Вікова характеристика серця (за Гундобіним)

Вік (роки)	Вага серця абс. відносна (г) (г\кг)	Загальний об”єм серця (мл)	Систолічний об”єм крові абсол. відносно маси (мл) (мл\кг)	Хвилинний об”єм абсол. відносно (мл) маси тіла (мл\кг)
1	23,6 0,76	19,0	2,5 0,83	335 112
2	41,2 0,48	37,0	10,2 1,02	1220 122
3	51,9 0,47	67,5	13,2 1,04	1460 110
4	54,5 0,52	80,4	15,0 1,02	1600 109
5	83,7 0,51	98,5	18,2 1,00	1810 100

Таблиця 2

Вік	Систолічний тиск	Діастолічний тиск
1-10 днів	60-80	30-54
11 днів-6 місяців	70-109	40-74
7 місяців-2 роки	70-129	40-79
З роки-14 років	106	64

Таблиця 3

Показники легеневої вентиляції у дітей раннього і першого дитинства.

Вік (роки)	Показники легеневої вентеляції
	Хвилинний об”єм дихання (л\хв)	Частота дихання За 1 хв.	Дихальний об”єм (мл)
Новонародженний	1,5	50	50
2.	3,2	40	80
3.	3,4	30	110
4.	3,5	28	121
5.	4,0	25	160
6.	3,9	23	170
7.	3,9	22	180

використовуючи як основні засоби масаж, рефлекторно - пасивні, пасивно-активні і активні рухи.

До першого року життя треба фізичними вправами підготувати підпорно-руховий апарат дитини до ходи , а потім використовувати різні завдання, що стимулюють ходу. З цією метою використовують вправи для зміцнення м'язів ніг, спини, живота, від чого в подальшому залежить формування пра­вильної постави.

До 3-го року відбувається засвоєння локомоторних актів (хода, біг ).В цей період важливе значення має формування фізіологічно вірного режиму ди­хання із акцентом уваги на зв'язок дихання з рухом.

З 6-ти років необхідна підготовка фізичного розвитку дитини для інтенсив­них занять фізичними вправами в школі.

Контрольні питання.

І.Який віковий період належить до раннього і першого дитинства ? 2.Розкрити особливості ЦНС у дітей раннього і першого дитинства. 3.Особливості розвитку підпорно - рухового апарату.

4.Дайте характеристику функціональним особливостям ССС у дітей раннього і першого дитинства.

5.Розвиток і особливості дихальної системи і дітей раннього і першого ди­тинства.

6.Урахування морфофункціональних особливостей організму дітей раннього і першого дитинства під час організації їх рухової активності.

ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ДІТЕЙ ДРУГОГО ДИТИН­СТВА І ПІДЛІТКІВ.ОСОБЛИВОСТІ РУХОВОЇ АКТИВНОСТІ.

Фізичний розвиток другого дитинства (8-11 років для дівчат і 8-12 років для хлопчиків) відбувається більш спокійно: уповільнюється темп рос­ту тіла( збільшення довжини тіла складає за рік 3-4 см, маси тіла - 3,0-4,5 кг), що обумовлене помірним вмістом гормону росту в крові. Темп розвитку кісткової тканини в різних відділах не однаковий. Щоб не загальмувати зро­стання тіла в довжину, фізичні навантаження слід давати з обережністю. В цей період формуються основні кривини хребта : шійний і поперековій лордоз, грудний кіфоз. Вигини хребта підтримуються не тільки напругою м'язів, але і вдосконаленням хрящевих і кісткових елементів. Грудна клітина досягає структури характерної для дорослої людини.

У дітей молодшого шкільного віку особливо інтенствно ростуть і розвиваються м'язи, що забезпечують вертикальне положення тіла, рух пальців. На 8-му році життя вага м'язової маси досягає 28% маси тіла.

6 цьому віці відбувається значний розвиток лобних долей головного мозку, повністю завершується морфологічний розвиток ЦНС, проте функціо­нальні характеристики цієї системи продовжують вдосконалюватися.

Висока збудливість , пластичність ЦНС сприяє ефективному засвоєнню рухових навичок в силу чого діти 7-11 років легко оволодівають складними рухами.

В цьому віці відбувається активний розвиток мовної функції дитини , фор­мування мислення, вдосконалюється взаємозв'язок першої і другої сигнальних систем, що дозволяє педагогу в системі фізичного виховання різноманітно і глибоко словесно пояснити суть рухів.

