Помилки при чищенні зубів

1.    Формальний підхід (байдужість, пов'язана з простотою процедури: витрачається мало часу, нічому вчитися).

2.    Відсутність навиків і знань.

3.    Відсутність засобів гігієни порожнини рота.

4.    Відсутність догляду за порожниною рота після кожної їди.

5.    Тривале використовування засобів гігієни (втрачають очищуючі властивості).

6.    Неправильний вибір засобів гігієни.

7.    Неправильне використання засобів гігієни.

 

Одним з найважливіших і невід'ємних етапів збереження стоматологічного здоров'я є професійна гігієна ротової порожнини, яка полягає у видаленні м'якого зубного нальоту і зубного каменю за допомогою спеціальних засобів та професійного обладнання. У 80% випадках незадовільна гігієна є основною причиною виникнення запальних процесів ясен (гінгівіту, парадонтиту), що в результаті призводить до втрати зубів.

В ротовій порожнині є велика кількість мікроорганізмів. Навіть за допомогою найсучасніших засобів гігієни Ви не зможете в домашніх умовах очистити деякі ділянки зубів від залишків їжі. Мікроорганізми, разом з їжею утворюють м’який зубний наліт. Продуктами життєдіяльності мікроорганізмів зубного нальоту є кислоти, які в свою чергу не тільки провокують утворення карієсу, а й руйнують кістку, в якій знаходяться зуби. Наліт накопичується, десна запалюється, втрачає еластичність та починає кровоточити. Під дією мінералів і солей, які є в слині м’який наліт мінералізується, стає твердим, утворюючи зубний камінь. Він є надясенний (видимий) та підясенний (невидимий). При появі підясенного каменю в яснах відбуваються зміни: руйнується зв'язка зуба, паралельно починає розсмоктуватись кістка навколо зуба, зуб стає рухомий. В роті з’являється характерний неприємний запах. Такі зміни дають бактеріям можливість проникнення в кров’яну системи та розповсюджуватись по всьому організму. Проникнення бактерій в кров може спричинити появу хронічних захворювань різних органів та систем, зокрема серцево-судинної системи. Щоб запобігти цьому ми рекомендуємо проводити професійну гігієну ротової порожнини мінімум двічі на рік.

Візит до гігієніста розпочинається з огляду пацієнта і встановлення діагнозу, визначаються гігієнічні індекси методом зафарбовування зубів індикатором зубного нальоту. Інтраоральною камерою проводиться фотодокументація до початку та після лікування.

Коротко про етапи проведення професійної гігієни:

                 за допомогою ультразвукового скейлінгу ми знімаємо тверді зубні відкладення. Ультразвук згубно діє на бактерії, залишаючи поверхню практично стерильною.

                 ручний скейлінг: працюємо ручним інструментом — кюретами  в парадонтальних кишенях (глибоких ділянках зубів), відполіровуючи при цьому сам корінь. Для імплантантів ми використовуємо спеціальні кюрети з титановим покриттям, які не пошкоджують поверхню імплантата.

                 полірування за допомогою повітряно - абразивного методу системою Prophyflex німецької компанії Kavo іспеціального порошку Prophypearls, основним компонентом якого є карбонат кальцію. Порошок у поєднанні з водою і повітрям, під тиском "прокочуючись" по поверхні зуба, завдяки своїй пористій структурі втягує в себе наліт, створюючи ефект “снігової кулі”, ефективно видаляючи його. В результаті цього, це дозволяє не лише очистити зуби у важкодоступних місцях, а й гладко відполірувати їхню поверхню, що є хорошою профілактикою утворення зубного нальоту та каменю. Порошок є антиалергенним і не токсичним, має заокруглені краї, завдяки чому не пошкоджує емаль і м'які тканини, на відміну від соди, яка має форму зірочки з гострими краями.

                 кінцеве полірування зуба за допомогою силіконових дисків і паст різної абразивності, які відполіровують зуб до блиску і насичують його фтором (протикаріозна дія).

