- •1. Сфера застосування
- •2. Характеристика напрямів підготовки
- •3.Навчальна програма дисципліни.
- •3.1. Мета та завдання навчальної дисципліни
- •3.2. Зміст типової навчальної програми
- •Тема 1. Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія небезпек. Ризик як кількісна оцінка небезпек
- •Тема 2. Природні загрози та характер їхніх проявів і дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки
- •Тема 3. Техногенні небезпеки та їхні наслідки
- •Тема 4. Соціально-політичні небезпеки, їхні види та характеристики. Соціальні та психологічні фактори ризику. Поведінкові реакції населення у нс
- •Тема 5. Застосування ризик орієнтованого підходу для побудови імовірнісних структурно-логічних моделей виникнення та розвитку нс
- •Тема 6. Менеджмент безпеки, правове забезпечення та організаційно-функціональна структура захисту населення та ато у нс
- •Тема 7. Управління силами та засобами ог під час нс
- •4. Робоча навчальна програма, плани лекцій та практичних занять, завдання самостійної роботи студентів з дисципліни
- •4.1. Структура навчальної дисципліни
- •4.2. Плани лекцій та практичних занять. Завдання для самостійної роботи студентів
- •Модуль 1. Безпека життєдіяльності у повсякденних умовах
- •Зм 1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності
- •Лекція 1. Категорійно-понятійний апарат та системний підхід у безпеці життєдіяльності, таксономія небезпек
- •Варіанти завдання
- •Визначення якісних характеристик небезпек
- •Тест для контролю засвоєння матеріалу теми «Загальні основи безпеки життєдіяльності»
- •Зм.2. Небезпеки життєвого середовища Лекція 2. Природні загрози та характер їхніх проявів і дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки
- •Практичне заняття № 2. Природні загрози та характер їхніх проявів ідії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки
- •Рекомендації щодо підготовки до практичного заняття
- •Тест для контролю засвоєння матеріалу теми «Природні загрози та характер їхніх проявів і дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки»
- •Лекція №3. Техногенні небезпеки та їхні наслідки. Типологія аварій на потенційно-небезпечних об’єктах
- •Практичне заняття №3 Методи та засоби контролю радіаційної та хімічної безпеки
- •Результати дослідної роботи
- •2. Створити навчальний алгоритм небезпеки розливу сдор, та структурно-логічну схему її вивчення.
- •Тест для контролю рівня засвоєння матеріалу теми “Техногенні небезпеки та їхні наслідки. Типологія аварій на потенційно-небезпечних об’єкта”
- •Лекція №4. Соціально – політичні та побутові небезпеки. Соціальні та психологічні фактори ризику. Поведінкові реакції людини
- •Практичне заняття №4. Небезпеки побутового характеру (гострі отруєння, утоплення), їх прояви і дії на людей
- •2. Зробити аналіз ситуаційних задач, скласти алгоритм першої медичної допомоги:
- •«Небезпеки побутового характеру (гострі отруєння, утоплення), їх прояви і дії на людей»
- •Зм 3. Безпека життєдіяльності за умов надзвичайних ситуацій
- •Лекція № 5. Надзвичайні ситуації. Аварії на потенційно-небезпечних об’єктах
- •Практичне заняття № 5
- •Визначення параметрів зон радіаційного та хімічного забруднення
- •Мета роботи – навчитись визначати параметри зон радіоактивного та хімічного зараження з використанням довідникових таблиць.
- •Тест для контролю засвоєння матеріалу теми «Визначення параметрів зон радіаційного та хімічного забруднення»
- •Лекція № 6. Пожежі, заходи і засоби захисту
- •Практичне заняття № 6
- •Правила поведінки при пожежах та перша медична
- •Допомога при опіках
- •Тест для контролю засвоєння матеріалу теми: «Правила поведінки при пожежах та перша медична допомога при опіках»
- •Лекція №7. Транспортні аварії і катастрофи, їх класифікація
- •Практичне заняття №7
- •Дорожньо-транспортний травматизм, перша медичнадопомога потерпілим
- •Тест для контролю засвоєння матеріалу теми «Дорожньо-транспортний травматизм, перша медична допомога потерпілим»
- •Зм.4. Управління безпекою життєдіяльності за умов надзвичайних
- •Ситуацій
- •Лекція №8. Менеджмент безпеки, правове забезпечення та організаційно-функціональна структура захисту населення та ато у нс
- •Принципи, заходи та засоби забезпечення безпеки у разі виникнення нс.
