Приводяться планові терміни етапів розвідки і стадії розвідки.
Далі дається стисла географічна і економічна характеристика району робіт і організації, що веде буріння. Тут приводиться характеристика географічного адміністративного району робіт, вказується на викопировці з географічної карти розташування району. Стисло описуються клімат, рослинність, гідрографія. Приводяться відомості про джерела енергії, будматеріалів, глини, питної і технічної води.
Описується структура підприємства, ведучого буріння (кількість партій та дільниць), віддаленість від бази, повідомляється про типи і кількість водночас працюючих бурових установок, оснащеність бази (наявність майстерень, глиностанції, транспорту з розбивкою по виглядам), обсяги робіт, що виконуються підприємством, досягнуту продуктивність на бурінні.
Встислій геологічній характеристиці родовища і дільниці робіт описується стратиграфія, літологія і петрографія порід, що складають родовище в цілому і дільницю робіт. Дається назва порід, їх потужність і переміжність. Вказується корисна копалина або продуктивний горизонт. Для водоносних горизонтів вказуються: проникність, скважність, пористість, статичний і динамічний рівні, очікуваний дебіт. Для вугільних родовищ приводяться відомості про газоносність, викидонебезпечність, самозаймання вугілля, геотермічні умови і т. п.
Вдипломних проектах окрема глава присвячується методиці розвідки. В цій главі, яка виконується по відповідним методичним вказівкам, повинні бути і відомості, що стосуються до бурових робіт. До них відноситься розрахунок і обгрунтування мінімально допустимого діаметру керна корисної копалини, плановий вихід керна, обгрунтування обсягів безкернового буріння, перелік виглядів і обсяги спеціальних досліджень і робіт в свердловинах.
1.2.Фізико-механічні властивості порід і геолого-технологічні умови буріння
Впроекті приводяться відомості про обсяги робіт з розбивкою по категоріям порід по буримості, групам порід по абразивності, тріщинуватості, стійкості і складності відбору керну стосовно до розрізу свердловини, а також фізичні властивості порід. Ці дані зручно оформити в вигляді таблиці.
Окрім цього виділяються зони нестійких порід, контакт очисного агента з якими призводить до різкої зміни його параметрів; зони поглинання промивальної рідини або водопрояв.
Зони нестійких порід характеризуються, головним чином, наявністю наступних факторів: вивітрілість, роздробленість, осипання, вивали, здимання, пливучість.
Зони різкої зміни параметрів очисного агента спостерігаються при пересіканні пластових мінеральних вод з високим ступенем мінералізації або при бурінні по соленосним товщам.
Поглинання промивальної рідини при бурінні розвідувальної свердловини є розповсюдженим виглядом ускладнення і обумовлено перепадом тиску в системі "проникний пласт — свердловина". Поглинання промивальної рідини, як правило, спостерігається в інтервалах тріщинуватих порід, зонах тектонічних порушень, розломів, породах пухкого комплексу і при перетинанні зон впливу гірських виробок. Ступінь поглинання очисного агента може характеризуватися коефіцієнтом поглинальної спроможності, даними витратометрії або висловлюються в відсотках.
Водопроявлення виникають тоді, коли пластовий тиск вскритого водоносного горизонту перевищує тиск в свердловині в процесі циркуляції промивальної рідини. При наявності водопроявлень слід пам'ятати, що при бурінні в міцних породах надходження води в свердловину не змінює істотно якості промивальної рідини і водопроявлення небезпеки не представляють. В породах пухких, нестійких водопроявлення супроводжуються погіршенням властивостей промивальної рідини, викликають обвал, здимання стінок свердловин. В цьому випадку звичайно вимагається кріплення свердловини обсадними трубами.
5
При виконанні дипломного проекту використовується інформація про властивості порід, що приводиться в геолого-технічних проектах на буріння свердловин і в розділі "Фізико-механічні властивості порід" звіту по переддипломній практиці.
Категорії порід по буримості визначаються за допомогою класифікації (додаток 3, табл. 1. або по даним практики.
