Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Кїнословник-Мисливскїі

.pdf
Скачиваний:
63
Добавлен:
28.02.2016
Размер:
1.65 Mб
Скачать

УДК 791.44.071.1 ББК 85.374(4 Укр) М65

Рецензенти:

доктор мистецтвознавства, професор, проректор Всеросійського державного інституту кінематографії

К.К. Огнев;

доктор мистецтвознавства, професор, зав. кафедри кінознавства Всеросійського державного інституту кінематографії

В.О. Утілов;

кандидат мистецтвознавства, доцент Харківської державної академії культури

П.І. Гаврилюк

Книга рекомендована до видання вченою радою Харківського державного університету мистецтв ім. І.П. Котляревського (протокол № 11 від 29.06.2006 p.).

Миславський В.Н.

Кінословник. Терміни, визначення, жаргонізми. - Харків:,

2 0 0 7 . - 328 с.

ISBN 966-8246-59-4

Кінословник складається з 578 статей про терміни, визначення і жаргонізми у світовому кінематографі. Дана робота є першою в Україні спробою систематизації інформації про жанри, стилі і течії у світовому кінематографі - від його зародження до наших днів (глави «Історія і теорія кіно», «Кіномистецтво», «Жанри і піджанри»). У главах «Кіновиробництво», «Кінопрокат» і «Кінотехніка» представлені матеріали, що висвітлюють розвиток кіновиробництва, кінопрокату і кінотехніки.

Книга буде цікава професіоналам-кінознавцям, кіноредакторам телекомпаній, студентам кінофакультетів і всім, хто цікавиться кінематографом.

Ім'я Володимира Мислив­ ського добре відоме шануваль­ никам кіно. Його телепередачі і книги, присвячені кінемато­ графу, завжди цікаві і відкри­ вають нам багато нового і не­ сподіваного в мистецтві, яке ми всі любимо.

Особливо важливо, на мій погляд, захоплення автора істо­ рією розвитку кінематографіч­ ного мистецтва саме на Україні, дослідження творчого і життє­ вого шляху відомих діячів ві­ тчизняного кінематографу.

Тому я не сумніваюся, що нова книга Володимира Миславського «Кінословник. Терміни. Визначення. Жаргонізми» обов'язково зацікавить і професіоналів,

ілюбителів кіно.

Іне лише тому, що як це не дивно, на Україні мало ви­ дається кінознавчою літератури, («Кінословник», який Ви тримаєте в руках перший у своєму роді), а тому - і це найголовніше!, - що читача чекає захоплююча і повна несподіванок подорож у чарівний світ кіно.

Ректор Харківського

державного

універ­

 

ситету мистецтв ім.

І.П. Котляревського, /

 

професор, народна артистка України

~/i)f/\Jhs^l

 

 

 

її

Т.Е. Вєркіна

©Миславський В.Н.

©Панченко О.І. дизайн обкладинки.

У 2005 році компанія «1+1 Дистрибьюшн» сприяла виходу книги Володимира Миславського «Кино в Украине. 1896-1921» і з радістю відгукнулася на пропозицію авто­ ра взяти участь у виданні нової. За десять років свого існування компанія ніколи не обмежувалася лише сферою телевізійною і кінодистрибуцією, завжди надаючи спонсорську допомогу в реаліза­ ції цікавих кінематографічних проектів.

У сучасному світі, як відомо, інформація має особливу цінність, не випадково у розвинених краї­ нах довідникова й енциклопедич­ на література (зокрема і про кіно)

видається і перевидається щорічно. У нас, на жаль, ситуація інша. Останній енциклопедичний «Кінословник», ідеологіч­ но тенденційний і з прикрими неточностями, побачив світ у 1987 році, а попередній двотомний «Кінословник» двома десятками років раніше. У цьому контексті нова книга Воло­ димира Миславського «Кінословник. Терміни. Визначення. Жаргонізми» видання унікальне, адресоване як спеціаліс­ там, так і масовому читачеві.

