- •Державна служба автомобільних доріг україни
- •1 Загальні положення
- •2 Класифікація і основні вимоги до асфальтобетонних сумішей та асфальтобетонів
- •2.1 Класифікація асфальтобетонних сумішей та асфальтобетонів
- •2.2 Основні вимоги до асфальтобетонних сумішей та асфальтобетонів
- •3. Основні вимоги до складових асфальтобетонних сумішей
- •4. Особливості технології приготування асфальтобетонних сумішей
- •4.1 Розташування асфальтобетонних заводів та організація виробництва
- •4.2 Технологічне обладнання асфальтобетонних заводів
- •4.3 Особливості підготовки бітумів
- •4.4 Приготування гарячих асфальтобетонних сумішей
- •4.5 Особливості приготування холодних асфальтобетонних сумішей
- •4.6 Особливості приготування асфальтобетонних сумішей на основі бітумів, модифікованих полімерами, поверхнево-активними та іншими добавками
- •4.7 Особливості приготування щебенево-мастикових асфальтобетонних сумішей
- •4.8 Особливості приготування литих асфальтобетонних сумішей
- •4.9 Контроль якості робіт з приготування асфальтобетонних сумішей
- •5. Вибір асфальтобетонних сумішей для будівництва покриттів в різних умовах експлуатації
- •6. Підготовчі роботи при будівництві асфальтобетонних покриттів
- •7. Організація безпеки виконання робіт
- •7.1 Загальні положення
- •7.2 Заходи щодо забезпечення безпеки руху
- •7.3 Обладнання місць виконання робіт
- •7.4 Заходи щодо безпеки персоналу
- •7.5 Контроль безпеки при виконанні робіт
- •8. Будівництво покриттів автомобільних доріг із застосуванням асфальтобетонних сумішей
- •8.1 Загальні положення
- •8.2 Технологія укладання асфальтобетонної суміші у покриття
- •8.3 Ущільнення асфальтобетонних сумішей
- •8.4 Особливості будівництва покриттів із асфальтобетонних сумішей на основі бітумів, модифікованих полімерами
- •8.5 Особливості будівництва покриттів із щебенево-мастикових асфальтобетонних сумішей
- •8.6 Особливості будівництва покриттів із литих асфальтобетонних сумішей
- •8.7 Особливості будівництва покриттів із холодних асфальтобетонних сумішей
- •9. Особливості будівництва асфальтобетонних покриттів у специфічних умовах
- •9.1 Особливості будівництва асфальтобетонних покриттів на мостах та шляхопроводах
- •9.2 Особливості будівництва асфальтобетонних покриттів на аеродромах
- •9.3 Особливості будівництва асфальтобетонних покриттів у міських умовах
- •9.4 Особливості будівництва асфальтобетонних покриттів при низьких температурах
- •10. Контроль якості та правила приймання робіт
- •10.1 Контроль якості робіт з будівництва асфальтобетонних покриттів
- •10.2 Правила приймання робіт
- •Додаток а (обов’язковий)
- •Додаток б (обов’язковий)
- •Додаток в (довідковий)
2.2 Основні вимоги до асфальтобетонних сумішей та асфальтобетонів
2.2.1 Традиційні асфальтобетонні суміші та асфальтобетони
Вимоги до фізико-механічних властивостей асфальтобетону висуваються відповідно до класу суміші, виду, групи, типу, марки асфальтобетону, дорожньо-кліматичного району його використання і місця у дорожньому одязі.
Районування території України за умовами роботи асфальтобетонних покриттів наведено у таблиці А-1 і на рисунку А-1 додатку А.
За гранулометричним складом асфальтобетонні суміші та асфальтобетони повинні відповідати вимогам таблиці 2.4 – 2.5. За показниками фізико-механічних властивостей асфальтобетони повинні відповідати вимогам, що наведені у таблиці 2.6 – 2.11.
2.2.2 Щебенево-мастикові асфальтобетонні суміші та щебенево-мастикові асфальтобетони
Зерновий склад мінеральної частини ЩМАС та ЩМА повинен відповідати вимогам, наведеним у таблиці 2.12.
За показниками фізико-механічних властивостей ЩМА повинен відповідати вимогам таблиці 2.13 з урахуванням кліматичних умов роботи асфальтобетонних покриттів, які наведені в додатку А.
