Кїнословник-Мисливскїі
.pdfУДК 791.44.071.1 ББК 85.374(4 Укр) М65
Рецензенти:
доктор мистецтвознавства, професор, проректор Всеросійського державного інституту кінематографії
К.К. Огнев;
доктор мистецтвознавства, професор, зав. кафедри кінознавства Всеросійського державного інституту кінематографії
В.О. Утілов;
кандидат мистецтвознавства, доцент Харківської державної академії культури
П.І. Гаврилюк
Книга рекомендована до видання вченою радою Харківського державного університету мистецтв ім. І.П. Котляревського (протокол № 11 від 29.06.2006 p.).
Миславський В.Н.
Кінословник. Терміни, визначення, жаргонізми. - Харків:,
2 0 0 7 . - 328 с.
ISBN 966-8246-59-4
Кінословник складається з 578 статей про терміни, визначення і жаргонізми у світовому кінематографі. Дана робота є першою в Україні спробою систематизації інформації про жанри, стилі і течії у світовому кінематографі - від його зародження до наших днів (глави «Історія і теорія кіно», «Кіномистецтво», «Жанри і піджанри»). У главах «Кіновиробництво», «Кінопрокат» і «Кінотехніка» представлені матеріали, що висвітлюють розвиток кіновиробництва, кінопрокату і кінотехніки.
Книга буде цікава професіоналам-кінознавцям, кіноредакторам телекомпаній, студентам кінофакультетів і всім, хто цікавиться кінематографом.
Ім'я Володимира Мислив ського добре відоме шануваль никам кіно. Його телепередачі і книги, присвячені кінемато графу, завжди цікаві і відкри вають нам багато нового і не сподіваного в мистецтві, яке ми всі любимо.
Особливо важливо, на мій погляд, захоплення автора істо рією розвитку кінематографіч ного мистецтва саме на Україні, дослідження творчого і життє вого шляху відомих діячів ві тчизняного кінематографу.
Тому я не сумніваюся, що нова книга Володимира Миславського «Кінословник. Терміни. Визначення. Жаргонізми» обов'язково зацікавить і професіоналів,
ілюбителів кіно.
Іне лише тому, що як це не дивно, на Україні мало ви дається кінознавчою літератури, («Кінословник», який Ви тримаєте в руках перший у своєму роді), а тому - і це найголовніше!, - що читача чекає захоплююча і повна несподіванок подорож у чарівний світ кіно.
Ректор Харківського |
державного |
універ |
|
ситету мистецтв ім. |
І.П. Котляревського, / |
|
|
професор, народна артистка України |
~/i)f/\Jhs^l |
|
|
|
|
її |
Т.Е. Вєркіна |
©Миславський В.Н.
©Панченко О.І. дизайн обкладинки.
У 2005 році компанія «1+1 Дистрибьюшн» сприяла виходу книги Володимира Миславського «Кино в Украине. 1896-1921» і з радістю відгукнулася на пропозицію авто ра взяти участь у виданні нової. За десять років свого існування компанія ніколи не обмежувалася лише сферою телевізійною і кінодистрибуцією, завжди надаючи спонсорську допомогу в реаліза ції цікавих кінематографічних проектів.
У сучасному світі, як відомо, інформація має особливу цінність, не випадково у розвинених краї нах довідникова й енциклопедич на література (зокрема і про кіно)
видається і перевидається щорічно. У нас, на жаль, ситуація інша. Останній енциклопедичний «Кінословник», ідеологіч но тенденційний і з прикрими неточностями, побачив світ у 1987 році, а попередній двотомний «Кінословник» двома десятками років раніше. У цьому контексті нова книга Воло димира Миславського «Кінословник. Терміни. Визначення. Жаргонізми» видання унікальне, адресоване як спеціаліс там, так і масовому читачеві.
