- •1. Біогенетична.
- •1. Загальноосадові.
- •2. Специфічні кольорові реакції:
- •Лікарські рослини і сировина, які містять тропанові алкалоїди
- •Листя блекоти – folia hyoscyami трава блекоти – herba hyoscyami
- •Листя дурману – folia daturae Дурман звичайний — Datura stramonium l.,
- •Кореневище з коренями жовтозілля широколистого – Rhizomata et radices Senecionis platyphylloides
- •Трава мачка жовтого – Herbe Golauci flavi Мачок жовтий – Glaucium flavum Род. Макові – papaveraceae
- •Коробочка маку – Capita Papaveris Мак снодійний – Papaver somniferum Род. Макові – Papaveraceae
- •Листя барбарису – Folia Berberidis
- •Коріння барбарису – Radices Berberidis
- •Барбарис звичайний – Berberis vulqaris
- •Род. Барбарисові – Berberidaceae
- •Трава маклеї –Herba Macleayae
- •Спориння ерготамінового (ерготоксинового) штаму - cornua secalis cornutistam ergotamini (ergotoxini)
- •Насіння чилібухи - semina str ychni (блювотний горіх - nux vomica)
- •Трава термопсису ланцетоподібного – Herba Termopsidis
- •Насіння термопсису ланцетоподібного – Semen Termopsidis
- •Термопсис ланцетоподібний – Termopsis lanceolata
- •Родина бобові – Fabaceae
- •Род. Бобові – Fabaceae
- •Трава ефедри – Herba Ephedrae Ефедра хвощова – Ephedra equisetina Род. Ефедрові – Ephedraceae
- •Плоди перцю стручкового однорічного – Fructus Capsici
- •Лікарські рослини та сировина, які містять глікоалкалоїди трава пасльону дольчастого - herba solani laciniati
- •3 (36) Корені раувольфії - radices rauwolfiae
Кореневище з коренями жовтозілля широколистого – Rhizomata et radices Senecionis platyphylloides
Трава жовтозілля широколистого – Herba Senecionis platyphylloides
Жовтозілля широколисте – Senecios platyphylloides
Род. айстрові – Asteraceae
Хім. склад: Усі частини рослини містять алкалоїди платифілін, сенеціофілін, сарацин.
Біологічна дія та застосування: Платифіліну гідротартрат діє спазмолітично. В ампулах, таблетках та комплексних препаратах призначають при бронхіальній астмі, стенокардії, холециститах. Завдяки заспокійливій дії на ЦНС застосову ють при «морській хворобі».
ЛІКАРСЬКІ РОСЛИНИ ТА СИРОВИНА, ЯКІ МІСТЯТЬ ІЗОХІНОЛІНОВІ АЛКАЛОЇДИ
ТРАВА ЧИСТОТІЛУ – HERBA CHELIDONII
Чистотіл великий — Chelidonium majus.,
род. макові — Papaveraceae
Чистотел большой, бородавник.
Рослина багаторічна трав'яниста. Стебло розгалужене. Прикореневі та нижні стеблові листки черешкові, верхні — сидячі, чергові. Усі вони глибокоперисторозсічені, з трьома — п’ятьма парами долей; долі округлі, нерівномірногородчасті, верхня частка кругліша, звичайно трилопатева; листки зверху зелені, зісподу — характерного сизого забарвлення. Квітки чотиримірні, жовті, зібрані по 3—8 у прості зонтики. Зав'язь верхня, видовжена, з дволопатевою сидячою приймочкою. Плід — багатонасіннєва видовжена коробочка. Насінини чорні, блискучі, з білим гребенеподібним придатком. Уся рослина містить жовтий молочний сік.
Поширення. Росте по всій Україні в тінистих місцях поміж кущами, у лісах; великих заростей не утворює.
Заготівля. У фазі цвітіння траву зрізають ножами або серпами; при густому • стоянні скошують верхівки без грубих частин стебла. Сушать на горищах або в сушарках при температурі 50—60 °С. Пил подразнює слизові оболонки, тому працювати з висушеною сировиною слід у респіраторах.
Хімічний склад сировини. Усі органи рослини містять алкалоїди: хелідонін, гомо-, окси-, метоксихелідонін, хелеритрин, сангвінарин. Алкалоїди знаходяться у чистому вигляді або зв'язані з хелідоновою кислотою.
Хелідонін Хелідонова кислота
У траві знайдені сапоніни, флавоноїди, аскорбінова кислота, каротин, органічні кислоти.
Біологічна дія та застосування. Застосовують настій трави чистотілу, сік свіжої трави та коренів для лікування кондилом та папіломатозу горлянки.
У малих дозах препарати чистотілу вживають усередину при захворюваннях печінки та жовчного міхура. В експерименті затримують ріст злоякісних пухлин, виявляють фунгістатичну та бактеріостатичну дію на збудників туберкульозу.
Трава мачка жовтого – Herbe Golauci flavi Мачок жовтий – Glaucium flavum Род. Макові – papaveraceae
Трав’яниста рослина, заввишки 30 – 50 см. Корінь вертикальний містить молочний сік. Надземні частини без молочного соку. Стебла голі гіллясті. Листки товстуваті, сизі прикореневі густо опушені, ліроподібно-перісторозсічені, серединні стеблові – сидячі більш глибоко-розсічені, верхні при основі стеблоохоплюючі голі.
Квітки великі, діаметром до 5 см. чашечка з двох чашолистиків, що опадають при розкриванні квітки. Пелюсток чотири, вони жовті, іноді жовтогарячі. Плід стручкоподібна коробочка. цвіте в травні – червні.
Поширення. Дико поширений в Криму, на Кавказі. Запаси незначні – культивується.
Заготівля. Можна робити два укоси в перший і в другий рік вирощування. Сушать при t0 50 – 600.
Хімічний склад: Алкалоїдів до 4 %. Найбільшу цінність являє алкалоїд глауцин. Крім того містить органічні кислоти, слиз, флавоноїди.
Біологічна дія і використання. Глауцин має протикашлеву дію, що за силою і тривалістю перевищує кодеїн і не дає побічного наркотичного ефекту. Препарати глауцина гідробромід, глаувент, бронхолітин застосовують як протикашлеві засоби при захворюванні легенів та верхніх дихальних шляхів при бронхітах пневмоніях. Глауцин знижує кров’яний тиск, виявляє седативний ефект.