Генеральний

директор

компанії

Олександр

Юдицький

«1+1 Дистрибьюшн*

 

Заступник

генерального

директора

 

 

компанії *1+1 Дисмрибьюшн*

олодимир

Аксененко

 

 

 

 

Опис

термінів

у

словни­

 

 

 

 

ку складається з одного-двох

 

 

 

 

речень або декількох

абзаців

ВІД УКЛАДАЧА

у залежності від важливості.

 

 

 

 

Компонування термінів у де­

 

 

 

 

яких

випадках

має

умовний

Сьогодні,

коли

інтерес до

характер через можливість ви­

кінематографу стає дедалі від­

користання їх з однаковим зна­

чутнішим, видання даного кі-

ченням у різних главах.

нословника є необхідним і сво­

У роботі над словником ви­

єчасним. Єдиним виданням, що

користані численні джерела, за­

містить статті про кінотерміни,

значені в розділі «Бібліографія».

течії і жанри у світовому кіно

 

 

 

 

 

 

є «Кино: Энциклопедический

 

 

***

 

 

 

словарь» 1986

року випуску.

 

 

 

 

 

Але він багато в чому застарів,

 

 

 

 

 

 

оскільки має «правильну» кон­

Висловлюю

 

вдячність

цепцію і йому притаманне не­

Дмитру

Володимировичу Ан-

повне висвітлення багатьох ас­

нопольському,

Костянтину

пектів щодо закордонного кіно.

Ервантовичу і Олені Георгіївні

Кінословник

 

складається

Кеворкян, Андрію

Федорови­

з 578 статей про терміни, ви­

чу Парамонову

за

співпрацю

значення і жаргонізми у світо­

у роботі над книгою,

а також

вому кінематографі. Дана ро­

Зінаїді Михайлівні Макаренко

бота є першою в Україні спро­

за інформаційну підтримку.

бою систематизації інформації

Особлива вдячність компа­

про жанри, стилі і течії у світо­

нії «1+1 Дистрибьюшн» і осо­

вому кінематографі - від його

бисто

Олександру

Анатоліє-

зародження

до

наших днів

вичу Юдицькому і Володими­

(глави «Історія і теорія кіно»,

ру Миколайовичу Аксененко,

«Кіномистецтво»,

«Жанри

а також

ректору

Харківського

і піджанри»). У главах «Кіно­

державного університету мис­

виробництво»,

«Кінопрокат»

тецтв

ім. І.П. Котляревсько­

і «Кінотехніка»

 

представле­

го Тетяні Борисовні Вєркіній

ні матеріали, що висвітлюють

і президенту ТРК «Simon» Ka-

розвиток кіновиробництва, кі­

рині

Олександрівні

Давтян

нопрокату і кінотехніки.

за сприяння у виданні книги.

5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

чних

й

ординарних

фільмів,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

режисерських

імен;

стиліза­

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ція нарочитої

архаїки;

«лука­

КІНОМИСТЕЦТВО

 

ва гра» з назвами фільмів, які

 

 

 

 

 

 

 

 

 

мерехтять на

задньому

плані

 

 

 

 

 

 

 

 

 

у формі реклами, афіш; моди­

АВТОРСЬКЕ

КІНО

-

за­

фікація

персонажів,

сюжетів,

гальна

назва

малобюджетних

мотивів старих фільмів.

 

фільмів, у яких продюсер, сце­

Прямим спадком американ­

нарист, режисер поєднані в од­

ського захоплення авторським

ній особі, і, таким чином, кіно­

кінематографом

став,

на дум­

картина максимальною

мірою

ку критика Н. Керолл, «алю-

є вираженням авторської пози­

зивний

бум»,

який

почався

ції відповідно до теми фільму.

з першої

половини

сімдесятих

Див. «Елітарне кіно».

 

 

 

років.