Генеральний |
директор |
компанії |
Олександр |
Юдицький |
«1+1 Дистрибьюшн* |
|
|||
Заступник |
генерального |
директора |
|
|
компанії *1+1 Дисмрибьюшн* |
олодимир |
Аксененко |
|
|
|
|
Опис |
термінів |
у |
словни |
||
|
|
|
|
ку складається з одного-двох |
|||||
|
|
|
|
речень або декількох |
абзаців |
||||
ВІД УКЛАДАЧА |
у залежності від важливості. |
||||||||
|
|
|
|
Компонування термінів у де |
|||||
|
|
|
|
яких |
випадках |
має |
умовний |
||
Сьогодні, |
коли |
інтерес до |
характер через можливість ви |
||||||
кінематографу стає дедалі від |
користання їх з однаковим зна |
||||||||
чутнішим, видання даного кі- |
ченням у різних главах. |
||||||||
нословника є необхідним і сво |
У роботі над словником ви |
||||||||
єчасним. Єдиним виданням, що |
користані численні джерела, за |
||||||||
містить статті про кінотерміни, |
значені в розділі «Бібліографія». |
||||||||
течії і жанри у світовому кіно |
|
|
|
|
|
|
|||
є «Кино: Энциклопедический |
|
|
*** |
|
|
|
|||
словарь» 1986 |
року випуску. |
|
|
|
|
|
|||
Але він багато в чому застарів, |
|
|
|
|
|
|
|||
оскільки має «правильну» кон |
Висловлюю |
|
вдячність |
||||||
цепцію і йому притаманне не |
Дмитру |
Володимировичу Ан- |
|||||||
повне висвітлення багатьох ас |
нопольському, |
Костянтину |
|||||||
пектів щодо закордонного кіно. |
Ервантовичу і Олені Георгіївні |
||||||||
Кінословник |
|
складається |
Кеворкян, Андрію |
Федорови |
|||||
з 578 статей про терміни, ви |
чу Парамонову |
за |
співпрацю |
||||||
значення і жаргонізми у світо |
у роботі над книгою, |
а також |
|||||||
вому кінематографі. Дана ро |
Зінаїді Михайлівні Макаренко |
||||||||
бота є першою в Україні спро |
за інформаційну підтримку. |
||||||||
бою систематизації інформації |
Особлива вдячність компа |
||||||||
про жанри, стилі і течії у світо |
нії «1+1 Дистрибьюшн» і осо |
||||||||
вому кінематографі - від його |
бисто |
Олександру |
Анатоліє- |
||||||
зародження |
до |
наших днів |
вичу Юдицькому і Володими |
||||||
(глави «Історія і теорія кіно», |
ру Миколайовичу Аксененко, |
||||||||
«Кіномистецтво», |
«Жанри |
а також |
ректору |
Харківського |
|||||
і піджанри»). У главах «Кіно |
державного університету мис |
||||||||
виробництво», |
«Кінопрокат» |
тецтв |
ім. І.П. Котляревсько |
||||||
і «Кінотехніка» |
|
представле |
го Тетяні Борисовні Вєркіній |
||||||
ні матеріали, що висвітлюють |
і президенту ТРК «Simon» Ka- |
||||||||
розвиток кіновиробництва, кі |
рині |
Олександрівні |
Давтян |
||||||
нопрокату і кінотехніки. |
за сприяння у виданні книги. |
5
|
|
|
|
|
|
|
|
|
чних |
й |
ординарних |
фільмів, |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
режисерських |
імен; |
стиліза |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ція нарочитої |
архаїки; |
«лука |
|||||
КІНОМИСТЕЦТВО |
|
ва гра» з назвами фільмів, які |
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
мерехтять на |
задньому |
плані |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
у формі реклами, афіш; моди |
|||||||
АВТОРСЬКЕ |
КІНО |
- |
за |
фікація |
персонажів, |
сюжетів, |
||||||||||
гальна |
назва |
малобюджетних |
мотивів старих фільмів. |
|
||||||||||||
фільмів, у яких продюсер, сце |
Прямим спадком американ |
|||||||||||||||
нарист, режисер поєднані в од |
ського захоплення авторським |
|||||||||||||||
ній особі, і, таким чином, кіно |
кінематографом |
став, |
на дум |
|||||||||||||
картина максимальною |
мірою |
ку критика Н. Керолл, «алю- |
||||||||||||||
є вираженням авторської пози |
зивний |
бум», |
який |
почався |
||||||||||||
ції відповідно до теми фільму. |
з першої |
половини |
сімдесятих |
|||||||||||||
Див. «Елітарне кіно». |
|
|
|
років. |
Озброївшись |
списка |
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ми фільмів, що були складені |
|||||||
АЛЮЗІЯ В КІНО, АЛЮ- |
Е. Саррисом, |
та |
естетичними |
|||||||||||||
ЗИВНЕ |
КІНО |
[англ. Allusion; |
теоріями |
Ейзенштейна, |
Базе- |
|||||||||||
від лат. Allusio - жарт, натяк] - |
на, Годара, Маклюена, |
