3. Розмірні ланцюги

3.1 Розрахунок методом повної взаємозамінності (пряма задача).

На рис.3.1 показане креслення вузла. Розрахувати граничні значення складових ланок та призначити граничні відхилення розмірів.

рис.3.1

1. В даній задачі замикальною ланкою є зазор В_∆. Приймаємо номінальний розмір цього зазору В_∆ = 1 мм. Тоді, згідно завдання:

[В_∆] = 1,0 мм;

[ES_∆] = 0,7 мм; [EI_∆] = -0,6 мм;

[∆_c∆] = 0,05мм; [T_∆] = 1,3 мм.

2. За рис. 3.1, визначаємо ланцюг розмірів, які впливають на зміну замикаючої ланки і складаємо схему розмірного ланцюга (рис. 3.2.). рис. 3.2

Зменшуючою є ланка В₂, всі інші є – збільшуючими.

3. Номінальні розміри складових ланок: В₁ = 9 мм; В₂ = 37 мм; В₃ = 17 мм; В₄ = 12 мм. Складаємо рівняння розмірного ланцюга (3.1):

В_∆ = (В₁ + В₃ + В₄) - В₂ = (9 + 17 + 12) – 37 = 1(мм).

Отже, номінальні розміри складових ланок призначені правильно.

4. Розрахуємо допуски складових ланок за способом одного квалітету. За формулою (3.14) і табл. 3.1 визначаємо середнє число одиниць допуску складових розмірів:

По табл. 3.2 знаходимо, що таке число одиниць допуску відповідає

наближено 13-му квалітету в ЄСДП. Приймаємо, що така точність в даних умовах доцільна.

5. Таким чином, допуски складових розмірів з врахуванням степені складності виготовлення приймаємо згідно [1]: T₁ =220 мкм; T₂ = 390 мкм; T₃ = 270 мкм; T₄ = 270 мкм.

Перевіряємо правильність призначення допусків складових ланок за рівнянням (3.4):

T_∆ = 0,22+0,39 + 0,27 + 0,27 = 1,15 < [T_∆]1,3 мм.

6. Призначаємо граничні відхилення на всі складові розміри виходячи з економічної доцільності виготовлення. Для ступеневої ланки В₁ призначаємо відхилення h, тобто _с1 = ES + 1/2T₁ = -110 мм. Для ступеневої ланки В₂ призначаємо відхилення x , тобто _с2 = EI + 1/2T₂ = +275 мм; а для ступеневої ланки B₄ призначаємо відхилення s, тобто _с4 = EI + 1/2T₄ = +163 мм; Тоді середнє відхилення поля допуску В₃ = В_х (див. 3.18) [8], стор. 24:

_с3 = _cx =_с2 – (_с1 + _с4) + [_с]

Граничні відхилення В₃ = В_х (3.19) [8], стор. 24

ЕS₃ = ЕS_x =_cx^зб + 1/2T₃ =272 + 135 = +407 мкм;

EI₃ = EI_x =_cx^зб – 1/2Т₃ =272 – 135 = +137 мкм.

Одержані значення близькі до 17zb13;_c3 = +243 мкм.

Прийняті розміри і відхилення заносимо в табл. 3.1:

Таблиця 3.1

Позначення ланок	Можлива кінцева технологічна операція	Розміри і відхилення, мм	Примітка
В	Складання	1	За умовою
В 1	Токарна обробка	9	9 h13
В 2	Токарна обробка	37	37 x13
В 3	Токарна обробка	17	17 zb13
В4	Токарна обробка	12	12 s13

7. Правильність призначення граничних відхилень перевіряємо за формулами (3.8), (3.9), (3.10) [8], стор. 22:

ES_ = _c2 - (_c1 +_c3 + _c4) + 1/2T_ = 0,275 – (-0,110+0,243+0,163) + 0,575 = = 0,554 ≤ [ES_] = 0,700 мм;

EI_ = (_c1 +_c3 + _c4) -_c2 - 1/2T_ = 0,275 – (-0,110+0,243+0,163) - 0,575 = = - 0,596 ≥ [ES_] = -0,600 мм,

тобто граничні відхилення складових ланок призначені правильно.