2. Ринкова пропозиція та її детермінанти. Закон пропозиції крива пропозиції. Взаємодія попиту і пропозиції та ринкова рівновага.

Попиту протистоїть пропозиція. Чи може хтось дати визначення пропозиції?

Пропозиція – це обсяг товарів і послуг, який виробники готові поставити на ринок за різних цін за певний період часу.

Пропозиція, так само як і попит, може бути індивідуальною пропозицією (кількістю товарів, яку готовий запропонувати на ринок окремий виробник, або постачальник) та ринковою пропозицією, яка являє собою кількість товарів, що готові запропонувати на ринок всі виробники.

При аналізі пропозиції ціна є головною детермінантою пропозиції будь-якого продукту. На відміну від попиту, між ціною на товар та величиною його пропозиції існує пряма залежність, що пояснюється здоровим глуздом. Чим більшою є ціна на товар, тим більшу кількість товару готові запропонувати існуючі постачальники, оскільки зростає прибутковість даного товару.

Сталий причинно-наслідковий зв’язок між ціною та величиною товарів (послуг), який товаровиробники здатні поставити на ринок, виражається законом пропозиції.

Зміст закону пропозиції полягає в тому, що чим вища ціна (за інших незмінних умов), тим більше товару товаровиробники готові запропонувати на ринок упродовж певного проміжку часу, і навпаки, чим нижча ціна, тим менше товарів товаровиробники будуть поставляти на ринок. Із визначення випливає прямий зв’язок між ціною і пропозицією товару. У табличному зображенні ця залежність буде мати такий вигляд табл. 2.

Таблична інформація у графічному зображенні набуває вигляду кривої пропозиції, яка позначається англійською літерою S (Supplу) (рис.3).

Рис. 3. Крива пропозиції йогурту індивідуальним виробником

Рух точки по кривій пропозиції (S) відображає зміну величини (обсягу) пропозиції залежно від зміни ціни: збільшення при підвищенні ціни за одиницю товару і зменшення при знижені ціни.

Побудова кривої пропозиції зв’язана з припущенням "за інших рівних (незмінних) умов", тобто з припущенням, що нецінові детермінанти пропозиції є заданими величинами і не піддаються змінам. Але, якщо одна чи декілька із нецінових детермінант пропозиції в дійсності будуть змінюватись, то положення кривої також буде змінюватися, відображаючи зміни у самій пропозиції.

До основних нецінових детермінант пропозиції відносяться наступні:

1) ціни на ресурси (зростання цін на ресурси (за інших незмінних умов) призводить до збільшення витрат виробництва, зростання собівартості продукції, що змушує підприємця скорочувати пропозицію свого товару);

2) технології виробництва (застосування нових технологій, наприклад у виробництві йогуртів дає змогу скоротити період визрівання продукту, продовжити термін його зберігання, зменшити собівартість одиниці продукції. Це сприяє розширенню прпозиції йогуртів на ринку);

3) ціни на споріднені товари (якщо, наприклад, ціна на маргарин зростає, а на йогурти залишається незмінною, то підприємець, що виробляє йогурти, шукатиме альтернативний спосіб застосування своїх ресурсів і, вірогідно спрямує їх на виробництво маргарину, зменшивши тим самим виробництво йогуртів);

4) очікування зміни цін (очікування зростання цін можуть призвести до скорочення поточної пропозиції, і навпаки);

5) податки, дотації (підприємці розглядають податки як витрати виробництва, тому підвищення податків збільшує витрати виробництва і скорочує пропозицію, і навпаки. А дотації рахуються як «податки навпаки». Коли держава дотує виробництво будь-якого товару, вона фактично знижує витрати виробництва і збільшує його пропозицію);

6) кількість продавців (наприклад, при даному обсягу виробництва кожної фірми чим більше кількість постачальників, тим більша буде ринкова пропозиція).

На зміну пропозиції впливає і ряд інших нецінових детермінант: зміни погоди, кліматичних умов (особливо для сільськогосподарського виробництва), стихійні лиха, промислова криза тощо.

Графічно зміна нецінових детермінантів виражається зміщенням всієї кривої пропозиції (рис.4).

Рис.4. Зрушення кривої пропозиції внаслідок впливу на пропозицію нецінових факторів

Таким чином, зміни однієї чи кількох нецінових детермінант пропозиції викликають відповідну зміну пропозиції (отже і зрушення кривої пропозиції: праворуч і вниз при її збільшенні; ліворуч і вверх при її скорочені).

В аналізі пропозиції також прийнято розрізняти поняття "зміна величини (обсягу) пропозиції" (рух з точки А в точку В, або навпаки, по кривій внаслідок зміни ціни) і "зміна пропозиції" (зрушення самої кривої вниз до S3 або вгору до S2 під дією нецінових факторів) див. рис.4.

Взаємодія попиту і пропозиції.

Виходячи на ринок, продавці і покупці в своїх діях спираються на власний досвід та інформацію, яку їм надає ринок насамперед через ціни. Але на ринку нерідко виявляється, що споживачі помилилися в своїх очікуваннях, оскільки постачальники запропонували менше товарів, ніж покупці готові були купити їх за певною ціною. Можлива і інша ситуація, коли виробники пропонують більший обсяг товарів, ніж споживачі готові купити за встановлену продавцями ціну.

Ситуація на ринку, коли підприємці пропонують за певною ціною стільки товарів, скільки споживачі готові купити, називають ринковою рівновагою. Іншими словами, ринкова рівновага має місце тоді, коли попит і пропозиція за певної ціни є урівноваженими (рис.5).

Рис.5. Ринкова рівновага попиту і пропозиції.

На графіку рівновага зображена точкою Е, де перетинаються криві попиту (D) і пропозиції (S). Цій точці рівноваги відповідає рівноважна ціна (ціна рівноваги) Р₀ та рівноважний обсяг попиту і пропозиції Q₀.

Ціна рівноваги (Р₀) – це така ціна, за якої попит і пропозиція урівноважуються (продавці пропонують стільки товарів, скільки покупці готові їх купити). Якщо ціна підніметься вище рівноважного рівня, тобто зміститься вгору до точки (Р₁), то на ринку відбудуться такі зміни: величина попиту зменшиться, змістившись ліворуч з (Q₀) до (QD₁), а пропозиція зросте від (Q₀) до (QS₁). Утвориться надлишок запропонованих товарів.

Якщо ж ціна опуститься нижче рівноважного рівня до Р2, то попит зросте від (Q₀) до (QD₂), а пропозиція зменшиться з (Q₀) до (QS₂) виникає дефіцит товарів на ринку.

Для відновлення рівноваги в першому випадку, на ринку буде відбуватися наступне. Затоварення змушуватиме продавців знижувати ціни, а за цих умов величина попиту зростатиме, а пропозиція буде зменшуватись до відновлення рівноваги між ними і встановлення ціни рівноваги (Р₀). У другому випадку, при товарному дефіциті, конкуренція між споживачами зумовить зростання ціни з (Р₂) до (Р₀), що призведе до скорочення величини попиту і збільшення величини пропозиції. Це буде відбуватись до того часу, поки не відновиться рівновага між величиною попиту і пропозиції (Q₀) при рівноважній ціні (Р₀).

Стан рівноваги між попитом і пропозицією швидше теоретична абстракція. У реальному житті така економічна ситуація виникає лише подекуди і дуже швидко порушується. Однак розуміння механізму встановлення і порушення рівноваги між попитом і пропозицією має надзвичайно важливе значення для розуміння закономірностей функціонування саморегульованої ринкової економіки.