значна |
||||||||||||||
щодо сучасного американсько |
частина покоління, яке вирос |
|||||||||||||||
го кіно має на широкий спектр |
ло в п'ятдесяті роки, заззнала |
|||||||||||||||
значень: прямі цитати з давніх |
кінолихоманку |
й |
буквально |
|||||||||||||
фільмів, |
«увічнення» |
жанрів |
атакувало історію |
кіно. Пред |
||||||||||||
минулого, а також їх сучасну |
ставники цього покоління при |
|||||||||||||||
переробку, |
ремінісценції, |
па |
страсно |
вишукували |
фільми, |
|||||||||||
рафразування сцен із класич- |
яких |
не бачили, |
настирливо |
|||||||||||||
нихфільмів,сюжетнихмотивів, |
поверталися до старих стрічок |
|||||||||||||||
кадрів, які запам'яталися, фраз |
і намагалися їх класифікувати. |
|||||||||||||||
із діалогів, характерних жестів |
Серед частини американських |
|||||||||||||||
героїв тощо. Система створеня |
глядачів |
розвилося |
безпре |
|||||||||||||
алюзій |
у |
сучасному |
кінемато |
цедентне |
почуття |
кіноісторії. |
||||||||||
графі |
США |
|
багата |
і різнома |
Серед тих, хто в 60-ті роки від |
|||||||||||
нітна. Крім вищезгаданих варі |
кривав для себе кіноісторію - |
|||||||||||||||
антів, це, поряд із цитуванням, |
здебільшого |
американського |
||||||||||||||
різноманітні |
форми |
|
імітації |
кіно, - були й майбутні режи |
||||||||||||
історичних |
кіноджерел; згаду |
сери. Втягнуті у вир дискусій |
||||||||||||||
вання |
в |
діалогах назв |
визна |
та відкриттів, вони закріпляли |
у своїй естетичній свідомості, яка лише формувалася, кри тичні оцінки, народжені прак тикою авторського підходу. Теми, стилі, експресивні засо би, притаманні старим філь мам, вони вивчали у тому ви гляді, в якому ті були відібрані й узагальнені американськими теоретиками авторського кіно. Закономірно, що свої учнівські враження, інтелектуальні захо плення вони згодом спробува ли включити до режисерських робіт. З'явилася спілка режи серів, ерудиція яких перевер шувала ерудицію глядачів, що захоплювалися історією кіно. Серед них - П. Бартел, П. Бог данович, Д. Карпентер, М. Чіміно, Б. Кларк, Ф. Коппола, Б. Де Пальма, Д. Хоппер, Ф. Кауф ман, Д. Лукас, Т. Малік, Д. Ромеро, М. Скорсезе, С. Спілберг, К. Тарантіно.
АМАТОРСЬКИЙ ФІЛЬМ [Amateur Film - аматорський фільм] - створений одним або групою аматорів. Зйомки ама торських фільмів дістають по ширення у 20-ті роки, коли в різних країнах налагоджуєть ся виробництво портативних знімальних кінокамер. Спершу любительські фільми зніма лися на 16 і 8 мм кіноплівку.
Із розвитком відеотехніки ама тори здійснюють зйомку філь мів на портативні відеокамери та мобільні телефони. На сьо годні проводяться кінофести валі аматорського кіно.
АМПЛУА [франц. Emploi - застосування] - відносно стій кі типи ролей, які відповідають віку, зовнішності й стилю гри актора; трагік, комік, герой - коханець, субретка, інженю, травесті, йолоп, резонер та ін. У XX ст. це поняття виходить із ужитку.
АНІМАЦІЙНЕ КІНО, АНІ МАЦІЯ [англ. Animation;BW лат. Animatus - живий] - відповід но, анімація - оживлення, до речі, саме звідси походить і ме дичний термін «реанімація». У кіно анімацією називають мистецтво мультиплікації (до слівно - розмноження). Вид кі номистецтва, твори якого з'яв ляються шляхом зйомки послі довних фаз руху мальованих (графічна мультиплікація) або об'ємних (об'ємна мультиплі кація) об'єктів. Перші мальова ні фільми побачили світ у 1908 році (Франція), об'ємні - у 1911 (Росія). Визначні діячі мульти плікаційного кіно - В. Старевич (Росія), В. Дісней (СІЛА),
6 |
7 |
|
Й. Трнка |
|
(Чехословаччина), |
сею, а молодшою сестрою кіно, |
||||||||||||||
Й. Попеску - Гопо (Румунія), |
і поява |
перших |
|
мальованих |
|||||||||||||
Т. Дінов |
(Болгарія); |
|
у |
Росій |
мультфільмів |
(«film» англ. |
і є |
||||||||||
ськії! Федерації - Л. Альмарик, |
плівка) датується |
1906 роком. |
|||||||||||||||
І. Іванов - |
Вано, |
О. |
|
Птушко, |
В Америці - «Чарівна авторуч |
||||||||||||
Ф. Хитрук, |
В. Котьоночкін, |
ка» С. Блектона. |
|
|
|
|
|||||||||||
Ю. Норштейн, |
О. Хржанов- |