Обмін енергії у дітей цього віку хоча і знижується, але він значно (в 2-2,6 рази) вище, ніж у дорослих. Це зв'язане із збільшенням пластичних процесів, а також з більш інтенсивною і малоефективною роботою дихальної і серцево-судинної систем.

Вікові зміни системи кровообігу в цьому періоді характеризуються нерів-номірністю: відносно більш повільними темпами збільшення об'єму серця в порівнянні з сумарним прсвітленням судин. Проте, співвідношення між об'ємом серця і діаметром великих судин до 11-12 років залишається постійним. Це є однією з суттєвих причин відносно низького артеріального тиску. В 7-10 - літньому віці систолічний тиск складає 100-105 мм ртутного стовпа.

З віком поступово уповільнюється ЧСС: в 7-8 років вона дорівнює в середньому 80-92,а в 9-10 років - 76-86 скорочень за хвилину.

ЖЄЛ у дітей 7 років коливається в межах 1155-1930 мл ,а у 8-річних- від 1470 до 2170 мл. Хвилинний об'єм дихання збільшується з 3500 мл/хв. у 7-річ­них дітей до 4400 мл/хв. в віці 11 років.

Морфофункціональні особливості організму дітей цього віку утворюють сприятливі передумови для розвитку швидкості рухів.

Розвиток рухових координацій - головний напрямок фізичної підготовки. Значними є здібності дітей до засвоєння техніки - засвоєння багатьох нових рухів відбувається зразу, без інструктора. Краще засвоюється рух цілком, ніж за елементами в силу зорового сприйняття характерного для дітей, що обумовлене перевагою першої сигнальної системи.

В віці 8-11 років статична витривалість збільшується на 13-38%,а динаміч­на, до роботи помірної інтенсивності - на60-117%. Отже, в молодшому шкільному віці пристосовуючи відповідні віковим можливостям методи і за­соби педагогічного в пливу, можливо розвивати витривалість.

Таким чином віковий період 7-10 років найбільш сприятливий для закладин практично всіх рухових якостей і координаційних здібностей, що реалізуються в руховій активності людини.

Підлітки (12-15 років для дівчат і 13-16 років для хлопчиків) - особливо

гострий віковий період. Він характеризується : максимальними темпами росту організму і окремих його частин, активізацією процесів асиміляції, значними ендокринними зрушеннями, підсиленням процесів морфологічного і функціо­нального диференціювання головного мозку і внутрішніх органів. Глибокі пере­будови обумовлені процесами статевого дозрівання - активністю статевих залоз, а також щитовидної залози, наднирників, гіпофізу.

Підсилене гіпофізом виділення гормону росту викликає приріст довжини тіла від 7,0 до 9,0 см. Гормони статевих залоз стимулюють розвиток м'язової системи в силу чого маса тіла щорічно збільшується на 3-6 кг. М'язова маса в 12 років складає 29%,а в 15 років - 33% маси тіла.

В цьому віці підвищується роль кори великих півкуль в діяльності всього організму, стають керованими процеси збудження і гальмування, а значне вдосконален­ня другої сигнальної системи підвищує роль мовного інструктажу в утворен­ні нових рухів. Нарощується маса серця, збільшується об'єм серця (в 12 років-458 мл. в 15 років-620 мл), систолічний об'єм крові (до 45 мл) в зв'язку з чим декілька підвищується артеріальний тиск (в 15 років-109/88 мм ртутного стов­па).

В деяких випадках у підлітків спостерігається значне підвищення систо­лічного тиску (до 130-140 мм ртутного стовпа). Це явище зветься юнацькою гіпертонією і розцінюється як вікове, що проходить. Частота серцевих скоро-чень,в середньому, складає 76 ударів за 1 хвилину, хвилинний об'єм крові -3150 мл.

З віком стає повільніше частота дихання (18 дихань за 1 хвилину),але збільшується об'єм дихання (до 375 млу 15-річних підлітків),збільшується хвилинний об'єм дихання (до 5400 млу 15-річних). Життєва ємкість підвищу­ється з 2200 до 3 200м л.

У підлітків збільшуються аеробні можливості організму. Максимальне споживання кисню (МПК) досягає 2299 мл/хв. В цьому віці формується мо­торна індивідуальність. Майже досягає рівня дорослих здатність до тонкого сприйняття обширу , відчуття темпу рухів, статична рівновага, рухова коорди­нація, збільшується витривалість як під час статичних зусиль, так і під час ди­намічної роботи. В цьому віці є передумови для розвитку швидкості і швид­кісно-силових рухів.

Контрольні питання

1.Морфофункціональні характеристики організму дітей другого дитинства.