показник стікання в’яжучого із поверхні мінеральних матеріалів у ЩМАС не повинен перевищувати 0,20 % за масою. При підборі в лабораторних умовах складу ЩМАС рекомендується, щоб показник стікання в’яжучого знаходився в межах від 0,08 % до 0,16 %. показник однорідності ЩМАС, який визначається згідно з ДСТУ Б В.2.7-89 за коефіцієнтом варіації границі міцності при стисканні за температури 50 °С, не повинен перевищувати 0,18.
2.2.3 Асфальтобетонні суміші та асфальтобетони на основі бітумів, модифікованих полімерами
За зерновим складом мінеральна частина АБСБМП та АББМП повинна відповідати вимогам, наведеним у таблиці 2.14 та 2.15. За показниками фізико-механічних властивостей АББМП із гарячих АБСБМП повинні відповідати вимогам таблиці 2.16 з урахуванням кліматичних умов роботи асфальтобетонних покриттів, що наведені в додатку А. АББМП із холодних АБСБМП за показниками фізико-механічних властивостей повинні відповідати вимогам таблиці 2.17.
Пористість мінеральної частини (кістяка) асфальтобетонів із гарячих АБСБМП повинна бути, %, не більше: для типу А і Б -19 та В і Г – 22. Пористість мінеральної частини (кістяка) асфальтобетонів із холодних АБСБМП повинна бути, %, не більше: для типу Бх -18, Вх - 20 і Гх – 21.
Залишкова пористість асфальтобетонів із гарячих АБСБМП повинна бути понад 2 % до 5 % включно. Залишкова пористість асфальтобетонів із холодних АБСБМП повинна бути понад 6 % до 10 % включно.
АБСБМП за показником зчеплення в’яжучого з мінеральною частиною повинна відповідати вимогам ДСТУ Б В.2.7-89. АБСБМП повинні бути однорідними. Показник однорідності АБСБМП повинен бути не більше 0,18.
Таблиця 2.4 - Зернові склади мінеральної частини гарячих сумішей для щільних, пористих і високопористих асфальтобетонів, що використовуються у верхніх, нижніх та підстилаючих шарах покриттів (витяг із ДСТУ Б В.2.7-119)
Асфальтобетон: Вид, група, тип, місце використан-ня, позначення |
Вміст за масою, в % мінеральних зерен, менших даного розміру, мм |
Орієнтовний вміст бітуму, % за масою | ||||||||||||||||||||||||||||||||
40 |
25 |
20 |
15 |
10 |
5 |
2,5 |
1,25 |
0,63 |
0,315 |
0,14 |
0,071 |
| ||||||||||||||||||||||
Верхні шари покриттів |
Щільний, тип А - АБ.Щ.А |
Непереривчастий зерновий склад | ||||||||||||||||||||||||||||||||
|
100 |
100-95 |
92-83 |
81-67 |
55-45 |
42-27 |
33-18 |
26-12 |
20-9 |
14-6 |
11-5 |
5,0-6,0 | ||||||||||||||||||||||
|
|
100 |
100-95 |
78-67 |
55-45 |
41-28 |
34-20 |
27-12 |
20-9 |
14-6 |
11-5 |
5,0-6,0 | ||||||||||||||||||||||
|
|
|
100 |
100-90 |
55-45 |
43-29 |
35-21 |
27-13 |
20-9 |
15-7 |
12-6 |
5,0-6,5 | ||||||||||||||||||||||
Щільний, тип Б – АБ.Щ.Б |
|
100 |
100-95 |
93-72 |
82-69 |
65-55 |
53-41 |
42-31 |
33-23 |
25-16 |
18-11 |
14-8 |
5,5-7,0 | |||||||||||||||||||||
|
|
100 |
100-95 |
85-75 |
65-55 |
53-42 |
43-32 |
33-23 |
25-16 |
18-11 |
14-8 |
5,5-7,0 | ||||||||||||||||||||||
|
|
|
100 |
100-90 |
65-55 |
53-43 |
43-33 |
33-23 |
25-16 |
18-11 |
14-8 |
5,5-7,0 | ||||||||||||||||||||||
Щільний, тип В – АБ.Щ.В |
|
100 |
100-95 |
100-88 |
90-80 |
75-65 |
64-51 |
52-37 |