Після закінчення процедури з пацієнтом проводиться навчання навикам чищення зубів. Щітки і пасти є різні, і виконують різні функції. Ми підбираємо індивідуально для кожного засоби для щоденної гігієни ротової порожнини. За допомогою професійної гігієни ми знімаємо зубні відкладення у важкодоступних місцях, продуваємо зубоясенну борозду, очищаємо пришийкову ділянку зуба, попереджуючи тим самим утворення карієсу і захворювання ясен. Під час професійної гігієни гине вся шкідлива мікрофлора, а це є доброю профілактикою неприємного запаху з рота. Професійна гігієна – це як генеральне прибирання.

Знімати зубні відкладення так само важливо, як і лікувати карієс, адже попередити захворювання набагато простіше, ніж його лікувати. Профілактика завжди дешевша за лікування, а лікування – за протезування та імплантацію. Дослідження довели, що при проведенні професійної гігієни один раз в шість місяців зменшується вірогідність утворення карієсу на 40-50%. Ось і виходить, що завдяки професійній гігієні порожнини рота можна уникнути багатьох захворювань зубо-щелепової системи.

 Професійна гігієна ротової порожнини. Професійна гігієна в даний час є найважливішим елементом комплексного лікування захворювань тканин пародонту, а також невід'ємною складовою терапії всіх стоматологічних захворювань.  Гігієна ротової порожнини - це професійне чищення зубів шляхом зняття зубного каменю, над- і під`ясенних зубних відкладень та згладжування поверхні кореня.  Особливу увагу заслуговує механізм формування зубних відкладень.   

Здорові ясна	Гінгівіт	Початковий пародонтит

	Важкий пародонтит

І. Процес починається з налипання органічних речовин на поверхню зуба, що призводить до утворення нальоту. В подальшому до нього приєднуються бактерії і продукти їх життєдіяльності, в результаті чого відбувається утворення твердої основи зубних відкладень.  ІІ. Утворення над`ясенного зубного нальоту створює умови для формування під`ясенних зубних відкладень, які підтримують запальний процес в навколозубних тканинах.  ІІІ. З плином часу відбувається кальцифікація зубного нальоту, який перетворюється на зубний камінь. Зубний камінь служить "притулком" для бактерій, захищаючи їх від механічного та хімічного впливу, що створює сприятливі умови для їх росту та розмноження.  Таким чином утворюються сприятливі умови для розвитку такого захворювання як пародонтит. В процесі розвитку пародонтиту в тканинах, які оточують зуб, відбуваються запальні і деструктивні зміни кісткової тканини, що призводять до втрати зуба. Багатьма вченими в даний час доведено, що основною причиною захворювань пародонту є зубний наліт, який містить велику кількість мікроорганізмів.  Навіть при повсякденному догляді за зубами досить складно забезпечити повноцінне чищення зубів, особливо міжзубних проміжків, внаслідок чого в цих зонах відбувається активне накопичення зубних відкладень.  Професійну гігієну ротової порожнини слід проводити один раз на 6 місяців. Для проведення професійної гігієни ротової порожнини використовують ультразвуковий та порошкоструйний прилади. Працюючи цією методикою, безболісно знімаються зубні відкладення та поліруються поверхні зубів. Після зняття зубних відкладень використовують медикаменти, які насичують тканини зуба мінералами, знімають чутливість зубів та зміцнюють емаль.

Професійна гігієна ротової порожнини - це комплекс діагностичних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на виявлення зубних відкладень, та вибір оптимального методу їх усунення. Пацієнта навчають принципам індивідуальної гігієни ротової порожнини, дають рекомендації щодо використання додаткових профілактичних засобів догляду.

