19.Дайте загальну х-ку складної рефлекторної дуги
Рефлекторна дуга - сукупність чутливих і рухових структур нервової системи, необхідних для здійснення рефлексу. Рефлекторна дуга складається з:
рецептора - нервове ланка, що сприймає подразнення
афферентной ланки - доцентрове нервове волокно - відростки рецепторних нейронів, що здійснюють передачу імпульсів від чутливих нервових закінчень в центральну нервову систему
центральної ланки - нервовий центр (необов'язковий елемент, наприклад для аксон-рефлексу)
еферентної ланки - відцентрове нервове волокно, які проводять збудження від центральної нервової системи на периферію
еффектора - виконавчий орган, діяльність якого змінюється внаслідок рефлексу.
20.Які ви знаєте корінці спинного мозку, які вони за функцією і чим утворені?
21.Дайте загальну характеристику проекційних провідних шляхів центральної нервової системи.
Провідні шляхи центральної нервової системи - групи нервових волокон, які характеризуються спільністю будови і функцій і пов'язують різні відділи головного і спинного мозку. Проекційні волокна в головному і спинному мозку утворюють доцентрові (висхідні, аферентні, чутливі) провідні шляхи, що передають імпульси від рецепторів, що сприймають інформацію із зовнішнього світу і внутрішнього середовища організму в головний мозок, і відцентрові (спадні, еферентні, рухові) шляхи, що передають імпульси від структур головного мозку до клітин рухових ядер черепних нервів і передніх рогів спинного мозку.
22.Охарактеризуйте чутливі проекційні провідні шляхи центральної нервової системи.
23.Охарактеризуйте рухові проекційні провідні шляхи центральної нервової системи.
24.Дайте загальну х-ку головного мозку.
Головний мозок — це вищий відділ центральної нервової системи. Він регулює та контролює взаємодію всіх органів і систем організму, об’єднуючи їх у цілісний організм, взаємодію організму з навколишнім середовищем, пристосування до фізичних і соціальних чинників.
Головний мозок як і спинний покритий трьома оболонками: м’якою, павутинною і твердою.
М’яка або судинна оболонка безпосередньо прилягає до речовини мозку, заходить у всі борозни і закрутки.
Павутинна оболонка – тоненька на пів прозора, не має кровоносних судин, між нею і твердою оболонкою знаходиться простір заповнений спинномозковою ріденою.
Тверда оболонка вистилає черепну порожнину і щільно зрощується з кістками, утворюючи окістя має вени кількість судин і нервів.
Головний мозок поділяється на п'ять відділів.
1. Довгастий мозок.
2. Задній мозок (варолієвий вміст і мозочок).
3. Середній мозок.
4. Проміжний мозок.
5. Кінцевий мозок.
25.Де розташований головний мозок? Опишіть його зовнішню будову.
Головний мозок розташований у порожнині мозкового черепа кістки якого захищають масу мозку від зовнішніх механічних пошкоджень. Зовні мозок нагадує дроглисту масу жовтого кольору. Середня маса мозку у чоловіків 1375 грам, а у жінок 1275 грам, проте в чоловіків він становить 2% загальної маси а у жінок 2.5%. Ступінь розвитку мозку залежить від співвідношення спинного мозку до головного, у кішок 1:1, у собак 1:2, у мавпах 1:16, у людини 1:50.
М'яка, або судинна, оболонка головного мозку (лат. ріа mater encephali) безпосередньо прилягає до речовини мозку, заходить у всі борозни, покриває всі звивини. Складається вона з пухкої сполучної тканини, в якій розгалужуються численні судини, що живлять мозок. Від судинної оболонки відходять тоненькі відростки сполучної тканини, які заглиблюються в масу мозку.
Павутинна оболонка головного мозку (лат. arachnoidea encephali) — тоненька, напівпрозора, не має судин. Вона щільно прилягає до звивин мозку, але не заходить у борозни, внаслідок чого між судинною й павутинною оболонками утворюються підпавутинні цистерни, заповнені спинномозковою рідиною, за рахунок якої й відбувається живлення павутинної оболонки. Найбільша мозочково-довгаста цистерна розміщена позаду четвертого шлуночка, в неї відкривається серединний отвір четвертого шлуночка; цистерна бічної ямки лежить у бічній борозні великого мозку; міжніжкова — між ніжками мозку; цистерна перехрестя — у місці зорової хіазми (перехрестя).
Тверда оболонка головного мозку (лат. dura mater encephali) — окістя для внутрішньої мозкової поверхні кісток черепа. В цій оболонці спостерігається найвища концентрація больових рецепторів в організмі людини, в той час як в самому мозку больові рецептори відсутні.
Тверда мозкова оболонка побудована із щільної сполучної тканини, вистеленої зсередини пласкими зволоженими клітинами, що щільно зростається з кістками черепа в ділянці його внутрішньої основи. Між твердою й павутинною оболонами є субдуральний простір, заповнений серозною рідиною.