- •Практичне заняття №8. Застосування ризик-орієнтованого підходу для побудови імовірнісних структурно-логічних моделей виникнення та розвитку нс
- •8.1. Ризик це:
- •Лекція № 9. Тема Управління силами та засобами ог під час нс
- •4.3. Рекомендована тематика рефератів
- •4.4.Рекомендована тематика та форми
- •Науково-дослідної роботи
- •Студентів
- •4.5. Контрольні завдання для проведення підсумкового контролю
- •4.6. Методи навчання
- •5. Методи контролю
- •5.1. Критерії оцінювання результатів навчання
- •Студентів
- •Шкала оцінювання: національна та ects
- •5.2. Оцінювання знань студентів
- •5 (А) відмінно
- •4,5 (В) добре
- •4(С) добре
- •3,5 (Д) задовільно
- •3(Е) задовільно
- •2(Fx) незадовільно
- •5.3. Умови нарахування балів
- •5.4. Поточне оцінювання знань студентів
- •1. Відвідування лекцій та практичних занять
- •3. Самостійна робота студента
- •4. Поточна контрольна робота:
- •Розподіл балів, які отримують студенти
- •5.5. Підсумковий контроль
- •Оцінка на підсумковому контролі
- •Співвідношення балів за національною шкалою (залік, екзамен) і шкалою естs
- •6. Методичне забезпечення
- •7. Рекомендована література
- •Основні законодавчі та нормативно-правові акти
- •Допоміжна
- •Internet-джерела
а) дати потерпілому будь-який заспокійливий медикаментозний засіб, а за відсутності у ньому нудоти – гарячий чай або каву;
б) якщо свідомість збережена, то потерпілого необхідно звільнити від мокрого одягу, обтерти насухо та укутати;
в) потерпілого покласти на землю спиною і розпочати штучне дихання та зовнішній масаж серця;
г) як найшвидше очистити порожнину рота та глотки від слизу, води, мулу, піску;
д) після очищення ротової порожнини і глотки слід видалити воду з верхніх дихальних шляхів, для чого рятівник кладе постраждалого на стегно зігнутої у е) коліні ноги і протягом 20–30 сек. надавлює на спину лівою рукою.
Зм 3. Безпека життєдіяльності за умов надзвичайних ситуацій
Лекція № 5. Надзвичайні ситуації. Аварії на потенційно-небезпечних об’єктах
Мета – Розглянути основні причини, наслідки надзвичайних ситуацій (НС) та методи і засоби їх подолання.
Завдання – визначити критерії переходу небезпечної події у НС, одиниці виміру показників класифікаційної ознаки НС та їхні порогові значення у природному середовищі, виробничій, транспортній та інших сферах життєдіяльності.
Очікувані результати – після вивчення теми студент повинен усвідомлювати високу відповідальність майбутнього фахівця як керівного персоналу і працівника адміністрації за долю населення, яке підпадає під дію НС, адже в центрі уваги повинна бути людина як головна цінність держави.
План лекційного заняття:
Основні поняття і терміни: надзвичайна подія, надзвичайні умови, надзвичайна ситуація, осередок ураження, зона зараження.
Класифікація НС за причинами походження, територіального поширення і обсягів заподіяних або очікуваних збитків.
Критерії переходу небезпечної події у НС, одиниці виміру показників класифікаційної ознаки НС та їхні порогові значення у природному середовищі, виробничій, транспортній та інших сферах життєдіяльності.
Принципи, заходи та засоби забезпечення безпеки у разі виникнення НС.
Матеріали для обов’язкового вивчення:
Матеріали лекції.
Список обов’язкових для вивчення джерел:
1. Желібо Є.П., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності: Підруч. – К.: Каравела, 2006. – С. 253–278.
2. Зеркалов Д.В. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник –К., «Основа», 2011, - С.283-287
Додатковий матеріал для вивчення:
1. Желібо Є П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності. Навч. посіб. для студ. вищих навч. закл. 3-є вид./ За ред. Є.П. Желібо. – К.: Каравела, 2004. – С. 306–310.
2. Ю.С.Скобло, В.Г.Цапко, Д.І.Мазоренко, Л.М.Тіщенко. Безпека життєдіяльності: Навч.посіб. /За ред. В.Г.Цапка. 3-тевид. К.: Знання, 2004., С.335–344, 366–384
Практичне заняття № 5
Визначення параметрів зон радіаційного та хімічного забруднення
Мета роботи – навчитись визначати параметри зон радіоактивного та хімічного зараження з використанням довідникових таблиць.
Рекомендації щодо підготовки до практичного заняття.
Опрацювати теоретичні відомості практичного заняття та рекомендовану літературу за темою.
Вивчити основні поняття та визначення.
При вивченні матеріалу теми звернути увагу на принципи оцінки радіаційної та хімічної обстановки і послідовність визначення зон радіаційного або хімічного забруднення.
Особливу увагу звернути на правила поведінки на зараженій місцевості та основні способи та засоби захисту співробітників і населення.
Основні контрольні запитання
Визначення основних понять і термінів: радіаційна безпека, радіаційна обстановка, зона радіоактивного зараження, осередок радіаційного ураження, хімічна обстановка, зона хімічного зараження, осередок хімічного ураження, вертикальна стійкість повітря: інверсія, конвекція, ізотермія.
Загальні поняття про оцінку радіаційної обстановки.
Принципи оцінки радіаційної обстановки.