 

КОМПЛЕКСНА СИСТЕМА ПРОФІЛАКТИКИ СТОМАТОЛОГІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ

Комплексна система профілактики стоматологічних захворю­вань — це система профілактичних патогенетично обгрунтованих заходів, спрямованих на оздоровлення організму та органів порожни­ни рота шляхом підвищення рівня їх резистентності та зниження інтенсивності впливу несприятливих факторів. Вона включає:

а) санітарно-просвітницьку роботу серед населення;

б) навчання принципів раціонального харчування;

в) навчання правил гігієни порожнини рота;

г) ендогенне використання препаратів фтору;

д) застосування засобів місцевої профілактики;

є) раннє виявлення стоматологічних захворювань;

є) вторинну профілактику (санацію порожнини рота).

Основні етапи її організації

1. Визначення черговості дитячих закладів, у яких буде запроваджуватись профілактика стоматологічних захворювань. Це питан­ня  вирішується спільно районними   (міськими)   відділами охорони здоров'я та освіти. При цьому береться до уваги комплекс місцевих умов і потреба у профілактичних заходах.

 2. Укладення  договору   між   службою   охорони   здоров'я   та просвіти,   який   передбачає   взаємні   обов'язки   сторін.   Керівники просвіти   зобов'язані   виділити   необхідні   кошти   для   обладнання спеціальних   кабінетів,   закупити  засоби  особистої  гігієни,   наочні посібники  і  т.п.  Керівники служби охорони здоров'я виділяють і готують необхідні  кадри. Директори шкіл повинні взяти на себе обов'язок забезпечити відповідно до реальних можливостей облад­нання кабінетів або куточків гігієни.

3. Підготовка медичних кадрів вищої та середньої ланки для проведення      обстежень,      санітарно-просвітницької      роботи      і профілактичних заходів. їх готують із лікарів та середнього медичного      персоналу      дитячих      стоматологічних      поліклінік.

4.Вивчення та врахування кліматогеографічних факторів, особливостей харчування, складу води, побуту, звичок. При цьому маються на увазі можливості впливу клімату, рівня сонячної інсоляції, вітрів та холодових режимів, особливостей біохімії грунтів, ступеня твердості води, вмісту у ній фтору, споживання легкозасвоюваних вуглеводів, режиму їх прийому, кількості природних вітамінів у їжі, рівня вживання молока та молочних продуктів, збалансованості харчування    за    основними    показниками,    рівня    вживання    ряду мікроелементів,  чаю,  його сортів та інших факторів, які  можуть впливати на рівень стоматологічної захворюваності.

5.Епідеміологічне обстеження дітей для виявлення рівня уражуваності  основними  стоматологічними   захворюваннями   (індекси КПВ, PI, PMA, потреба в лікуванні). На основі даних обстеження можна обчислити необхідні сили для профілактики та лікування, а також розподілити всіх дітей на диспансерні групи для диференціації об'єму лікувальної та профілактичної роботи.

Епідеміологічне обстеження включає три послідовні етапи:

- підготовчий період;

- власне обстеження;

- аналіз результатів

Підготовчий етап включає:

- підготовку персоналу;

- вибір груп населення;

- вибір районів проведення

Відповідно до рекомендацій ВООЗ оглядають ключові вікові групи ( 5-6 років, 12 років, 15 років, 35-44 року, 65 років і старше).

У кожному районі необхідно оглянути по 50 чоловік сільського і міського населення однієї вікової групи.

Показники стоматологічного статусу кожної людини вносять до спеціальної карти. Після здійснення обстеження всі результати зводять в таблиці, і отримані дані дозволяють судити про наявність стоматологічних захворювань і потреби в терапевтичному, хірургічному, ортопедичному і ортодонтичному лікуванні і профілактиці населенняконкретного регіону.

6.Оснащення та підготовка приміщень і створення умов для впровадження профілактичних заходів. Суть заходу полягає у придбанні   засобів  та  предметів  профілактики,   виготовленні  наочних посібників, підготовці кімнат (куточків) гігієни порожнини рота.

