Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Географія

.pdf
Скачиваний:
13
Добавлен:
28.02.2016
Размер:
797.13 Кб
Скачать

10

Фізична

Дідчук І. Л.,

8

Прем’єр

2008

 

географія

Заставецька О. В.,

 

 

 

 

України

Брущенко І. В.

 

 

 

 

(підручник)

 

 

 

 

11

Фізична

Булава Л. М. та ін.

8

АН ГРО

2008

 

географія

 

 

ПЛЮС

 

 

України

 

 

 

 

 

(підручник)

 

 

 

 

12

Фізична

Пестушко В. Ю.

8

Генеза

2008

 

географія

 

 

 

 

 

України

 

 

 

 

 

(підручник)

 

 

 

 

13

Географія

Пестушко В. Ю.,

9

Генеза

2009

 

(підручник)

Уварова Г. Ш.

 

 

 

14

Географія

Надтонка О. Ф.,

9

Світ знань

2009

 

(підручник)

Топузов О. М.

 

 

 

15

Географія

Садкіна В. І.,

9

Оберіг

2009

 

(підручник)

Гончаренко О. В.

 

 

 

16

Географія

Гілецький Й. Р.

9

Підручники

2009

 

(підручник)

 

 

і посібники

 

17

Географія

Пестушко В. Ю.,

10

Генеза

2010

 

(рівень

Уварова Г. Ш.

 

 

 

 

стандарту,

 

 

 

 

 

академічни

 

 

 

 

 

й рівень)

 

 

 

 

18

Географія

Коберник С. Г.,

10

Оберіг

2010

 

(рівень

Коваленко Р. Р.

 

 

 

 

стандарту,

 

 

 

 

 

академічни

 

 

 

 

 

й рівень)

 

 

 

 

Забезпеченість підручниками з географії в Миколаївській області в розрізі 6, 7, 8, 9, 10 класів стовідсоткова

6 клас – 100%;

9 клас – 100%;

7 клас – 100%;

10 клас – 100%.

8 клас – 100%;

 

Вивчення географії на профільному рівні здійснюється за підручником «Географія», 10 клас (автори: Т. Гільберг, Л. Паламарчук, В. Безуглий, видавництво «Генеза»). Це перший

10

український підручник для профільного вивчення географії. Відмінною особливістю підручників нового покоління є те, що вони створюються з навчально-методичним комплексом.

Головною проблемою в Миколаївській області залишається несвоєчасне надходження підручників із географії.

ІІ.3. Економіка

Завдання шкільного предмета «Економіка» — сформувати базові знання з економічної науки, ознайомити з основними тенденціями розвитку економіки (науки і господарства) на сучасному етапі, сприяти вибору професії.

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Економіка, 11 кл. Рівень стандарту, академічний рівень: К.,

2010.

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Економіка, 10-11 кл. Профільний рівень: К., 2010.

Програми для профільного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах. Програми спецкурсів і факультативів. 10–11 кл. (видавництво «Абетка-НОВА»,

2003, 2006).

Збірник програм з економіки для загальноосвітніх навчальних закладів (курси за вибором). Частина І. 10–11 (для 11 кл.), (видавництво «Аксіома», 2008).

Збірник програм з економіки для загальноосвітніх навчальних закладів (курси за вибором). Частина II. (видавництво «Аксіома», 2008)

Економіка. Програми курсів за вибором та факультативів. -

К., 2010.

Основи споживчих знань (автори Т. Г. Гільберг, С. Л. Капіруліна, А. І. Довгань та ін. видавництво ЄС і ПРООН,

2008).

ІІ.4. Основні підручники з економіки, якими дозволяє користуватися Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

I. Економіка (рівень стандарту, академічний рівень), 11 клас (автор І. Ф. Радіонова, видавництво «Аксіома», 2011).

II. Економіка (рівень стандарту, академічний рівень), 11 клас

11

(автори Л. П. Крупська, І. Є. Тимченко, Т. І. Чорна, видавництво

«Ранок», 2011).

1)Практичні роботи з економіки. 11 клас. Рівень стандарту (автор А. О. Горленко, видавництво «Аксіома», 2011);

2)Методичний посібник для вчителя до «Збірника завдань для державної підсумкової атестації з економіки для учнів 11 класів» (автор Г. О. Горленко, видавництво «Аксіома», 2010).

Профільне навчання економіки у старшій школі забезпечується вивченням курсу «Економіка» протягом 210 годин навчального часу (по три години на тиждень у 10-у й 11-у класах), введенням курсів за вибором та факультативів, вивченням близьких до економіки предметів: математики на академічному рівні та географії на профільному.

Вивчення економіки у 2011/12 навчальному році на профільному рівні має такі особливості:

Економіка

(профільний

рівень).

10

клас

(автори

 

І. Ф. Радіонова, В. В. Радченко, видавництво «Аксіома»,

 

2011).

 

 

 

 

 

Економіка

(профільний

рівень).

11

клас

(автори

 

І. Ф. Радіонова, В. В. Радченко, видавництво «Аксіома»,

 

2011).