2.Напрямок рухової активності дітей другого дитинства.

3.Морфофункціовальна характеристика організму підлітків.

4.Спрямованість рухової активності підлітків.

ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗМУ ЮНАКІВ І ОСІБ ЗРІЛОГО І ПОХИЛОГО ВІКУ, ОСОБЛИВОСТІ ЇХ РУХОВОЇ АКТИВНО.

Юнацький вік знаходиться в межах -17-21 року для юнаків і 16-20 років для дівчат. В цей період завершується статеве дозрівання організму. Припи­няється ріст тіла в довжину, .підсилюється ріст в ширину. М'язи за об'ємом і функціями досягають показників дорослої людини.

Відбувається подальше вдосконалення центральної нервової системи і вищої нервової діяльності, що обумовлює вдосконалення розумової функції і виражається в здібності до узагальнення. Відбувається завершення формуван­ня вищих емоцій - естетичних, інтелектуальних, а також самосвідомості.

До 18 років об'єм серця досягає величин для дорослих людей, вдосконалою стає нервова регуляція серцево-судинної системи, що робить її діяльність ефективною і економічною. Частота серцевих скорочень знижується до 66 ударів за 1 хвилину, систолічний об'єм складає 60 мл, хвилинний об'єм крові-4,0 л, досягаючи під час роботи 20-24 л. Артеріальний тиск змінюється мало, складаючи 110-80 мм ртутного стовпа.

Життєва ємність легенів в цей період розвивається до рівня дорослих (3,0 л у дівчин і 5,0 у юнаків).Ритм дихання стійкий, кількість дихань 12-16 за хвилину, дихальний об'єм - 375 мл, хвилинний об'єм дихання - 5400мл.Розвива-ється аеробна продукційність - максимальне споживання кисню у юнаків-2,5 л/хв. у дівчат-1,5 л/хв. Підвищується також і анаеробна продукційність : граничний рівень кисневого боргу сягає 10 л.

В цьому віці є можливості для вдосконалення всіх рухових якостей, а для розвитку сили і витривалості цей період найбільш сприятливий.

Зрілий вік знаходиться в межах від 22 до 60 років для чоловіків і від 21 до 55 для жінок. Він характеризується відносною стабільністю морфологічних і функціональних показників органів і систем до 35 років, а з 35 років спосте­рігається початок погіршення як функцій організму , так і рухових якостей. В першу чергу знижується гнучкість, далі швидкість, сила і пізніше - витрива­лість. Після ЗО років зменшується продукційність розумової діяльності, здатність до логічного мислення.

М'язи людини зрілого віку, в основному, зберігають свої функціональні властивості впродовж всього періоду, але після 30-35 років відмічаються зміни морфологічних характеристик апарату руху: знижується еластичність зв'язок,їх міцність, збільшується крихкість кісток, виникає закостенілість елементів хребта, знижується рухливість в суглобах.

Частота серцевих скорочень у 40-річних жінок 83 скорочення за 1 хвилину, а у чоловіків - 78 скорочень за хвилину. Артеріальний тиск відповідно дорівнює 126/80 і 119/77 мм ртутного стовпа.

Хвилинний об'єм крові у жінок - 5,45 л, а у чоловіків -6,5 л, при систолічному об'ємі 65,5 мл.

Частота дихання у жінок 20 за хвилину, у чоловіків 16 за хвилину, глибин а дихання -500 мл і хвилинний об'єм дихання 10,5 л у жінок і 8,5 л у чоловіків.

Зрілий вік характеризується самою високою адаптацією до впливу стре­сових подразників, стійкістю до захворювань.

Характер вікових змін і стан працездатності залежить від способу життя, рівня фізичної активності. Систематичні заняття фізичними вправами стимулю­ють і мобілізують потенційні ресурси організму. Рекомендації що до рухової активності повинні базуватися на об'єктивних факторах: соціальних, екологіч­них. Одним з потужних факторів, здійснюючих вплив на цей процес, є рухова активність.

Систематичні заняття фізичними вправами підвищують працездатність, зменшують втомливість, поліпшують нічний сон, приводять до зниженню ваги, вмісту холестерину в крові- одного із факторів ризику захворюваності. М'язова діяльність затримує атрофію м'язової системи. Значно підвищується обмін речо­вин, підсилюється розщеплення і відновлення м'язових білків, підвищується ступінь аеробного окислення.

Фізичні вправи здійснюють великий позитивний вплив на вдосконалення нервової і гуморальної регуляції системи дихання і кровообігу, що особливо досягається взаємодією дихальних і загальнорозвиваючих вправ.

