Коробочка маку – Capita Papaveris Мак снодійний – Papaver somniferum Род. Макові – Papaveraceae

Опис рослини. Однорічна трав’яниста рослина з прямостоячим стеблом 1 – 1.5м заввишки.Листя чергове, сизе. Голе або зі споду опушене. Стеблові листя стеблеобгортаючі широкоеліптичні, прикореневі – короткочерешкові, великі з великопильчатим краєм. Квіти великі з віночком від білого до темно – фіолетового кольору. Плід коробочка кулястої або довгастої форми з мілким насінням.

Правила заготівлі. Заготовляють комбайнами, коли основна маса коробочок побуріє і при струшуванні чути шурхіт від насіння.

Сировина. ЛС представлена роздробленими коробочками маку і верхньою частиною стебла. Колір зверху від буровато – жовтого до буровато – сірого кольору, всередині від жовтого до світло – бурого. Запах специфічний.

Хімічний склад: Коробочка маку містить алкалоїди ізохінолінового ряду.

Основні з них: морфін, кодеїн, папаверин, наркотин. Найбільша кількість алкалоїдів накопичується в молочному сокові коробочок у період опійного дозрівання. Крім того міститься меконова кислота (в судмедекспертизі по її присутності визначають отруєння опійними алкалоїдами)

Фамакологічна дія та застосування.Морфін належить до групи наркотичних аналгетиків і використовується як сильний знеболювальний засіб при операціях та в онкології. Спричиняє виражену ейфорію. При повторному застосуванні розвивається швидке звикання – морфінізм. Кодеїн зменшує збудливість кашльового центру. Папаверін справляє виражену спазмолітичну дію та здатність розширювати судини.

Лікарські форми та засоби. Морфіну гідрохлорид в ампулах, кодеїн у вигляді основи і фосфату, омнопон (суміш гідрохлоридів алкалоїдів) використовується як морфін.

Листя барбарису – Folia Berberidis

Коріння барбарису – Radices Berberidis

Барбарис звичайний – Berberis vulqaris

Род. Барбарисові – Berberidaceae

Опис сировини. Корінь. Циліндричні, прямі або зігнуті шматки дерев’янистих коренів. Злам грубоволокнистий. Колір зверху сірувато – бурий або бурий, на зламі – лимонно – жовтий. Запах слабкий специфічний. Смак не визначається.

Листя.Цільне з черешками різної довжини, форма еліптична. Основа клиноподібна, верхівка округла. Листя тонке з обох боків вкрите восковим нальотом, край дрібнопильчатий.

Заготівля Корені можна заготовляти протягом всієї вегетації. Викопують їх, обтрушують від землі і не миють, так як берберин добре розчинний у воді, корені розрізають на шматки 10 – 20 см, якщо товсті, то розрізають і в ширину.

Сушать при температурі 40 - 50⁰ або вприміщенні, що добре вентилюється.

Хімічний склад.Усі частини рослини містять алкалоїди. Основним з них є берберин ( алкалоїд ізохінолінового ряду).

Фармакологічна дія і застосування. З листя готують настоянку, яка застосовується при гіпотонії матки в післяпологовий період, знижує артеріальний тиск, збільшує амплітуду серцевих скорочень, стимулює виділеня жовчі. З коренів одержують берберин сульфат, який застосовується як жовчогінний засіб.

Трава маклеї –Herba Macleayae

Маклея серцевидна – Macleaya cordata

Маклея дрібноплода – Macleaya microcarpa

Род. макові – Papaveraceae

Хім. склад: Алкалоїди сангвінарин, хелеритрин, протопін, берберин.

Біологічна дія та застосування: Препарат сангвіритрин має антибактеріальну, протитрихомонадну дію.

Як антихолінестеразний засіб його призначають при ДЦП, міопатії, м’язовій дистрофії.

Бульба з коренями стефанії голої – Tubera cum radicibus Stephaniae glabrae

Стефанія гола – Stephania glabra

Род. меніспермові – Menispermaceae

Хім. склад : Головні алкалоїди гіндарин і стефаглабрин.

Біологічна дія та застосування:Гіндарину гідро хлорид застосовується при функціональних розладах ЦНС, виявляє седативну, легку снодійну та гіпотензивну дію. Стефаглабрину сульфат – антихолінестеразний засіб.

Листя Унгернії – Folia Ungerniae victoris

Унгернія Віктора – Ungernia victoris

Унгернія Сєвєрцова –– Ungernia severtzowii

Род. амарилісові – Amaryllidaceae

Хім. слад: Алкалоїди лікорин і галантамін.

Біологічна дія та застосування: Галантаміну гідробромід є антихолінестеразним засобом. І застосовується при ДЦП, міастенії, міопатії.

Лікорину гідрохлорид виявляє бронхолітичну дію.