40-25 |
27-16 |
20-11 |
16-9 |
6,0-7,5 | |||||||||||||||||||||
|
|
100 |
100-95 |
90-82 |
75-65 |
64-51 |
52-37 |
40-25 |
29-16 |
20-11 |
16-9 |
6,0-7,5 | ||||||||||||||||||||||
|
|
|
100 |
100-90 |
75-65 |
64-51 |
52-37 |
40-25 |
29-16 |
20-11 |
16-9 |
6,0-7,5 | ||||||||||||||||||||||
Щільний тип Г – АБ.Щ.Г |
|
|
|
|
100 |
100-95 |
83-68 |
67-45 |
50-28 |
35-18 |
24-11 |
16-8 |
7,0-9,0 | |||||||||||||||||||||
Щільний тип Д – АБ.Щ.Д |
|
|
|
|
100 |
100-95 |
93-74 |
86-53 |
75-37 |
55-27 |
33-17 |
16-10 |
7,0-9,0 | |||||||||||||||||||||
Щільний тип А – АБ.Щ.А.ПР |
Переривчастий зерновий склад | |||||||||||||||||||||||||||||||||
|
100 |
100-95 |
88-80 |
73-65 |
55-45 |
55-35 |
55-25 |
55-20 |
29-12 |
17-8 |
11-5 |
5,0-6,0 | ||||||||||||||||||||||
Нижні і підстилаючі шари |
Щільний, тип А - АБ.НШ.Щ.А |
Непереривчастий зерновий склад | ||||||||||||||||||||||||||||||||
100-95 |
- |
80-65 |
70-55 |
62-45 |
50-35 |
38-24 |
28-17 |
20-12 |
15-9 |
11-6 |
10-4 |
4,5-6,0 | ||||||||||||||||||||||
Щільний,тип Б – АБ.НШ.Щ.Б |
100-95 |
- |
86-78 |
80-70 |
74-62 |
65-50 |
52-38 |
39-28 |
29-20 |
22-14 |
16-9 |
12-6 |
5,0-6,5 | |||||||||||||||||||||
Щільний,тип А – АБ.НШ.Щ.А.ПР |
Переривчастий зерновий склад | |||||||||||||||||||||||||||||||||
100-95 |
- |
80-65 |
70-55 |
62-45 |
50-35 |
50-28 |
50-22 |
50-18 |
28-14 |
15-8 |
10-4 |
4,5-6,5 | ||||||||||||||||||||||
Щільний,тип Б – АБ.НШ.Щ.Б.ПР |
100-95 |
- |
86-78 |
80-70 |
74-62 |
65-50 |
65-40 |
65-34 |
65-27 |
40-20 |
23-14 |
12-6 |
4,5-6,5 | |||||||||||||||||||||
Крупно- і дрібнозернис-тий, пористий і високопорис-тий, АБ.НШ. Кр.(Др.).(ВП.) |
Непереривчастий зерновий склад | |||||||||||||||||||||||||||||||||
100-95 |
- |
100-70 |
100-57 |
76-45 |
65-77 |
50-18 |
38-10 |
28-7 |
22-4 |
15-3 |
8-2 |
4,0-6,0 | ||||||||||||||||||||||
Піщаний, високопорис-тий, Б.НШ.ПЩ.ВП |
|
|
|
|
100 |
100-95 |
100-68 |
100-45 |
88-28 |
73-18 |
45-10 |
10-4 |
4,0-6,0 | |||||||||||||||||||||
Переривчастий зерновий склад | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Крупно- і дрібнозернис-тий пористий і високопорис-тий, Б.НШ.Кр (Др.) ПР. (ВП) ПР |
100-95 |
- |
100-65 |
100-54 |
88-42 |
65-30 |
65-25 |
65-18 |
65-12 |
40-8 |
22-5 |
8-2 |
4,0-6,0 | |||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Таблиця 2.5 – Зернові склади холодних асфальтобетонних сумішей, що використовуються у верхніх шарах покриттів
(витяг із ДСТУ Б В.2.7-119)
Назва і тип суміші |
Вміст за масою, % мінеральних зерен, менших даного розміру, мм
|
Орієнтовний вміст бітуму, % за масою | ||||||||||||
|
40 |
25 |
20 |
15 |
10 |
5 |
2,5 |
1,25 |
0,63 |
0,315 |
0,14 |
0,071 |
| |
Холодні дрібнозернисті Тип Бх
|
|
100
100 |
100-95
100-95 |
100-85
100-88 |
100-70
100-80 |
65-50
80-65 |
50-33
60-50 |
39-21
49-39 |
29-14
38-29 |
22-10
31-22 |
16-9
22-16 |
12-8
17-12 |
3,5-5,5
4,0-6,0 | |
Тип Вх | ||||||||||||||
Холодні піщані типів Гх і Дх |
|
|
|
|
100 |
100-95 |
82-66 |
69-46 |
54-26 |
43-18 |
30-14 |
20-12 |
4,5-6,5 |
