- •Глава 1. 16
- •Глава 2. Дизайнерська освіта за кордоном у другій
- •Глава 3. Провідні дизайнерські школи України 29
- •Глава 4. Витоки проектно-художньої культури
- •Глава 5. Новий професійний вид творчої діяльності 2
- •Глава 6. Дизайн на зламі II та III тисячоліть 87
- •1.2. Паростки синтезованої техніко-художньої освіти
- •Глава 2. Дизайнерська освіта за кордоном у другій половині XX століття.
- •2.1. Початок масової підготовки дипломованих дизайнерів
- •2.2. Досвід Ульмської школи
- •2.3. Світовий лідер дизайнерської освіти - Королівський коледж мистецтв
- •2.4. Особливості дизайн-освіти у Європі
- •2.5. Відмінності дизайн-освітніх систем сша, Японії, Австралії
- •2.6. Дизайнерська освіта у країнах Африки та Південно-Східної Азії
- •Глава 3. Провідні дизайнерські школи україни
- •3.1. Перші художньо-промислові школи
- •3.2. Харківська державна академія дизайну і мистецтв
- •3.2.Львівська академія мистецтв
- •3.4. Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
- •3,5. Київський інститут декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. М. Бойчука
- •3.6. Дизайнерська спеціальність у технічних та інших нехудожніх навчальнихьзакладах
- •Частина 2. Дизайнерська професія: від витоків до сучасного тлумачення
- •Глава 4. Витоки проектно-художньої культури
- •4.1. Передісторія дизайн-практики
- •4.2. Протодизайнерські теоретичні думки стародавніх мислителів
- •4.3. Паростки протодизайну у стародавній вітчизняній культурі
- •4.4. Співвідношення середньовічного ремесла та дизайну
- •4.5. Ідеї дизайну у добу промислових революцій
- •Глава 5. Новий професійний вид творчої діяльності
- •5.1. Новий стиль
- •5.2. Формування дизайнерської професії в Англії
- •5.3. Німеччина - потужний фундатор дизайнерської професії
- •5.4. Феномен дизайну Італії
- •5.5. Естетика раціоналізму у Франції
- •5.6. Поступ дизайну в сша
- •5.7. Особливості сприйняття нової професії Україною
- •6.1. Розвиток дизайну в останні десятиріччя XX ст.
- •6.2. Особливості розвитку дизайну на зламі II та пі тисячоліть
- •6.3. Основні гілки сучасного дизайну
- •6.4. Поняття «сучасне мистецтво»
- •Частина 3. Основні види дизайну за ознакою методичного принципу проектування)
- •Глава 7. Стилізація форми 1
- •7.1. Загальна характеристика
- •7.2. Головні види стилізації
- •7.3. Позитивні моменти й недоліки стилізації
- •Глава 8. Дизайн окремих промислових виробів
- •8.1. Загальна характеристика
- •8.2. Споживчі властивості промислового виробу
- •8.3. Властивості промислового виробу, що зумовлюються виробництвом
- •8.4. Головні чинники, що впливають на форму
- •8.5. Дизайнерський аналіз і синтез
- •8.6. Переваги й недоліки дизайну окремих промислових виробів
- •8.7. Новий погляд на промисловий дизайн
- •Глава 9. Дизайн предметних комплексів
- •9.1. Загальна характеристика
- •9.2. Предметний комплекс Міхаеля Тонета
- •9.3. Предметний комплекс служби вторинних ресурсів
- •9.4. Предметне оснащення свята.
- •9.5. Комплекс обладнання паркового майданчика.
- •9,6. Побудова ансамблю
- •9.7. Новий погляд на дизайн середовища
- •9.8. Проектна концепція культури «хай-тач»
- •Частина 4. Творчість і жива природа
- •Глава 10. Джерела активізації творчого пошуку
- •10,2. Евристика
- •10.3. Візуальне мислення
- •Глава 11. Дизайнерська біоніка
- •11.1. Основне поняття про дизайнерську біоніку
- •11.2. Конструкційно-тектонічні форми у живій природі
- •11.3. Естетичні аспекти дизайнерської біоніки
- •Глава 12. Екологічне знання в дизайні
- •12.1. Загальне поняття про екологію
- •12.2. Прикладні аспекти екології
- •12.3. Екологічне мислення в дизайні
- •12.4. «Сильна» та «слабка» настанови проектної свідомості
- •Література
- •Термінологічний словник
5.7. Особливості сприйняття нової професії Україною
Україна, як відомо, входила до складу Російської імперії та частково до складу деяких центральноєвропейських країн. А відтак була залучена до усіх процесів, що відбувалися там. Та все ж певні особливості щодо сприйняття нею тенденцій світового дизайну мали місце.
