- •Міністерство освіти і науки України
- •Isbn 966–7619–42–7 © Панаіт т. І., Пуга г. Д., Різак в. М., 2007 Зміст
- •Розділ 1 метрологія і біометрія
- •Основи метрології та біометрії
- •Особливості методів оцінки медичної інформації
- •Оцінка достовірності показників в медицині. Елементи теорії похибок
- •Методи оцінки медичної інформації
- •1.1. Лабораторна робота № 1 Використання в медико-біологічних дослідженнях розподілу Гаусса
- •Теоретичні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •1.2. Лабораторна робота № 2 Кореляційний аналіз зв’язків між випадковими змінними величинами в медицині
- •Теоретичні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Розділ 2 основи біомеханіки і молекулярних явищ
- •2.1. Лабораторна робота № 1 Вимірювання параметрів періодичних процесів
- •Теоретичні відомості
- •Опис установки
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •2.2. Лабораторна робота № 2 Заняття спектральної характеристики слуху-аудіограми—на порозі чутності
- •Теоретичні відомості
- •Опис установки
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •2.3. Лабораторна робота № 3 Визначення коефіцієнта в’язкості рідини за допомогою капілярного віскозиметра
- •Теоретичні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •2.4. Лабораторна робота № 4 Визначення коефіцієнта поверхневого натягу рідини методом відриву краплини
- •Теоретичні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •2.5. Лабораторна робота №5 Визначення параметрів оточуючого середовища
- •Теоретичні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •2.6. Лабораторна робота №6 Визначення тиску крові людини
- •Теоретичні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Розділ 3 електродинаміка та електронна медична апаратура
- •Правила техніки безпеки при виконанні робіт даного розділу
- •3.1. Лабораторна робота № 1 Дослідження роботи випрямляча змінного струму
- •Теоретичні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •3.2. Лабораторна робота № 2 Вивчення роботи транзисторного підсилювача
- •Теоретичні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •3.3. Лабораторна робота №3 Вивчення роботи електронного осцилографа
- •Теоретичні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •3.4. Лабораторна робота № 4 Вивчення роботи електрокардіографа
- •Теоретичні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •3.5. Лабораторна робота №5 Дослідження апарата для увч-терапії
- •Теоретичні відомості
- •Опис установки
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •3.6. Лабораторна робота №6 Вивчення роботи реографа
- •Теоретичні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •Послідовність виконання роботи
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Розділ 4 квантовооптичні явища
- •4.1. Лабораторна робота № 1 Вивчення фізичних основ мікроскопії
- •Теоретичні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •4.2. Лабораторна робота № 2 Вивчення фізичних основ рефрактометрії
- •Теоретичні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •4.3. Лабораторна робота № 3 Вивчення основ спектрометричних вимірювань
- •Теоретичні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •4.4. Лабораторна робота № 4 Визначення концентрації цукру у розчині поляризаційним методом
- •Теоретичні відомості
- •Опис поляриметра су-4
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •4.5. Лабораторна робота № 5 Вивчення фізичних основ дифрактометрії
- •Теоретичні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •4.6. Лабораторна робота № 6 Визначення концентрації розчину за допомогою фотоелектроколориметра
- •Теоретичні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Додатки
- •6. Трансмембранний градієнт для натрію у хворих гіпертонічною хворобою
- •7. Трансмембранний градієнт для калію у хворих гіпертонічною хворобою
- •8. Вміст калію (в м-екв/л) в плазмі крові хворих гіпертонічною хворобою
- •9. Молярний коефіцієнт к/Na в сечі хворих гіпертонічною хворобою
- •10. Молярний коефіцієнт Na/к в слині хворих гіпертонічною хворобою
- •11. Залишковий азот в крові (мг %) хворих гіпертонічною хворобою
- •12. Хлориди (в м-екв/л) в добовій сечі хворих гіпертонічною хворобою
- •13. Хлориди (в м-екв/л) в сиворотці крові хворих гіпертонічною хворобою
- •15. Вміст Cu
- •16. Вміст азоту
- •17. Вміст кальцію
- •18. Вміст фосфору
- •19. Вміст калію
- •20. Вміст амонію
- •21. Вміст Na2o
- •22. Вміст к2о
- •23. Вміст р2о5
- •24. Вміст кобальту
- •25. Вміст нікелю
- •26. Вміст свинцю
- •27. Вміст хрому
- •28. Вміст молібдену
- •Додаток 1.2.1
- •Основні фізичні константи
Послідовність виконання роботи
1. На плече накласти манжетку таким чином, щоб її середня частина знаходилась проти внутрішньої частини плеча, там, де проходить плечова артерія. Манжетка обвивається подібно бинту навколо плеча, а її кінець (шлейф) підкладається під останній її оберт. Накладати манжетку не туго: під неї вільно повинен проходити кінчик вказівного пальця; руки не повинні синіти, пульс на променевій артерії не повинен зникати.