Таблиця 2.6 – Вимоги до фізико-механічних властивостей асфальтобетонів для районів А-4, А-5, А-3 (Полтавська обл., східна частина Черкаської та північна частина Харківської обл.), А-6 (східна частина Дніпропетровської обл.) (витяг із ДСТУ Б В.2.7-119)
Назва показників |
Норма для асфальтобетонів марок | |
|
I |
II |
1. Пористість мінерального кістяка, % за об'ємом, для асфальтобетонів із сумішей типів: А і Б В і Г Д |
15-19 18-22 |
15-19 18-22 18-22 |
2. Залишкова пористість, % за об'ємом |
2-5 |
2-5 |
3. Водонасичення, % за об'ємом, для асфальтобетонів із сумішей типу: А Б і Г В і Д |
1,5-4,0 1,5-3,5 1,5-3,0 |
1,5-4,0 1,5-3,5 1,5-3,0 |
4. Набрякання, % за об'ємом, для асфальтобетонів із сумішей всіх типів, не більше |
0,5 |
1,0 |
5. Границя міцності при стиску, МПа, за температури: 00С для асфальтобетонів із сумішей всіх типів, не більше 200С для асфальтобетонів із сумішей всіх типів, не менше 500С для асфальтобетонів із сумішей типів: А не менше Б і В не менше Г не менше Д не менше |
12,0/10,0
2,5/2,2
1,1/1,0 1,2/1,0 1,4/1,3 |
13,0/11,0
2,3/1,9
1,0/0,9 1,1/1,0 1,2/1,1 1,2/1,1 |
6. Коефіцієнт водостійкості, не менше |
0,90/0,85 |
0,85/0,80 |
7. Коефіцієнт довготривалої водостійкості, не менше
|
0,85/0,80
|
0,75/0,70 |
Примітка. Значення показників у чисельнику відносяться до асфальтобетонів, виготовлених на бітумах з глибиною занурення голки від 40 до 90 (0,1) мм, у знаменнику – від 90 до 200 (0,1) мм. |
Таблиця 2. 7 – Вимоги до фізико-механічних властивостей асфальтобетонів для районів А-1, А-2 (за винятком Гірських Карпат), А-3 (Чернігівська, Сумська обл. і північно-східна частина Київської обл.), А-6 (південна частина Харківської обл., північна частина Запорізької обл.) (витяг із ДСТУ Б В.2.7-119)
Назва показників |
Норма для асфальтобетонів марок | |
|
I |
II |
1. Пористість мінерального кістяка, % за об'ємом, для асфальтобетонів із сумішей типів: А і Б В і Г Д |
15-18 17-20
|
15-18 17-20 17-20 |
2. Залишкова пористість, % за об'ємом |
2-4 |
2-4 |
3. Водонасичення, % за об'ємом, для асфальтобетонів із сумішей типу: А Б і Г В і Д |
1,5-3,5 1,0-3,0 1,0-2,5 |
1,5-3,0 1,0-2,5 1,0-2,0 |
4. Набрякання, % за об'ємом, для асфальтобетонів із сумішей всіх типів, не більше |
0,50 |
0,85 |
5. Границя міцності при стиску, МПа, за температури: 00С для асфальтобетонів із сумішей всіх типів, не більше 200С для асфальтобетонів із сумішей всіх типів, не менше 500С для асфальтобетонів із сумішей типів: А не менше Б і В не менше Г не менше Д не менше |
12,0/10,0
2,5/2,2
1,1/1,0 1,2/1,0 1,4/1,3 |
13,0/11,0
2,3/1,9
1,0/0,9 1,1/1,0 1,2/1,1 1,2/1,1 |
6. Коефіцієнт водостійкості, не менше |
0,90/0,85 |
0,85/0,80 |
7. Коефіцієнт довготривалої водостійкості, не менше |
0,85/0,80 |
0,80/0,75 |
Примітка. Значення показників у чисельнику відносяться до асфальтобетонів, виготовлених на бітумах з глибиною занурення голки від 40 до 90 (0,1) мм, у знаменнику – від 90 до 200 (0,1) мм |
Таблиця 2.8 - Вимоги до фізико-механічних властивостей асфальтобетонів для району А-7 (Кримська, Херсонська, південна частина Запорізької обл.) (витяг із ДСТУ Б В.2.7-119)
Назва показників |
Норма для асфальтобетонів марок | |
|
I |