Озброївшись

списка­

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ми фільмів, що були складені

АЛЮЗІЯ В КІНО, АЛЮ-

Е. Саррисом,

та

естетичними

ЗИВНЕ

КІНО

[англ. Allusion;

теоріями

Ейзенштейна,

Базе-

від лат. Allusio - жарт, натяк] -

на, Годара, Маклюена,

значна

щодо сучасного американсько­

частина покоління, яке вирос­

го кіно має на широкий спектр

ло в п'ятдесяті роки, заззнала

значень: прямі цитати з давніх

кінолихоманку

й

буквально

фільмів,

«увічнення»

жанрів

атакувало історію

кіно. Пред­

минулого, а також їх сучасну

ставники цього покоління при­

переробку,

ремінісценції,

па­

страсно

вишукували

фільми,

рафразування сцен із класич-

яких

не бачили,

настирливо

нихфільмів,сюжетнихмотивів,

поверталися до старих стрічок

кадрів, які запам'яталися, фраз

і намагалися їх класифікувати.

із діалогів, характерних жестів

Серед частини американських

героїв тощо. Система створеня

глядачів

розвилося

безпре­

алюзій

у

сучасному

кінемато­

цедентне

почуття

кіноісторії.

графі

США

 

багата

і різнома­

Серед тих, хто в 60-ті роки від­

нітна. Крім вищезгаданих варі­

кривав для себе кіноісторію -

антів, це, поряд із цитуванням,

здебільшого

американського

різноманітні

форми

 

імітації

кіно, - були й майбутні режи­

історичних

кіноджерел; згаду­

сери. Втягнуті у вир дискусій

вання

в

діалогах назв

визна­

та відкриттів, вони закріпляли

у своїй естетичній свідомості, яка лише формувалася, кри­ тичні оцінки, народжені прак­ тикою авторського підходу. Теми, стилі, експресивні засо­ би, притаманні старим філь­ мам, вони вивчали у тому ви­ гляді, в якому ті були відібрані й узагальнені американськими теоретиками авторського кіно. Закономірно, що свої учнівські враження, інтелектуальні захо­ плення вони згодом спробува­ ли включити до режисерських робіт. З'явилася спілка режи­ серів, ерудиція яких перевер­ шувала ерудицію глядачів, що захоплювалися історією кіно. Серед них - П. Бартел, П. Бог­ данович, Д. Карпентер, М. Чіміно, Б. Кларк, Ф. Коппола, Б. Де Пальма, Д. Хоппер, Ф. Кауф­ ман, Д. Лукас, Т. Малік, Д. Ромеро, М. Скорсезе, С. Спілберг, К. Тарантіно.

АМАТОРСЬКИЙ ФІЛЬМ [Amateur Film - аматорський фільм] - створений одним або групою аматорів. Зйомки ама­ торських фільмів дістають по­ ширення у 20-ті роки, коли в різних країнах налагоджуєть­ ся виробництво портативних знімальних кінокамер. Спершу любительські фільми зніма­ лися на 16 і 8 мм кіноплівку.

Із розвитком відеотехніки ама­ тори здійснюють зйомку філь­ мів на портативні відеокамери та мобільні телефони. На сьо­ годні проводяться кінофести­ валі аматорського кіно.

АМПЛУА [франц. Emploi - застосування] - відносно стій­ кі типи ролей, які відповідають віку, зовнішності й стилю гри актора; трагік, комік, герой - коханець, субретка, інженю, травесті, йолоп, резонер та ін. У XX ст. це поняття виходить із ужитку.

АНІМАЦІЙНЕ КІНО, АНІ­ МАЦІЯ [англ. Animation;BW лат. Animatus - живий] - відповід­ но, анімація - оживлення, до речі, саме звідси походить і ме­ дичний термін «реанімація». У кіно анімацією називають мистецтво мультиплікації (до­ слівно - розмноження). Вид кі­ номистецтва, твори якого з'яв­ ляються шляхом зйомки послі­ довних фаз руху мальованих (графічна мультиплікація) або об'ємних (об'ємна мультиплі­ кація) об'єктів. Перші мальова­ ні фільми побачили світ у 1908 році (Франція), об'ємні - у 1911 (Росія). Визначні діячі мульти­ плікаційного кіно - В. Старевич (Росія), В. Дісней (СІЛА),

6

7

 

Й. Трнка

 

(Чехословаччина),

сею, а молодшою сестрою кіно,

Й. Попеску - Гопо (Румунія),

і поява

перших

 

мальованих

Т. Дінов

(Болгарія);

 

у

Росій­

мультфільмів

(«film» англ.