 

 

 

 

 

1)Економіка (профільний рівень). Тренувальні вправи + лабораторні роботи: Навчальний посібник для учнів 10 класів суспільно-гуманітарного напряму навчання (автор Г. О. Горленко, видавництво «Аксіома», 2010);

2)Методичний посібник для вчителя до посібника Економіка (профільний рівень). Тренувальні вправи + Лабораторні роботи (автор Г. О. Горленко, видавництво «Аксіома», 2010).

Також для вивчення предмета на профільному рівні можна використовувати підручники:

Економіка (рівень профільний), 10 клас (автори Л. II. Крупська, І. Є. Тимченко, Т. І. Чорна, видавництво

«Ранок», 2011).

Економіка (рівень профільний), 11 клас (автори Л. П. Крупська, І. Є. Тимченко, Т. І. Чорна, видавництво

«Ранок», 2011).

У межах варіативної компоненти змісту освіти вивчаються у 10 класі такі курси за вибором: «Основи споживчих знань», «Основи інтелектуальної власності», «Фінансова математика»,

12

«Географічна економіка», «Економічне моделювання та розв’язування економічних задач» тощо.

Під час підготовки до ДПА вчителями використовується «Збірник завдань для державної підсумкової атестації з економіки. 11 клас» (автори Ю. В. Бицюра, Г. О. Горленко, С. Л. Капіруліна, Центр навчально-методичної літератури, 2011).

При організації допрофільного вивчення економіки у 8-9-х класах за рахунок годин варіативної складової навчального плану вивчається курс «Моя економіка» (автори Л. М. Кириленко, Л. П Крупська, І. М. Пархоменко, І. Є. Тимченко).

У класах з поглибленим вивченням економіки використовується програма «Основи економіки» (автор І. І. Климюк) або «Основи економіки» (автори Л. М. Кириленко, Л. П. Крупська, І. М. Пархоменко, І. Є. Тимченко).

До варіативної частини профільної школи віднесено такі економічні курси: «Основи підприємницької діяльності», «Власна справа», «Основи менеджменту», «Основи інтелектуальної власності», «Основи споживчих знань», «Основи сімейного господарювання» тощо.

Слід відзначити, що важливою особливістю є впровадження в навчальний процес ЗНЗ курсу за вибором «Основи споживчих знань», зміст якого сприятиме швидшій адаптації учнів до нових умов життя, заснованого на принципах ринкової економіки.

Забезпеченість підручниками з економіки в Миколаївській області складає 20% (11 класи).

ІІІ. ЯКІСНИЙ СКЛАД УЧИТЕЛІВ ГЕОГРАФІЇ

Ефективність навчального процесу значною мірою залежить від рівня фахової майстерності педагогів. Географію в нашій

області викладають 593 вчителі Із них:

 

 

спеціалістів вищої категорії

-

231

(39 %);

спеціалістів І категорії

-

171

(28.8 %);

спеціалістів ІІ категорії

-

74 (12,4 %);

спеціалістів

-

117

(19,7 %).

(діаграма 3.1)

13

Діаграма 3.1

Якісний склад педагогічних працівників

19%

 

 

40%

 

спеціаліст

 

 

 

 

ІІ категорія

 

 

 

 

12%

 

І категорія

 

 

 

 

вища категорія

 

 

 

 

29%

Останнім часом в області спостерігається тенденція щодо поліпшення кадрового складу вчителів географії. Однак за збільшенням кількості вчителів першої та вищої категорії не можна не помітити, що значно зменшилась кількість молодих спеціалістів.

Звання «старший учитель» мають 90 (15,1%) педагогів, «учитель-методист» – 53 (8,9 %), нефахівцями є 261 (44.0 %) учителів, що викладають географію (діаграми 3.2).

Діаграма 3.2

Педагогічні звання

8,90%

15,2%

 

всього

 

 

 

 

старший учитель

вчитель-методист

14

На Миколаїщині вчителями географії працює більше осіб жіночої статі. Частка чоловіків становить лише 17% (діаграма 3.3)

Діаграми 3.3

Більшість учителів працює вже понад 20 років. Частина молодих учителів дуже невелика. Це дозволяє стверджувати, що мало випускників ідуть працювати вчителями географії (діаграма 3.4).

Діаграми 3.4

Педагогічний стаж учителів географії

6%

15%

53%

26%

молодий спеціаліст

3 - 10 років

10 - 20 років

більше 20 років

15

15,2 % учителів географії мають пенсійний вік, частка молодих кадрів – 6,0 %. (діаграма 3.5).

Діаграма 3.5

Висновки

1.Мінімальна кількість випускників вищих навчальних закладів, які готують географів, іде працювати до школи.

2.Лише 39% учителів географії присвоєно вищу кваліфікаційну категорію.

3.44% працюють учителями географії не за фахом. Більшість таких учителів працює в сільській місцевості.

4.Кваліфікаційну категорією «спеціаліст» мають 19,7% учителів.

5.15,2 % учителів географії пенсійного віку, молодих кадрів лише 6,0%.