II |
1. Пористість мінерального кістяка, % за об'ємом, для асфальтобетонів із сумішей типів: А і Б В і Г Д |
15-19 18-22
|
15-19 18-22 18-22 |
2. Залишкова пористість, % за об'ємом |
2-5 |
2-5 |
3. Водонасичення, % за об'ємом, для асфальтобетонів із сумішей типу: А Б і Г В і Д |
1,5-4,5 1,5-3,5 1,5-3,0 |
1,5-4,5 1,5-3,5 1,5-3,0 |
4. Набрякання, % за об'ємом, для асфальтобетонів із сумішей всіх типів, не більше |
0,50 |
1,0 |
5. Границя міцності при стиску, МПа, за температури: 00С для асфальтобетонів із сумішей всіх типів, не більше 200С для асфальтобетонів із сумішей всіх типів, не менше 500С для асфальтобетонів із сумішей типів: А не менше Б і В не менше Г не менше Д не менше |
12,0/10,0
2,6/2,4
1,2/ -- 1,3/1,2 1,6/1,3 - |
13,0/11,0
2,4/2,2
1,2/ - 1,2/1,1 1,5/1,2 1,3/1,1 |
6. Коефіцієнт водостійкості, не менше |
0,90/0,85 |
0,85/0,80 |
7. Коефіцієнт довготривалої водостійкості, не менше |
0,85/0,80 |
0,75/0,70 |
Примітка. Значення показників у чисельнику відносяться до асфальтобетонів, виготовлених на бітумах з глибиною занурення голки від 40 до 90 (0,1) мм, у знаменнику – від 90 до 200 (0,1) мм |
Таблиця 2.9 - Вимоги до фізико-механічних властивостей асфальтобетонів для районів А-2 (Гірські Карпати) і А-6 (Дніпропетровська, Донецька, Луганська обл.) (витяг із ДСТУ Б В.2.7-119)
Назва показників |
Норма для асфальтобетонів марок | |
|
I |
II |
1. Пористість мінерального кістяка, % за об'ємом, для асфальтобетонів із сумішей типів: А і Б В Г Д |
15-18 17-20 17-20 - |
15-18 17-20 17-20 17-20 |
2. Залишкова пористість, % за об'ємом |
2-4 |
2-4 |
3. Водонасичення, % за об'ємом, для асфальтобетонів із сумішей типу: А Б і Г В і Д |
1,5-3,5 1,0-3,0 1,0-2,5 |
1,5-3,0 1,0-2,5 1,0-2,0 |
4. Набрякання, % за об'ємом, для асфальтобетонів із сумішей всіх типів, не більше |
0,50 |
0,85 |
5. Границя міцності при стиску, МПа, за температури: 00С для асфальтобетонів із сумішей всіх типів, не більше 200С для асфальтобетонів із сумішей всіх типів, не менше 500С для асфальтобетонів із сумішей типів: А не менше Б і В не менше Г не менше Д не менше |
11,0/9,0
2,6/2,4
1,2/1,1 1,3/1,2 1,6/1,3 - |
12,0/10,0
2,4/2,2
1,2/1,1 1,2/1,1 1,5/1,2 1,3/1,1 |
6. Коефіцієнт водостійкості, не менше |
0,90/0,85 |
0,85/0,80 |
7. Коефіцієнт довготривалої водостійкості, не менше |
0,85/0,80 |
0,80/0,75 |
Примітка. Значення показників у чисельнику відносяться до асфальтобетонів, виготовлених на бітумах з глибиною занурення голки від 40 до 90 (0,1) мм, у знаменнику – від 90 до 200 (0,1) мм. |
Таблиця 2.10 - Фізико-механічні властивості асфальтобетонів із холодних сумішей (витяг із ДСТУ Б В.2.7-119)
Назва показників |
Норма для асфальтобетонів марок | |
|
I |
II |
1. Пористість мінерального кістяка, % за об'ємом, для асфальтобетонів із сумішей типів: Бх не більше Вх не більше Гх і Дх не більше |
18 20 21 |
18 20 21 |
2. Залишкова пористість, % за об'ємом, для асфальтобетонів із сумішей всіх типів |
6-10 |
6-10 |
3. Водонасичення до прогрівання, % за об'ємом, для асфальтобетонів із сумішей всіх типів |
5-9 |
5-9 |