і є

ськії! Федерації - Л. Альмарик,

плівка) датується

1906 роком.

І. Іванов -

Вано,

О.

 

Птушко,

В Америці - «Чарівна авторуч­

Ф. Хитрук,

В. Котьоночкін,

ка» С. Блектона.

 

 

 

 

Ю. Норштейн,

О. Хржанов-

Незабаром у 1912 році в Росії

ський та ін.

 

 

 

 

 

 

В. Старевич винайшов об'ємну

Анімація

старіша за власне

анімацію, ожививши засобами

кіно, яке багато в чому саме їй

кіно лялькових комах у кумед­

забов'язане

своїм

 

народжен­

ній

мульпародії

 

«Прекрасна

ням.

Споконвіку

люди

праг­

Люканіда,

або

війна

вусачів

нули

оживити

зображення.

і рогачів». З цього часу аніма­

Ще в середні віки знаходилися

ція

успішно

застосовувалась

умільці,

які розважали

публі­

і у великому кіно, особливо

ку сеансами рухливих малюн­

фантастичному,

адже

відомий

ків,

за

допомогою

оптичних

Кінг - Конг, спілберговські ди­

пристроїв на зразок

фільмос­

нозаври та інопланетяни - все

копів, куди

вставляли

скляні

це по суті мультперсонажі.

 

пластини з

малюнками. Такі

У 70-ті роки до найбільш хо­

апарати

називали

«чарівним

дових видів анімації - мальо­

ліхтарем» - laterna

 

 

magika.

ваної

та

об'ємної

(лялькової)

Пластини

незабаром

заміни­

додалась

й

комп'ютерна.

Але

ли гнучкою стрічкою з нама­

це досить трудомістка і дорога

льованими

кадриками. Деякі

справа,

тому

перший

повно­

джерела

вважають

днем

на­

метражний

(тобто

тривалістю

родження анімації

ЗО серпня

більше години)

комп'ютерний

1877 року - день, коли в Пари­

мультфільм

«Історія іграшок»

жі був запатентований

такий

(США) створювався довгих чо­

апарат - праксиноскоп Е. Рей-

тири з половиною роки і з'явив­

но, чиї мультсеанси мали у гля­

ся зовсім недавно - у 1995 році.

дачів неабиякий успіх. А після

За сторічну історію кіно та­

винаходу

в

1895 році

братами

лановитими аніматорами було

Люм'єр

сінематографу

наста­

створено чимало шедеврів, але

ла черга кіноапаратів і кіно­

найбільш

визначною

постат­

стрічки. Тому формально

ані­

тю став американець В. Діс-

мація

вважається

не

прабабу­

ней, який переконав увесь світ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8

 

 

 

 

 

 

 

 

що анімація - не дитячі вироби,

APT - ХАУС [англ. Art Hou­

а цілком самостійне мистецтво

se - художній дім] - спершу кі­

для всіх вікових груп, унікаль­

нотеатр,

у якому

демонструва­

на країна живої фантазії.

лись авангардні фільми або кі-

 

 

 

 

нокласика

для підготовленого

АНІМЕ

[Anime]

- різновид

глядача. Оскільки такі фільми

анімаційного

кіно.

Японські

разраховані

на більш досвідче­

мультфільми, створені на осно­

ного глядача, арт - хауси часто

ві книжкових коміксів у по-

розташовувалися

поблизу

ко­

кемоноподібній манері малю­

леджів й університетів. Подібні

вання. Технологія аніме окрім

кінотеатри

були

невеликими.

мультфільмів знаходить засто­

Вони почали з'являтися в США

сування у хентай - японській

наприкінці 1950-х - на початку

еротиці. Див. «Хентай».

1960-х - було їх вже близько 500.

