- •Глава 1. 16
- •Глава 2. Дизайнерська освіта за кордоном у другій
- •Глава 3. Провідні дизайнерські школи України 29
- •Глава 4. Витоки проектно-художньої культури
- •Глава 5. Новий професійний вид творчої діяльності 2
- •Глава 6. Дизайн на зламі II та III тисячоліть 87
- •1.2. Паростки синтезованої техніко-художньої освіти
- •Глава 2. Дизайнерська освіта за кордоном у другій половині XX століття.
- •2.1. Початок масової підготовки дипломованих дизайнерів
- •2.2. Досвід Ульмської школи
- •2.3. Світовий лідер дизайнерської освіти - Королівський коледж мистецтв
- •2.4. Особливості дизайн-освіти у Європі
- •2.5. Відмінності дизайн-освітніх систем сша, Японії, Австралії
- •2.6. Дизайнерська освіта у країнах Африки та Південно-Східної Азії
- •Глава 3. Провідні дизайнерські школи україни
- •3.1. Перші художньо-промислові школи
- •3.2. Харківська державна академія дизайну і мистецтв
- •3.2.Львівська академія мистецтв
- •3.4. Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
- •3,5. Київський інститут декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. М. Бойчука
- •3.6. Дизайнерська спеціальність у технічних та інших нехудожніх навчальнихьзакладах
- •Частина 2. Дизайнерська професія: від витоків до сучасного тлумачення
- •Глава 4. Витоки проектно-художньої культури
- •4.1. Передісторія дизайн-практики
- •4.2. Протодизайнерські теоретичні думки стародавніх мислителів
- •4.3. Паростки протодизайну у стародавній вітчизняній культурі
- •4.4. Співвідношення середньовічного ремесла та дизайну
- •4.5. Ідеї дизайну у добу промислових революцій
- •Глава 5. Новий професійний вид творчої діяльності
- •5.1. Новий стиль
- •5.2. Формування дизайнерської професії в Англії
- •5.3. Німеччина - потужний фундатор дизайнерської професії
- •5.4. Феномен дизайну Італії
- •5.5. Естетика раціоналізму у Франції
- •5.6. Поступ дизайну в сша
- •5.7. Особливості сприйняття нової професії Україною
- •6.1. Розвиток дизайну в останні десятиріччя XX ст.
- •6.2. Особливості розвитку дизайну на зламі II та пі тисячоліть
- •6.3. Основні гілки сучасного дизайну
- •6.4. Поняття «сучасне мистецтво»
- •Частина 3. Основні види дизайну за ознакою методичного принципу проектування)
- •Глава 7. Стилізація форми 1
- •7.1. Загальна характеристика
- •7.2. Головні види стилізації
- •7.3. Позитивні моменти й недоліки стилізації
- •Глава 8. Дизайн окремих промислових виробів
- •8.1. Загальна характеристика
- •8.2. Споживчі властивості промислового виробу
- •8.3. Властивості промислового виробу, що зумовлюються виробництвом
- •8.4. Головні чинники, що впливають на форму
- •8.5. Дизайнерський аналіз і синтез
- •8.6. Переваги й недоліки дизайну окремих промислових виробів
- •8.7. Новий погляд на промисловий дизайн
- •Глава 9. Дизайн предметних комплексів
- •9.1. Загальна характеристика
- •9.2. Предметний комплекс Міхаеля Тонета
- •9.3. Предметний комплекс служби вторинних ресурсів
- •9.4. Предметне оснащення свята.
- •9.5. Комплекс обладнання паркового майданчика.
- •9,6. Побудова ансамблю
- •9.7. Новий погляд на дизайн середовища
- •9.8. Проектна концепція культури «хай-тач»
- •Частина 4. Творчість і жива природа
- •Глава 10. Джерела активізації творчого пошуку
- •10,2. Евристика
- •10.3. Візуальне мислення
- •Глава 11. Дизайнерська біоніка
- •11.1. Основне поняття про дизайнерську біоніку
- •11.2. Конструкційно-тектонічні форми у живій природі
- •11.3. Естетичні аспекти дизайнерської біоніки
- •Глава 12. Екологічне знання в дизайні
- •12.1. Загальне поняття про екологію
- •12.2. Прикладні аспекти екології
- •12.3. Екологічне мислення в дизайні
- •12.4. «Сильна» та «слабка» настанови проектної свідомості
- •Література
- •Термінологічний словник
6.3. Основні гілки сучасного дизайну
Велика кількість спеціалізацій сучасного дизайну об'єднується трьома основними його гілками — дизайном промислових виробів, графічним дизайном, дизайном середовища.