Незабаром у 1912 році в Росії |
|||||||||||||||
ський та ін. |
|
|
|
|
|
|
В. Старевич винайшов об'ємну |
||||||||||
Анімація |
старіша за власне |
анімацію, ожививши засобами |
|||||||||||||||
кіно, яке багато в чому саме їй |
кіно лялькових комах у кумед |
||||||||||||||||
забов'язане |
своїм |
|
народжен |
ній |
мульпародії |
|
«Прекрасна |
||||||||||
ням. |
Споконвіку |
люди |
праг |
Люканіда, |
або |
війна |
вусачів |
||||||||||
нули |
оживити |
зображення. |
і рогачів». З цього часу аніма |
||||||||||||||
Ще в середні віки знаходилися |
ція |
успішно |
застосовувалась |
||||||||||||||
умільці, |
які розважали |
публі |
і у великому кіно, особливо |
||||||||||||||
ку сеансами рухливих малюн |
фантастичному, |
адже |
відомий |
||||||||||||||
ків, |
за |
допомогою |
оптичних |
Кінг - Конг, спілберговські ди |
|||||||||||||
пристроїв на зразок |
фільмос |
нозаври та інопланетяни - все |
|||||||||||||||
копів, куди |
вставляли |
скляні |
це по суті мультперсонажі. |
|
|||||||||||||
пластини з |
малюнками. Такі |
У 70-ті роки до найбільш хо |
|||||||||||||||
апарати |
називали |
«чарівним |
дових видів анімації - мальо |
||||||||||||||
ліхтарем» - laterna |
|
|
magika. |
ваної |
та |
об'ємної |
(лялькової) |
||||||||||
Пластини |
незабаром |
заміни |
додалась |
й |
комп'ютерна. |
Але |
|||||||||||
ли гнучкою стрічкою з нама |
це досить трудомістка і дорога |
||||||||||||||||
льованими |
кадриками. Деякі |
справа, |
тому |
перший |
повно |
||||||||||||
джерела |
вважають |
днем |
на |
метражний |
(тобто |
тривалістю |
|||||||||||
родження анімації |
ЗО серпня |
більше години) |
комп'ютерний |
||||||||||||||
1877 року - день, коли в Пари |
мультфільм |
«Історія іграшок» |
|||||||||||||||
жі був запатентований |
такий |
(США) створювався довгих чо |
|||||||||||||||
апарат - праксиноскоп Е. Рей- |
тири з половиною роки і з'явив |
||||||||||||||||
но, чиї мультсеанси мали у гля |
ся зовсім недавно - у 1995 році. |
||||||||||||||||
дачів неабиякий успіх. А після |
За сторічну історію кіно та |
||||||||||||||||
винаходу |
в |
1895 році |
братами |
лановитими аніматорами було |
|||||||||||||
Люм'єр |
сінематографу |
наста |
створено чимало шедеврів, але |
||||||||||||||
ла черга кіноапаратів і кіно |
найбільш |
визначною |
постат |
||||||||||||||
стрічки. Тому формально |
ані |
тю став американець В. Діс- |
|||||||||||||||
мація |
вважається |
не |
прабабу |
ней, який переконав увесь світ, |
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
8 |
|
|
|
|
|
|
|
|
що анімація - не дитячі вироби, |
APT - ХАУС [англ. Art Hou |
||||||||
а цілком самостійне мистецтво |
se - художній дім] - спершу кі |
||||||||
для всіх вікових груп, унікаль |
нотеатр, |
у якому |
демонструва |
||||||
на країна живої фантазії. |
лись авангардні фільми або кі- |
||||||||
|
|
|
|
нокласика |
для підготовленого |
||||
АНІМЕ |
[Anime] |
- різновид |
глядача. Оскільки такі фільми |
||||||
анімаційного |
кіно. |
Японські |
разраховані |
на більш досвідче |
|||||
мультфільми, створені на осно |
ного глядача, арт - хауси часто |
||||||||
ві книжкових коміксів у по- |
розташовувалися |
поблизу |
ко |
||||||
кемоноподібній манері малю |
леджів й університетів. Подібні |
||||||||
вання. Технологія аніме окрім |
кінотеатри |
були |
невеликими. |
||||||
мультфільмів знаходить засто |
Вони почали з'являтися в США |
||||||||
сування у хентай - японській |
наприкінці 1950-х - на початку |
||||||||
еротиці. Див. «Хентай». |
1960-х - було їх вже близько 500. |
||||||||
|
|
|
|
З часом під арт - хаусом почали |
|||||
АНТИГЕРОЙ [Antiheros від |
розуміти взагалі кіно для підго |
||||||||
грец. Anti - префікс, що озна |
товленого глядача або елітарне |
||||||||
чає протилежність + Heros - ге |
кіно. Див. «Елітарне кіно». |
|
|||||||
рой] - персонаж, позбавлений |
|
|
|
|
|
|
|||
справжніх |
героїчних рис, але |
А Ф Р О А М Е Р И К А Н С Ь К Е |
|||||||
який займає центральне місце |
КІНО - незважаючи на шквал |
||||||||
у фільмі. Найчастіше мова йде |