4. Набрякання до прогрівання, % за об'ємом, для асфальтобетонів із сумішей всіх типів, не більше |
1,2 |
2,0 |
5. Границя міцності при стиску МПа, за температури 200С: до прогрівання для асфальтобетонів із сумішей типів: Бх, Вх, не менше Гх, не менше Дх, не менше після прогрівання для асфальтобетонів із сумішей типів:Бх, Вх, не менше Гх, не менше Дх, не менше |
1,5 1,7 -
1,8 2,0 - |
1,3 - 1,2
1,6 - 1,5 |
6. Коефіцієнт водостійкості до прогрівання, не менше |
0,75 |
0,60 |
7. Коефіцієнт водостійкості після прогрівання, не менше |
0,90 |
0,80 |
8. Коефіцієнт довготривалої водостійкості до прогрівання, не менше |
0,5 |
0,4 |
9. Коефіцієнт довготривалої водостійкості після прогрівання, не менше |
0,75 |
0,65 |
10. Злежуваність за числом ударів, не більше |
10 |
10 |
Таблиця 2.11 – Фізико-механічні властивості пористих і високопористих асфальтобетонів (витяг із ДСТУ Б В.2.7-119)
Назва показників |
Норма для асфальтобетонів марок | |
|
I |
II |
1. Пористість мінерального кістяка, % за об'ємом, для асфальтобетонів: пористих щебеневих і піщаних, не більше високопористих щебеневих, не більше високопористих піщаних, не більше |
23 24 28 |
23 24 28 |
2. Водонасичення, % за об'ємом, для асфальтобетонів: пористих, не більше високопористих, не більше
|
10 15 |
10 15 |
3. Границя міцності при стиску, МПа, за температури 200С: пористого, не менше високопористого, не менше
|
1,8 1,4 |
1,5 1,2 |
4. Коефіцієнт водостійкості, не менше
|
0,7
|
0,6
|
5.Коефіцієнт довготривалої водостійкості, не менше
|
0,6 |
0,5 |
Таблиця 2.12– Зерновий склад мінеральної частини ЩМАС та ЩМА (витяг із ДСТУ Б В.2.7-127
Вид ЩМАС та ЩМА |
Вміст мінеральних зерен, % за масою, менших даного розміру, мм | |||||||||
20 |
15 |
10 |
5 |
2,5 |
1,25 |
0,63 |
0,315 |
0,14 |
0,071 | |
ЩМА- 5 |
- |
- |
- |
100-90 |
43-32 |
29-18 |
24-15 |
22-14 |
18-12 |
16-11 |
ЩМА-10 |
- |
- |
100-90 |
40-30 |
29-19 |
26-16 |
22-13 |
20-11 |
17-11 |
15-10 |
ЩМА-15 |
- |
100-90 |
60-40 |
35-25 |
28-18 |
25-15 |
22-12 |
20-10 |
16-9 |
14-9 |
ЩМА-20 |
100-90 |
70-50 |
42-25 |
30-20 |
25-15 |
24-13 |
21-11 |
19-9 |
15-8 |
13-8 |
Примітка. при приймально-здавальних випробуваннях допускається визначати зерновий склад ЩМА за контрольними ситами відповідно до даних, що виділені жирним шрифтом. |
Таблиця 2.13 – фізико-механічні властивості ЩМА (витяг із ДСТУ Б В.2.7-127)
Назва показника |
Норми відповідно до районування | |||
А-1; А-2 |
А-4; А-5 |
А-3; А-6 |
А-7 | |
1 Пористість мінеральної частини (кістяка), % за об’ємом |
15-19 |
15-19 |
15-19 |
15-19 |
2 Залишкова пористість, % за об’ємом |
1,5-3,5 |
1,5-4,0 |
1,5-3,5 |
2,0-4,5 |
3 Водонасичення, % за об’ємом: лабораторних зразків вирубок і кернів покриття, не більше |
1,0-3,0 3,5 |
1,0-3,5 4,0 |
1,0-3,0 3,5 |
1,5-4,0 4,5 |
4 Границя міцності при стисканні, Мпа, за температури: 20 °С, не менше 50 °С, не менше |
2,1 0,60 |
2,2 0,65 |
2,1 0,60 |
2,4 0,70 |
5 Коефіцієнт внутрішнього тертя, не менше |
0,91 |
0,92 |
0,91 |
0,94 |
6 Зчеплення при зсуві за температури 50 °С, Мпа, не менше |
0,16 |
0,18 |
0,16 |
0,22 |