Дизайн промислових виробів — художньо-проектна діяльність, спрямована на розробку промислових виробів з високими споживчими якостями. Ця діяльність охоплює проектування найрізноманітніших предметів та їх комплексів для подальшого виготовлення промисловим способом. Сюди входять побутові речі, промислові прилади, апарати, верстати, засоби транспорту, меблі, одяг і т.п. Дизайн промислових виробів вимагає від фахівця всебічної підготовки. Необхідно поєднувати професійне художнє чуття із знаннями з інженерно-технічної галузі, ергономіки, маркетингу, екології та багатьох інших дисциплін.
Графічний дизайн — художньо-проектна діяльність, основним засобом якої є графіка. Мета цієї діяльності — візуалізація інформації, призначеної для масового поширення за допомогою поліграфії, кіно, телебачення, а також створення графічних елементів для промислових виробів і предметного середовища. Залежно від об'єкта розробки існують різновиди графічного дизайну: газетно-журнальна графіка, системи візуальної комунікації; проектування www-публікацій, телевізійна і промислова графіка (товарні й фірмові знаки, пакування тощо), суперграфіка (великі графічні елементи міського середовища).
Дизайн середовища — проектування комплексних об'єктів з позицій широкого охоплення проблеми взаємовідносин людини з природою, предметно-просторовим і соціо-культурним оточенням з метою створення гармонійного середовища. Дизайн середовища пов'язаний з проектуванням чи реконструкцією цивільних, виробничих і житлових комплексів, міського середовища тощо. За характером об'єкта розробки дизайн середовища поділяється на такі різновиди: міський дизайн, дизайн виробничого середовища, дизайн житлового середовища.
Кожна з трьох названих гілок сучасного дизайну поділяється на велику кількість спеціалізацій. Однак методичні принципи діяльності дизайнерів усередині кожної гілки залишаються спільними, лише з деяким коригуванням на особливості об'єкта розробки. Методичні принципи дизайну — фундамент, на який спирається дизайнер у своїй роботі. Вони визначають змісті послідовність проектних дій. Матеріал про них викладено у наступних розділах.
128
6.4. Поняття «сучасне мистецтво»
Терміном «сучасне мистецтво» наприкінці XX століття стали позначати інтегровану мистецько-дизайнерську діяльність, котра вбирає в себе велике розмаїття жанрів і мистецько-технічних засобів. До них належать живописні, графічні, скульптурні, архі-] тектурні, театральні, кінематографічні, фотографічні, музичні та інші складові.
Саме такий перетин кордонів між сусідніми галузями художньої діяльності є характерним для творів «сучасного мистецтва». Це явище міждисциплінарних експериментів набуло помітного вигляду у 1980-ті роки, розширило свої кордони протягом 1990-х та рухається в XXI століття.
Твори «сучасного мистецтва» побудовані не на «розповідальному» принципі, який широко використовувався в минулому. Вони тепер будуються здебільшого на принципі, провокування самостійного мислення глядача чи то слухача, поштовх до якого повинен давати твір сучасного мистецтва.
Для сфери дизайну експерименти художників «сучасного мистецтва» дають багато продуктивного. Ті експерименти в багатьох випадках є не чим іншим, як пробними творами виставкового дизайну, котрі провокують нове дизайнерське мислення, «підтягають» його до режиму діяльності в новому естетичному полі.
Експерименти художників-дизайнерів кінця XX століття та їх наступників набувають форм, котрі отримують нові термінологічні позначення. Так інсталяцією вже загально прийнято позначати твір мистецтва, котрий інтегрує виставковий простір як естетичний компонент. Перформансом називають твір, що предстає перед глядачами як квазі-театральне коротке за часом дійство. Інтерактивним мистецтвом стали називати твори, що передбачають пряму участь глядачів у них. Зазвичай ця участь уможливлюється комп'ютерними технологіями. Об'єктним мистецтвом називають твори, котрі являють собою новий матеріальний об'єкт або компонуються з уже існуючих. З'явився різновид мистецтва, котрий стали позначати американським словом «траш», що значить «сміття»! Твори цього напрямку навмисне зорієнтовані на рівень, що є нижчий за прийняті естетичні та квалітетні норми і має іронічний підтекст. Узагалі на наших очах нині зароджується багато різновидів сучасного мистецтва.
Так-от, усі форми сучасного мистецтва містять у собі дизайнерський компонент. ! Шукати, де саме він знаходиться і в якій кількості, не є нашею задачею. Та й узагалі не варто дошукуватися, де закінчується дизайн, а де починається якийсь інший різновид художньої діяльності. Для нас важливим є те, що різні форми сучасного мистецтва складають з дизайном єдине поле, в якому формується сучасний художній світогляд митців та дизайнерів. Різні грані цього світогляду втілюються в різних за напрямками дизайнерських творах. Але всі вони спрацьовують на складання сприятливого середовища для життя людей з сучасним менталітетом.
137