- •1. Початки людської цивілізації на терені України.
- •2. Трипільська культура.
- •3. Скіфсько-Сарматська доба в історії України. Кімерійці.
- •4. Античні міста-держави Північного Причорномор’я.
- •5. Східні слов`яни на території України.
- •6. Виникнення і становлення Київської Русі (кінець іх – кінець х ст.).
- •7. Розквіт Київської Русі за часів Володимира Великого та Ярослава Мудрого.
- •8. Культура Київської Русі.
- •9. Монгольська навала та встановлення золотоординського іга.
- •10. Утворення і розвиток Галицько-Волинської держави.
- •11. Соціально-економічний стан українських земель у складі Литви та Польщі.
- •12. Політичний та адміністративний устрій українських земель у складі Великого князівства Литовського та Польщі.
- •13. Національно-релігійний гніт у другій половині хvі ст. Люблінська унія.
- •14. Брестська церковна унія та її наслідки.
- •15. Закарпаття у складі Угорського королівства (XIV – XVI ст.). Битва під Могачем та її наслідки для Закарпаття.
- •16. Культура України ( друга половина XIV – перша XVII ст. ).
- •17. Причини виникнення козацтва та його роль в історії українського народу.
- •18. Виникнення козацтва та Запорозької Січі.
- •19. Українська національна революція 1648 – 1676 рр.: причини, характер, рушійні сили.
- •20. Гетьманство Богдана Хмельницького ( 1648 – 1676 рр.).
- •21 . Українсько-московська міждержавна угода 1654 р. «Березневі статті».
- •22. Українська держава за гетьманування і. Мазепи.
- •23. Пилип Орлик і перша українська конституція.
- •24. Останні гетьмани Лівобережної України.
- •25. Культура України в другій половині XVII – XVIII ст.
- •26. Південне товариство декабристів та його програма.
- •27. Кирило-Мефодіївське товариство.
- •28. Адміністративний устрій, соціально-економічне і політичне становище західноукраїнських земель у складі Австрії у першій половині хіх ст.
- •29. Національне пробудження в Галичині. «Руська трійця».
- •30. Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях у 1848 – 1849 рр.
- •31. Будителі Закарпаття.
- •32. Скасування кріпосного права в Наддніпрянській Україні. Буржуазні реформи 60 – 70 рр. Хіх ст. Та особливості проведення їх в Україні.
- •33. Розвиток капіталізму в Україні в другій половині хіх ст.
- •34. Українська культура в другій половині хіх ст.
- •35.Укранський суспільно-політичний рух в другій половині хіх ст.
- •36. Процеси національного відродження на українських землях у першій половині хіх ст.
- •37. Політизація укр.. Нац.. Руху в 90-х рр.. Хіх ст.. «Братство тарасівців».
- •38. Західноукраїнські землі у другій половині хіх ст.
- •39. Закарпаття у другій половині хіх – на початку хх ст.
- •40. Україна в Першій світовій війні. Січові стрільці.
- •41. Боротьба за українську державність.
- •42.Зунр: головні віхи історії.
- •43. Оформлення срср і роль України в цьому проц..
- •44. Політика українізації, культурне піднесення.
- •45. Соціалістична індустріалізація України.
- •46. Колективізація сільського господарства. Голодомор 1932-1933рр.
- •47. Політичні репресії в Україні в 2-ій половині 20-30-х рр.. Хх ст.
- •48. Західноукраїнські землі у 1921 – 1939 рр.
- •49. Карпатська Україна1939 р.
- •50. Українські землі в роки Другої світової війни.
- •51. Радянізація західних областей України. Боротьба оун(Організа́ція украї́нських націоналістів) – упа(Українська повстанська армія). Операція «Вісла».
- •52. Хрущовські реформи в Україні та їх суперечливість.
- •53. Культурний та духовний розвиток українського суспільства. Шістдесятники. Дисидентський рух.