2. Пальцем руки прощупати місце пульсації артерії в області ліктьової ямки з її внутрішньої сторони і до цього місця прикласти стетофонендоскоп.
3. Частими, але не сильними стискуваннями гумового балона накачати повітря в манжетку до того часу, поки через фонендоскоп перестануть прослуховуватися звукові явища. Можна також орієнтуватися на зникнення пульсу на променевій артерії.
4. За допомогою вентиля поступово випускати повітря з манжетки і манометра. Тиск в системі починає падати. Помітити поділку, на якій встановлюється стрілка тонометра при появі першого тону, що відповідає максимальному (систолічному) тиску, і в момент різкого послаблення звукових явищ, послаблення тонів, що відповідає мінімальному (діастолічному) тиску.
5. Вимірювання кров'яного тиску провести три рази з проміжком 4–5 хв. між вимірюваннями, щоб дати час на встановлення нормального кровообігу в руці. Результати вимірювань записати у таблицю 2.6.1.
6. Знайти абсолютні і відносні похибки вимірювання максимального і мінімального тисків.
7. Визначити пульсовий тиск, віднімаючи від середнього значення максимального тиску середній мінімальний.
8. Барометром виміряти абсолютний тиск Н.
9. Обчислити повний максимальний і мінімальний тиски, виміряні сфігмоманометром і барометром, за формулами:
Рmах повн. = mах + Н; Pmin повн. = min + Н.
10. Записати висновки.
Таблиця 2.6.1
-
№
Рmах
мм рт. ст.
Pmin
мм рт. ст.
∆Pmax
мм рт. ст.
∆Pmin
мм рт. ст.
Pmax
%
Pmin %
1
2
3
ср
Контрольні запитання
1. Методи вимірювання тиску крові.
2. Що розуміють під пульсовим тиском?
3. Особливості протікання крові по судинах різного перерізу.
4. Проаналізувати графіки рис. 2.6.1.
5. Від яких параметрів залежить об’ємна швидкість кровотоку?
Розділ 3 електродинаміка та електронна медична апаратура
Електромагнітні явища використовують в медицині і біології в трьох основних напрямках:
1) розуміння електричних процесів, які відбуваються в організмі, а також знання електричних і магнітних властивостей біосердовищ. Наприклад, фізичні основи електрокардіографії, електропровідність біологічних тканин та рідин, фізичні основи реографії і т. д.;
2) пов’язаний із розумінням механізму дії електромагнітних полів на організм. Ця дія може бути лікувальною, може виникати на виробництві, як кліматичний фактор;
3) приладовий, апаратний. Електродинаміка є теоретичною основою електроніки і, зокрема, медичної електроніки. Дуже часто неелектричні параметри біосистем перетворюють в електричні сигнали, зручні для передачі, реєстрації і вимірювання.
Можна виділити два основних класи електронної медичної апаратури: діагностичнаіфізіотерапевтична.
Діагностична призначається для:
— реєстрації біопотенціалів (прилади — електрокардіограф, електроенцефалограф і т. д.);
— реєстрації неелектричних величин (фонокардіограма, сфігмограма, балістокардіограма, тощо);
— передачі медичної інформації на відстані (ендо- і телеметрична апаратура);
— отримання рентгеноконтрастних зображень;
— ультразвукового сканування органів і тканин;
— радіоізотопного дослідження функцій органів і систем.
Фізіотерапевтична електроннамедична апаратура використовується для терапевтичної дії на органи і тканини різними фізичними факторами. Є такі її основні типи:
— апаратура, в якій використовується дія постійного фізичного поля (апарати для гальванізації, електрофорезу, франклінізації);
— низькочастотна електронна медапаратура (апарати для електростимуляції, електроімпульсації — частота до 20 кГц);
— високочастотна електронна медапаратура (частота 70 кГц — 30 МГц; апаратура для дарсонвалізації, діатермії, індуктотермії);
— ультрависокочастотна (частота 30-300 МГц; апарати для УВЧ-терапії);
— надвисокочастотна і крайньовисокочастотна (частота понад 300 МГц, НВЧ-апарати, апарати КВЧ-терапії).
У фізіотерапії також використовують апарати для отримання рентгенівського і -випромінювання, потоків елементарних частинок, ультразвукового і лазерного випромінювання — їх застосовують для дії на патологічні ділянки органів і тканин.
Електронна техніка широко використовується також в експериментальній медицині і наукових дослідженнях, в організації охорони здоров’я і профілактичній медицині, у навчальному процесі.