З метою зручності користування усі довідкові таблиці навчального посібника зведені в додатку 3. В подальшому дається послання тільки на номер таблиці без вказівки на цей додаток).
Приводяться дані про категорії порід в цілому на обсяг робіт і з розбивкою по групам свердловин по глибині — в метрах і відсотках.
При проектуванні звичайно зберігають процентне співвідношення різноманітних категорій порід. В цьому випадку зберігається і значення середньої категорії. Якщо прийняте інше процентне співвідношення, необхідно знов підрахувати середню категорію. Відхилення її значення від фактичної на дільниці робіт вимагає обгрунтування.
Середня категорія повинна визначатися як середньозважена по наступній методиці. Визначається середньозважена норма часу на буріння 1 м свердловини
H = |
H1M 1 + H 2M 2 +...+H12M 12 |
, |
(1.1) |
|
|||
|
M 0 |
|
|
де Н1, Н2,... Н12 — норма часу на буріння 1 м по кожній категорії в верстато-змінах; М1, М2,... М12 — обсяг буріння по кожній категорії в м; Мо — загальний обсяг буріння.
Норми часу беруться по довіднику [40] для інтервалу глибин відповідної групи свердловин, або використовується таблиця 2.
Після підрахунку середньозваженої норми інтерполяцією знаходять середню категорію з точністю до однієї десятої.
Дані по абразивності, тріщинуватості, стійкості і складності відбору керна в геологотехнічних проектах і звітах виробничих організацій, нажаль, приводяться не завжди, хоча і є визначальними для обгрунтування технології буріння. Студент повинен використати побічні дані для оцінки цих властивостей порід з урахуванням того, що в дипломному проекті їх слід призводити в розрізі класифікацій, рекомендованих в цьому посібнику.
Основою для оцінки властивостей порід, окрім безпосередніх відомостей, повинен служити досвід проведення бурових робіт в організації.
Так, при оцінці абразивних властивостей порід в основному, окрім загального положення, що абразивність зв'язана з змістом в породі кремнію, потрібно врахувати досвід буріння. Якщо, наприклад, в бурінні краще показали себе алмазні коронки з твердою матрицею, то поріди, з урахуванням відомостей, наведених в таблиці 3, можна відносити до 4—6 груп по абразивності. Слід однак пам'ятати, що ці дані побічні.
По тріщинуватості більшість порід відноситься до 1—2 груп (табл. 11). Якщо немає точних даних, до 3 групи по тріщинуватості можна віднести поріди в зонах ускладнень, не зв'язаних з необхідністю їхньої ізоляції, до 4-ої — поріди в зонах поглинання промивальної рідини і інших зонах, що вимагають на практиці тампонування або кріплення трубами, до 5-ої групи — зони впливу гірських виробок і винятково несприятливі для буріння зони геологічних порушень.
По стійкості поріди оцінюються по критеріям, наведеним в табл. 4. Тут важливо використати досвід підприємства в частині кріплення стінок свердловин — що і на яких інтервалах застосовувалося: звичайні промивальні розчини або спеціальні, тампонування, поінтервальне тампонування, кріплення обсадними трубами.
По виходу керна (табл. 5) для оцінки порід слід проаналізувати зібрані на практиці дані і звернути особливу увагу на застосування колонкових снарядів: звичайні, подвійні, подвійні зі штампом, ежекторні.
Класифікації по стійкості свердловин і складності отримання керна розроблені на кафедрі ТТГР ДонДТУ і відрізняються від наведених в технічній літературі [27,36]. Вони більш зручні стосовно до курсового і дипломного проектування. Тому, якщо у студента є дані по оцінці порід за допомогою інших класифікацій, рекомендується для єдності підходу навести їх паралельно з показниками, прийнятими в таблицях 4, 5.
Курсовий проект часто виконується не по матеріалам практики, а по заданому розрізу. В цьому випадку інформації про умови буріння може бути недостатньо. Студент повинен сам прийняти
6
ті або інші показники умов буріння, що визначають підхід до технології робіт. Прийняті умови слід погодити з викладачем.