 

 

 

 

З часом під арт - хаусом почали

АНТИГЕРОЙ [Antiheros від

розуміти взагалі кіно для підго­

грец. Anti - префікс, що озна­

товленого глядача або елітарне

чає протилежність + Heros - ге­

кіно. Див. «Елітарне кіно».

 

рой] - персонаж, позбавлений

 

 

 

 

 

 

справжніх

героїчних рис, але

А Ф Р О А М Е Р И К А Н С Ь К Е

який займає центральне місце

КІНО - незважаючи на шквал

у фільмі. Найчастіше мова йде

заперечень, викликаний стріч­

про невдаху або жертву. З ан­

кою «Народження

нації»

ще

тигероем, на відміну від героя,

у 1915 році, Голлівуд у наступ­

глядачеві

важко ототожнюва­

ні 50 років не вніс майже нія­

ти себе, що посиляє ефект від­

ких змін у свою політику щодо

чуження. Російський філософ

чорних акторів, як і раніше від­

С Франк

називав

антигероя

водячи їм ролі рабів, слуг і зло­

людиною,

«що

втратила віру,

чинців.

 

 

 

 

 

але тужить за святинею». Аме­

Але у 1960-ті роки рух за гро­

риканські фільми 60 - 70-х ро­

мадянські права

чорних

аме­

ків: «Напролом», «Професіона­

риканців, який очолювали такі

ли», «Брудна дюжина», «Пош­

різні люди як Мартін Лютер

тар завжди дзвонить двічі».

Кінг і Малколм Екс, примусив

 

 

 

 

білу Америку переглянути

свої

APT - КІНО - див. «Арт -

погляди

на

расову

проблему.

хаус».

 

 

 

У 1967 році

Голлівуд відреагу-

 

 

 

 

9

 

 

 

 

 

вав на це картинами «У розпалі

картини М. Ван Піблса «Ме­

ночі» та «Вгадай, хто прийде на

лодійна пісня Баадасс» (1971).

обід» (у головних ролях знявся

Але

найважливішою

подією

темношкірий актор С Пуатьє),

в афроамериканському

 

кіно

в яких різноманітні білі персо­

став

дебют С

Лі

у 1986

році

нажі усвідомлюють хибність ра­

у стрічці «Вона дістане

своє».

сових забобонів. Та все ж таки,

Після цієї кінокомедії він зняв

незважаючи на успіх

Пуатьє,

фільм

«Вчинити

правильно»

афроамериканські актори до

(1989),

досить

суперечливу

сьогодні з труднощами впису­

стрічку, в якій робилася спроба

ються у магістральний напрям

аналізу

расових

проблем

су­

американського кіно. Найбільш

часного міста. Вона стала пер­

відомими чорношкірими акто­

шою картиною, в якій підлітко­

рами є Е. Мерфі, Д. Вашингтон,

ві проблеми сучасної Америки

В. Голдберг, В. Снайпс.

 

висвітлювались

із

точки

зору

 

 

чорних американців. Творчість

Афроамериканські

режисе­

Лі надихнула багатьох молодих

ри почали відігравати помітну

темношкірих

кінематографіс­

роль в американському кінема­

тів,

включаючи Д. Сінглтона,

тографі після виходу на екран

Е. Діккерсона й Д. Деш.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Найбільшої слави серед ре­

 

 

 

 

 

 

 

 

жисерів

нового

покоління за­

БЛОКБАСТЕР [англ. Block­

жили Ф.Ф. Коппола, Дж. Лу­

buster - бомба великого калібру,

кас, М. Скорсезе та С Спілберг.

яка змітає перепони, фільм -

їх назвали «кіно паростками»,

бомба, який за своїм убивчим

бо

вони

здобули

спеціальну

потенціалом від початку зорієн­

кінематографічну освіту, й на-

тований на смаки найширших

добуті знання про історію кіно

глядацьких

мас] - у кіно

жар­

спричинили сильний вплив на

гонний термін, який означає ви-

їх режисерський почерк. Стріч­

сокобюджетний

фільм

(більше

ки

Копполи

«Хрещений

бать­

100 млн доларів). До блокбасте-

ко» (1972) та Спілберга «Щеле­

рів можна також віднести такі

пи» (1975) розпочали нову еру

фільми, як «Термінатор», «Тер-

«блокбастерів».