- •54. Перебудовчі процеси в Україні як передумова державотворчих змагань.
- •55. Боротьба за суверенітет та державну незалежність України в 1990 – 1991 рр.
- •56. Розбудова політичної та адміністративної системи незалежності України.
- •57. Конституційний процес та особливості Конституції України 1996 р.
- •58. Суспільно-політичне життя в Україні на зламі тисячоліть.
- •59. Основні напрямки зовнішньої політики України в умовах незалежності.
- •60. Розвиток української культури на порозі ххі ст.
49. Карпатська Україна1939 р.
Карпа́тська Украї́на (також Підкарпатська Русь) — автономна республіка у складі Чехо-Словаччини в 1938–1939, Українська незалежна держава на Закарпатті в березні 1939.
Назва неофіційно вживалася і до 1938 року для означення території теперішнього Закарпаття.
12 лютого 1939 р. відбулись вибори до Сойму Карпатської України, на яких абсолютну більшість голосів виборців (близько 94 %) здобули кандидати Українського Національного Об'єднання. 15 березня 1939 р. Сейм (голова А. Штефан) проголосив повну державну самостійність Карпатської України. Прийнята парламентом конституція Карпатської України (Конституційний закон ч.1), визначила назву держави (Карпатська Україна), державний устрій (президентська республіка), державну мову (українська). Державним прапором та гімном республіки були визнані синьо-жовтий стяг і український національний гімн «Ще не вмерла Україна». Герб — червоний ведмідь на лівому срібному півполі й чотири сині та три золоті смуги у правому півполі та тризуб з хрестом на середньому зубі. Президентом Карпатської України було обрано А. Волошина, який призначив прем'єр-міністром нового уряду суверенної держави Ю. Ревая. Заступником голови сейму (спікера) Карпатської України у 1939 року, референт преси й інформації та зв'язковий з урядом Карпатської України був С. Росоха.
Волошин після проголошення Незалежності відразу ж звернувся з телеграмою особисто до Адольфа Гітлера з проханням про визнання Карпатської України під охороною Рейху та недопущення її захоплення Угорщиною. Але вранці німецький консул у Хусті порадив українцям «не чинити опір угорському вторгненню, бо німецький уряд у цій ситуації не може, на жаль, прийняти Карпатську Україну під протекторат».
6 березня 1939 року Гітлер вирішив остаточно ліквідувати Чехословаччину, окупувавши Богемію і Моравію та давши дозвіл на окупацію Угорщиною Карпатської України.
В ніч з 13 на 14 березня 1939 р. хортистська Угорщина, за підтримкою гітлерівської Німеччини розпочала війну проти Карпатської України. Прем'єр А. Волошин віддав наказ видати резервну зброю Карпатській Січі. Після зіткнень із чеськими військами під командуванням генерала Прхали, що намагалися роззброїти карпатоукраїнські війська, Карпатська Січ бере під контроль територію країни, хоча в цей час угорські війська вже захопили перші українські села: Підгіряни, Кольчине і Коропець.
З перших же годин угорського вторгнення частини Карпатської Січі вели кровопролитні бої з переважаючими силами противника по лінії Ужгород-Мукачево-Берегово-Севлюш. Найбільший бій відбувся на красному полі. 16 березня 1939 р. зазнавши значних втрат, ворог зумів захопити Хуст, а 18 березня, більша частина території Карпатської України була окупована угорськими військами.
У гірських районах Карпатської України загони «Карпатської Січі» продовжували боротьбу з угорськими регулярними частинами до кінця травня 1939 р. У кінці березня 1939 р. президент республіки Августин Волошин і частина уряду на чолі з прем'єром Ю. Реваєм виїхала через Румунію в еміграцію. При захисті Карпатської України, за різними даними, загинуло від 2 до 6,5 тис. осіб.
Недовгий період існування Карпатської України став однією з найяскравіших сторінок багатовікової боротьби карпатських українців за встановлення української державності.