7. Визначення      характеру,      об'єму      та      послідовності профілактичних заходів у різних диспансерних групах. Даний етап будується  на  результатах  епідеміологічного обстеження,  вивчення кліматогеографічних   особливостей,   харчування,   складу   води   та інших факторів. Відповідно до особливостей епідеміології, клініки та патогенезу стоматологічних захворювань у даному регіоні і місцевих умов     треба     визначити     характер,     об'єм     та    послідовність профілактичних   заходів.   Програми  будуть  відрізнятись  у   різних регіонах і визначатись початково рівнем захворюваності. В районах із високою інтенсивністю карієсу необхідно прагнути до зниження її до помірної, в районах із помірною — до низької. У тих районах, де інтенсивність карієсу низька, стоматологи повинні стежити за їїстабільністю.

8.Проведення санітарно-просвітницької роботи із педагогами, батьками та медичними працівниками шкіл. Даний етап обов'язково повинен  передувати  запровадженню профілактики,  оскільки лише переконані у її необхідності співробітники дитячих закладів можуть стати надійними помічниками стоматологів у роботі.

9.Проведення уроків та практичних занять з гігієни порожнини рота, контроль за рівнем гігієни, заходи щодо покращення харчу­вання.  Практичним  заняттям завжди мають передувати бесіди та виступи лікарів, що переконують дітей у їх необхідності.

10.Застосування   профілактичних   засобів,   які   мають  бути дібрані відповідно до даних епідеміологічних та інших обстежень.  11.Повторне епідеміологічне обстеження і визначення ефективності проведених заходів. Це — завершальний етап, який зви­чайно   проводиться   кожні   5   років   після   практичного   початку профілактики. 

Ефективність проводжуваних профілактичних заходів визначають порівнянням із даними почат­кового епідеміологічного обстеження. Основним критерієм ефективності профілактики карієсу зубів є рівень інтенсивності карієсу у дітей віком 12 років, а ефективність профілактики захворювань пародонту оцінюється за CPITN у підлітків 15 років.

Організаційну ефективність треба оцінювати на рівні охоплення контингенту профілактичними заходами (у відсотках від чисельності дітей у колективі, в якому реалізується профілактика з першого року запровадження).

Медичну ефективність можна оцінити не раніш як через 2 роки після початку запровадження методу на колективі дітей: І) за зни­женням поширеності карієсу (у відсотках від кількості дітей у ко­лективі); дзеркальним відображенням цього показника є індекс здо­ров'я — питома вага здорових із відсутністю карієсу (у відсотках від чисельності контингенту); 2) за зниженням інтенсивності карієсу (серед суми кількості каріозних та пломбованих зубів — КП₃ — для тимчасових зубів; каріозних, пломбованих і видалених зубів — КПВ₃ — для постійних зубів); 3) за зниженням приросту інтенсивності карієсу (КП3 і КПВ3) порівняно з аналогічними да­ними у зіставлюваному контингенті, не охопленому профілактикою(діти з тієї ж місцевості, того ж віку, з тим самим характером харчування та рівнем соматичної захворюваності) за один рік.

Запроваджувати програму профілактики треба дифе­ренційовано, залежно від віку. Увага має бути зосереджена навагітних жінках, дітях молодшого віку із постійним охопленням усього дитячого, а потім і дорослого населення.

Заходи щодо запобігання захворювань зубів та пародонту у вагітних жінок проводяться на базі жіночих консультацій. Лікар-стоматолог, закріплений за жіночою консультацією, працює у тісному контакті із акушером-гінекологом і терапевтом, використовує їх дані по диспансерному спостереженню за станом здоров'я вагітних жінок, здійснює санацію порожнини рота.

Профілактичні заходи, навчання методиці чистки зубів при першому та подальших відвіданнях, контроль за правильністю виконання чистки, зняття відкладень, обробку зубів фторлаком, ремінералізуючим розчином проводить лікар-стоматолог або спеціально навчена на базі стоматологічного закладу медична сестра при відвіданні вагітною жінкою жіночої консультації один раз на місяць.

Профілактична робота серед дітей проводиться в організованих колективах.

Лікар-стоматолог, який обслуговує відповідний колектив дітей, складає план санітарно-гігієнічного виховання серед батьківта співробітників дитячого закладу (вихователів та працівників кухні).

