5. Східні слов`яни на території України.

Першими предками українців є сім союзів східнослов`янських племен, які протягом VII – VIII ст. розселилися на території сучасної України, а згодом утворили державу. Це – поляни, деревляни, волиняни (дуліби та бужани), хорват, уличі, тиверці, сіверяни. Будь-який з існуючих народів пройшов довгий і складний шлях свого формування. Наші безпосередні предки – східні слов`яни – не виключення у цьому загальному процесі. Для них він розпочався, як вважають вчені, у другій половині ІІІ тисячоліття до н.е.

В історії формування східних слов`ян можна виділити декілька періодів: протослов’янський, праслов`янський і давньослов`янський (слов`янський).

Перший період тривав з третьої чверті ІІІ тис. до н.е. до третьої чверті ІІ тис. до н.е. У цей період між Дніпром та Віслою, південніше прип`ятського Полісся, формується група споріднених племен, яка утворилась в результаті змішування індоєвропейських племен, що займалися переважно скотарством з місцевими землеробськими племенами після трипільської доби.

Під час другого періоду, який тривав з останньої чверті ІІ тис до н.е. до третьої чверті І тис до н.е., відбувається подальша консолідація праслов`янських племен. Вони усвідомлюють свою окремішність. Освоюють нові райони на лівобережжі Дніпра. У цей період праслов`яни вступають у складні стосунки з кочовими народами українського степу – кіммерійцями, скіфами. На деякий час вони входять до скіфської держави і відомі нам за письмовими джерелами як сколоти. Завдяки скіфам праслов`ни були втягнуті у цивілізаційні процеси, які відбувались у районах Середземного моря і Близького Сходу.

Після загибелі Великої Скіфії у слов`ян наступив новий етап розвитку. Почало формуватись власне слов`янське суспільство. Вони утворили власні об`єднання племен із своєю соціальною, політичною структурою. У слов`янському суспільстві відбувається розшарування на бідних і багатих. Створюється панівна верхівка. Значну роль у її формуванні відіграли сармати (роксолани). Згодом утворилась перша велика конфедерація слов`янських племен, відома нам під іменем анти (ІV ст. - 602 р.). Після розпаду антського союзу у Середньому Подніпров`ї утворилось ранньополітичне об`єднання “Руська земля”, яка стала основою до становлення першої держави східних слов`ян – Київської Русі.

6. Виникнення і становлення Київської Русі (кінець іх – кінець х ст.).

У кінці IX ст. рівень державної організованості східних слов'ян все ще був низький, частина племен не входила в племінні об'єднання або охоплювалася ними частково. Існували невеликі держави або напівдержави племінні княжіння. Слов'янські племена, в яких відбувалося майнове розшарування та виділилася керівна верхівка, підійшли до такого рівня соціально-економічного розвитку, коли державність, яка охоплювала б усі племена, стала історично необхідною. І тому зміна династій у 882 р., злиття Новгородського і Київського князівств в єдине державне ціле сприяли об'єднанню всіх східнослов'янських племен в єдину державу — могутню Київську Русь. Політичний розвиток Полянського союзу племен на межі VIII – IX ст. призвів до створення Київського князівства (за арабськими джерелами – Куявії, де правила династія Києвичів), за якими закріплювалась назва Русь. Оскільки протягом VIII – IX ст. Полянський союз стає ядром формування Київської держави, то й вона починає називатися Руссю, а за її мешканцями закріплюється назва руси. Центром Київського князівства став Київ. Київ виник наприкінці V ст. на правому березі Дніпра (городище на Старокиївській горі).

Закріплення за державою з центром у Києві назви «Руська земля» відбулося у другій половині 9 ст. і було пов’язане з діяннями руських володарів Діра і Аскольда. Нині важко встановити ланцюжок подій, що призвели до усунення Аскольда від влади. Убивши 882 р. Аскольда, княжити в Києві розпочав Олег із роду Рюрика. Цей факт дослідники витлумачують як утвердження в Руській державі династії Рюриковичів.