заперечень, викликаний стріч |
||||||||
про невдаху або жертву. З ан |
кою «Народження |
нації» |
ще |
||||||
тигероем, на відміну від героя, |
у 1915 році, Голлівуд у наступ |
||||||||
глядачеві |
важко ототожнюва |
ні 50 років не вніс майже нія |
|||||||
ти себе, що посиляє ефект від |
ких змін у свою політику щодо |
||||||||
чуження. Російський філософ |
чорних акторів, як і раніше від |
||||||||
С Франк |
називав |
антигероя |
водячи їм ролі рабів, слуг і зло |
||||||
людиною, |
«що |
втратила віру, |
чинців. |
|
|
|
|
|
|
але тужить за святинею». Аме |
Але у 1960-ті роки рух за гро |
||||||||
риканські фільми 60 - 70-х ро |
мадянські права |
чорних |
аме |
||||||
ків: «Напролом», «Професіона |
риканців, який очолювали такі |
||||||||
ли», «Брудна дюжина», «Пош |
різні люди як Мартін Лютер |
||||||||
тар завжди дзвонить двічі». |
Кінг і Малколм Екс, примусив |
||||||||
|
|
|
|
білу Америку переглянути |
свої |
||||
APT - КІНО - див. «Арт - |
погляди |
на |
расову |
проблему. |
|||||
хаус». |
|
|
|
У 1967 році |
Голлівуд відреагу- |
||||
|
|
|
|
9 |
|
|
|
|
|
вав на це картинами «У розпалі |
картини М. Ван Піблса «Ме |
|||||||
ночі» та «Вгадай, хто прийде на |
лодійна пісня Баадасс» (1971). |
|||||||
обід» (у головних ролях знявся |
Але |
найважливішою |
подією |
|||||
темношкірий актор С Пуатьє), |
в афроамериканському |
|
кіно |
|||||
в яких різноманітні білі персо |
став |
дебют С |
Лі |
у 1986 |
році |
|||
нажі усвідомлюють хибність ра |
у стрічці «Вона дістане |
своє». |
||||||
сових забобонів. Та все ж таки, |
Після цієї кінокомедії він зняв |
|||||||
незважаючи на успіх |
Пуатьє, |
фільм |
«Вчинити |
правильно» |
||||
афроамериканські актори до |
(1989), |
досить |
суперечливу |
|||||
сьогодні з труднощами впису |
стрічку, в якій робилася спроба |
|||||||
ються у магістральний напрям |
аналізу |
расових |
проблем |
су |
||||
американського кіно. Найбільш |
часного міста. Вона стала пер |
|||||||
відомими чорношкірими акто |
шою картиною, в якій підлітко |
|||||||
рами є Е. Мерфі, Д. Вашингтон, |
ві проблеми сучасної Америки |
|||||||
В. Голдберг, В. Снайпс. |
|
висвітлювались |
із |
точки |
зору |
|||
|
|
чорних американців. Творчість |
||||||
Афроамериканські |
режисе |
Лі надихнула багатьох молодих |
||||||
ри почали відігравати помітну |
темношкірих |
кінематографіс |
||||||
роль в американському кінема |
тів, |
включаючи Д. Сінглтона, |
||||||
тографі після виходу на екран |
Е. Діккерсона й Д. Деш. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Найбільшої слави серед ре |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
жисерів |
нового |
покоління за |
||||
БЛОКБАСТЕР [англ. Block |
жили Ф.Ф. Коппола, Дж. Лу |
|||||||||||||
buster - бомба великого калібру, |
кас, М. Скорсезе та С Спілберг. |
|||||||||||||
яка змітає перепони, фільм - |
їх назвали «кіно паростками», |
|||||||||||||
бомба, який за своїм убивчим |
бо |
вони |
здобули |
спеціальну |
||||||||||
потенціалом від початку зорієн |
кінематографічну освіту, й на- |
|||||||||||||
тований на смаки найширших |
добуті знання про історію кіно |
|||||||||||||
глядацьких |
мас] - у кіно |
жар |
спричинили сильний вплив на |
|||||||||||
гонний термін, який означає ви- |
їх режисерський почерк. Стріч |
|||||||||||||
сокобюджетний |
фільм |
(більше |
ки |
Копполи |
«Хрещений |
бать |
||||||||
100 млн доларів). До блокбасте- |
ко» (1972) та Спілберга «Щеле |
|||||||||||||
рів можна також віднести такі |
пи» (1975) розпочали нову еру |
|||||||||||||
фільми, як «Термінатор», «Тер- |
«блокбастерів». |
|
|
|
||||||||||
мінатор - 2», «Водний шлях». |
|
Блокбастер - |
це, |
зазвичай, |
||||||||||
Еру блокбастерів відкрив тріум |
масштабно-постановочний ви- |
|||||||||||||
фальний успіх фільму С Спіл- |
сокобюджетний |
фільм, |
тому |
|||||||||||
берга |
«Щелепи» |
(1975). З ми |
й жанри обираються видовищ |
|||||||||||
нулих |
постановок зі |
|
значним |
ні - фантастичні, пригодниць |
||||||||||
кошторисом |
до |
розряду |
блок |
кі, |
історичні |