З інших фізико-механічних властивостей порід в проектах потрібно також навести дані про твердість, густину, межу міцності на одноосний стиск (табл. 6, 7, 8). Ці дані знадобляться при розрахунках. При описі вугільних родовищ обов'язково повинні бути відомості про газоносність вугільних пластів.
7
Глава 2. ВИБІР СПОСОБУ БУРІННЯ І КОНСТРУКЦІЇ СВЕРДЛОВИН
2.1. Вибір засобу буріння
Вибір способу буріння залежить від призначення свердловини, її глибини, типу корисної ко-
палини.
При геологорозвідувальних роботах переважним є обертальний колонковий і безкерновий спосіб буріння. Лише в специфічних випадках, наприклад, при бурінні свердловин на воду або розвідці розсипів, може виникнути необхідність вибору між обертальним і ударно-канатним бурінням, обсяги якого не перевищують 1% від загальних обсягів геологорозвідувального буріння. В цих випадках слід звернутися до спеціальної літератури [7, 15, 38].
Для обертального способу з урахуванням досвіду робіт на об'єкті слід вирішити наступні питання: 1) співвідношення між колонковим і безкерновим бурінням; 2) раціональна область застосування твердосплавного і алмазного породоруйнувального інструменту; 3) застосування спеціальних технологій і інструментів: снарядів зі знімними керноприймальниками, гідроударне і пневмоударне буріння, буріння з гідровиносом керну.
Структурні, опорні і пошукові свердловини слід бурити тільки колонковим способом. В по- шуково-розвідувальних свердловинах інтервал до докорінних порід можна бурити без відбору керна. В розвідувальних свердловинах детально вивчені непродуктивні інтервали розрізу рекомендується бурити безкерновим способом. Довжина інтервалів безкернового буріння повинна бути обгрунтована.
Областю раціонального використання безкернового буріння слід вважати поріди І —VІІІ категорій по буримості, так як для ефективного руйнування більш твердих порід потрібні навантаження, що тяжко забезпечити при геологорозвідувальному бурінні. Поріди більш високих категорій раціональніше бурити колонковим алмазним інструментом, навіть якщо керн не потрібний.
Втой же час в обов'язковому порядку, незалежно від категорій порід, проектується безкернове буріння в моренах і валунно-галечних відкладеннях, в зонах інтенсивного дроблення порід, якщо ці відрізки свердловин не містять корисних копалин.
Раціональною областю застосування твердосплавного буріння є поріди І—VІІ категорій по буримості. Застосування твердосплавних коронок для порід VІІІ—ІX категорій може бути припущено тільки в випадках, коли такі поріди є тонкими прошарками, товщина яких менш, ніж раціональна довжина рейсу. Доцільно в розрізах з породами середньої міцності комбінувати твердосплавне буріння (в породах І—VІ категоріях) з алмазним бурінням коронками з великими синтетичними алмазами, призначеними для порід VІІ—VІІІ категорій.
Врозрізах, де переважають поріди високих категорій, потрібно проектувати тільки алмазне буріння, орієнтуючи на цей спосіб конструкцію свердловини і всю технологію буріння.
Буріння ударно-обертальним способом з застосуванням гідроударних машин доцільно застосовувати в стійких монолітних породах VІІ—VІІІ категорій. Обертально-ударне буріння можна використати для підвищення ефективності твердосплавного і алмазного буріння в будь-яких твердих породах, але за умовою, що тріщинуватість не вище 1—2 групи.
Пневмоударне буріння слід проектувати тільки для буріння неглибоких (до 300 м) сухих свердловин.
Буріння свердловин з гідровиносом керна раціонально застосовувати в умовах, коли свердловини мають глибину, співвимірюєму з ресурсом коронки (в м'яких породах до 100—200 м), тобто свердловини можуть бути пробурені за один рейс.
