- •Тема 5. Основи саморегулювання ринкової економіки.
- •1. Суть попиту та його детермінанти. Закон попиту і крива
- •2. Ринкова пропозиція та її детермінанти. Закон пропозиції крива пропозиції. Взаємодія попиту і пропозиції та ринкова рівновага.
- •3. Ціна в ринковій економіці: суть, види, функції.
- •4. Конкуренція та її роль у функціонуванні ринкової економіки. Монополія як антипод конкуренції.
3. Ціна в ринковій економіці: суть, види, функції.
Кожного дня людина має справу з різноманітними цінами, купуючи продукти харчування, одяг, взуття, предмети домашнього вжитку, тобто те, що називають споживчими товарами. Всі вони мають ціну. Ціною є плата за квартиру, за комунальні послуги, відсотки за кредит, орендна плата власникам землі, і навіть різні види послуг людської праці мають свою ціну, що виступає у формі заробітної плати. Отже, на різних видах ринків існує безліч цін.
Проте, існують різні поглядина механізм формування ціни. Нагадаємо, що класична економічна теорія основою ціни, яка встановлюється в процесі обміну товару на інші цінності, вважає витрати виробництва. Інший представник цього напряму Д. Рікардо відстоював принцип, що головним фактором вартості, отже і ціни товару, є тільки праця. Теорія марксизму, базується на положенні Д. Рікардо і, виходить з того, що ціна – грошовий вираз вартості товару. Маржиналістська концепція основою цінності товару вважає корисність товару. Неокласична теорія, в особі А. Маршалла, пояснює механізм формування ринкової ціни синтезом класичного і маржиналістського підходу до ціни (“два леза одних ножиць”).
В сучасних умовах економічною наукою визнано, що вирішальна роль у формуванні цін належить попиту і пропозиції, корисності, якості товару та ряду інших детермінант ціни. Звідси робиться певний висновок: якщо ціна є грошовим вираженням вартості товару то тільки в тому разі, коли існує рівновага між попитом і пропозицією. Отже, якщо існує коливання цін, то ціна не співпадає з вартістю, бо її зміни викликані зміною не вартості, а іншими причинами. Через це, в сучасній теорії використовується універсальне визначення ціни.
Ціна – це грошова сума, що сплачується за конкретний товар.
Докорінна відмінність ринкового ціноутворення полягає в тому, що реальний процес формування цін відбувається не в сфері виробництва, не на підприємстві, а в сфері реалізації продукції, тобто на ринку, під впливом попиту і пропозиції, товаро-грошових відносин. Ціна товару і його корисність проходять перевірку ринком і в кінцевому підсумку формуються на ньому.
Функції цінивідображають її суть, призначення, роль в господарському житті, а також взаємозв’язок з іншими економічними категоріями і явищами.
Облікова функція ціни полягає в тому, що вона є засобом обліку і виміру витрат на виробництво товару. В кінцевому підсумку ціна відображає не тільки величину загальних витрат виробництва і обігу товарів, а й величину прибутку.
Регулюючафункція ціни полягає в тому, що вона виступає засобом підтримання і регулювання рівноваги в ринковій економіці, насамперед, між попитом і пропозицією, виробництвом і споживанням.
Посередницькафункція ціни виражається в тому, що через ціни здійснюється зв’язок між виробником і споживачем, продавцем і покупцем.
Стимулюючафункція ціни виражається у впливі на виробників збільшувати або зменшувати виробництво тих чи інших товарів, стимулює їх знижувати витрати (ефективно використовувати ресурси); підвищувати якість продукції; змінювати структуру виробництва; запроваджувати у виробництво досягнення НТР тощо.
Розподільчафункція ціни здійснюється тому, що за допомогою ціни відбувається насамперед розподіл товарів і послуг (суспільного продукту) між людьми з одного боку, а з другого - розподіл і перерозподіл доходів від одних до інших. Останнє проявляється через акцизи на окремі групи товарів, податок на додану вартість, контроль і регулювання державою монополій тощо.
Види (класифікація) ціну ринковій економіці. Залежно від економічних ознак всі ціни класифікують по видах і різновидностях. Найважливішими ознаками класифікації цін є їх поділ:
1) залежно від їх застосування у сфері товарного обігу. За цією ознакою ціни поділяють на такі види:
гуртові (оптові) ціни на продукцію промисловості;
ціни на продукцію будівництва;
тарифи вантажного і пасажирського транспорту;
роздрібні ціни;
тарифи на платні послуги населенню;
ціни обслуговуючі зовнішньо-торгівельний обіг.
2) залежно від розмірів купівлі-продажу товарів є ціни: гуртові (біржові), внутрішньофірмові трансфертні, роздрібні.
3) за способом формування (впливом конкуренції) ціни поділяються на ціни ринку досконалої конкуренції, монопольні та регульовані.
4) згідно з територією дії розрізняють поясні, національні, світові ціни.
5) є також – вихідні (базисні, пропозиції), прейскурантні, пільгові, попиту, пропозиції тощо.