- •1. Сфера застосування
- •2. Характеристика напрямів підготовки
- •3.Навчальна програма дисципліни.
- •3.1. Мета та завдання навчальної дисципліни
- •3.2. Зміст типової навчальної програми
- •Тема 1. Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія небезпек. Ризик як кількісна оцінка небезпек
- •Тема 2. Природні загрози та характер їхніх проявів і дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки
- •Тема 3. Техногенні небезпеки та їхні наслідки
- •Тема 4. Соціально-політичні небезпеки, їхні види та характеристики. Соціальні та психологічні фактори ризику. Поведінкові реакції населення у нс
- •Тема 5. Застосування ризик орієнтованого підходу для побудови імовірнісних структурно-логічних моделей виникнення та розвитку нс
- •Тема 6. Менеджмент безпеки, правове забезпечення та організаційно-функціональна структура захисту населення та ато у нс
- •Тема 7. Управління силами та засобами ог під час нс
- •4. Робоча навчальна програма, плани лекцій та практичних занять, завдання самостійної роботи студентів з дисципліни
- •4.1. Структура навчальної дисципліни
- •4.2. Плани лекцій та практичних занять. Завдання для самостійної роботи студентів
- •Модуль 1. Безпека життєдіяльності у повсякденних умовах
- •Зм 1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності
- •Лекція 1. Категорійно-понятійний апарат та системний підхід у безпеці життєдіяльності, таксономія небезпек
- •Варіанти завдання
- •Визначення якісних характеристик небезпек
- •Тест для контролю засвоєння матеріалу теми «Загальні основи безпеки життєдіяльності»
- •Зм.2. Небезпеки життєвого середовища Лекція 2. Природні загрози та характер їхніх проявів і дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки
- •Практичне заняття № 2. Природні загрози та характер їхніх проявів ідії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки
- •Рекомендації щодо підготовки до практичного заняття
- •Тест для контролю засвоєння матеріалу теми «Природні загрози та характер їхніх проявів і дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки»
- •Лекція №3. Техногенні небезпеки та їхні наслідки. Типологія аварій на потенційно-небезпечних об’єктах
- •Практичне заняття №3 Методи та засоби контролю радіаційної та хімічної безпеки
- •Результати дослідної роботи
- •2. Створити навчальний алгоритм небезпеки розливу сдор, та структурно-логічну схему її вивчення.
- •Тест для контролю рівня засвоєння матеріалу теми “Техногенні небезпеки та їхні наслідки. Типологія аварій на потенційно-небезпечних об’єкта”
- •Лекція №4. Соціально – політичні та побутові небезпеки. Соціальні та психологічні фактори ризику. Поведінкові реакції людини
- •Практичне заняття №4. Небезпеки побутового характеру (гострі отруєння, утоплення), їх прояви і дії на людей
- •2. Зробити аналіз ситуаційних задач, скласти алгоритм першої медичної допомоги:
- •«Небезпеки побутового характеру (гострі отруєння, утоплення), їх прояви і дії на людей»
- •Зм 3. Безпека життєдіяльності за умов надзвичайних ситуацій
- •Лекція № 5. Надзвичайні ситуації. Аварії на потенційно-небезпечних об’єктах
- •Практичне заняття № 5
- •Визначення параметрів зон радіаційного та хімічного забруднення
- •Мета роботи – навчитись визначати параметри зон радіоактивного та хімічного зараження з використанням довідникових таблиць.
- •Тест для контролю засвоєння матеріалу теми «Визначення параметрів зон радіаційного та хімічного забруднення»
- •Лекція № 6. Пожежі, заходи і засоби захисту
- •Практичне заняття № 6
- •Правила поведінки при пожежах та перша медична
- •Допомога при опіках
- •Тест для контролю засвоєння матеріалу теми: «Правила поведінки при пожежах та перша медична допомога при опіках»
- •Лекція №7. Транспортні аварії і катастрофи, їх класифікація
- •Практичне заняття №7
- •Дорожньо-транспортний травматизм, перша медичнадопомога потерпілим
- •Тест для контролю засвоєння матеріалу теми «Дорожньо-транспортний травматизм, перша медична допомога потерпілим»
- •Зм.4. Управління безпекою життєдіяльності за умов надзвичайних
- •Ситуацій
- •Лекція №8. Менеджмент безпеки, правове забезпечення та організаційно-функціональна структура захисту населення та ато у нс
- •Принципи, заходи та засоби забезпечення безпеки у разі виникнення нс.
- •Практичне заняття №8. Застосування ризик-орієнтованого підходу для побудови імовірнісних структурно-логічних моделей виникнення та розвитку нс
- •8.1. Ризик це:
- •Лекція № 9. Тема Управління силами та засобами ог під час нс
- •4.3. Рекомендована тематика рефератів
- •4.4.Рекомендована тематика та форми
- •Науково-дослідної роботи
- •Студентів
- •4.5. Контрольні завдання для проведення підсумкового контролю
- •4.6. Методи навчання
- •5. Методи контролю
- •5.1. Критерії оцінювання результатів навчання
- •Студентів
- •Шкала оцінювання: національна та ects
- •5.2. Оцінювання знань студентів
- •5 (А) відмінно
- •4,5 (В) добре
- •4(С) добре
- •3,5 (Д) задовільно
- •3(Е) задовільно
- •2(Fx) незадовільно
- •5.3. Умови нарахування балів
- •5.4. Поточне оцінювання знань студентів
- •1. Відвідування лекцій та практичних занять
- •3. Самостійна робота студента
- •4. Поточна контрольна робота:
- •Розподіл балів, які отримують студенти
- •5.5. Підсумковий контроль
- •Оцінка на підсумковому контролі
- •Співвідношення балів за національною шкалою (залік, екзамен) і шкалою естs
- •6. Методичне забезпечення
- •7. Рекомендована література
- •Основні законодавчі та нормативно-правові акти
- •Допоміжна
- •Internet-джерела
5. Методи контролю
Поточне оцінювання знань – це контроль стану засвоєння поточних знань в рамках змістового модуля. Форми поточного оцінювання знань визначаються у відповідності до елементів змістового модуля даної дисципліни.