або екранізація |
||||||||
бастерів |
потрапили |
б фільми |
голосного бестселеру. |
|
||||||||||
«Лоуренс Аравійський» |
(1962) |
|
Задля |
більшої |
гарантії |
успі |
||||||||
та «Клеопатра» (1963). |
|
|
|
|||||||||||
|
|
ху |
практикують |
запрошен |
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
Починаючи з 1970-х років |
ня суперзірок на головні ролі, |
|||||||||||||
панівне місце у Голівуді за |
зйомки зі значним кошторисом, |
|||||||||||||
йняла |
нова |
генерація |
кіне |
зі складними |
спецефектами та |
|||||||||
матографістів, |
яких |
|
назвали |
масовану рекламу, на яку іно |
||||||||||
«кінопаростками». їхні «блок- |
ді витрачається до третини бю |
|||||||||||||
бастери» |
зі значним |
коштори |
джету. Головне, всі етапи від сю |
|||||||||||
сом розраховані в першу чергу |
жету до прокату прораховані - |
|||||||||||||
на молодіжну аудиторію. Такі |
успіх заздалегідь спланований, |
|||||||||||||
гостросюжетні |
«розважалки» |
ризик зведений до мінімуму. |
||||||||||||
випускають нині повсюдно, їх |
|
Блокбастер |
фактично |
під |
||||||||||
ньому виходу на екрани пере |
мінив собою давніше поняття - |
|||||||||||||
дують |
гучні |
рекламні |
кампа |
суперколос або бойовик - удар |
||||||||||
нії, які мають забеспечити їм |
ний фільм, приречений на гля- |
|||||||||||||
касовий успіх. |
|
|
|
|
дацький |
успіх. Такі |
фаворити |
11
глядацьких симпатій у більшос |
життя. Якщо у 1912 році потяг |
||||||||||||
ті випадків стають рекордсмена |
до |
гігантоманії обернувся |
од |
||||||||||
ми бокс - офісу (box office - ка |
нією |
з |
найвеличніших |
тра |
|||||||||
сові збори, раніше так називали |
гедій, |
в якій |
можна |
угледіти |
|||||||||
скриньку в касі кінотеатру для |
покарання за надмірну |
само |
|||||||||||
грошей |
за квитки) |
і займають |
впевненість, то в 1997 році та |
||||||||||
верхні рядки хітпарадів, звідси |
ж тенденція сприяла феноме |
||||||||||||
поняття хіт (hit) - укол, окраса |
нальному |
успіху. |
Див. |
«Кіно |
|||||||||
програми, пік популярності. |
категорії |
«А». |
|
|
|
|
|
||||||
Синонімом |
блокбастера |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
можна вважати суперхіт - зви |
БОЛЛІВУД |
[за |
|
аналогією |
|||||||||
чайно фільм, який зібрав понад |
з Голлівудом] - мережа кіно |
||||||||||||
100 млн дол. У 90-ті з'явилося |
студій в Індії, де випускаєть |
||||||||||||
й поняття мегахіт, коли збори, |
ся щорічно понад 900 ігрових |
||||||||||||
здолавши позначку в півмі- |
стрічок, |
тоді, |
як |
у |
Голлівуді |
||||||||
льярда, |
почали |
наближатися |
- в середньому блидько 270. |
||||||||||
до астрономічної 10-тизначної |
Такі режисери як Ш'ям Бене- |
||||||||||||
цифри. Так, «Парк |
Юрського |
гал і Мрінал Сен зняли кілька |
|||||||||||
періоду» |
трохи |
не |
дотягнув, |
стрічок соціального |
звучання, |
||||||||
а «Титанік» |
здолав |
мільярдну |
які |
з |
успіхом |
демострувалися |
|||||||
позначку. |
Для |
порівняння - |
на |
різноманітних |
фестивалях |
||||||||
весь прибуток кіногалузі за рік |
починаючи з середини 1970-х |
||||||||||||
в Америці близько 6 млрд. |
років. Однак |
індійська |
публі |
||||||||||
Найяскравіший |
приклад |
ка як і раніше надає перевагу |
|||||||||||
блокбастера за |
всіма параме |
традиційним музичним «маса- |
|||||||||||
трами - «Титанік», який нао |
ла», що їх випускают кіностудії |
||||||||||||
чно демонструє разючу відмін |
Бомбея, які у своїй сукупності |
||||||||||||
ність світу |
кіно |
від |
реального |
й відомі як «Боллівуд». |
|
|
ВЕЛИКА ІЛЮЗІЯ - якісна характеристика кіно. Вперше це словосполучення було ви користане Н. Енджелом в од нойменній книзі в 1910 році. Таку ж назву мав і фільм фран цузького режисера Ж. Ренуара, який побачив світ у 1937 році. Щодо кінематографу це слово сполучення використовувалось за аналогією з ілюзіонами (кі нотеатрами), де здебільшого де монструвалися фільми, в яких життя підмінялося кінемато графічним дійством, що видава ло бажане за дійсне. Див. «Фа брика мрій», «Великий німий».