Для отримання галантаміну використовують цибулини проліски Воронова.(Bulbi Galanthii woronovii)

ЛІКАРСЬКІ РОСЛИНИ ТА СИРОВИНА, ЯКІ МІСТЯТЬ ІНДОЛЬНІ АЛКАЛОЇДИ

КОРЕНІ РАУВОЛЬФІЇ - RADICES RAUWOLFIAE

Раувольфія зміїна — Rauwolfia serpentina Benth.,

род. кутрові — Apocynaceae

Рослина. Невеликий віч­нозелений напівкущ. Коріння вигнуті з пурпуровими бічними корінцями. Поверхня бура, видовженозморшкувата. Злам світлий, неволокнистий, кора вузька, де­ревина займає дві третини тов­щі зрізу. Листки розташовані по 3-5, щільні, голі, довгасто-еліптичні, загострені. Квітки в зон­тикоподібних суцвіттях. Віночок білий або рожевий, трубчастий, п'ятилопатевий, лопаті накладені одна на одну. Квітконіжки і ча­шолистки яскраво-червоні. Плоди червоні, складаються з двох со­ковитих кістянок, які напівзрослися.

Поширення. Раувольфія зміїна росте в Індії, Пакистані, Індо­китаї, Таїланді, Індонезії, на Яві, Цейлоні; культивується в Індії.

Хімічний склад сировини. У видах раувольфії знайдено близько 100 індольних алкалоїді.

Кора коренів містить алкалоїдів удесятеро більше, аніж деревина. Головними біологічно активними речовинами вважаються ре­зерпін, ресцинамін, аймалін, серпентин.

Біологічна дія та застосування. Раунатин, раувазан, резерпін та препарати, до складу яких він входить (адельфан, криствпін, бри-нердин та інші), призначають при гіпертонії, психоневрозах.

Ресцинамін і препарати (канесцин, реканесцин) діють гіпотен­зивно, подібно до резерпіну, але без побічних ефектів. Аймалін виявляє антиаритмічну активність.

ТРАВА БАРВІНКУ МАЛОГО -HERBA VINCAE MINORIS

Барвінок малий— Vinca minor L., род. кутрові — Apocynaceae

Барвинок мальїй; назва по­ходить від латин, vincere — пе­ремагати (вказує на вічнозелені листки) або від латин, vincire — обвивати, бо стебла у росли­ни гнучкі й кручені і minor — малий.

Рослина. Вічнозелений не­величкий полікарпічний на­півкущ. Пагони двох типів: ве­гетативні самовкорінювальні, лежачі та генеративні квітко­носні прямостоячі, завдовжки 20-40 см; листки черешкові, еліптичні, цілокраї, загострені, при основі звужені, шкірясті, голі, щільні, зимуючі, завдов­жки 3—5 та завширшки 1—3 см. Зверху темно-зелені, зі споду світліші. Квітки поодинокі, розташовані в пазухах листків, чашечка глибокоп'ятинадрізана, віночок фіолетово-синій, із дов­гою, зверху розширеною трубкою. Плід — видовжено-веретеноподібна зелена листянка, завдовжки 7—8 см. Насінини дрібні, бру­натні, видовжені, горбчасті. Цвіте з квітня по вересень.

Поширення. У південних районах європейської частини СНД, у широколистих лісах України, країн Балтії, в Білорусі, Молдові, Криму.

Заготівля. Промислову заготівлю трави барвінку для експорту проводять з травня до липня. її зрізають серпами або скошують косою. Не можна висмикувати вкорінені пагони та виривати рос­лини з коренем — це веде до знищення заростей. На одному місці заготівлю слід проводити не частіш як раз на три роки. Зібрану сировину сушать на відкритому повітрі, горищі або в сушарках при температурі 40—50 °С.

Хімічний склад сировини. Трава багата на індольні алкалоїди. Першим був ідентифікований мінорин (вінкамін), далі ізовін­камін та інші похідні ебурнану. Фізико-хімічні властивості цих алкалоїдів подібні до резерпіну. Крім того, вилучені вінкамінорин. Крім алкалоїдів, у траві барвінку знайдені урсо­лова кислота, флавоноїд робінін, лейкоантоціани.

Біологічна дія та застосування. Девінкан, вінкапан, вінкатон за­стосовують при гіпертонії, спазмах судин мозку.

ЛИСТЯ КАТАРАНТУСА РОЖЕВОГО — FOLIA CATHARANTHI ROSEI

Катарантус рожевий, барвінок роже­вий — Cathardnthus roseus G. Don, syn. Vinca rosea L., род. кутрові — Apocynaceae

Поширення. Рослина походить з Мадагаскару, поширена в тро­піках обох півкуль. Культивується у Флориді, Африці, Австралії. В СНД культивується у вологих субтропіках Грузії (Аджарія), Крас­нодарському краї.

Хімічний склад сировини. З трави катарантуса вилучено понад 80 алкалоїдів групи індолу.. Високу фармакологічну ак­тивність проявляють алкалоїди вінбластин, вінкристин, лейрозин.

Біологічна дія та застосування. Листя катарантуса використо­вують для отримання препаратів розевін, вінбластин, вінкристин (сульфати алкалоїдів), які мають протипухлинну дію. Застосо­вують у комплексній терапії лейкозів та злоякісних новоутво­рень.