 

 

 

мінатор - 2», «Водний шлях».

 

Блокбастер -

це,

зазвичай,

Еру блокбастерів відкрив тріум­

масштабно-постановочний ви-

фальний успіх фільму С Спіл-

сокобюджетний

фільм,

тому

берга

«Щелепи»

(1975). З ми­

й жанри обираються видовищ­

нулих

постановок зі

 

значним

ні - фантастичні, пригодниць­

кошторисом

до

розряду

блок­

кі,

історичні

або екранізація

бастерів

потрапили

б фільми

голосного бестселеру.

 

«Лоуренс Аравійський»

(1962)

 

Задля

більшої

гарантії

успі­

та «Клеопатра» (1963).

 

 

 

 

 

ху

практикують

запрошен­

 

 

 

 

 

 

 

 

Починаючи з 1970-х років

ня суперзірок на головні ролі,

панівне місце у Голівуді за­

зйомки зі значним кошторисом,

йняла

нова

генерація

кіне­

зі складними

спецефектами та

матографістів,

яких

 

назвали

масовану рекламу, на яку іно­

«кінопаростками». їхні «блок-

ді витрачається до третини бю­

бастери»

зі значним

коштори­

джету. Головне, всі етапи від сю­

сом розраховані в першу чергу

жету до прокату прораховані -

на молодіжну аудиторію. Такі

успіх заздалегідь спланований,

гостросюжетні

«розважалки»

ризик зведений до мінімуму.

випускають нині повсюдно, їх­

 

Блокбастер

фактично

під­

ньому виходу на екрани пере­

мінив собою давніше поняття -

дують

гучні

рекламні

кампа­

суперколос або бойовик - удар­

нії, які мають забеспечити їм

ний фільм, приречений на гля-

касовий успіх.

 

 

 

 

дацький

успіх. Такі

фаворити

11

глядацьких симпатій у більшос­

життя. Якщо у 1912 році потяг

ті випадків стають рекордсмена­

до

гігантоманії обернувся

од­

ми бокс - офісу (box office - ка­

нією

з

найвеличніших

тра­

сові збори, раніше так називали

гедій,

в якій

можна

угледіти

скриньку в касі кінотеатру для

покарання за надмірну

само­

грошей

за квитки)

і займають

впевненість, то в 1997 році та

верхні рядки хітпарадів, звідси

ж тенденція сприяла феноме­

поняття хіт (hit) - укол, окраса

нальному

успіху.

Див.

«Кіно

програми, пік популярності.

категорії

«А».

 

 

 

 

 

Синонімом

блокбастера

 

 

 

 

 

 

 

 

 

можна вважати суперхіт - зви­

БОЛЛІВУД

[за

 

аналогією

чайно фільм, який зібрав понад

з Голлівудом] - мережа кіно­

100 млн дол. У 90-ті з'явилося

студій в Індії, де випускаєть­

й поняття мегахіт, коли збори,

ся щорічно понад 900 ігрових

здолавши позначку в півмі-

стрічок,

тоді,

як

у

Голлівуді

льярда,

почали

наближатися

- в середньому блидько 270.

до астрономічної 10-тизначної

Такі режисери як Ш'ям Бене-

цифри. Так, «Парк

Юрського

гал і Мрінал Сен зняли кілька

періоду»

трохи

не

дотягнув,

стрічок соціального

звучання,

а «Титанік»

здолав

мільярдну

які

з

успіхом

демострувалися

позначку.

Для

порівняння -

на

різноманітних

фестивалях

весь прибуток кіногалузі за рік

починаючи з середини 1970-х

в Америці близько 6 млрд.

років. Однак

індійська

публі­

Найяскравіший

приклад

ка як і раніше надає перевагу

блокбастера за

всіма параме­

традиційним музичним «маса-

трами - «Титанік», який нао­

ла», що їх випускают кіностудії

чно демонструє разючу відмін­

Бомбея, які у своїй сукупності

ність світу

кіно

від

реального

й відомі як «Боллівуд».