ВИДОВИЙ ФІЛЬМ - гео графічний, географо-етногра- фічний, краєзнавчий кіноабо телефільм. Відтворює на екра ні природні особливості тієї чи іншої країни або географічно го регіону. Демонструє життя й звичаї людей, суспільні від носини, флору та фауну країни. Може показувати різноманітні подорожі, експедиції, мати ха рактер краєзнавчого, етногра фічного, археологічного, архі тектурного фільму тощо. Фор ми видового кіно різноманіт ні - нарис, запис із щоденника, фільм-подорож та ін.
12 |
13 |
|
|
|
|
|
60-х років більша частина філь |
|||||
ГОЛЛІВУД |
[англ. |
Holly |
мів |
знімалася |
незалежними |
|||||
wood] |
- центр |
американської |
продюсерами, і студійну систе |
|||||||
кінематографії, |
розташований |
му було зруйновано остаточно. |
||||||||
в одному з районів Лос - Анже- |
Однак |
символічний |
Голлівуд |
|||||||
леса, штат Каліфорнія, в якому |
продовжує існувати: він висту |
|||||||||
історично були зосереджені го |
пає |
своєрідним |
світоглядом, |
|||||||
ловні |
американські |
кіностудії; |
що тримається на штучних за |
|||||||
у широкому розумінні - «фа |
конах і орієнтований на розва |
|||||||||
брика мрій», найбільший світо |
ги. Він не має фізичних кордо |
|||||||||
вий постачальник комерційної |
нів, бо нині більшість студій не |
|||||||||
кінопродукції. |
Спочатку |
Гол |
розміщуються на його терито |
|||||||
лівуд був селом, яке дістало |
рії, а власне фільми знімаються |
|||||||||
назву від велетенського ранчо, |
за його |
межами. Але |
Голлівуд |
|||||||
розташованого |
на |
його |
місці |
як і раніше залишається сино |
||||||
наприкінці минулого століття. |
німом американського кіно. |
|||||||||
Кіновиробництво розпочалось |
У 1923 на помітному місці |
|||||||||
у Лос - Анжелесі у 1907 році, |
на вершині |
пагорба |
розташу |
|||||||
а безпосередньо |
в |
Голлівуді - |
вали великі 15-метрові літери |
|||||||
у 1913 році, з вестерна Сесіла |
Hollywoodland, останніх чоти |
|||||||||
Б. де Мілля «Чоловік індіан |
рьох літер час не пожалів. По |
|||||||||
ки» (The Squaw Man). До 1920, |
ступово |
почалося перетворен |
||||||||
завдяки швидкому |
зростанню |
ня навколишніх місць у веле |
||||||||
низки великих студій та виник |
тенський музей під відкритим |
|||||||||
ненню |
системи |
кінозірок, тут |
небом, Мекку кінофанів. |
|||||||
знімалося близько |
800 |
філь |
Сьогодні |
головна |
тутешня |
|||||
мів щорічно, а сама назва стала |
визначна пам'ятка - одноймен |
|||||||||
символом розкоші, |
солодкого |
ний з районом бульвар Голлі |
||||||||
життя й ілюзорної магії кіно. |
вуд, де знаходиться Алея Сла |
|||||||||
З кінця 40-х років телеба |
ви (Алея зірок), в асфальт якої |
|||||||||
чення стає все більш могутнім |
вмуровано більш ніж дві тисячі |
|||||||||
конкурентом |
кіновиробни |
мармурових зірок з іменами кі- |
||||||||
цтву, а продюсери й режисери |
нокумирів |
та інших |
знамени |
|||||||
все частіше прагнули знімати |
тостей з мистецького світу. Тут |
|||||||||
фільми там, де це коштувало |
же, навпроти схожого на паго |
|||||||||
дешевше: на східному узбереж |
ду славетного Китайського кі |
|||||||||
жі або за кордоном. На початок |
нотеатру, імениті лицедії зали- |
|||||||||
|
|
|
|
|
14 |
|
|
|
|
|
шають на бетонних плитах свої |
«La Dive!» |
(«Пірнай!»). А для |
|||||||||||
автографи - відбитки рук, ніг, |
прихильників |