Порядок визначення розмірив зон радіоактивного зараження.
Принципи оцінки хімічної обстановки.
Методика визначення розмірів зон хімічного зараження.
Матеріали для обов’язкового вивчення:
Матеріали лекції.
Методичні вказівки до вивчення навчальної дисципліни «Безпека життєдіяльності» / Укладачі : В.П.Матейчик, Г.Ф.Гусєв – К. НТК, 2013.
Практикум з нормативної навчальної дисципліни «Безпека життєдіяльності» / Укладачі : Г.Ф.Гусєв, П.І.Чуваєв, Г.В.Харькова, Г.М.Харамда, С.Т.Сусло, Т.М.Пальчик, В.І. Зюзюн – за ред. В.П.Матейчика. – К.НТУ, 2013 - 114с.
Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни безпека життєдіяльності / Укладачі С.Т. Сусло, Г.Ф. Гусєв. – К. НТУ, 2009. – С.57-63.
Сусло С.Т.,Заплатинський В.М., Харамда Г.М. Цивільний захист: Навчальний посібник за редакцією М.О. Біляковича –К.: Арістей, 2007.- С.146-194.
Сусло С.Т. Безпека життя і діяльності людини. Навчальний посібник, МОН України, К., НТУ, 2001 – 288с.
Шоботов В.М. Цивільна оборона: Навч. посіб. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – С. 206 – 217
Завдання для практичного заняття:
1. Опрацювати теоретичні відомості практичного заняття та рекомендовану літературу за темою.
2. Дати оцінку обстановці, що склалася внаслідок аварії на радіаційно- та хімічно небезпечних об'єктах, визначити основні параметри зон радіаційного і хімічного забруднення та запропонувати заходи щодо захисту працівників об’єкту та населення у зоні лиха.
3. Сформулювати висновки щодо проведених досліджень.
Робота 1. Прогнозування зон радіоактивного забруднення місцевості за слідом хмари.
Дати оцінку обстановці що склалася на радіаційно-небезпечному об'єкті об’єкті «А» Під час аварії внаслідок переходу в атмосферу радіоактивних речовин утворилася радіаційна хмара.
Визначити розміри можливих зон радіактивного забруднення. місцевості та запропонувати заходи щодо захисту працівників об’єкту та населення у зоні лиха.
Алгоритм виконання розрахунків під час прогнозування радіаційної обстановки :
1. Визначити категорію стійкості атмосфери, що відповідає погодним умовам: хмарність, швидкість приземного вітру V10 та часу доби.
2. Визначити величину активності (А), викинутої радіоактивної речовини за формулою (5.1):
A = h·10-3·W·n, (5.1)
де h— відсоток викинутої речовини, %;
W— електрична потужність реактора, МВт;
п — кількість зруйнованих реакторів.
3. Визначити середню швидкість переносу Vпер радіоактивної хмари у відповідності до категорії стійкості атмосфери і швидкості вітру на висоті 10 м (за табл. 5.2).
4. Визначити час початку випадання радіоактивних опадів на території об'єкта у відповідності до відстані об'єкта (Rxкм) до аварійного реактора, категорії стійкості атмосфери, середньої швидкості переносу хмари Vпер.
5. Визначити розміри прогнозованих зон забруднення місцевості у відповідності до категорії стійкості атмосфери, швидкості переносу хмари, типу ядерного реактора (РБМК-1000) і частці викинутих РР (h = 50%) та нанести їх у масштабі на карту, схему (за табл. 5.4. - 5.8.).
Робота 2. Прогнозування хімічної обстановки та захист населення у «зоні лиха»
Дати оцінку обстановці що склалася на об’єкті “Б” у результаті руйнування ємності де зберігалася сильнодіюча отруйна речовина (СДОР). Під час аварії внаслідок переходу в атмосферу частини СДОР із зруйнованої ємності, а також випаровування його з площі розливу. утворилась хмара з вражаючою концентрацією СДОР. Від зруйнованої ємкості на відстані L знаходиться населений пункт, який може потрапити у зону хімічного зараження (ЗХЗ).
Визначити розміри можливих зон хімічного забруднення місцевості та запропонувати заходи щодо захисту працівників об’єкту та населення у зоні лиха.
Алгоритм виконання розрахунків під час прогнозування хімічної обстановки :
А. Визначення розмірів і площі зони хімічного зараження
1. Визначити ступінь вертикальної стійкості атмосфери, що відповідає погодним умовам та часу доби : температурі шарів повітря, швидкості вітру.
2. Визначити глибину Г поширення зони хімічного зараження (ємкість, де зберігалася СДОР, не обвалована) у відповідності до кількості СДОР, ступеня вертикальної стійкості повітря та характеру зберігання.
Примітка: За швидкості вітру понад 1 м/с застосовуються поправочні коефіцієнти.
фактичну глибину знаходимо за формулою (5.2):
Г = Гтабл ∙ kпер (5.2)
Визначити ширину Ш 3Х3 за формулою (5.3):