7 Границя міцності на розтягування при розколюванні за температури 0 °С, Мпа |
2,0-5,0 |
2,2-5,5 |
2,0-6,0 |
3,0-6,5 |
8 Водостійкість при тривалому водо-насиченні, не менше |
0,90 |
0,85 |
0,90 |
0,75 |
Примітка 1. Для граничних зон районування слід приймати показники району за таблицею 2.13 з підвищеними вимогами. Примітка 2. Для гірських умов Карпат показники слід приймати як для району А-2 з підвищеними вимогами якості. Примітка 3. Для гірських умов Криму показники слід приймати як для району А-7 з підвищеними вимогами якості. Примітка 4. При використанні бітумів, модифікованих полімерами, допускається знижувати норми зчеплення та границю міцності на розтягування при розколюванні на 18 %. Примітка 5. При використанні ЩМАС для покриттів аеродромів у місцях стоянки повітряних суден норми міцності при стиску та зчеплення при зсуві слід збільшити на 20 %. |
Таблиця 2.14 - Зернові склади мінеральної частини гарячих асфальтобетонних сумішей та асфальтобетонів на основі модифікованих полімерами бітумів (витяг із ВБН В.2.7-218-…:2008)
Асфальтобетон: тип, позначення |
Вміст за масою, в % мінеральних зерен, менших даного розміру, мм |
Орієнтовний вміст бітуму, % за масою | ||||||||||||||||||||||||||||||
25 |
20 |
15 |
10 |
5 |
2,5 |
1,25 |
0,63 |
0,315 |
0,14 |
0,071 |
| |||||||||||||||||||||
|
Тип А - АББМП.Др.А.НП |
Непереривчастий зерновий склад | ||||||||||||||||||||||||||||||
100 |
100-95 |
92-83 |
81-67 |
55-45 |
42-27 |
33-18 |
26-12 |
20-9 |
14-6 |
11-5 |
5,0-6,0 | |||||||||||||||||||||
|
100 |
100-95 |
78-67 |
55-45 |
41-28 |
34-20 |
27-12 |
20-9 |
14-6 |
11-5 |
5,0-6,0 | |||||||||||||||||||||
|
|
100 |
100-90 |
55-45 |
43-29 |
35-21 |
27-13 |
20-9 |
15-7 |
12-6 |
5,0-6,5 | |||||||||||||||||||||
|
Тип Б –АББМП.Др.Б.НП |
100 |
100-95 |
93-72 |
82-69 |
65-55 |
53-41 |
42-31 |
33-23 |
25-16 |
18-11 |
14-8 |
5,5-7,0 | |||||||||||||||||||
|
100 |
100-95 |
85-75 |
65-55 |
53-42 |
43-32 |
33-23 |
25-16 |
18-11 |
14-8 |
5,5-7,0 | |||||||||||||||||||||
|
|
100 |
100-90 |
65-55 |
53-43 |
43-33 |
33-23 |
25-16 |
18-11 |
14-8 |
5,5-7,0 | |||||||||||||||||||||
Тип В – АББМП.Др.В.НП |
100 |
100-95 |
100-88 |
90-80 |
75-65 |
64-51 |
52-37 |
40-25 |
27-16 |
20-11 |
16-9 |
6,0-7,5 | ||||||||||||||||||||
|
100 |
100-95 |
90-82 |
75-65 |
64-51 |
52-37 |
40-25 |
29-16 |
20-11 |
16-9 |
6,0-7,5 | |||||||||||||||||||||
|
|
100 |
100-90 |
75-65 |
64-51 |
52-37 |
40-25 |
29-16 |
20-11 |
16-9 |
6,0-7,5 | |||||||||||||||||||||
Тип Г – АББМП.Пщ.Г.НП |
|
|
|
100 |
100-95 |
83-68 |
67-45 |
50-28 |
35-18 |
24-11 |
16-8 |
7,0-9,0 | ||||||||||||||||||||
Тип А – АББМП.Др.А.ПР |
Переривчастий зерновий склад | |||||||||||||||||||||||||||||||
100 |
100-95 |
88-80 |
73-65 |
55-45 |
55-35 |
55-25 |
55-20 |
29-12 |
17-8 |
11-5 |
5,0-6,0 | |||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Таблиця 2.15 – Зернові склади мінеральної частини холодних асфальтобетонних сумішей та асфальтобетонів на основі модифікованих полімерами бітумів (витяг із ВБН В.2.7-218-…:2008)
Асфальтобетон: тип, позначення |
Вміст за масою, % мінеральних зерен, менших даного розміру, мм
|