Модульний контроль – це один із видів контролю стану засвоєння системи знань та вмінь з модуля навчальної дисципліни, що включає один модуль або блок змістових модулів. Форми модульного контролю визначаються у відповідності до елементів модуля даної дисципліни (тестування, письмова контрольна робота).
Підсумковий контроль – це контроль стану засвоєння знань та вмінь студента з навчальної дисципліни в цілому в семестрі. Форми підсумкового контролю – диференційований залік.
5.1. Критерії оцінювання результатів навчання
Студентів
Оцінювання знань студентів здійснюється відповідно до «Тимчасового положення про оцінювання знань студентів денної форми навчання при використанні кредитно-модульної системи організації навчального процесу в Національному транспортному університеті» (2006 р).
Кредитно-модульна система передбачає запровадження рейтингової системи оцінювання знань студентів і шкалу оцінок за єдиними критеріями відповідно до табл. 4.
Таблиця 4
Шкала оцінювання: національна та ects
Сума балів за всі види навчальної діяльності
Оцінка ECTS
Оцінка за національною шкалою
Для екзамену, диференційо-ваного заліку, курсового проекту (роботи), практики
для заліку
90 – 100
А
відмінно
зараховано
82-89
В
добре
74-81
С
64-73
D
задовільно
60-63
Е
35-59
FX
незадовільно з можливістю повторного складання
не зараховано з можливістю повторного складання
0-34
F
незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни
не зараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни
Примітка: При підрахунку кількості балів з рейтингу студента належить користуватися системою підрахунку (m+n). Тут m - кількість балів отриманих студентом під час вивченнядисципліни, – до 100 балів загалом; n –кількість балів, отриманих студентом з відповідної дисципліни за наукову роботу - до 15 балів.
* Якщо студент, при врахуванні його наукової роботи, набирає більше 100 балів, то він отримує А (за шкалою ECTS), “відмінно” (за національною шкалою).
5.2. Оцінювання знань студентів
5 (А) відмінно
Студент:
вміє самостійно застосовувати навчальний програмний матеріал у нестандартних ситуаціях, свої знання і вміння для розв’язання завдань високого ступеня складності на підставі нестандартного підходу з обґрунтуванням основних етапів розв’язання;
вміє користуватися довідковою літературою;
володіє основними науковими поняттями з предмету, що вивчається;
вміє давати грамотно побудовану розгорнуту (усну або письмову) відповідь.
4,5 (В) добре
вміє самостійно застосовувати навчальний програмний матеріал
у нестандартних ситуаціях, свої знання і вміння для розв’язання завдань високого ступеня складності на підставі нестандартного підходу з обґрунтуванням основних етапів розв’язання. Але його відповідь є недостатньо змістовною і аргументованою, характеризується недостатньою логічністю викладу, відсутністю творчого підходу до вирішення нестандартних проблем;
вміє давати грамотно побудовану розгорнуту (усну або письмову) відповідь.
4(С) добре
використовує набуті знання і вміння у нових ускладнених ситуаціях,робить обґрунтовані висновки;
вміло користується довідковою літературою;
використовує набуті знання у нових нестандартних ситуаціях;
плутається у термінології;
виклад матеріалу є нечітким, порушена послідовність висвітлення проблеми, чітка структура відповіді, завершеність думок.
3,5 (Д) задовільно
слабко використовує набуті знання і вміння у нових ускладнених ситуаціях;
недостатньо користується довідковою літературою, не вміє узагальнювати, систематизувати свої знання;
не може використовувати набуті знання у нових нестандартних ситуаціях;
плутається у термінології;
виклад матеріалу є нечітким, порушена послідовність висвітлення проблеми, чітка структура відповіді, завершеність думок.
3(Е) задовільно
демонструє поверхневе знання предмету;
погано володіє термінологією;
не користується довідковою літературою;
не вміє формулювати грамотно побудовану розгорнуту (усну або письмову) відповідь;
відсутня змістовність викладу (повна,конкретна, чітка відповідь на запитання з відповідними висновками та узагальненнями);
відсутня логічність викладу, тобто послідовне, обгрунтоване висвітлення проблеми, завершеність думок;
відсутня аргументованість, тобто доречне вживання термінів і понять, відсутність переконливості аргументів.
2(Fx) незадовільно
не володіє навчальним програмним матеріалом;
нездатний аналізувати, узагальнювати, порівнювати, систематизувати матеріал, що вивчається;
не володіє науковою термінологією з предмету, що вивчається;
демонструє відсутність зацікавленості у вивченні предмета.
5.3. Умови нарахування балів
Рейтинговий показник студента з дисципліни – це числова величина, яка дорівнює сумі набраних студентом балів у відповідності до запровадженої єдиної шкали оцінок за однією з наведених нижче процедур:
нормованої кількості балів з усіх контрольних зрізів з дисципліни в семестрі (відвідування занять, консультацій, активність, поточне оцінювання знань при вивченні змістових модулів, модульний контроль), якщо студент не приймає участі у підсумковому контролі;
нормованої кількості балів за роботу в семестрі та кількості балів, отриманих під час підсумкового контролю, якщо студент приймає участь у підсумковому контролі.