Питання до екзамену з педагогіки (ІЛПП, заочне відділення)

1. Педагогіка як наука. Об‘єкт, предмет.

Педагогіка – це наука, що вивчає сукупність, закономірності, тенденції, перспективи розвитку педагогічного процесу, як фактору і засобу розвитку людини протягом всього життя.

Об’єктом педагогіки є та частина об’єктивного світу, ті його явища, які обумовлюють розвиток людського індивіда в процесі цілеспрямованої діяльності суспільства. Ці явища отримали назву «освіта».

Предметом педагогіки є процес спрямованого особистого розвитку людини в умовах її навчання, виховання. освіти.

Основним завданням педагогіки чення й обґрунтування закономірностей виховання та розвитку людської особистості, розробка на цій основі теорії і технології виховання як спеціально організованого педагогічного процесу.

2. Функції педагогіки.

Теоретична функція

1. Описовий рівень – це вивчення попереднього педагогічного досвіду і вивчення новаторського досвіду.

2. Діагностичний рівень – вивчення стану педагогічних явищ та причин їх використання.

3. Прогностичний рівень – експериментальні дослідження педагогічної діяльності і побудова моделей їх перетворення.

Технологічна функція:

1. Проективний рівень – розробка методичних матеріалів на основі дослідженої теорії.

2. Перетворювальний рівень – впровадження педагогічних досягнень в навчально-виховний процес з метою його удосконалення.

3. Оцінний і коректувальний рівень – ми оцінюємо роль результатів наукових досліджень і ефективність їх впровадження в педагогічну практику.

3. Характеристика основних педагогічних категорій.

Виховання – це цілеспрямований та організований процес формування особистості.

Навчання – спеціально організований, керований, цілеспрямований процес взаємодії вчителів та учнів, результатом якого є засвоєння знань , умінь і навичок, формування світогляду, розвиток розумових сил і потенціальних можливостей учнів, зміцнення навичок самоосвіти у відповідності до поставлених завдань.

Освіта — процес засвоєння систематизованих знань і формування на їх основі світогляду, розвитку пізнавальних можливостей, а також набуття умінь і навичок для практичного застосування загальноосвітніх і професійних знань.

4. Методологічні основи педагогіки.

Екзистенціалізм (існування) – філософія снування спирається на поняття екзистенції (індивідуального буття людини, заглиблення у власне»Я»).

Основні ідеї що використовуються у педагогіці:

• особистість є не повторною і унікальною;

• кожна людина є носієм власної моральності.

Центром виховного впливу має бути підсвідомість особистості (почуття, думки).

Мета школи6 навчити дітей творити самих себе, менше давати настанов, виявляти дружню участь до дітей і тим самим створити можливості для пошуку власного шляху.

Неотомізм – вчення про божу сутність світу (Фома Аквінський).

Основні ідеї:

• істина досягається засобами наближення до бога;

• важливе значення для здійснення педагогічного процесу має релігія;

• людина є одночасно і індивідом і особистістю, як індивід вона тілесна істота, саме тому підкоряється законам природи і суспільства, а як особистість вона має безсмертну душу і підкоряється лише Богу.

Тому у виховання ми звертаємо увагу на душу, а в процесі навчання ми залучаємо молодь до культури на основі релігійних цінностей.

Позитивізм – це вчення яке визнає в якості істинного лише природне та матеріальне знання.

Основні ідеї:

- збільшити частку природничих та математичних дисциплін в процесі навчання.

Прагматизм – це філософське вчення, яке ґрунтується на сутності таких понять, як досвід, справа; пізнання людини ототожнюється з індивідуальним досвідом.

Основні ідеї:

• школа не повинна бути відірваною від життя, а навчання від виховання;

• всі отримані знання мають бути практично втілені.

Біхевіоризм (поведінка) – представники даної філософської концепції вважали, що в основі даної педагогічної діяльності спрацьовує правило стимул-реакція «S-R».

Основні ідеї:

• для досягнення позитивного результату навчання і виховання потрібно лише правильно підібрати стимули і використати їх;

• необхідно виховувати діловитість, дисциплінованість, організованість;

• в процесі навчання доцільною є напружена розумова атмосфера, діяльність в якій забезпечує педагог.