Медичні сестри дитячих дошкільних закладів проходять підготовку з методів реалізації програми профілактики стомато­логічних захворювань на базі стоматологічних поліклінік та відділень. Надалі медичні сестри проводять тематичні заняття з пропаганди санітарно-гігієнічних знань серед батьків та вихователів дитячих дошкільних закладів.

Медичні сестри, вихователі та батьки повинні щоденно конт­ролювати режим вживання дітьми вуглеводів, виховувати звичку полоскати порожнину рота між основними прийомами їжі.

Лікар-стоматолог оглядає кожну дитину віком 1 рік і виділяє групи дітей із підвищеним ризиком виникнення карієсу зубів для диспансерного спостереження.

У регіонах з помірним та високим рівнем інтенсивності карієсу зубів серед населення дітям дошкільного віку рекомендується вико­ристання місцевих протикаріозних засобів: аплікація фторовмісним лаком (2 рази на рік), полоскання ремодентом (3 рази на рік).

При проведенні профілактичної роботи у дитячих дошкільних закладах треба надавати увагу попередженню розвитку шкідливих звичок.

В основі проведення програми профілактики стоматологічних захворювань серед дітей у школах лежить комплексний підхід. Вибір програми не може бути стандартизований для всіх шкіл, оскільки він залежить від кадрових можливостей, наявності коштів, особли­востей складу води.

Досить важливим є правильне суміщення санаційної та профілактичної роботи лікаря, які мають служити одній меті —оздоровленню дітей та зниженню приросту захворюваності.

За домовленістю з організаціями колективного харчування і батьками мають бути внесені корективи до меню шкільної їдальні і домашнього харчування,  вжито заходів щодо боротьби із шкідливими звичками у харчуванні.         

При складенні розкладу занять у 1—3-х класах на початку навчального року необхідно узгодити із завідуючим навчальною ча­стиною школи порядок проведення профілактичної роботи у класах початкової школи.

Планування і реалізація  заходів комплексної профілактики можлива на трьох рівнях, що узгоджується з рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров'я (1980).

Первинний рівень

Мета:    попередження захворювань.

Методи: державні, медичні, гігієнічні, виховні, особисті по забезпеченню фізіологічних процесів дозрівання, попередження і усунення карієсогенної ситуації в порожнині рота.

Ефективність: зниження рівня і частоти стоматологічних захворювань.

Місця проведення: дитячі сади, школи, інші учбові заклади і організовані дитячі колективи.

Основні виконавці: керівники учбових закладів, викладачі валеології, вихователі, вчителі, медичні працівники, батьки, організатори охорона здоров'я - під керівництвом і консультацією стоматологів.

На рівні первинної профілактики вирішується завдання підвищення резистентності організму дитини і тканин порожнини рота.

Вторинний рівень

Мета:  попередження ускладнень карієсу і інших    стоматологічних захворювань.

Методи: санація (оздоровлення) порожнини рота, використовуючи хірургічні, ортодонтичні, терапевтичні, ортопедичні методи лікування.

Ефективність: зниження    рівня    ускладнень    стоматологічних захворювань.

Місце     проведення: стоматологічні лікувально-профілактичні установи.

Основні виконавці:   організатори охорони здоров'я, лікарі стоматологи. На рівні вторинної профілактики вирішується завдання оздоровлення порожнини рота (санація).

Третинний рівень

Мета:   реабілітація функціональна, косметична, соціальна.

Методи: державні, соціальні, медичні, спеціальні, методи терапевтичного, хірургічного, ортопедичного, ортодонтичного лікування.

Ефективність: повернення функціональних, косметичних і других можливостей організму людини.

Місце     проведення: стоматологічні     лікувально-профілактичні установи.

Основні виконавці:   організатори охорони здоров'я, лікарі стоматологи.

На третинному рівні вирішується завдання відновлення втрачених функцій органів порожнини рота (реабілітація).

У комплексній системі профілактики на первинному рівні важливе місце займають медичні і гігієнічні заходи.