Найбільш ефективними є нетривалі швидкісні навантаження, що викону­ються в умовах емоційного насичення, проте ці засоби повинні використовува­тися з обережністю, з поступовим збільшенням інтенсивності роботи і її емо­ційності в відповідності з функціональними можливостями старіючого організ­му при умові лікарського контролю і самоконтролю.

Найбільш несприятливі навантаження для осіб похилого віку - порів­няльно інтенсивні, тривалі, що характеризуються одноманітністю. Фізичні впра­ви достатньо емоційні і різноманітні за характером засоби, що використовуються, хоча і викликають незначну, але цілком сприятливу реакцію. Емоційність не повинна бути надмірною. Крім різноманітних комплексних уроків, рекомендують спокійне плавання, веслування, туризм.

В цьому віці важливо дотримуватися принципу поступовості, особливо під час виконання повертань, нахилів, при рухах з великою амплітудою. Вправи для розвитку сили треба виконувати без особливо! напруги, чергуючи їх з вправами на гнучкість, координацію. Для розвитку загальної витривалості ви­користовують біг в помірному темпі на початку і в кінці занять.

В програму занять необхідно включати вправи, що розвивають гнуч­кість хребта, рухливість в суглобах.

Характер пристосування вправ індивідуальний ,в залежності від віку, стажу занять фізичними вправами, стану здоров'я. Для осіб цього віку необхідні знання впливу на організм різних вправ, механізму адаптації до них .ознайомлення з показниками лікарського контролю і самоконтролю.

Контрольні питання

1. Фізіологічні особливості організму юнаків.

2. Фізіологічні особливості організму осіб зрілого.

3. Функціональні зміни в центральній нервовій і руховій системі у осіб похилого віку.

4. Організація рухової активності в зв'язку з віковими особливостями.

Список рекомендованої літератури.

1. Алтер Майкл Дж. „Наука о гибкости” К – „Олимпийская література! – 2001

г.

2. Амосов А.М., Вендет Я.А. Физическая активность и сердце.- Киев:

Здововье, 1989. -176с.

3. Булатова М. М. , Платонов В. Н. Спортсмены в различных климатогеогра

фических условиях.- К.Олимпийская література К 996.

4. Биохимия . Учебник для институтов физической культури. / Ред. Мень-

шиков В.В., Волков Н..И. - М.: Ф и С, 1986. 4.Виру А.А. Кырге П.К.

5. Гормоннови спортивная работоспособность.- М.: ФиС,1979.

6. Волков Л.В. Теория спортивного отбора: способность, одаренность,

талант.- Киев : "Вежа", 1997. -184с.

7. Дж.Х.Унлмор,Д.Л.Костилл. Физиология спорта и двигательной активности

.Киев: Олимпийская литература,1997.-502 с.

8.Ермолаев Ю.А. Возрастная физиология .М.: Вища школа Д 985.

9.Козлов В.Й., Гладышева А.А. Основи спортвной морфологии. -М.: 1997.

10.Круцевич Т.Ю. Методы исследования индивидуального здоровья детей и

подростков в процессе физического воспитания. – К.: 1999. –с. 80-101.

11.Меерсон Ф.З., Пшенникова М.Г. Адаптация к стрессовым

ситуациям физическим упражнениям. - М.: Медицина, 1988. І.

12. Мищенко В.С. Функциональные возможности спортсменов К.: Здоровья

1990, - 200 с.

13. Мотылянская Р.Е., Каплан З.Я., Артамонов В.Н. Двигательная

активность - важное условие здорового образа жизни. Теория й практика

ФК.1990,№1,-14с.

14.Платонов В.Н. Адаптация в спорте. - Киев: Здововье, 1988. -214с.

15. Платонов В.Н., Булатові М. М. Фізична підготовка спортсмена. Навч.

посібник .-К.: Олимпийская література Д995.-320 с.

16. Спортивная физиология. Учебник для институтов физической культуры

\ Под ред. Я.М. Коца. –М.: ФиС, 1986.

17. Фомин Н.А., Вавилов Ю.Н. Физиологические основы двигательной

активности. – М.: ФиС, 1991.

18. Физиологическое тестирование спортсмена високого класса ( под ред.

Дж. Дункана Мак-Дугласа и др. ) –К.: Олимпийская література. 1998. –с.

130-230.

19. Энока Р.М. Основы кинезиологии. –К.: Олимпийская литература. –К.:

1998. -400 с.