1. Поняття "образотворчі мистецтва" утворюють візуальні — призначені для зорового сприймання — його види. Це найбільш ранні види художності. У них формування образності тісно пов'язане з потребою опанувати простір, що насичений різними видами і формами життя. Види мистецтва, що відображають буття предметних форм світу в їх багатстві та різноманітності, отримали назву "образотворчі". До них належать: живопис, скульптура, графіка. Образотворчість є способом матеріалізації (закріплення) набутого культурою досвіду бачення форм, пропорцій, кольорових відношень для відображення внутрішньої динаміки явищ світу: подій, стосунків, переживань. Справді, мармурова брила завдяки генію скульптора здатна перетворюватися на "Мислителя" Родена чи "Брута" Мікеланджело. Відомий вислів Мікеланджело щодо процесу творення досконалих скульптурних образів з мармурових брил: "Я беру і відсікаю все зайве". Тобто у брилі мармуру скульптор уже бачить свій твір, причому бачить його у найменших подробицях, адже один неточний рух різця в його руках — і скульптура буде зіпсована.

2. Художній образ як форма відображення дійсності в образотворчому мистецтві.

Художній образ як форма відображення дійсності В основі художнього образу як специфічної форми відображення дійсності лежить первинний, або так званийчуттєвий образ. Чуттєвим образом називають конкретно-чуттєву даність (явленість) предмета відображення, тобто те нормальне уявлення, в якому відображувана реальність постає, кажучи словами М. Чернишевського, не у формі думки про неї, а у формі самого життя, наочно, такою, якою ми її бачимо чи могли б побачити, сприймаючи безпосередньо. Чуттєвий образ у художньому творі — це те, що в ньому безпосередньо, конкретно зображено з усіма його подробицями — сукупні­стю тих індивідуальних предметних ознак (знаходження у просторі та часі, форма, величина, колір, спосіб дії і т. п.), які окреслюють його в нашій свідомості.   Конкретно-чуттєва основа, з одного боку, відрізняє художній образ від такої форми відображення, як схема, в якій відображене життя втрачає свої живі риси і схема­тизується, з іншого боку, споріднює його з тією звичай­ною формою відображення дійсності, якою ми користує­мось у побуті, у нашому повсякденному спілкуванні. Гово­рячи про щось, висловлюючи якісь думки, ми, найчастіше, не абстрагуємося від їхнього конкретно-чуттєвого змісту, не схематизуємо його, а тримаємо в пам'яті й намагаємося викласти у вигляді більшою чи меншою мірою живого уявлення. Від повсякденних форм уявлення дійсності художній образ, по-перше, відрізняється своєю емоційніс­тю, точніше настановою на підкреслено-емоційний харак­тер вираження тієї думки, формою вияву якої є чуттєвий образ. По-друге, від звичайного уявлення художній образ від­різняється узагальненістю свого змісту. Художній образ — це не копія дійсності, це вузькофактографічне, натура­лістичне її відтворення, яке має місце, скажімо, в газетних репортажах чи творах документального характеру. 

3. Засоби виразності живопису.

Живопис — мистецтво живо, тобто виразно, художньо-переконливо втілювати предмети небайдужості в матеріалі. Передумовою виокремлення живопису як особливого виду мистецтва була зміна погляду європейського суспільства на цінності людського життя. 

• Колір

• Форма

• Кольоровий контраст

• Нюанс.

4.Види і техніки живопису.

Види живопису: -монументальний; -станковий; -декоративний; -декораційний; -мініатюра.

техніка живопису, використання фарб, кольорів і барвників на поверхні.

Основними видами техніки живопису є:

• темпера, сполучна речовина —емульсія;

• емаль(не плутати з емаллю як тонким скловидним покриттям);

• гуаш;

• пастель;

• туш;

• живопис по штукатурці - фрескатаа секко;

• гратаж;

• гризáйль;

• олія, на основі рослинних олій (лляної, горіхової);

• клеєві фарби;

• акварель;

• акрилові фарби;

• восковий живопис.

5. Жанри живопису як джерело змісту образотворчої діяльності дошкільників

Історичний живопис

• Побутовий жанр

• Натюрморт

• Портрет(Парадний портрет,Портрет актора в ролі,Дитячий портрет,Політичний плортрет,Натрунний портрет)

• Ведута

• Анімалістичний жанр

• Марина(морська тематика)

• Капріччо (жанр)

• Анімація

• Іконопис

• Пейзаж

• Релігійна картина(біблійна тематика)

• Художнє виховання та творчий розвиток дітей засобами образотворчого мистецтва реалізується в завданнях, що спрямовані на формування предметних компетенцій:

• - чуттєво-емоційне сприйняття; вміння відчувати і бачити навколишній світ, виявлення пізнавальної активності;

• - асоціативно-образне мислення; виявлення фантазії, уяви під час створення власних образів у художньо-практичній діяльності;

• - поняттєво-логічне мислення; вміння визначити мету, способи та організацію її досягнення; здатність до самоаналізу та самооцінки;

• - розуміння мови мистецтва як форми міжособистісного спілкування; розуміння почуттів інших людей, різноманіття творчих проявів, бачень і розумінь дійсності; усвідомлення взаємозв'язку з однолітками і дорослими та відповідальності під час виконання творчих робіт;

• - сприйняття цілісної картини світу, здатність цінувати національну самобутність і культурну спадщину України як невід'ємну складову загальнолюдської культурної скарбниці; відкриття, творче вираження себе, визначення власного місця та усвідомлення неповторності й унікальності людини.

• Вивчення образотворчого мистецтва передбачає послідовне розв'язання художньо-пластичних, виразних, технічних та психологічних завдань образотворчості в таких напрямах:

• 1. Мистецтво як мова, специфіка образотворчої мови, що ґрунтується на таких вихідних поняттях, як художній образ, виражальні та зображальні образотворчі засоби, форма, колір, простір, композиція.

• 2. Мистецтво як творчість - розвиток асоціативно-образного мислення, художньо-творчої уяви, мистецького бачення, здатності створення художнього образу та вміння його сприймати у творах мистецтва.

З кожним роком образотворче мистецтво все сміливіше входить в життя дітей. І педагоги і діти розуміють: прекрасне - добрий помічник у процесі виховання дитини. Твори декоративно прикладного мистецтва помагаючи пізнавати життя людини і природи, розвивають не тільки зорове сприйняття, але і фантазію. Так, засобами живопису, скульптури, архітектури, графіки, виражається краса життя, природи, виражаються високі думки, почуття. Твори образотворчого мистецтва кличуть до боротьби за прекрасне, відіграють велику роль в повсякденному житті. Талант розуміти і тонко відчувати прекрасне в образотворчому мистецтві, а у деяких дітей і талант створювати прекрасне в живописі, скульптурі, графіці, паперопластиці, малюванні починає формуватися в процесі особистої творчої діяльності, в процесі ознайомлення з образотворчим мистецтвом, що й визначає актуальність даної роботи. Мета роботи - проаналізувати методику ознайомлення дошкільників з жанрами образотворчого мистецтва.