 

 

ВЕЛИКА ІЛЮЗІЯ - якісна характеристика кіно. Вперше це словосполучення було ви­ користане Н. Енджелом в од­ нойменній книзі в 1910 році. Таку ж назву мав і фільм фран­ цузького режисера Ж. Ренуара, який побачив світ у 1937 році. Щодо кінематографу це слово­ сполучення використовувалось за аналогією з ілюзіонами (кі­ нотеатрами), де здебільшого де­ монструвалися фільми, в яких життя підмінялося кінемато­ графічним дійством, що видава­ ло бажане за дійсне. Див. «Фа­ брика мрій», «Великий німий».

ВИДОВИЙ ФІЛЬМ - гео­ графічний, географо-етногра- фічний, краєзнавчий кіноабо телефільм. Відтворює на екра­ ні природні особливості тієї чи іншої країни або географічно­ го регіону. Демонструє життя й звичаї людей, суспільні від­ носини, флору та фауну країни. Може показувати різноманітні подорожі, експедиції, мати ха­ рактер краєзнавчого, етногра­ фічного, археологічного, архі­ тектурного фільму тощо. Фор­ ми видового кіно різноманіт­ ні - нарис, запис із щоденника, фільм-подорож та ін.

12

13

 

 

 

 

 

60-х років більша частина філь­

ГОЛЛІВУД

[англ.

Holly­

мів

знімалася

незалежними

wood]

- центр

американської

продюсерами, і студійну систе­

кінематографії,

розташований

му було зруйновано остаточно.

в одному з районів Лос - Анже-

Однак

символічний

Голлівуд

леса, штат Каліфорнія, в якому

продовжує існувати: він висту­

історично були зосереджені го­

пає

своєрідним

світоглядом,

ловні

американські

кіностудії;

що тримається на штучних за­

у широкому розумінні - «фа­

конах і орієнтований на розва­

брика мрій», найбільший світо­

ги. Він не має фізичних кордо­

вий постачальник комерційної

нів, бо нині більшість студій не

кінопродукції.

Спочатку

Гол­

розміщуються на його терито­

лівуд був селом, яке дістало

рії, а власне фільми знімаються

назву від велетенського ранчо,

за його

межами. Але

Голлівуд

розташованого

на

його

місці

як і раніше залишається сино­

наприкінці минулого століття.

німом американського кіно.

Кіновиробництво розпочалось

У 1923 на помітному місці

у Лос - Анжелесі у 1907 році,

на вершині

пагорба

розташу­

а безпосередньо

в

Голлівуді -

вали великі 15-метрові літери

у 1913 році, з вестерна Сесіла

Hollywoodland, останніх чоти­

Б. де Мілля «Чоловік індіан­

рьох літер час не пожалів. По­

ки» (The Squaw Man). До 1920,

ступово

почалося перетворен­

завдяки швидкому

зростанню

ня навколишніх місць у веле­

низки великих студій та виник­

тенський музей під відкритим

ненню

системи

кінозірок, тут

небом, Мекку кінофанів.

знімалося близько

800

філь­

Сьогодні

головна

тутешня

мів щорічно, а сама назва стала

визначна пам'ятка - одноймен­

символом розкоші,

солодкого

ний з районом бульвар Голлі­

життя й ілюзорної магії кіно.

вуд, де знаходиться Алея Сла­

З кінця 40-х років телеба­

ви (Алея зірок), в асфальт якої

чення стає все більш могутнім

вмуровано більш ніж дві тисячі

конкурентом

кіновиробни­

мармурових зірок з іменами кі-

цтву, а продюсери й режисери

нокумирів

та інших

знамени­

все частіше прагнули знімати

тостей з мистецького світу. Тут

фільми там, де це коштувало

же, навпроти схожого на паго­

дешевше: на східному узбереж­

ду славетного Китайського кі­

жі або за кордоном. На початок

нотеатру, імениті лицедії зали-

 

 

 

 

 

14

 

 

 

 

 

шають на бетонних плитах свої

«La Dive!»