духовної |
їжі - |
||||||||||
особливо винахідливі, як Вуп- |
безліч кіномузеїв і |
культових |
|||||||||||
пі Голдберг, носів і навіть лап - |
місць поклоніння, наприклад, |
||||||||||||
диснеївське каченя Дональд та |
могила Мерилін Монро. |
|
|||||||||||
вівчарка-кінозірка Рін Тін Тін. |
«Золотий вік» |
Голлівуду |
|||||||||||
|
Назви найближчих вулиць, |
(1930-1945) |
давно |
відійшов |
|||||||||
сусідніх районів і навіть пля |
у минуле, але в |
Каліфорнії як |
|||||||||||
жів, на слуху у будь-якого кі- |
і раніше |
|
знаходяться |
|
офіси |
||||||||
нотелеглядача. |
Бульвар Сон |
найбільших кіно-телеоргані- |
|||||||||||
ця, що заходить (Сансет-буль- |
зацій та |
особняки |
кінозірок, |
||||||||||
вар), район Мелроуз, Сант-Мо- |
що передавалися з рук у руки. |
||||||||||||
ніка, Санта-Барбара, Малібу і, |
І хоча американці |
вже |
давно |
||||||||||
звісно ж, район Беверлі-Хіллз, |
знімають |
|
фільми |
по |
всьому |
||||||||
у |
центрі |
якого розташувався |
світу, саме тут б'ється серце гі |
||||||||||
ресторан |
«Планета Голлівуд» |
гантської кіноімперії, що панує |
|||||||||||
- |
спільне |
дітище |
Шварценег |
завдяки фінансовій могутності |
|||||||||
гера, Сталлоне |
та |
колишньо |
транснаціональних корпорацій |
||||||||||
го |
подружжя |
Брюса |
Вілліса |
світової кіноіндустрії. |
|
|
|||||||
і Демі Мур. Так, навіть заку |
Фільми |
про |
період |
станов |
|||||||||
сочно-шинкові заклади тут |
лення |
Голлівуду: |
«Доброго |
||||||||||
надбання |
історії, |
бо |
багатьма |
ранку, Вавилон» братів Тавіані, |
|||||||||
з |
них |
володіють |
мультиміль |
«Нікельодеон» |
Пітера |
|
Богда |
||||||
йонери |
від кіно. Наприклад, |
новича. Про голлівудську кіно- |
|||||||||||
Стівен Спілберг, чий ресторан |
систему |
«Магнат», |
«Гравець», |
||||||||||
стилізований |
під |
підводний |
«Хаблі-баблі», |
«Пурпурова |
|||||||||
човен |
із відповідною |
назвою |
троянда Каїра». |
|
|
|
|
15
ДЕСЯТА МУЗА - антична міфологія налічувала дев'ять муз (богинь - покровительок наук і мистецтв). Вислів „де сята муза" означає яку-небудь галузь мистецтва, переважно нововиниклу, що не ввійшла до канонічного списку: у XVIII столітті так називали критику, в середині XIX - у Німеччині театр - вар'єте, у наш час - кіно, радіо, телебачення тощо.
ДОКУМЕНТАЛЬНЕ КІНО [англ. Documentary - фільм із дикторським коментарем; доку мент] - вид кіномистецтва, мате ріалом якого виступають зйом ки дійсних подій та осіб. Перші документальні зйомки про вели брати Люм'єр у 1895 році
(Франція). Майстри цього виду кіномистецтва не раз підійма лися до філософського узагаль нення у своїх творах: Р. Флаерті (США), Й. Івенс (Голландія), Дж. Грірсон (Велика Британія), Д. Вєртов, Л. Кулешов, Е. Шуб (СРСР). В історію кіномисте цтва ввійшли документальні стрічки радянських режисерів Р. Кармена «Повість про нафто виків Каспія» (1953), М. Ромма «Звичайний фашизм» (1966), 20-тисерійний фільм «Велика Вітчизняна» (колектив авторів, 1979; у США йшов під назвою «Невідома війна»), у 80-ті роки етапним для кінодокументаліс тів став фільм латвійського ре жисера Ю. Поднієкса «Чи легко бути молодим?» (1987).
ЕЛІТАРНЕ КІНО - кіно для інтелектуалів, «кіно не для всіх». Некомерційні фільми, розраховані на невелику ауди торію. Зазвичай, такі фільми рідко супроводжує комерцій ний успіх. Див. «Арт-хаус».
16 |
17 |