Дизайн в Україні започаткований не з ідей пролетарської революції, як у Москві й Петрограді. Адже в Україні ідеї подібної революції не були популярними. Революції та громадянської війни, як таких, тут взагалі не було. Війна на ту пору була між українським військом і російсько-більшовицькими арміями, що сунули з Північного Сходу.
Виник дизайн в Україні й не з руху художнього авангарду та бажання індустріалізувати побутову культуру, захоплюючи промисловців новими технічними формами, як це було у Німеччині.
Виник він і не у відповідь на розвиток комерції, бізнесу, промисловості й економіки в цілому, як то відбулося у США.
Яким же чином Україна сприйняла тенденції дизайну, що перетворювався тоді у багатьох країнах світу на самостійну професію?
Якоюсь мірою тут сприймалися вітри художнього авангарду, що віяли із Західної Европи та Москви. Це виявилося у творчості художників театру — О.Хвостенка-Хвостова, А.Петрицького, Б.Косарєва, а також у художника-виробничника В.Єрмилова та деяких інших.
Певною мірою архітектура конструктивізму давала імпульси до формування нового професійного світогляду у середовищі художників, що займалися предметною творчістю. Давався взнаки також загальний художньо-промисловий потенціал краю, який живився джерелами народних промислів.
Однак домінуюча лінія формування дизайнерської активності в Україні пролягла через інженерно-технічне середовище. З числа художників України кінця XIX — початку XX ст., а також пізніше, у 20-30-ті роки, можна назвати два чи три десятки людей, творчість яких певною мірою торкалася дизайнерської галузі. Тим часом серед інженерів-конструкторів кількість фахівців, які мали художню підготовку та у своїй проектній роботі осмислювали естетичні проблеми техніки, налічувалися сотні.
Розглянемо деякі матеріали щодо цього.
По-перше, вищі технічні школи в Україні мали у розкладі занять предмети художнього циклу. Наприклад, у Харківському технологічному інституті на І курсі малюванню відводилося чотири години на тиждень. На І і II курсах викладалися також архітектура, лінійна перспектива, теорія тіней, архітектурне й технічне креслення. На III курсі була дисципліна «Архітектурне проектування». Усе це - для студентів машинобудівних спеціальностей, тобто майбутні інженери отримували освіту, яка мала елементи дизайнерської підготовки. Вони йшли згодом працювати у конструкторські бюро на промислові під-приємства краю.
75
По-друге, представниками інженерних кіл Харкова було висунуто наукові ідеї, пов'язані з естетичним осмисленням проблем техніки, котрі визначали вектор розвитку ивайну у промисловості регіону. Так, ще наприкінці XIX ст. В.Кирпичов звертався до проблеми краси у техніці. На початку XX ст. свої трактування краси у техніці висловив Й.Столяров. Протягом 20-х років вийшло з друку 15 робіт з історії техніки В.Данилевського — інженера та письменника. Він обстоював інтегративний погляд на світ техніки, орієнтуючи читачів на розглядання техніки з широких загальнокультурних позицій.
Відтак злет теоретичної думки в інженерному середовищі Харкова, її налаштованість на вирішення не лише суто технічних, а й гуманітарних проблем, дали відчутні результа-ти v галузі проектної практики. Впродовж першої третини XX ст. харківськими заводами було випущено низку першокласних для свого часу виробів у таких галузях промисловості як паротягобудування, літакобудування, сільськогосподарське машинобудування, електромашинобудування, гірничошахтне обладнання, верстатобудування, вело-та мото-цмлобудування і деяких інших галузях.
Процеси, подібні до того, що відбувалося у Харківському регіоні, проходили і в інших промислових районах України.
Таким чином, певні особливості сприйняття Україною тенденцій формування дизайнерської професії мали місце. Вони визначалися здебільшого тим, що зародки становлення нової професії відчувалися у середовищі всебічно освіченої інженерно-технічної еліти.
87