8
2.2. Конструкція свердловин при бурінні на тверді корисні копалини
Під конструкцією свердловин розуміється її характеристика, що визначає зміну діаметру з глибиною, а також діаметри і довжини обсадних колон. Водночас з проектуванням застосування обсадних колон вирішується і питання про необхідність їх цементації.
Конструкція свердловини залежить від вимог до її кінцевого діаметру, стійкості стінок свердловини на конкретних інтервалах, наявності зон поглинання промивальної рідини, а також від способу буріння і міри вірогідності інформації про геолого-технічні умови проектного розрізу. Важливим чинником є економічна доцільність способу закріплення стінок свердловини, що вибирається (обсадні труби або тампонування).
Кінцевий діаметр свердловини зв'язаний, головним чином, з вимогою до кількості керна корисної копалини для його випробовування і з прохідністю в ствол свердловини приладів і інструменту.
На вугільних родовищах (складених слабким і середньої міцності вугіллям) звичайно використають діаметр 76 мм, для антрациту і міцного вугілля достатній діаметр 59 мм.
Для більшості рудних корисних копалин достатнім діаметром є 46 мм, на родовищах рідких і шляхетних металів з вкрай несприятливою текстурою рекомендується діаметр 76 мм. Більші діаметри 93—112 використовуються для розвідки хімічної сировини (апатит, сірка, солі, графіт, слюда, азбест), а також при розвідці будівельних матеріалів [28].
В свердловини таких розмірів можна застосовувати практично всі вигляди геофізичної апаратури (табл. 40). Розроблені і інші технічні засоби відповідних діаметрів (тампонувальні снаряди, відхилювачи, аварійний інструмент і т.д.).
Вибраний кінцевий діаметр повинен бути погоджений з розрахунком діаметру керна, виконаним з урахуванням вимог до випробовування в розділі методики розвідки. При складанні конструкції враховується вибраний спосіб буріння по породоруйнувальному інструменту і який буде застосуються буровий снаряд. Застосування малих діаметрів не завжди зручно з-за відсутності в достатній кількості бурильних колон 42 мм, а при бурінні на вугілля — необхідності переходу з колон СБТМ50 на колони СБТМ-42 або СБТН-54.
Враховуючи викладене, при проектуванні рекомендується в якості основного при бурінні на рудні корисні копалини використати діаметр 59 мм, а на вугілля — 76 мм. В дуже слабких або розсіяних корисних копалинах використовуються діаметри 93—112 мм.
Треба мати на увазі, що діаметри відповідно 46, 59 і 76 залишаються в якості запасних, а при аварійних ситуаціях свердловини можуть бути добурені коронками даних діаметрів за допомогою бурового снаряду потрібного розміру, який повинен бути на базі підприємства в якості аварійного комплекту.
Конструкції свердловин можуть бути зображені в вигляді схеми або описані текстом, таблицею або шифром, умовні позначки якого дані в додатку 4.
Схему конструкції потрібно в проектах зображати повністю, щоб дати наочне подання про свердловину. В схемі (рис. 1) показуються діаметр буріння, діаметр кріплення, башмак обсадної колони, інтервал цементування обсадних колон (штрихування). Вказуються глибини зміни діаметрів.
Типова є конструкція свердловини, яка містить направляючу трубу (колону), що служить для обладнання устя та обов'язково цементується повністю, та кондуктор (колону труб), що закріплює нестійку верхню частину розрізу (звичайно пухкі четвертинні геологічні відкладення). Далі докорінні поріди бурять без зміни діаметру. Башмак кондуктора слід поглиблювати в тривкі нетріщинуваті поріди на 3—5 м.
Кондуктор звичайно цементується на всю довжину. В свердловинах, де довжина кондуктора значна, а час буріння невеликий, може цементуватися тільки нижня частина колони на довжину 5—7 м з тим, щоб верхню частину по закінченню свердловини можна було відрізати, витягти і використати.
Довжина направляючої колони в породах І—ІІІ категорій при діаметрі 146—127 мм повинна бути не менше 10—12 м.
9