Орієнтовний вміст бітуму, % за масою | |||||||||||
|
25 |
20 |
15 |
10 |
5 |
2,5 |
1,25 |
0,63 |
0,315 |
0,14 |
0,071 |
| |
Тип Бх -АББМП.Др.Бх. |
100 |
100-95 |
100-85 |
100-70 |
65-50 |
50-33 |
39-21 |
29-14 |
22-10 |
16-9 |
12-8 |
3,5-5,5
| |
Тип Вх -АББМП.Др.Вх. |
100 |
100-95 |
100-88 |
100-80 |
80-65 |
60-50 |
49-39 |
38-29 |
31-22 |
22-16 |
17-12 |
4,0-6,0 | |
| |||||||||||||
Тип Гх -АББМП.Пщ.Гх
|
|
|
|
100 |
100-95 |
82-66 |
69-46 |
54-26 |
43-18 |
30-14 |
20-12 |
4,5-6,5 |
Таблиця 2.16 – Вимоги до фізико-механічних властивостей АББМП із гарячих сумішей з урахуванням кліматичних умов роботи асфальтобетонних покриттів (витяг із ВБН В.2.7-218-…:2008)
Назва показника |
Норми відповідно до районування | |||
А-1; А-2 |
А-3; А-4 |
А-5; А-6 |
А-7 | |
1 Водонасичення, % за об’ємом: лабораторних зразків для АББМП типів: А Б,В і Г вирубок і кернів із покриття, не більше, для асфальтобетонів типів: А Б,В і Г |
1,5-4,5 1,5-4,0
5,5 5,0 |
1,5-4,5 1,5-4,0
5,5 5,0 |
2,0-5,0 2,0-4,5
6,0 5,5 |
2,0-5,0 2,0-4,5
6,0 5,5 |
2 Границя міцності при стисканні, Мпа, за температури 20 °С, не менше, |
3,0 |
3,3 |
3,7 |
4,0 |
3 Границя міцності при стисканні, Мпа, за температури 50 °С, не менше, для АББМП типу: А Б, В Г |
1,6 1,8 2,0 |
1,7 1,9 2,1 |
1,8 2,0 2,2 |
1,9 2,1 2,3 |
4 Границя міцності на розтягування при розколюванні за температури 0 °С і швидкості деформування 50 мм/хв, Мпа, не менше |
3,5 |
4,0 |
4,5 |
4,5 |
4 Коефіцієнт внутрішнього тертя, не менше |
Не нормується, визначається для накопичення даних | |||
5 Зчеплення при зсуві за температури 50 °С, Мпа, не менше |
Не нормується, визначається для накопичення даних | |||
7 Водостійкість при тривалому водонасиченні, не менше |
0,85 |
0,83 |
0,80 |
0,80 |
8 Морозостійкість |
Не нормується, визначається для накопичення даних | |||
9 Стійкість до утворення колії |
Не нормується, визначається для накопичення даних | |||
Примітка 1. Для гірських умов Карпат показники слід приймати як для району А-2 з підвищеними вимогами якості. Примітка 2. Для гірських умов Криму показники слід приймати як для району А-7 з підвищеними вимогами якості. Примітка 3. Показники водонасичення АББМП можуть уточнюватись в наведених межах у проектній документації для конкретних кліматичних умов роботи асфальтобетонних покриттів |
Таблиця 2.17 - Фізико-механічні властивості АББМП із холодних сумішей
(витяг із ВБН В.2.7-218-…:2008)
Назва показників |
Норма для асфальтобетонів типів | |
|
Гх |
Бх, Вх |
1 Водонасичення до прогрівання, % за об'ємом, для асфальтобетонів із сумішей всіх типів |
5-9 |
5-9 |
2 Границя міцності при стиску, МПа, за температури 200С: - до прогрівання, не менше - після прогрівання, не менше |
1,9 2,2 |
1,6 1,9 |
3 Коефіцієнт водостійкості до прогрівання, не менше |
0,65 |
0,60 |
4 Коефіцієнт водостійкості після прогрівання, не менше |
0,85 |
0,80 |
5 Коефіцієнт довготривалої водостійкості до прогрівання, не менше |
0,5 |
0,4 |
6 Коефіцієнт довготривалої водостійкості після прогрівання, не менше |
0,70 |
0,65 |
7 Злежуваність за числом ударів, не більше |
10 |
10 |