IV. РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

НА КУРСАХ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ВЧИТЕЛІВ ГЕОГРАФІЇ, ЕКОНОМІКИ

Успішний педагог той, який постійно, упродовж усього життя розвиває свою професійну компетентність, стає справжнім майстром своєї професії. Однією з продуктивних форм професійного становлення педагогів є курси підвищення

16

кваліфікації.

Протягом 2011 року МОІППО було розроблено нові освітньопрофесійні програми та навчально-тематичні плани курсів підвищення кваліфікації вчителів географії та економіки, зміст яких відбиває процеси модернізації географічної, економічної освіти, а тематика враховує особливості змісту освітніх галузей «Природознавство», «Суспільствознавство», які визначаються Державним стандартом базової і повної середньої освіти. Також у контексті нового змісту освіти слухачам курсів пропонуються нові спецкурси з актуальних проблем розвитку географічної, економічної освіти, які дозволяють підготувати педагогів до викладання предмета в умовах 11-річної школи.

За останні чотири роки курси підвищення кваліфікації пройшов 341 учитель географії та економіки, що становить 87% від запланованої кількості (діаграма 4.1)

Діаграма 4.1

Усі слухачі курсів мають вищу освіту, із них 63 % працюють за фахом (географи). За останні роки цей показник знизився, що може вплинути на якість географічної освіти, особливо в сільських школах, де частка фахівців-географів ще нижча.

17

На цьому фоні до 69% зросла кількість учителів, які, крім географії, викладають ще й інші предмети, у тому числі економіку, «Рідний край», природознавство. Викладання кількох предметів є особливо типовим для вчителів сільських шкіл.

Профільні географічні курси, спецкурси та факультативи викладають усього 9 % слухачів курсів, що свідчить про певні проблеми розвитку профільної географічної, економічної освіти у регіоні.

Важливою складовою професійної діяльності вчителя географії, економіки є виховна робота. Про це свідчить той факт, що значна частина вчителів географії (понад 75 %) виконують обов’язки класного керівника.

Під час проходження курсів учителям було запропоновано анкету на розуміння поняття ―професійна компетентність‖ та її складових; видів компетентностей і компетенцій. Питання анкети звучали так: ―Як Ви розумієте поняття ―професійна компетентність учителя географії?‖, ―Які компоненти складають професійну компетентність учителя?‖, ―У чому полягає різниця понять ―компетентність‖ і ―компетенція?‖, ―Якими компетентностями повинен володіти вчитель географії?‖, ―Як Ви оцінюєте свій рівень професійної компетентності?‖.

Аналізуючи відповіді анкет, які було згруповано та висвітлено у відсотках, отримано такі дані: на перше запитання, вчителі дали таке трактування» поняттю ―професійна компетентність учителя географії ‖:

-готовність до виконання своїх професійних обов’язків –

25 % ;

-викладання географії на високому професійному рівні –

32%;

-здатність до професійної педагогічної діяльності – 9 %;

-характеристика діяльності вчителя географії – 4%;

-учитель, який користується авторитетом – 4 %;

-знання і вміння, які використовує вчитель для виконання своїх професійних обов’язків – 26 %.

Серед складових професійної компетентності слухачі називають знання (предмета і функціональних обов’язків) – 42%, уміння (методичні, комунікативні, організаційні, технологічні) – 35 % і навички – 20 %, ціннісні орієнтації – 1%,

18

особистісні якості – 2%, не назвали зовсім самооцінку і самоаналіз.

Певні труднощі викликало питання ―У чому полягає різниця понять ―компетентність‖ і ―компетенція‖? Більшість опитаних (56 %) зазначили, що поняття ―компетентність‖ є більш широким і означає досконале володіння професією, а ―компетенція‖ – це більш вузьке поняття, що виражає певні знання; 26 % опитаних відповіли, що ―компетентність‖ – це добре володіння знаннями, вміннями та навичками, а ―компетенція‖ – це коло повноважень особи; 12 % респондентів не дали відповіді зовсім, а 3 % вчителів географії ототожнюють ці поняття.

У відповідях на питання ―Якими компетентностями повинен володіти вчитель географії?‖ слухачі називали гуманізм, доброзичливість, любов до людей, гарні знання географії, методики викладання, організації навчального процесу, уміння співпрацювати з учнівським колективом, колегами і батьками, володіти сучасними засобами навчання тощо.

Цікаві відповіді ми отримали на питання ―Як Ви оцінюєте свій рівень професійної компетентності?‖. Результати були такими: високий – 13%; середній – 41%; достатній – 41%; низький – 4 % ; не відповіли – 1%.

Отже, результати анкетування свідчать, що існує певна невідповідність між рівнем компетентності вчителів географії та вимогами суспільного розвитку і самої фахової діяльності педагогів. Більшість опитуваних учителів географії недостатньо розуміють сутність професійної компетентності, не мають цілісного уявлення про її зміст і структуру, не можуть назвати її складових та здійснити об’єктивну самооцінку власного рівня професійної компетентності.

IV 1. Аналіз вхідного діагностування

1. На початку роботи курсів слухачі потребували консультацій з питань:

законодавче забезпечення освітньої діяльності;

психологічні основи педагогічної діяльності;

19