(«Пірнай!»). А для

автографи - відбитки рук, ніг,

прихильників

духовної

їжі -

особливо винахідливі, як Вуп-

безліч кіномузеїв і

культових

пі Голдберг, носів і навіть лап -

місць поклоніння, наприклад,

диснеївське каченя Дональд та

могила Мерилін Монро.

 

вівчарка-кінозірка Рін Тін Тін.

«Золотий вік»

Голлівуду

 

Назви найближчих вулиць,

(1930-1945)

давно

відійшов

сусідніх районів і навіть пля­

у минуле, але в

Каліфорнії як

жів, на слуху у будь-якого кі-

і раніше

 

знаходяться

 

офіси

нотелеглядача.

Бульвар Сон­

найбільших кіно-телеоргані-

ця, що заходить (Сансет-буль-

зацій та

особняки

кінозірок,

вар), район Мелроуз, Сант-Мо-

що передавалися з рук у руки.

ніка, Санта-Барбара, Малібу і,

І хоча американці

вже

давно

звісно ж, район Беверлі-Хіллз,

знімають

 

фільми

по

всьому

у

центрі

якого розташувався

світу, саме тут б'ється серце гі­

ресторан

«Планета Голлівуд»

гантської кіноімперії, що панує

-

спільне

дітище

Шварценег­

завдяки фінансовій могутності

гера, Сталлоне

та

колишньо­

транснаціональних корпорацій

го

подружжя

Брюса

Вілліса

світової кіноіндустрії.

 

 

і Демі Мур. Так, навіть заку­

Фільми

про

період

станов­

сочно-шинкові заклади тут

лення

Голлівуду:

«Доброго

надбання

історії,

бо

багатьма

ранку, Вавилон» братів Тавіані,

з

них

володіють

мультиміль­

«Нікельодеон»

Пітера

 

Богда­

йонери

від кіно. Наприклад,

новича. Про голлівудську кіно-

Стівен Спілберг, чий ресторан

систему

«Магнат»,

«Гравець»,

стилізований

під

підводний

«Хаблі-баблі»,

«Пурпурова

човен

із відповідною

назвою

троянда Каїра».

 

 

 

 

15

ДЕСЯТА МУЗА - антична міфологія налічувала дев'ять муз (богинь - покровительок наук і мистецтв). Вислів „де­ сята муза" означає яку-небудь галузь мистецтва, переважно нововиниклу, що не ввійшла до канонічного списку: у XVIII столітті так називали критику, в середині XIX - у Німеччині театр - вар'єте, у наш час - кіно, радіо, телебачення тощо.

ДОКУМЕНТАЛЬНЕ КІНО [англ. Documentary - фільм із дикторським коментарем; доку­ мент] - вид кіномистецтва, мате­ ріалом якого виступають зйом­ ки дійсних подій та осіб. Перші документальні зйомки про­ вели брати Люм'єр у 1895 році

(Франція). Майстри цього виду кіномистецтва не раз підійма­ лися до філософського узагаль­ нення у своїх творах: Р. Флаерті (США), Й. Івенс (Голландія), Дж. Грірсон (Велика Британія), Д. Вєртов, Л. Кулешов, Е. Шуб (СРСР). В історію кіномисте­ цтва ввійшли документальні стрічки радянських режисерів Р. Кармена «Повість про нафто­ виків Каспія» (1953), М. Ромма «Звичайний фашизм» (1966), 20-тисерійний фільм «Велика Вітчизняна» (колектив авторів, 1979; у США йшов під назвою «Невідома війна»), у 80-ті роки етапним для кінодокументаліс­ тів став фільм латвійського ре­ жисера Ю. Поднієкса «Чи легко бути молодим?» (1987).

ЕЛІТАРНЕ КІНО - кіно для інтелектуалів, «кіно не для всіх». Некомерційні фільми, розраховані на невелику ауди­ торію. Зазвичай, такі фільми рідко супроводжує комерцій­ ний успіх. Див. «Арт-хаус».

16

17